9.4.5. До витрат, пов'язаних із зносом нематеріальних активів, відносяться суми амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємства.
Не нараховуються амортизаційні відрахування на нематеріальні активи: ноу-хау, гудвіли, товарні знаки тощо, вартість яких не зменшується в процесі їх використання.
9.5. Інші витрати
9.5.1. Витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищі навчальні заклади, вартості проїзду до місця роботи, а також оплачуваної відпустки, яка надається їм перед початком роботи.
9.5.2. Витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства за діючими тарифами на відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства); витрати на перевезення працівників-інвалідів I і II груп до місця роботи і назад незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту загального користування.
9.5.3. Додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місцезнаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад та від місця проживання у вахтовому селищі до місця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання вахтового селища, які не компенсуються платою працівників за користування житлом і комунальними послугами.
9.5.4. Платежі від обов'язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг), безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством.
9.5.5. Витрати на сплату процентів за фінансовими кредитами, одержаними для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну кредитування, а також для сплати процентів за товарні і комерційні кредити; витрати, пов'язані із сплатою процентів за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), у порядку, передбаченому пунктом 9.9 цієї статті.
9.5.6. Витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків і кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов'язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфних послуг та інших витрат, пов'язаних з грошовим обігом.
9.5.7. Витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов'язані з емісією цінних паперів.
9.5.8. Витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої продукції, якщо це передбачено умовами реалізації продукції, але не більше двох відсотків вартості цієї продукції.
9.5.9. Витрати на реалізацію продукції:
- на відшкодування складських, навантажувально-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхових витрат постачальника, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;
- на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких входить до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;
- на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів;
- на рекламу і передпродажну підготовку товарів;
- на відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках, безоплатно передані зразки і моделі, на представницькі витрати (організацію прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу) у розмірі до двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) за звітний рік;
9.5.10. Витрати на утримання приміщень, що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються підприємствами самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з підприємством у трудових відносинах, включаючи амортизаційні відрахування, витрати на проведення поточного ремонту приміщення, на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання, а також на паливо для приготування їжі.
9.5.11. Нарахування на заробітну плату і авторські винагороди творчих працівників, що перераховуються до фондів творчих спілок України відповідно до законодавства.
9.5.12. Податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством, включаючи відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, до Державного фонду сприяння конверсії, за винятком податків, передбачених у підпункті 3.1.2 статті 3 цього Закону.
9.5.13. Втрати внаслідок неминучого технічного браку, витрати на операції із скляною тарою, нестачі матеріальних цінностей на виробництві та на складах у межах норм природного убутку, виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку.
9.5.14. Сплата рентних платежів за використання земельних ресурсів.
9.5.15. Сплата концесійних платежів за використання природних копалин.
9.5.16. Витрати на оприлюднення річного звіту.
9.5.17. Нараховані відсотки по членських внесках та інших рахунках членів кредитної спілки; витрати на придбання бланків звітності, виготовлення членських книжок та іншої друкованої продукції для забезпечення діяльності кредитних спілок; витрати на проведення експертизи кредитних ризиків, оцінки вартості майнових цінностей і немайнових прав, прийнятих у заставу.
9.5.18. Витрати на виплату винагород інвестиційному керуючому, оплату послуг депозитарія, витрати, пов'язані з нарахуванням та виплатою дивідендів учасникам та засновникам підприємств (оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв'язку).
9.6. Особливості складу витрат, що відносяться на собівартість банківської діяльності
Додатково до складу витрат, що відносяться на собівартість банківської діяльності, включаються:
9.6.1. Нараховані проценти по:
- розрахункових, поточних та інших рахунках резидентів і нерезидентів;
- кореспондентських рахунках інших банків та кредитно-фінансових установ, включаючи нерезидентів;
- вкладах фізичних осіб - резидентів і нерезидентів;
- боргових зобов'язаннях банків (облігаціях, депозитних і ощадних сертифікатах, векселях, боргових розписках, банківських наказах та інших), у тому числі у вигляді дисконту з ціни їх придбання;
- рефінансованому кредиту Національного банку України, придбаному на аукціоні;
- міжбанківському кредиту, включаючи пролонговані міжбанківські кредити за взаємною згодою сторін, по перерозподілених кредитних ресурсах між головною конторою банку і його філіями, а також між філіями одного банку.
9.6.2. Витрати по розрахунково-касовому обслуговуванню клієнтів банку, включаючи плату за операції по кореспондентських рахунках, плату іншим банкам за надання розрахунково-касових послуг, інші аналогічні витрати.
9.6.3. Сплачена банкам комісія за купівлю та інші операції з іноземною валютою.
9.6.4. Відшкодування витрат на організацію та утримання служб інкасації і безпеки банку, а також перевезення валютних цінностей.
9.6.5. Накладні витрати по операціях із золотом, дорогоцінними металами і каменями (утримання скупних пунктів, послуги спецзв'язку, вартість упаковки тощо).
9.6.6. Витрати, пов'язанні з виготовленням і впровадженням платіжно-розрахункових засобів (пластикових карток, дорожніх чеків, тощо), необхідних для забезпечення діяльності банків.
9.6.7. Витрати на здійснення факторингових, довірчих і лізингових операцій.
9.6.8. Витрати на придбання бланків депозитних і ощадних сертифікатів, векселів, інших цінних паперів, а також витрати, пов'язані з виплатою комісійної винагороди депозитарію цінних паперів, фінансовим посередникам.
9.6.9. Витрати на проведення експертизи кредитних ризиків, оцінки вартості майнових цінностей і немайнових прав, прийнятих у заставу.
9.6.10. Витрати на сплату внесків обов'язкового страхування вкладів громадян.
9.7. Особливості складу витрат, що відносяться на собівартість страхової діяльності
Додатково до складу витрат, що відносяться на собівартість страхової діяльності, включаються:
9.7.1. Оплата стороннім установам, організаціям, підприємствам або фізичним особам за надані ними послуги, пов'язані з основною діяльністю страховика, в тому числі:
- виплата комісійних винагород брокерам, посередникам за укладення та обслуговування договорів страхування;
- оплата послуг з метою оцінки прийнятих на страхування (перестрахування) ризиків та збитків, завданих об'єктам страхування;
- оплата за виготовлення бланків страхової документації;
- оплата банківських послуг, пов'язаних з інкасацією страхових платежів та здійсненням виплат страхового відшкодування;
- оплата послуг, пов'язаних з розробкою умов, правил страхування та проведенням актуарних розрахунків.
9.7.2. Відшкодування страховим агентам витрат на службові поїздки, пов'язані з виконанням їх службових обов'язків, включаючи придбання для цього проїзних квитків.
9.8. Втрати і витрати, що відносяться на збитки підприємств
9.8.1. Втрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норми природного убутку, якщо винуватців не встановлено або у стягненні цих сум відмовлено судом.
9.8.2. Витрати за анульованими виробничими замовленнями та державними контрактами.
9.8.3. Затрати на утримання законсервованих виробничих потужностей та об'єктів за рішенням Кабінету Міністрів України, крім затрат, відшкодованих за рахунок інших джерел.
9.8.4. Не компенсовані винуватцями збитки від простоїв з внутрішньовиробничих і зовнішніх причин, а також суми виплат працівникам за час вимушеного простою.
9.8.5. Збитки від операцій з тарою (крім скляної).
9.8.6. Суми дебіторської заборгованості, термін позовної давності яких минув.
9.8.7. Втрати від переоцінки виробничих запасів, готової продукції і товарів, крім випадків, коли вона проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України.
9.8.8. Некомпенсовані збитки від стихійного лиха (знищення або псування виробничих запасів, готових виробів та інших матеріальних цінностей, збитки від зупинки виробництва тощо), включаючи витрати, пов'язані із запобіганням чи ліквідацією його наслідків.
9.8.9. Некомпенсовані збитки від пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, викликаних екстремальними ситуаціями.
9.8.10. Збитки від операцій минулих років, виявлені в поточному році.
9.8.11. Збитки від операцій при оцінці вартості тваринницької сировини і хутра в заготівельній і сільськогосподарській діяльності.
9.9. Індексація заборгованості
9.9.1. З метою оподаткування на собівартість продукції (робіт, послуг) відносяться сплачені проценти за фінансовими (банківськими), комерційними і товарними кредитами, а також за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), зменшені на щомісячний офіційний індекс інфляції протягом оподатковуваного періоду.
9.9.2. Якщо щомісячний офіційний індекс інфляції перевищує рівень сплачених процентів за операціями, зазначеними у підпункті 9.9.1 цієї статті, різниця вважається збитком, що відноситься на собівартість підприємства-кредитора.
Стаття 10. Зменшення податку на прибуток
Суми податку на прибуток, нараховані згідно з положеннями цього Закону, зменшуються:
- до 20 відсотків - на відшкодування витрат підприємства на реконструкцію і модернізацію активної частини основних фондів, здійснених в оподатковуваному періоді, у разі повного використання на цю мету амортизаційних відрахувань і залишків коштів фонду розвитку виробництва та інших аналогічних фондів, створених за рахунок прибутку минулих періодів;
- до 50 відсотків - на відшкодування витрат підприємства на закупівлю спеціального обладнання і устаткування для забезпечення роботи інвалідів I і II груп, що перебувають з ним у трудових відносинах;
- до 100 відсотків - на відшкодування витрат підприємств громадських організацій інвалідів, зареєстрованих згідно з чинним законодавством, де інваліди становлять більше 50 відсотків загальної чисельності працюючих в основному виробництві, і спрямованих на соціально-трудову та медичну реабілітацію працюючих інвалідів.
Сума нарахованого податку, яка залишилась на кінець звітного року після його зменшення на зазначені цілі, підлягає перерахуванню до бюджету на загальних підставах.
Стаття 11. Порядок застосування Закону та внесення до нього змін і доповнень
11.1. Ставки податку на прибуток, об'єкт оподаткування і порядок обчислення оподатковуваного прибутку, порядок обчислення і сплати податку не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законодавчими актами, крім цього Закону.
11.2. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніш ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
11.3. Кабінет Міністрів України затверджує Типові положення планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) по окремих галузях народного господарства виходячи із змісту статті 9 цього Закону.
11.4. Внесення змін і доповнень до Типових положень планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) по окремих галузях народного господарства здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому для внесення змін і доповнень до цього Закону.
11.5. Порядок застосування норм цього Закону визначається виключно Верховною Радою України за поданням Головної державної податкової інспекції України.
Стаття 12. Порядок обчислення та терміни сплати податку
12.1. Суму податку підприємства визначають самостійно виходячи з величини оподатковуваного прибутку, наданих пільг і ставок податку.
У разі одержання підприємством прибутків від кількох видів діяльності, щодо яких застосовуються різні ставки, податок на прибуток визначається окремо для кожного виду діяльності за відповідною ставкою податку незалежно від підсумків діяльності підприємства в цілому.
12.2. Протягом кварталу всі підприємства, за винятком нерезидентів, здійснюють авансові внески податку до бюджету виходячи з суми фактично одержаного прибутку в першому і другому місяці поточного кварталу і діючих ставок податку.
Авансові внески податку до бюджету проводяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним, на підставі даних бухгалтерського обліку фінансових результатів.
Підприємства за три дні до терміну сплати авансових внесків подають державним податковим інспекціям довідку про фактично одержаний прибуток за звітний місяць і розмір авансового внеску.
Після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року підприємство обчислює суму податку за наростаючим підсумком з початку року виходячи з фактично одержаного прибутку, що підлягає оподаткуванню. Сума податку, що належить до сплати, визначається з урахуванням раніше нарахованих платежів.
12.3. Сплата податку проводиться за квартальними розрахунками податку на прибуток у п'ятиденний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів, а за річними розрахунками - у десятиденний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту за рік.
Платіжні доручення на перерахування до бюджету податку на прибуток подаються підприємствами до установ банків до настання терміну платежу.
12.4. Над міру внесені до бюджету суми податку зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються підприємствам у п'ятиденний термін з дня одержання їх письмових заяв.
12.5. Бюджетні організації звільняються від сплати авансових внесків податку на прибуток, одержаний ними від здійснення підприємницької діяльності, включаючи надання платних послуг.
12.6. Нерезиденти, що здійснюють діяльність в Україні через постійне представництво, не пізніше 5 лютого року, що настає за звітним, подають державним податковим інспекціям за місцезнаходженням постійного представництва звіт про діяльність в Україні, декларацію про прибуток за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України. У разі припинення діяльності до закінчення календарного року зазначені документи подаються протягом місяця з дня її припинення.
12.7. Податок на прибуток нерезидентів обчислюється щорічно державними податковими інспекціями за місцезнаходженням постійного представництва.
Сума податку визначається виходячи з величини оподатковуваного прибутку і ставки податку.
На суму обчисленого податку нерезидентам видаються платіжні повідомлення за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України. Податок сплачується в терміни, зазначені в платіжному повідомленні.
Декларації про прибуток нерезидентів, що здійснюють свою діяльність в Україні, підлягають щорічній перевірці аудиторськими організаціями, які одержали у встановленому порядку ліцензію на право ведення аудиторської діяльності, для підтвердження достовірності звіту.
12.8. Нерезиденти сплачують податок на прибуток у національній валюті України.
12.9. Відповідальність за утримання і перерахування до бюджету податку з прибутку від володіння корпоративними правами (отримані дивіденди) і борговими вимогами (отримані проценти на цінні папери), а також від фрахту несуть підприємства, що нараховують дивіденти (проценти) та оплачують фрахт. Сплата податку з цих доходів проводиться у п'ятиденний термін з дати їх виплати.
12.10. Податок із зазначених у пункті 12.9. цієї статті прибутків нерезидентів, одержаних із джерел в Україні, утримується підприємствами, що виплачують нерезидентам доход, у валюті переказу з повної суми доходу при кожному перерахуванні платежу.
12.11. Підприємства подають державним податковим інспекціям за своїм місцезнаходженням бухгалтерські звіти в порядку і в терміни, встановлені чинним законодавством України, декларації про прибуток підприємств і розрахунки суми податку на прибуток за формами, затверджуваними Головною державною податковою інспекцією України.
Стаття 13. Зарахування податку до бюджету
Зарахування сум податку на прибуток проводиться до бюджетів місцевого самоврядування базового рівня.
Порядок перерозподілу доходів, що надійшли до бюджетів місцевого самоврядування базового рівня, а також інших місцевих бюджетів, визначається Законом України "Про бюджетну систему України".
Стаття 14. Спеціальні положення
14.1. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі Закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.
14.2. Справляння податку на прибуток нерезидентів може бути припинено або обмежено на основі договору з іншими державами.
14.3. При укладанні договорів з нерезидентами не дозволяється включення до контракту податкових застережень, відповідно до яких підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання здійснювати витрати, пов'язані з сплатою податку на прибуток нерезидентів.
Стаття 15. Усунення подвійного оподаткування
15.1. Суми податку на прибуток, одержаний за межами України, сплачені суб'єктами підприємницької діяльності України за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються при сплаті ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає лише той податок, сплачений за межами України, який визнається як податок на прибуток згідно з положеннями цього Закону.
15.2. Розмір зарахованих сум не може перевищувати суми податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні стосовно прибутку, одержаного за кордоном.
15.3. Не підлягають зарахуванню:
- податок на капітал і приріст капіталу;
- поштові податки;
- податок на реалізацію (купівлю);
- податок на добавлену вартість, а також інші непрямі податки, незалежно від того, чи зараховуються вони до категорії прибутку суб'єкта підприємницької діяльності, чи оподатковуються за окремими законами згідно з законодавством іноземних держав;
- суми податку, сплачені з пасивного прибутку (корпоративних прав (дивіденди), операцій з цінними паперами, фінансовими ресурсами (проценти), оперативної та фінансової оренди (лізингу), операцій страхування, роялті).
15.4. Зарахування сплачених за межами України сум податку на прибуток провадиться за умови письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави факту сплати податку та за наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.
Стаття 16. Офшорні застереження
Не підлягають оподаткуванню прибутки суб'єктів підприємницької діяльності України, які мають такі ознаки:
16.1. Засновниками суб'єкта підприємницької діяльності є виключно нерезиденти.
16.2. Прибутки, а також інші надходження до суб'єкта підприємницької діяльності, що не мають джерел походження з України.
16.3. Усі види розрахунків суб'єкта підприємницької діяльності здійснюються виключно через уповноважені банки України.
16.4. Виконавчі органи, а також інший адміністративний штат суб'єкта підприємницької діяльності складаються виключно з громадян України.
16.5. Суб'єкт підприємницької діяльності не виконує на території України представницьких функцій стосовно своїх засновників.
16.6. Щорічні аудиторські перевірки здійснюються організаціями, які мають ліцензію на здійснення аудиту в Україні.
Порядок реєстрації офшорних компаній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 17. Обов'язки платників
17.1. Платники податку зобов'язані:
- вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені чинним законодавством;
- подавати до державних податкових інспекцій декларації, розрахунки, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податку;
- сплачувати належні суми податку у встановлені терміни;
- допускати службових осіб державних податкових інспекцій до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податку.
17.2. Керівники і відповідальні службові особи підприємств зобов'язані підписати акт перевірки, проведеної державними податковими інспекціями, та дати письмові пояснення за цими актами з питань, що виникли у процесі перевірки, виконувати вимоги державних податкових інспекцій щодо усунення виявлених порушень законодавства про оподаткування прибутку.
Стаття 18. Відповідальність платників
18.1. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку і додержання законодавства про оподаткування прибутку покладається на платників податку.
18.2 Платники податку, які не мають у термін, встановлений для сплати податку, бухгалтерських звітів і балансів, декларацій і розрахунків, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку за відповідний період, сплачують 110 відсотків суми податку на прибуток, обчисленого за попередній звітний період. Після подання зазначених документів проводиться перерахунок податку виходячи з фактично одержаного прибутку.
18.3. Платники податку за неподання або несвоєчасне подання державним податковим інспекціям податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податку, а також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податку на прибуток додатково сплачують до бюджету 10 відсотків належної до сплати суми податку.
18.4. У разі приховування (заниження) суми податку платниками сплачується сума донарахованого податку і штраф у двократному розмірі тієї ж суми, у разі повторного порушення протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою штраф сплачується у п'ятикратному розмірі.
Не застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів до підприємств, які до початку перевірки податковою інспекцією самостійно виявили порушення при сплаті податку на прибуток, письмово повідомили про це податкову інспекцію за своїм місцезнаходженням та здійснили відповідні розрахунки з бюджетом.
18.5. Суми донарахованого податку і фінансових санкцій, передбачених у пунктах 18.3 і 18.4 статті 18 цього Закону, сплачуються до бюджетів підприємствами у десятиденний термін з дня складення акта перевірки.
18.6. Службові особи, винні у порушенні законодавства про оподаткування прибутку, притягаються до відповідальності згідно з законодавством України.
Стаття 19. Порядок стягнення до бюджету і повернення з бюджету неправильно сплаченого податку
19.1. Суми податку на прибуток, не внесені до бюджету у встановлені терміни, а також суми податку, обчислені з прихованого (заниженого) прибутку, і штраф стягуються за весь час ухилення від сплати податку.
19.2. Після закінчення встановлених термінів сплати до бюджету податку на прибуток не внесені суми вважаються недоїмкою і стягуються до бюджету за весь час заборгованості, включаючи день сплати, з нарахуванням пені у розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України, розрахованої за весь строк прострочення.
19.3. Суми податку з доходів, зазначених у пункті 12.9 статті 12 цього Закону, не перераховані до бюджету суб'єктами підприємницької діяльності, що нараховують такі доходи, стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні цих суб'єктів підприємницької діяльності після розрахунків з бюджетом, незалежно від того, за який період виплачено ці доходи одержувачам.
19.4. Сума платежів по податку, що над міру надійшла до бюджету в результаті неправильного його обчислення або порушення встановленого порядку справляння платником податку, підлягає поверненню або зарахуванню у податкових платежах майбутніх періодів, якщо не минув річний строк від дня їх надходження. Подання заяви про повернення суми платежів, що надійшла над міру, перериває перебіг зазначеного строку.
19.5. Сума платежів по податку, що над міру надійшла до бюджету в результаті неправильного його обчислення (донарахування) державними податковими інспекціями, підлягає поверненню платнику податку або зарахуванню у його податкових платежах майбутніх періодів незалежно від строку подання заяви про повернення суми платежів, що надійшла над міру. При цьому, починаючи з дня відрахування зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем повернення (зарахування) на зазначену суму нараховуються проценти у розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України, розрахованої за весь строк повернення платежів.
19.6. В разі незгоди платника податку з висновками податкового органу щодо сплати податків, не внесених у встановлені строки, прихованого (заниженого) прибутку, податковий орган має право на списання зазначених сум у безспірному порядку.
Стаття 20. Контроль за справлянням податку на прибуток підприємств
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати податку на прибуток підприємств здійснюється державними податковими інспекціями відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Стаття 21. Оскарження дій службових осіб державних податкових інспекцій
Оскарження дій службових осіб державних податкових інспекцій може здійснюватись у судовому порядку.
| Президент України | Л.КУЧМА |
| м.Київ, 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР |