ЗАКОН УКРАЇНИ
Про оренду майна державних підприємств та організацій
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 30, ст.416 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 2270-XII від 10.04.92, ВВР, 1992, N 30, ст.417 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Декретом N 9-92 від 15.12.92, ВВР, 1993, N 7, ст. 53 Законом N 3171-XII від 04.05.93, ВВР, 1993, N 24, ст.253 Декретом N 57-93 від 20.05.93, ВВР, 1993, N 30, ст.337 Законом N 3875-XII від 26.01.94, ВВР, 1994, N 18, ст.103 )
Цей Закон покликаний забезпечити підвищення ефективності використання майна державних підприємств, організацій шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам, створити передумови для можливої приватизації цього майна.
Стаття 1. Завдання Закону
Цей Закон регулює:
організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів;
майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна.
Оренда майна інших форм власності регулюється положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством України та договором оренди.
Стаття 2. Оренда
Оренда є засноване на договорі строкове платне володіння і користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Стаття 3. Законодавство про оренду майна державних підприємств та організацій
Відносини щодо оренди майна державних підприємств та організацій регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України, а у випадках, передбачених ними, - рішеннями Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України.
Стаття 4. Об'єкт оренди
1. Об'єктом оренди за цим Законом є:
цілісні майнові комплекси державних підприємств, організацій або їх структурних підрозділів (філіалів, цехів, дільниць), за винятком тих, що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону Української РСР "Про підприємництво". Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг);
( Зупинено дію абзаца третього пункту 1 статті 4 згідно з Декретом N 9-92 від 15.12.92; дію абзаца третього пункту 1 статті 4 відновлено згідно з Декретом N 57-93 від 20.05.93 )
окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, організацій.
2. Законодавчими актами України може бути доповнено перелік державних підприємств, організацій, майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.
Стаття 5. Орендодавці
Орендодавцями є:
Фонд державного майна України - щодо цілісних майнових комплексів, підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що є загальнодержавною власністю;
органи, уповноважені Верховною Радою Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів управляти майном, що перебуває відповідно у власності Республіки Крим або у комунальній власності;
державні підприємства, організації (з дозволу орендодавців, зазначених в абзацах другому і третьому цієї статті) - щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів (філіалів, цехів, дільниць);
( Зупинено дію абзаца п'ятого статті 5 стосовно передачі в оренду окремого індивідуально визначеного майна, крім нежилих приміщень згідно з Декретом N 9-92 від 15.12.92; дію абзаца п'ятого статті 5 відновлено стосовно передачі в оренду окремого індивідуально-визначеного майна, крім нежилих приміщень згідно з Декретом N 57-93 від 20.05.93 )
державні підприємства, організації - щодо окремого індивідуально визначеного майна відповідно до законодавчих актів України та своїх статутів.
Стаття 6. Орендарі
1. Орендарями за цим Законом можуть бути організації орендарів, створені членами трудового колективу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів, громадяни та юридичні особи України, іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.
2. Особливості оренди державного майна громадянами та юридичними особами іноземних держав та особами без громадянства визначаються законодавством України.
Стаття 7. Ініціатива в укладенні договору оренди
1. Ініціатива в укладенні договору оренди може виходити від членів трудового колективу підприємства, організації або їх структурних підрозділів, фізичних та юридичних осіб.
2. Якщо ініціатива в укладенні договору оренди виходить від фізичних та юридичних осіб, орендодавець зобов'язаний у триденний строк повідомити про здачу в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій їх трудові колективи.
Стаття 8. Право трудового колективу на вирішення питання про оренду майна державного підприємства, організації
Рішення трудового колективу державного підприємства, організації про оренду майна державного підприємства, організації вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини його членів.
Стаття 9. Організація орендарів
1. У разі прийняття членами трудового колективу рішення про укладення договору оренди особи, які бажають стати орендарями, створюють організацію орендарів.
2. Загальні збори або збори уповноважених організації орендарів обирають її керівні органи, затверджують положення про організацію орендарів, яке підлягає державній реєстрації у виконавчому комітеті Ради народних депутатів або місцевій державній адміністрації за місцезнаходженням об'єкта оренди.
3. До реєстрації положення про організацію орендарів у виконавчому комітеті Ради народних депутатів або місцевій державній адміністрації кожен член трудового колективу підприємства, організації має право вступу в організацію орендарів на підставі особистої заяви.
4. Державна реєстрація організації орендарів виконавчим комітетом Ради народних депутатів або місцевою державною адміністрацією проводиться в п'ятнадцятиденний строк з дня подачі заяви про реєстрацію.
( Пункт четвертий статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3171-12 від 04.05.93 )
5. Організація орендарів набуває прав юридичної особи з дня її державної реєстрації.
Плата за державну реєстрацію організації орендарів справляється в розмірі мінімальної заробітної плати.
6. Створена трудовим колективом організація орендарів має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того державного підприємства, організації, де вона створена.
7. В положенні про організацію орендарів зазначаються: найменування організації, її місцезнаходження, цілі її діяльності, порядок вступу в організацію і виходу з неї, права та обов'язки членів організації, її органи управління, порядок розподілу доходу (прибутку), умови припинення діяльності організації орендарів.
Стаття 10. Порядок розгляду заяви та проекту договору оренди
1. Організація орендарів, інші фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди майна державних підприємств, організацій, направляють заяву та проект договору оренди відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
2. Орган, якому направлено заяву та проект договору, зобов'язаний розглянути їх протягом тридцяти днів з часу одержання і дати відповідь про прийняте рішення.
3. Укладення договору оренди майна державних підприємств, організацій з іншими фізичними та юридичними особами здійснюється за умови відсутності заяви організації орендарів, створеної трудовим колективом підприємства, організації впродовж двадцяти днів з дня одержання повідомлення про намір орендувати цілісний майновий комплекс.
4. У разі неправомірної відмови в укладенні договору, а також неодержання відповіді в установлений строк організація орендарів, заінтересовані фізичні та юридичні особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду, арбітражного суду.
5. Будь-яка з заінтересованих сторін має право передати справу до суду, арбітражного суду також у разі недосягнення домовленості щодо змісту договору оренди.
Стаття 11. Істотні умови договору оренди
1. Істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна), строк, на який укладається договір оренди, орендна плата, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, виконання зобов'язань.
2. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути й інші умови.
3. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством установлено правила, які погіршують становище орендаря.
4. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди.
5. За невиконання або неналежне виконання умов договору оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавством України та договором оренди.
Стаття 12. Момент укладення договору оренди
1. Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
2. У разі передачі спору на розгляд суду, арбітражного суду договір оренди вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду, арбітражного суду про укладення договору оренди і на умовах, зазначених у ньому.
Стаття 13. Передача об'єкта оренди
Передача об'єкта оренди орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Стаття 14. Оцінка об'єкта оренди
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України і Фондом державного майна України.
Стаття 15. Право орендаря на вибір організаційно-правових форм здійснення підприємницької діяльності
1. Орендар самостійно обирає організаційну форму підприємницької діяльності на основі орендованого майна, затверджує її статут і призначає (обирає) керівника. Статут не може суперечити договору оренди.
2. Порядок створення орендарем підприємства, господарського товариства тощо та їх діяльність регулюються відповідними законодавчими актами України.
Стаття 16. Припинення діяльності підприємства, організації, майно яких передано в оренду
Діяльність підприємства, організації, структурного підрозділу підприємства, організації, цілісні майнові комплекси яких передано в оренду, припиняється як державних з моменту реєстрації у встановленому законом порядку статуту створеного орендарем підприємства, господарського товариства тощо. З цього моменту припиняються і розриваються трудові договори (контракти) з працівниками цього підприємства, організації, структурного підрозділу.
Стаття 17. Правонаступництво при оренді
1. Створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, організації відповідно до договору оренди.
2. Якщо об'єктом оренди є цілісний майновий комплекс структурного підрозділу, створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, організації, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.
Стаття 18. Гарантії прав працівників державних підприємств та організацій, що припинили свою діяльність
Порядок найму працівників на створене орендарем підприємство, у товариство тощо визначається його статутом.
Працівникам державних підприємств, організацій, структурних підрозділів, що припинили свою діяльність відповідно до статті 16 цього Закону, з якими не укладено трудові договори, забезпечуються соціально-правові гарантії, передбачені законодавством України.
Стаття 19. Строк договору оренди
1. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
2. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
3. Орендар має переважне право на продовження строку дії договору оренди.
Стаття 20. Обов'язки орендаря
1. За договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, організації, майно яких передано в оренду.
2. Орендар зобов'язаний зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його пошкодженню, псуванню.
3. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.
4. Орендар здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність і подає її в установленому обсязі органам державної статистики.
Стаття 21. Орендна плата
( Зупинено дію абзаца першого пункту 1 статті 21 згідно з Декретом N 9-92 від 15.12.92; зупинено дію абзацу першого пункту 1 статті 21 згідно з Декретом N 57-93 від 20.05.93; дію абзаца першого пункту 1 статті 21 відновлено згідно із Законом N 3875-12 від 26.01.94 )
1. Орендна плата є фіксованим платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності і який визначається як частина розрахункового доходу від господарського використання орендованого майна.
Орендна плата зараховується на спеціальні рахунки і використовується для фінансування капітальних вкладень.
2. Методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України і Фондом державного майна України.
3. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
4. Орендарям збиткових і низькорентабельних державних підприємств, організацій орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати.
Стаття 22. Форми орендної плати
Орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі.
Стаття 23. Зміна розмірів орендної плати
1. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
2. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
3. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися умови господарювання, передбачені договором, або істотно погіршився стан об'єкта оренди.
4. Спори з цих питань вирішуються у встановленому порядку.
Стаття 24. Суборенда
1. Передача цілісних майнових комплексів у суборенду не допускається.
( Зупинено дію пункту 2 статті 24 згідно з Декретом N 9-92 від 15.12.92; дію пункту 2 статті 24 відновлено згідно з Декретом N 57-93 від 20.05.93 )
2. Орендар має право передати в суборенду окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо, якщо інше не передбачено в договорі оренди.
Стаття 25. Право власності орендаря
1. Передача майна в оренду не припиняє право власності на це майно.
( Зупинено дію абзаца другого пункту 1 статті 25 згідно з Декретом N 9-92 від 15.12.92; зупинено дію абзацу другого пункту 1 статті 25 згідно з Декретом N 57-93 від 20.05.93; дію абзаца другого пункту 1 статті 25 відновлено згідно із Законом N 3875-12 від 26.01.94 )
При переході права власності від держави до інших осіб договір оренди зберігає силу для нового власника.
2. Організації орендарів (орендареві) відповідно до Закону України "Про власність" належить право власності на виготовлену на основі орендованого майна продукцію, інше майно, набуте створеним нею (ним) підприємством, господарським товариством тощо, а також на доход (прибуток), одержаний орендарем.
3. Амортизаційні відрахування залишаються у розпорядженні орендаря і використовуються на відновлення орендованих основних фондів.
Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди.
Стаття 26. Ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди
Ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не встановлено у договорі оренди.
Стаття 27. Право повного господарського відання створеного орендарем підприємства, товариства
Створене орендарем підприємство, товариство тощо наділяється правом повного господарського відання щодо орендованого майна (в межах, встановлених статутом підприємства, товариства), виробленої продукції, іншого майна, набутого внаслідок господарської діяльності та на інших підставах, не заборонених законом.
( Зупинено дію статті 28 згідно з Декретом N 9-92 від 15.12.92; зупинено дію статті 28 згідно з Декретом N 57-93 від 20.05.93; дію статті 28 відновлено згідно із Законом N 3875-12 від 26.01.94 )
Право на викуп об'єкта оренди
1. Орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це передбачено договором відповідно до законодавства України.
2. Організація орендарів (орендар) має право на укладення договору оренди з викупом орендованого майна не пізніше трьох років з дня укладення (приведення у відповідність з цим Законом) договору оренди, якщо орендоване майно не віднесено до об'єктів, приватизацію яких заборонено законодавчими актами України, та якщо це не суперечить Державній програмі приватизації.
Ціна зданого в оренду з викупом майна, що приватизується, визначається на умовах, передбачених статтею 20 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", і включається до договору оренди.
3. Умови викупу (ціна, порядок, строки та засоби платежу) визначаються у договорі оренди відповідно до законодавчих актів України про приватизацію.
4. Орендар має право відмовитися від здійснення передбаченого у договорі права на викуп.
Стаття 29. Припинення договору оренди
1. Одностороння відмова від договору оренди не допускається.
2. Договір оренди припиняється внаслідок:
закінчення строку, на який його було укладено;
викупу об'єкта оренди;
загибелі об'єкта оренди.
3. Договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Стаття 30. Правові наслідки припинення договору оренди
1. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
2. Якщо орендар здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна за рахунок своїх коштів, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому проведені затрати, якщо інше не визначено у договорі оренди.
3. Якщо орендар здійснив поліпшення орендованого майна без відома орендодавця, орендодавець може компенсувати проведені ним затрати. У разі відмови орендодавця від такої компенсації орендар має право привласнити ті поліпшення, які можуть бути відокремлені від орендованого майна без заподіяння йому шкоди.
Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягає.
Стаття 31. Захист права орендаря на орендоване майно
1. Орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, установленим цивільним законодавством щодо права власності.
2. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, заподіяної майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.
Стаття 32. Відповідальність сторін за невиконання обов'язків за договором оренди
За невиконання обов'язків за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Стаття 33. Відповідальність орендаря у разі банкрутства створеного ним підприємства, товариства
Орендар у разі банкрутства створеного ним орендного підприємства, товариства тощо відповідає по боргах підприємства, товариства майном, яке належить йому на праві власності згідно із статтею 25 цього Закону, відповідно до законодавства України.
| Президент України | Л.КРАВЧУК |
| м. Київ, 10 квітня 1992 року N 2269-XII |