Регламент Верховної Ради України

2. Рішення про прийняття, зміну і доповнення до Конституції України вважається прийнятим, якщо після його обговорення згідно із ст.3.4.1 за нього проголосувало не менш як 2/3 депутатів від складу Верховної Ради, визначеного в Конституції. Голосування з цих питань проводиться поіменно.

3. Рішення про застосування заходів для забезпечення присутності депутатів на засіданнях Верховної Ради та її органів, а також про перенесення дати чи часу засідання приймаються більшістю голосів депутатів, присутніх на засіданні, незалежно від їх кількості.

1. Рішення з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні (тобто подали голоси "за", "проти" або "утримався"), за винятком випадків, прямо зазначених в Регламенті і законах.

2. Рішення з процедурних питань приймаються після їх обговорення за скороченою процедурою відповідно до ст.3.4.2 або без обговорення у випадках, зазначених у Регламенті. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на засіданні Верховної Ради, а також зазначені в Регламенті як такі. Процедурні питання не потребують їх попередньої підготовки в комісіях Верховної Ради. Якщо виникає сумнів, чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, рішення про це без обговорення приймається Верховною Радою більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.

3. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи Верховної Ради, спрямованих на одноразове (ad hoc) відхилення від закріплених у Регламенті положень, можливість прийняття яких зазначена в Регламенті, здійснюється без обговорення, більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості; такі рішення можуть прийматися без попередньої підготовки в комісіях Верховної Ради. У разі, коли можливість прийняття таких рішень в Регламенті не зазначена, вони після скороченого обговорення (ст.3.4.2) можуть прийматися більшістю голосів, зазначеною в ч.2 ст.3.2.2, якщо вони не суперечать Конституції і чинним законам.

1. Верховна Рада може скасувати своє рішення з дотриманням законодавчої процедури (розділ 6) чи, відповідно, процедури прийняття інших актів (розділи 7, 8, 9 цього Регламенту), крім випадків, зазначених в законі.

2. У ході розгляду законопроекту чи іншого питання переголосування пропозицій чи поправок здійснюється Верховною Радою після проведення нового обговорення; при цьому допускається проведення обговорення за скороченою процедурою (ст.3.4.2), крім випадків прийняття рішень щодо Конституції, коли обговорення проводиться в повному обсязі (ст.3.4.1). У разі переголосування тексту, прийнятого раніше Верховною Радою, наслідки голосування визначаються згідно з положеннями ст.6.8.2.

1. Рішення Верховної Ради, включаючи питання щодо персонального обрання, призначення, затвердження, надання згоди на призначення на посади чи до складу колегіальних органів або відкликання чи звільнення з посади, припинення повноважень посадових осіб (чи колегіальних органів) приймаються шляхом відкритого фіксованого (поіменного) голосування картками за допомогою електронної системи підрахунку голосів, крім випадків, передбачених чинним законодавством України. Відкрите голосування за допомогою електронної системи підрахунку голосів здійснюється у режимі фіксації (в тому числі роздрукуванням) персональних результатів голосування кожного депутата.

2. Встановити, що відкрите фіксоване (поіменне) голосування картками за допомогою електронної системи підрахунку голосів, крім випадків, передбачених чинним законодавством України, поширюється на статті 3.7.1, 3.7.5, 4.3.2, 4.3.4, 4.3.5, 4.3.6, 4.3.7, 4.4.4, 4.4.6, 5.2.2, 5.2.7 Регламенту Верховної Ради України.

1. Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-кого з депутатів, підтриманою не менш як 1/3 депутатів, які взяли участь у голосуванні. На голосування ця пропозиція ставиться першою серед інших пропозицій щодо способу голосування.

2. Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після голосування і надаються Секретаріатом Верховної Ради уповноваженим представникам депутатських груп (фракцій) за їх зверненням, а також депутатам для ознайомлення за їх зверненням. Дані про результати поіменного голосування заносяться до стенографічного бюлетеня засідання, якщо Верховна Рада не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості не прийме іншого рішення.

1. Верховна Рада не може приймати рішення про введення в дію законів, постанов та інших актів, які суперечать Конституції України, ратифікованим міжнародним договорам чи угодам та чинним законам. Застосовується процедура узгодження законів, встановлена ст.3.5.1, 3.5.2, 3.5.6, 6.7.3, 6.7.6.

1. Час, який надається для доповіді, не може бути менше 10 хвилин, співдоповіді - 5 хвилин і заключного слова - 3 хвилини. Виступаючим у обговоренні надається час тривалістю 3 хвилини; для повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів законів, інших актів, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів в "різному" - 3 хвилин; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок - 2 хвилини.

2. Для надання слова всім промовцям з певного виду виступів, зазначених у ч.1 цієї статті, на більш тривалий час, ніж встановлено у ч.1 цієї статті, Верховна Рада приймає рішення без обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. У разі необхідності головуючий на засіданні може на прохання окремого промовця та за згодою більшості депутатів, які взяли участь у голосуванні, продовжити йому час для виступу.

3. Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на засіданні вважає, що Верховна Рада отримала з цього питання достатню інформацію, він може звернутися до промовця з проханням скоротити або закінчити виступ.

4. За звичайних обставин час розгляду питання порядку денного не може перевищувати 45 хвилин, якщо інше не встановлене рішенням, прийнятим більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

1. Верховна Рада може визначити (ч.1 ст.3.2.3) загальний час для обговорення питання, для запитань і відповідей, для виступів депутатів згідно з підпунктами 8, 16 ч.1 ст.3.4.1, після закінчення якого головуючий на засіданні припиняє надання слова; в разі необхідності обговорення з цього питання проводиться за скороченою процедурою (ст.3.4.2).

2. Якщо в ході обговорення з'ясується, що визначеного часу недостатньо, Верховна Рада без обговорення може прийняти процедурне рішення про збільшення часу для обговорення.

1. Для організації обговорення окремих питань порядку денного за зверненням головуючого на засіданні або на пропозицію, підтриману більшістю депутатів, які взяли участь у голосуванні, Погоджувальна рада депутатських груп (фракцій) може встановити сумарний час для виступу представників кожної депутатської групи (фракції) пропорційно кількісному складу відповідної депутатської групи (фракції), але не менше 10 хвилин. Внесений Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) такий погоджений регламент виступів представників від депутатських груп (фракцій) ставиться на голосування без обговорення і приймається більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні. У разі прийняття такого рішення положення підпунктів 8, 10, 16 ч.1 ст.3.4.1 застосовуються до депутатів, які не належать до жодної з зазначених в ст.4.2.1 депутатської групи (фракції); списки промовців із зазначенням послідовності і тривалості виступу кожного депутата подаються на ім'я головуючого на засіданні уповноваженими представниками відповідних депутатських груп (фракцій).

2. Якщо депутатська група (фракція) вичерпала свій сумарний час для виступів, головуючий відмовляє депутатам від цієї депутатської групи (фракції) в наданні слова, передбаченому підпунктами 7, 8, 10 ч.1 ст.3.4.1. У цьому разі депутати можуть подавати пропозиції в порядку, встановленому ст. 3.4.8, але при цьому обгрунтування пропозиції не оголошується.

3. У разі необхідності може застосовуватися положення ч.1 ст.3.4.10.

4. Положення ст.3.3.3 не застосовуються під час розгляду питань, пов'язаних з законопроектом про державний бюджет, та питань про обрання, призначення, затвердження посадових осіб чи усунення їх з посад.

1. Заява про надання слова на пленарному засіданні з будь-якого питання порядку денного подається в письмовій формі на ім'я головуючого на засіданні після затвердження розкладу розгляду питань на пленарних засіданнях поточного чи наступного тижня і реєструється Секретаріатом Верховної Ради. У заяві вказується: від якої депутатської групи (фракції) або постійної комісії уповноважений виступити депутат чи він виступає особисто; його виступ буде за чи проти пропозиції, що розглядається, чи буде внесено нову пропозицію.

2. Список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається, висвітлюється на інформаційному табло в залі засідань в порядку черговості подання заяви. У списку бажаючих виступити прізвище однієї і тієї ж особи може міститися в кожний поточний момент лише один раз.

3. Головуючий на засіданні може надати слово для виступу і в разі усного звернення депутата або іншої особи, якщо в цьому виникла потреба.

1. Президент України, Прем'єр-міністр України або уповноважені ними особи, а також особи, затвердження, призначення яких на посади здійснюється Верховною Радою чи за її згодою, мають право в будь-який час брати слово для виступу з обговорюваного питання, якщо воно стосується кола їх діяльності, або для постановки преюдиціального* чи відкладального питання (ст.3.5.2) та питання про неприйнятність (ст.3.5.1), але не більше двох разів з одного питання на одному і тому ж засіданні.

2. Якщо особа, зазначена в ч.1 цієї статті, виступила з обговорюваного питання після припинення обговорення або після закінчення часу, відведеного для виступів у обговоренні (ст.3.3.2), то обговорення вважається відкритим знову. Якщо такий виступ відбувся в ході обговорення, то депутатська група (фракція), яка вичерпала свій час на обговорення питання (ст.3.3.3), отримує додатково 1/4 частину того часу, що їй надавався для виступів, але не менше 5 хвилин.

1. Кожна з депутатських груп (фракцій), сформована відповідно до ст.4.2.1, 4.2.2, має гарантоване право на постановку запитання доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.

2. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання надається слово для виступу.

1. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого на засіданні. Головуючий на засіданні надає слово депутатам у порядку, передбаченому ст.3.4.1, 3.4.2 та ч.3 ст.6.6.4, з дотриманням черговості, встановленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, з забезпеченням чергування виступів на підтримку і не на підтримку обговорюваної пропозиції та забезпеченням виступів від різних депутатських груп (фракцій) пропорційно їх кількісному складу, якщо інше не встановлено цим Регламентом. Головуючий на засіданні за погодженням з Верховною Радою (ч.3 ст.3.2.3) може визначити іншу черговість виступаючих.

2. Депутату, який не зареєструвався відповідно до вимог ч.1, 2 ст.3.1.6, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.

1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого запису на виступ. Він може передати своє право на виступ іншому депутату або помінятися з ним чергою, повідомивши про це письмово Секретаріат Верховної Ради; при цьому не повинно порушуватися положення ч.2 ст.3.3.9.

2. У разі відсутності депутата в момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо не передав свого права на виступ згідно з ч.1 цієї статті.

1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово.

2. Депутат може виступити на засіданні Верховної Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, як правило, не більше двох разів, не рахуючи випадків, зазначених у ч. 3 цієї статті, та внесення поправок до поправок у ході засідання. Рішення про виняток з встановленого правила приймається у порядку, встановленому в першому реченні ч.3 ст.3.2.3.

3. Слово щодо порядку ведення засідання Верховної Ради, постановки преюдиціального чи відкладального питання відповідно до ст.3.5.2 або щодо питання про неприйнятність відповідно до ст.3.5.1, для довідки, внесення фактичної поправки або заперечення щодо неї, відповіді на запитання і роз'яснень надається головуючим на засіданні позачергово, але не перериваючи промовця.

4. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання (ч.3 ст.3.1.3) та надає слово для запитань депутатам від різних зареєстрованих депутатських груп (фракцій) по черзі на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.

1. Доповіді, співдоповіді, виступи не у скороченому обговоренні, заяви, запити виголошуються з трибуни.

2. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.

3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи (фракції) зазначає і її назву.

1. Обговорення питання на засіданні Верховної Ради включає:

1) доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;

2) співдоповіді (в разі необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;

3) виступи депутатів з оголошенням та обгрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутатів разом з висновком відповідної комісії (ч.3 ст.6.3.7);

4) виступ ініціатора внесення пропозиції;

5) внесення, обговорення і прийняття рішення щодо преюдиціальних і відкладальних питань та питань про неприйнятність, якщо такі є;

6) виступи по одному представнику від постійних або тимчасових спеціальних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів згідно з поданням комісії (ч.3 ст.6.3.7);

7) виступи представників від кожної зареєстрованої депутатської групи і фракції (ч.3 ст.4.2.3);

8) виступи депутатів;

9) оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;

10) внесення депутатами пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку);

11) заключне слово співдоповідачів і доповідача;

12) уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;

13) виступ з мотивів голосування депутата - ініціатора внесення пропозиції, що розглядається, якщо він не використав права на виступ перед оголошенням припинення обговорення, або депутата від депутатської групи (фракції) - ініціатора внесення обговорюваного питання (ч.4 ст.4.2.3);

14) виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції);

15) виступи з мотивів голосування по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції), якщо вони мають протилежну точку зору щодо виголошеної на засіданні Верховної Ради думки депутатської групи (фракції);

16) виступи депутатів з мотивів голосування.

2. Згідно з зазначеним в ч.1 цієї статті переліком головуючий на засіданні відповідно до ст. 3.3.7 надає слово за заявами про надання слова. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу згідно з ст.3.3.2, 3.3.3 чи прийняття рішення про скорочення обговорення згідно з ст.3.4.9 головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення. Після припинення обговорення слово для виступів надається за усними або письмовими зверненнями депутатів.

3. Рішення, прийняте без відкриття обговорення питання або з порушенням зазначеної процедури його обговорення шляхом позбавлення будь-кого права на виступ, є недійсним, за винятками, передбаченими ч.2 ст.3.2.1, ч.1 ст.3.3.2, ч.1, 2 ст.3.3.3, ч.2 ст.3.3.7 та ст.3.4.9, 3.8.1, 3.8.4.

1. Рішення щодо поправок (крім тих, що стосуються Конституції), з процедурних питань та інших, прямо зазначених в Регламенті питань, приймаються Верховною Радою після скороченого обговорення, яке включає:

1) виступи ініціаторів з внесенням та обгрунтуванням пропозицій;

2) виступ голови або представника від головної комісії, якщо приймається рішення щодо питання, яке готувалося цією комісією;

3) виступи представників двох депутатських фракцій (груп) на підтримку кожної пропозиції і представників двох депутатських фракцій (груп) не на її підтримку;

4) уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування;

5) виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції).

2. За згаданим в ч.1 цієї статті переліком головуючий на засіданні надає слово за усним або письмовим зверненням депутатів.

1. Після обговорення, проведеного відповідно до підпунктів 1-6 ч.1 ст.3.4.1, або виступів осіб, зазначених у підпунктах 1, 2 ч.1 ст.3.4.2, чи в ході подальшого обговорення головуючий на засіданні може внести пропозицію про прийняття рішення без подальшого обговорення з додержанням правил, встановлених ч.2 ст.3.2.1. Після оголошення такої пропозиції головуючий на засіданні запитує, чи є заперечення. Про свою незгоду депутати повідомляють головуючого на засіданні підняттям руки. Якщо заперечень немає, головуючий на засіданні оголошує про перехід до голосування. Якщо є заперечення, головуючий на засіданні на свій розсуд продовжує обговорення або за взаємною згодою з тими, що бажають виступити, надає слово для трихвилинного виступу одному чи кільком промовцям і переходить до голосування. Застосування положень ст.3.4.4, 3.4.10 не виключається.

1. Слово для виступу з мотивів голосування (підпункти 14, 15 ч.1 ст.3.4.1 і підпункт 5 ч.1 ст.3.4.2) надається за усним зверненням депутата і після голосування пропозиції, якщо зазначене право на виступ не було використано до голосування і депутат має намір висловити незгоду з прийнятим рішенням.

1. Депутат або група депутатів (фракція) можуть письмово (за своїми підписами) подати до Секретаріату Верховної Ради на ім'я головуючого на засіданні свою окрему думку щодо прийнятого на поточному пленарному засіданні рішення. Окрема думка, подана до Секретаріату Верховної Ради в день прийняття рішення, включається як додаток до стенографічного бюлетеня засідання.

1. Обговорення питання, яке попередньо розглядалося в комісіях Верховної Ради, починається з доповіді визначеного головною комісією доповідача, якщо інший порядок не встановлено цим Регламентом. В ході обговорення доповідач і співдоповідачі можуть давати довідки щодо своїх виступів; для цього їм позачергово надається слово.

2. Окрема думка депутата - члена комісії, яка є письмовим додатком до висновку чи пропозицій комісії, обговорюється на засіданні Верховної Ради одночасно з основною доповіддю комісії.

1. У ході обговорення питання на засіданні Верховної Ради можуть вноситися:

1) пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації розгляду питання;

2) питання про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальні та відкладальні питання (ст.3.5.2);

3) пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком розгляду цього питання на поточному пленарному засіданні, та поправки до них (наприклад, згідно з ч.1 ст.6.5.4, ч.1 ст.6.5.7 та іншими аналогічними);

4) пропозиції, поправки головної комісії;

5) пропозиції, поправки щодо нових текстів, запропонованих на засіданні чи змінених у ході засідання текстів;

6) пропозиції, поправки, якщо розгляд питання розпочався раніше термінів, зазначених у ст.6.2.13, 6.2.14, 6.2.15, 6.2.16, 6.4.5;

7) пропозиції, поправки, внесені за рішенням Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій);

8) пропозиції, поправки, внесення яких підтримане на засіданні за взаємною згодою депутатів у порядку, зазначеному в ч.2 ст.3.2.1, ст.3.4.3;

9) інші питання, пропозиції, поправки, можливість внесення яких на засіданні Верховної Ради встановлена Регламентом (наприклад, ч.1 ст.3.6.7).

2. В окремих випадках (зокрема за обставин, аналогічних до зазначених в ч.1 ст.6.6.7) головуючий на засіданні може дозволити внесення пропозицій і поправок на пленарному засіданні.

3. Під час розгляду зазначених у цій статті питань можуть бути застосовані положення, встановлені ст.6.6.6.

1. Усі пропозиції щодо обговорюваного питання та процедури його розгляду, можливість внесення яких передбачається Регламентом у ході засідання, можуть подаватися в письмовій формі до Секретаріату Верховної Ради на ім'я головуючого на засіданні. Пропозиції подаються в сформульованому вигляді відповідно до вимог ст.6.2.3-6.2.6 і можуть супроводжуватися стислим обгрунтуванням; такі пропозиції повинні мати однозначну вказівку, з посиланням на статтю Регламенту, в який момент розгляду питання вони повинні бути виголошені.

2. Головуючий на засіданні або за його дорученням визначена ним згідно з ч.3 ст.3.1.3 особа оголошує письмові пропозиції з їх стислим обгрунтуванням у визначені Регламентом моменти та повідомляє, хто їх вніс. Розгорнуте обгрунтування пропозицій не виголошується; обгрунтування не виголошується також у випадку, зазначеному в ч.2 ст.3.3.3.

1. Після виступу згідно з підпунктами 8, 16 ч.1 ст.3.4.1 двох депутатів на підтримку і двох депутатів не на підтримку обговорюваної пропозиції кожний депутат може внести мотивовану пропозицію про скорочення обговорення або, відповідно, виступів з мотивів голосування з обговорюваного питання. При цьому головуючий на засіданні інформує депутатів про кількість осіб, які записалися на виступ, і повідомляє скільки з них вже виступили. Рішення щодо цієї пропозиції приймається без обговорення. У разі схвалення Верховною Радою даної пропозиції не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості головуючий на засіданні не надає слово для виступів, передбачених підпунктами 8, 16 ч.1 ст.3.4.1.

2. Під час розгляду одного і того ж питання чи пропозиції повторні внесення пропозицій про застосування положень ч.1 цієї статті можуть здійснюватися після нового відліку зазначеної в ній кількості промовців.

3. Положення цієї статті не застосовуються, якщо час для обговорення визначається згідно із ст.3.3.2 або 3.3.3.

1. Тексти виступів депутатів, які записалися для виступу, але не мали змоги виголосити їх у зв'язку з припиненням обговорення, на прохання депутатів повинні бути включені до стенографічного бюлетеня засідання, якщо вони подаються до Секретаріату Верховної Ради відразу ж після закінчення засідання.

1. Під час обговорення будь-якого питання, але до початку виступів з мотивів голосування щодо нього, депутат може внести мотивовану пропозицію про перерву у засіданні, перенесення розгляду питання порядку денного або про закриття засідання. Така пропозиція ставиться на голосування без обговорення і приймається більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.

2. Зазначені в ч.1 цієї статті пропозиції розглядаються в такій послідовності:

1) про перерву у засіданні;

2) про перенесення розгляду питання порядку денного;

3) про закриття засідання.

3. Після перерви або, відповідно, після відкриття наступного засідання продовжується розгляд того ж питання, якщо його не було завершено. Положення цієї статті застосовуються з урахуванням вимог ст.3.6.1.

4. За мотивованим зверненням двох або більше уповноважених представників зареєстрованих депутатських груп (фракцій) головуючий на засіданні може оголосити перерву у засіданні до 30 хвилин.

1. Порядок розгляду законопроектів викладено в розділі 6 цього Регламенту. Положення зазначеного розділу можуть застосовуватися за аналогією при розгляді інших питань у тій мірі, в якій особливості розгляду останніх не викладено окремо.

1. У ході обговорення резолюції, пропозиції, законопроекту та його структурних частин депутати (а щодо законопроекту - й інші особи та органи, які мають право законодавчої ініціативи), в будь-який час можуть порушити питання про їх неприйнятність з таких підстав:

1) їх невідповідності ратифікованим міжнародним договорам і угодам;

2) їх невідповідності Конституції або чинним законам, іншим актам Верховної Ради, якщо Верховною Радою не приймалося відповідне рішення згідно з ст.3.5.6;

3) їх прийняття не входить до компетенції Верховної Ради;

4) вони виходять за межі законодавчого регулювання взагалі або даного законопроекту зокрема;

5) наслідком їх прийняття буде неузгоджене з Урядом України скорочення надходжень або виникнення чи збільшення видатків з державного або місцевих бюджетів.

2. У разі порушення кількох питань про неприйнятність їх обговорення здійснюється одночасно і на голосування вони ставляться в порядку їх викладення в ч.1 цієї статті.

1. Депутати (а щодо законопроектів - й інші особи та органи, які мають право законодавчої ініціативи) до початку обговорення і в ході його можуть поставити преюдиціальне або відкладальне питання стосовно обговорюваного питання порядку денного, документа, законопроекту чи їх структурної частини, пропонуючи не розглядати його взагалі або відкласти його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій. У ході обговорення постановка зазначених питань здійснюється в письмовій формі на ім'я головуючого на засіданні; після припинення обговорення слово для постановки цих питань надається за усним зверненням.

2. Рішення з преюдиціальних і відкладальних питань приймаються більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості, за винятком випадків, визначених Регламентом (ст.6.6.5).

1. Розгляд і прийняття рішення про неприйнятність, щодо преюдиціального чи відкладального питання здійснюється відразу після їх внесення; обговорення проводиться за скороченою процедурою (ст.3.4.2). З'ясування, обговорення і прийняття рішення з цих питань передує голосуванню щодо тексту, до якого їх внесено.

2. У разі внесення кількох преюдиціальних чи відкладальних питань або тих і інших, вони обговорюються одночасно; рішення приймаються у послідовності, визначеній у ч.3 ст.3.6.4, і передусім з питань конституційності.

3. Якщо структурна частина документа, щодо якої поставлено зазначені питання, передається в комісії та інші органи для підготовки висновків, розгляд інших частин цього документа може здійснюватися аналогічно правилам, зазначеним у ст.6.6.8.

1. У будь-який час може бути внесено пропозицію про відхилення документа, вилучення його структурної частини або пропозиції, щодо яких поставлено питання про неприйнятність, преюдиціальне чи відкладальне питання. Обговорення цієї пропозиції проводиться одночасно з обговоренням зазначених питань; пропозиція про вилучення ставиться на голосування першою. Наслідки голосування визначаються відповідно до положень ч.1, 2, 4 ст.3.6.7.

1. Якщо питання про неприйнятність підтримано головним комітетом або 1/3 депутатів від їх конституційного складу, рішення про неприйнятність приймається відповідно до статті 91 Конституції України. У випадку прийняття рішення про неприйнятність відповідний документ або його частина направляється:

1) з підстав, зазначених у пункті 1 ч. 1 ст. 3.5.1, - до головного комітету з даного законопроекту та комітетів Верховної Ради, до компетенції яких входять питання конституційності актів, міжнародних відносин, прав людини;

2) з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3, 4 ч. 1 ст. 3.5.1, - до відповідного головного комітету, комітету, до компетенції якого входять питання конституційності актів, та комітету, до компетенції якого входять закони чи відносини, яким суперечить проект акта, що розглядається;

3) з підстав, зазначених у підпункті 5 ч. 1 ст. 3.5.1, - до відповідного головного комітету, комітету, що відає питаннями бюджету, та до Уряду України.

2. У разі направлення документа, законопроекту чи їх частин на доопрацювання можуть застосовуватися положення ст.6.4.4. Після доопрацювання документа, законопроекту чи його частин або прийняття відповідних висновків щодо них головна комісія подає на розгляд Верховної Ради документ, законопроект чи їх частини разом з висновками комісій і органів, зазначених в ч.1 цієї статті.

1. Якщо питання про неприйнятність або преюдиціальне питання пов'язане з тим, що обговорювані пропозиція, документ чи його структурна частина можуть бути прийняті лише після прийняття рішення референдумом, або що вони суперечать Конституції або чинним законам, іншим актам Верховної Ради, Верховна Рада більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості може прийняти рішення про доцільність продовження їх розгляду, в тому числі і постатейного, але без голосування в цілому і без введення акта в дію. У цьому разі голосування в цілому і введення акта в дію здійснюється після прийняття відповідного рішення референдумом чи внесення змін і доповнень до Конституції, а також після постатейного прийняття закону (іншого акта Верховної Ради) про внесення змін і доповнень до чинних законів (інших актів Верховної Ради) в разі необхідності. Якщо під час прийняття рішення референдумом чи відповідного внесення змін і доповнень до Конституції або чинних законів (інших актів Верховної Ради) їх буде відхилено, то вважається відхиленим і початкове питання, що розглядалося.

1. Після прийняття зазначених у ст.3.5.5 висновків чи доопрацювання тексту, щодо якого прийнято рішення про неприйнятність, головна комісія повторно подає відповідний текст на розгляд Верховної Ради.

2. У разі, коли текст доопрацьовано (з метою зняття питання про неприйнятність), він підлягає розгляду в загальному порядку, не виключаючи нового висунення питання про неприйнятність.

3. Якщо у висновку головної комісії підтримується питання про неприйнятність з підстав, зазначених у підпунктах 1-4 ч.1 ст.3.5.1, головуючий на засіданні вносить пропозицію про вилучення відповідного тексту, а з підстав, зазначених у підпункті 2 ч.1 ст.3.5.1, - про застосування положень ст.3.5.6 щодо питання про неприйнятність. Якщо у висновку головної комісії зазначені питання про неприйнятність вмотивовано відхилені, то відповідний текст розглядається Верховною Радою по суті.

4. У разі, коли Уряд України підтримує питання про неприйнятність з підстав, зазначених у підпункті 5 ч.1 ст.3.5.1, Верховна Рада в порядку, аналогічному передбаченому в ст.3.5.6, може прийняти рішення про внесення відповідних змін чи доповнень до закону про державний бюджет або до закону, що визначає надходження до місцевих бюджетів. Якщо до закону про державний бюджет або закону, що визначає надходження до місцевих бюджетів, Верховна Рада відповідні зміни чи доповнення не вносить, а Уряд України не дає згоди на скорочення надходжень до державного чи місцевих бюджетів або на збільшення видатків з них, то текст, щодо якого висунуто зазначене питання про неприйнятність, знімається з розгляду і на голосування не ставиться.

1. Обговорення і проведення голосування з різних питань і пропозицій проводиться таким чином, щоб з'ясувати дійсне волевиявлення більшості депутатів щодо них.

2. Розгляд одного питання порядку денного без прийняття рішення щодо нього не може перериватися розглядом інших питань порядку денного; якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.

3. У разі, коли розгляд питання продовжується наступного дня, оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення згідно з підпунктом 9 ч.1 ст.3.4.1 і голосування з обговорюваного питання повинні відбуватися того ж дня.

4. Ні за яких обставин голосування не відокремлюється в часі від оголошення головуючим на засіданні пропозицій відповідно до підпункту 12 ч.1 ст.3.4.1; якщо таке відбувається, головуючий на засіданні продовжує розгляд питання з зазначеного підпункту.

5. У разі прийняття рішення без обговорення голосування не відокремлюється в часі від виступів згідно з підпунктами 1-6, 9, 10, 12 ч.1 ст.3.4.1 або підпунктами 1, 2, 4 ч.1 ст.3.4.2, за винятком випадків оголошення перерви у засіданні згідно з ст.3.4.11 та випадку, зазначеного в ст.6.6.6.

1. Після закінчення обговорення питання головуючий на засіданні оголошує про перехід до голосування.

2. Головуючий на засіданні погоджує з присутніми на засіданні депутатами початок голосування, оголошує необхідну кількість голосів для прийняття рішення, а також про вид голосування, якщо з цього приводу є спеціальні вимоги Регламенту або з цих питань від депутатів надійшли пропозиції.

1. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки (що надійшли і не були відкликані у порядку, встановленому ст.6.2.11) згідно з положеннями ст.6.6.4.

2. Якщо окрема думка депутата (ч.2 ст.3.4.6) містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх на голосування також.

3. Пропозиції і поправки повинні відповідати вимогам ст.6.2.3-6.2.6.

4. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко (не відповідає вимогам ч.1 ст.6.2.4) або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Верховною Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися Верховною Радою без обговорення.

5. Відхилені Верховною Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

1. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), Верховна Рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, і решта на голосування не ставиться. Вибір прийнятної для подальшого розгляду пропозиції здійснюється відповідною більшістю голосів депутатів, зазначеною в ст.3.2.2. За наявності альтернативних пропозицій голосування про вилучення в цілому будь-якої з них не здійснюється.

2. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для подальшого розгляду, не надійшло жодної пропозиції чи поправки (в тому числі і на пленарному засіданні), вона вважається прийнятою в цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування щодо неї здійснюються на загальних засадах без врахування голосування про її прийнятність для розгляду.

3. Висунуті щодо пропозиції питання про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальні чи відкладальні питання (ст.3.5.2) ставляться на голосування в цій послідовності, але до голосування пропозиції в цілому.

4. Якщо серед кількох альтернативних пропозицій є пропозиція, внесена Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій), вона ставиться на голосування першою.

1. Якщо пропозиція чи поправка, яка виноситься на голосування, містить кілька положень чи стосується кількох предметів, або в тому чи іншому вигляді містить кілька частин, кожна з яких має власне правове значення, то за внесеною на засіданні пропозицією голосування може проводитися по її частинах з наступним голосуванням у цілому; процедурне рішення про голосування по частинах може прийматися без обговорення.

2. Якщо всі поставлені на голосування частини пропозиції чи поправки прийняті, а в результаті голосування в цілому пропозиція чи поправка відхиляється, або якщо всі поставлені на голосування частини пропозиції чи поправки відхиляються, то пропозиція чи поправка вважається відхиленою в цілому.

3. Прийняття рішення при голосуванні пропозицій, поправок по частинах здійснюється тією ж більшістю голосів депутатів, що й під час прийняття її в цілому.

1. Внесена до пропозиції поправка ставиться на голосування раніше, ніж сама пропозиція. Якщо внесена поправка має на меті відхилення пропозиції, то на голосування ставиться текст пропозиції.

2. Поправка до поправки ставиться на голосування раніше, ніж основна поправка. У поправку до поправки зміни і доповнення шляхом голосування не вносяться, а подаються у вигляді окремої пропозиції.

3. У разі внесення до пропозиції двох або більше поправок проводиться голосування спочатку щодо поправки, яка найбільше змінює суть пропозиції, потім - щодо поправки, яка менше змінює суть пропозиції, після неї - щодо поправки-доповнення і так далі, доки всі поправки не будуть проголосовані. Якщо ж результатом прийняття однієї поправки буде відхилення іншої альтернативної поправки, остання на голосування не ставиться. Після голосування поправок до пропозиції на голосування в цілому ставиться пропозиція з внесеними до неї поправками.

1. У ході розгляду пропозицій і поправок, що стосуються цих пропозицій, можуть вноситися пропозиції про вилучення окремих їх частин. Голосування про вилучення пропозиції в цілому (але не поправки до неї) може здійснюватися за умов, що пропозиція не є альтернативною (ч.1 ст.3.6.4) і до неї є поправки. Рішення про вилучення приймаються більшістю голосів депутатів, зазначеною в ст.3.2.2.

2. Відхилення пропозиції про вилучення тексту, який ще не був прийнятий Верховною Радою, не означає прийняття рішення про його схвалення і не виключає необхідності проведення обговорення і голосування щодо його суті на загальних засадах.

3. У разі внесення пропозиції про вилучення частини тексту з пропозиції чи з поправки головуючий на засіданні за своїм розсудом для зменшення кількості голосувань може поставити на голосування цю частину тексту як поправку з прийняттям рішення щодо її підтримки. Ініціатор пропозиції про вилучення частини тексту може внести свою пропозицію в такій же формі. Послідовність голосування зазначених пропозицій визначається згідно з ст.3.6.6.

4. Рішення про вилучення тексту, раніше прийнятого Верховною Радою, приймається відповідно до порядку внесення змін і доповнень до чинних законів, встановленого ст.6.8.2, із зазначеними в ній наслідками голосування.

1. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається ініціатор внесення тексту або той, хто вніс його за своєю підтримкою (ч.6 ст.6.2.11, ч.3 ст.6.3.5).

2. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, переходить до голосування кожної поправки чи пропозиції окремо згідно з положеннями ч.1, 2, 4 ст.3.6.4.

3. Перед кожним голосуванням головуючий на засіданні відповідно до вимог ч.1 ст.6.2.4 формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень, відразу пропонує провести голосування щодо нього.

4. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.

1. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

2. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

1. Обрання, призначення або затвердження посадових осіб чи колегіальних органів Верховною Радою проводяться таємним голосуванням, крім випадків, встановлених законом. Голосування щодо кандидатур не може бути відокремлено від їх обговорення розглядом чи підготовкою інших питань порядку денного.

2. До бюлетеня для таємного голосування включаються всі кандидатури, яких було висунуто у встановленому законами порядку і які дали згоду балотуватися. Самовідвід кандидатів приймається Верховною Радою без голосування. Кандидат може відкликати свою згоду балотуватися і перед проведенням повторного голосування.

3. Бюлетені для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів, виготовляються під контролем Лічильної комісії за встановленою Верховною Радою формою, в тому числі і у вигляді проекту постанови Верховної Ради про відповідне обрання, призначення чи затвердження. Бюлетені для таємного голосування повинні бути позначені як такі, бути однаковими за матеріалом, кольором, розміром, змістом і не повинні мати ніяких позначок. В бюлетені для таємного голосування зазначається також мета виборів, призначення чи затвердження та партійна належність кандидатів.

4. Час, місце і порядок проведення голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабін (приміщень) для таємного голосування, опечатує скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.

1. Кожному народному депутату України, повноваження якого визнані Верховною Радою, Лічильною комісією видається один бюлетень для таємного голосування після пред'явлення ним посвідчення та особистого підпису в реєстрі про одержання бюлетеня. Бюлетені видаються безпосередньо біля кабін (приміщень) для таємного голосування.

2. Голосування проводиться у кабіні (приміщенні) для таємного голосування і здійснюється проставленням в бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат голосує. Заповнений бюлетень опускається в скриньку, яка повинна знаходитися біля кабіни (приміщення) для таємного голосування.

3. Недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка, ті, в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду, а також ті, в яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата. Прізвища, додатково вписані до бюлетенів, при підрахунку голосів не враховуються. Якщо в скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійсними і проводиться переголосування.

1. Якщо необхідно обрати, призначити чи затвердити лише одну особу і жоден кандидат не одержить при першому голосуванні необхідної більшості, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, які одержали найбільшу кількість голосів при першому голосуванні, не рахуючи тих кандидатів, які після першого голосування вибули з балотування.

2. Якщо внаслідок вибуття кандидатів з балотування залишається один кандидат, повторне голосування проводиться щодо нього.

1. Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про таємне голосування щодо кандидатур списком, якщо інше не встановлено законом. В разі обрання, призначення або затвердження колегіального органу списком до бюлетеня для таємного голосування може включатися більше кандидатур, ніж потрібно для обрання, призначення чи затвердження.

2. Кандидатури вносяться до бюлетенів в алфавітному або в іншому, визначеному законом, порядку.

3. Голосування і підрахунок голосів здійснюються щодо кожної кандидатури окремо. Обраними, призначеними чи затвердженими при голосуванні списком вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів, за умов, зазначених у ст.3.7.3.

4. Якщо внаслідок голосування за списком не обрано, не призначено чи не затверджено необхідної кількості осіб, проводяться довибори з новим висуненням кандидатів.

5. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх обрання, призначення чи затвердження буде перевищено необхідний кількісний склад органу, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

1. У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування результати цього голосування оголошуються. Про порушення Лічильна комісія доповідає Верховній Раді, яка приймає процедурне рішення щодо розслідування факту порушення і наслідків голосування (рішення про переголосування чи проведення нових виборів).

2. Якщо при визначенні результатів голосування порушено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням Верховної Ради проводиться повторне голосування.

1. У випадках, зазначених в законі, Верховною Радою може проводитися таємне голосування щодо проектів актів, пропозицій чи питань шляхом подачі бюлетенів. Після обговорення цих проектів актів, пропозицій чи питань таке голосування проводиться в порядку, викладеному в цій главі. Голосування про включення проекту акта, пропозиції чи питання до бюлетеня для таємного голосування не проводиться. У разі проведення таємного голосування з кількох пропозицій чи питань, які виключають одне одного (альтернативних), недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка, такі, в яких залишено більше одного питання чи пропозиції, а також ті, в яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата.

2. З кожного питання (крім альтернативних), що виноситься на таємне голосування, повинен бути окремий бюлетень, якщо інше прямо не визначено цим Регламентом чи іншим законом.

1. На засіданні Верховної Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання та непристойні і лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення - позбавити його права виступу на даному засіданні.

2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, в противному разі головуючий на засіданні може припинити його виступ.

3. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на засіданні, мікрофон може бути відключено без попередження.

4. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до стенограми засідання.