Про військовий обовязок і військову службу. Закон від 25.03.1992 №2232-XII

Верховна Рада України Закон від 25.03.1992 №2232-XII
Увага! Не остання редакція від 26.12.2002. Внесення змін (закон від 28.11.2002 N 312-IV /312-15/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 25.03.1992

Номер 2232-XII

Статус Діє

Редакції
08.07.2020 внесення змін (закон від 16.06.2020 N 697-ІХ /697-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 17.06.2020 N 720-IX /720-20/) 20.03.2020 внесення змін (закон від 04.03.2020 N 524-IX /524-20/) 13.02.2020 внесення змін (закон від 14.01.2020 N 440-IX /440-20/) 01.01.2020 внесення змін (закон від 14.11.2019 N 294-IX /294-20/) 28.11.2019 внесення змін (закон від 31.10.2019 N 263-IX /263-20/) 20.10.2019 внесення змін (закон від 03.10.2019 N 161-IX /161-20/) 09.08.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2745-VIII /2745-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2629-VIII /2629-19/) 19.12.2018 внесення змін (закон від 07.06.2018 N 2449-VIII /2449-19/) 04.11.2018 внесення змін (закон від 02.10.2018 N 2581-VIII /2581-19/) 27.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2523-VIII /2523-19/) 13.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2522-VIII /2522-19/) 23.06.2018 внесення змін (закон від 05.04.2018 N 2397-VIII /2397-19/) 16.05.2018 внесення змін (закон від 19.04.2018 N 2409-VIII /2409-19/) 18.02.2018 внесення змін (закон від 06.12.2017 N 2226-VIII /2226-19/) 14.01.2018 внесення змін (закон від 05.12.2017 N 2225-VIII /2225-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2246-VIII /2246-19/) 28.09.2017 внесення змін (закон від 05.09.2017 N 2145-VIII /2145-19/) 20.04.2017 внесення змін (закон від 16.03.2017 N 1951-VIII /1951-19/) 30.03.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1975-VIII /1975-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1801-VIII /1801-19/) 07.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1769-VIII /1769-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 10.11.2016 внесення змін (закон від 18.10.2016 N 1680-VIII /1680-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 928-VIII /928-19/) 03.03.2016 внесення змін (закон від 18.02.2016 N 1008-VIII /1008-19/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 07.11.2015 внесення змін (закон від 02.07.2015 N 580-VIII /580-19/) 05.11.2015 внесення змін (закон від 06.10.2015 N 716-VIII /716-19/) 25.10.2015 внесення змін (закон від 06.10.2015 N 711-VIII /711-19/) 30.07.2015 внесення змін (закон від 01.07.2015 N 567-VIII /567-19/) 11.06.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 433-VIII /433-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 07.04.2015 N 277-VIII /277-19/) 15.04.2015 внесення змін (закон від 18.03.2015 N 259-VIII /259-19/) 12.04.2015 внесення змін (закон від 19.03.2015 N 267-VIII /267-19/) 12.04.2015 внесення змін (закон від 19.03.2015 N 265-VIII /265-19/) 08.02.2015 внесення змін (закон від 15.01.2015 N 116-VIII /116-19/) 04.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1634-VII /1634-18/) 15.08.2014 внесення змін (закон від 25.07.2014 N 1614-VII /1614-18/) 13.08.2014 внесення змін (закон від 22.07.2014 N 1604-VII /1604-18/) 24.07.2014 внесення змін (закон від 04.07.2014 N 1589-VII /1589-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 17.05.2014 внесення змін (закон від 09.04.2014 N 1194-VII /1194-18/) 08.05.2014 внесення змін (закон від 06.05.2014 N 1242-VII /1242-18/) 15.04.2014 внесення змін (закон від 19.09.2013 N 589-VII /589-18/) 25.03.2014 внесення змін (закон від 19.09.2013 N 589-VII /589-18/) 01.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1169-VII /1169-18/) 21.03.2014 внесення змін (закон від 17.03.2014 N 1127-VII /1127-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5040-VI /5040-17/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 01.07.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5404-VI /5404-17/) 09.06.2013 внесення змін (закон від 14.05.2013 N 224-VII /224-18/) 05.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5460-VI /5460-17/) 01.12.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5288-VI /5288-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5286-VI /5286-17/) 05.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5088-VI /5088-17/) 13.06.2012 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4711-VI /4711-17/) 02.03.2012 внесення змін (закон від 07.02.2012 N 4352-VI /4352-17/) 28.01.2012 внесення змін (закон від 10.01.2012 N 4296-VI /4296-17/) 12.11.2011 внесення змін (закон від 18.10.2011 N 3919-VI /3919-17/) 15.06.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3409-VI /3409-17/) 11.06.2011 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3353-VI /3353-17/) 05.02.2011 внесення змін (закон від 13.01.2011 N 2926-VI /2926-17/) 10.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1835-VI /1835-17/) 10.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1834-VI /1834-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1254-VI /1254-17/) 07.05.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1255-VI /1255-17/) 07.05.2009 внесення змін (закон від 16.04.2009 N 1276-VI /1276-17/) 24.03.2009 внесення змін (закон від 05.03.2009 N 1073-VI /1073-17/) 22.05.2008 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.05.2008 N 10-рп/2008 /v010p710-08/) 04.06.2008 внесення змін (закон від 03.06.2008 N 309-VI /309-17/) 25.04.2008 внесення змін (закон від 11.04.2008 N 267-VI /267-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 28.12.2007 N 107-VI /107-17/) 20.06.2007 внесення змін (закон від 11.05.2007 N 1014-V /1014-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 03.11.2006 N 328-V /328-16/) 10.05.2006 нова редакція (закон від 04.04.2006 N 3597-IV /3597-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3200-IV /3200-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 02.06.2005 N 2636-IV /2636-15/) 05.04.2005 внесення змін (закон від 17.03.2005 N 2490-IV /2490-15/) 31.03.2005 внесення змін (закон від 03.03.2005 N 2454-IV /2454-15/) 08.07.2004 внесення змін (закон від 15.06.2004 N 1763-IV /1763-15/) 15.10.2003 внесення змін (закон від 11.09.2003 N 1158-IV /1158-15/) 14.10.2003 внесення змін (закон від 18.09.2003 N 1179-IV /1179-15/) 01.08.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 662-IV /662-15/) 18.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 744-IV /744-15/) 01.03.2003 внесення змін (закон від 06.02.2003 N 487-IV /487-15/) 27.12.2002 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 313-IV /313-15/) 26.12.2002 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 312-IV /312-15/) 11.02.2001 внесення змін (закон від 21.12.2000 N 2171-III /2171-14/) 24.05.2000 внесення змін (закон від 20.04.2000 N 1669-III /1669-14/) 12.01.2000 внесення змін (закон від 21.12.1999 N 1325-XIV /1325-14/) 31.07.1999 нова редакція (закон від 18.06.1999 N 766-XIV /766-14/) 13.05.1999 внесення змін (закон від 13.05.1999 N 651-XIV /651-14/) 12.01.1999 внесення змін (закон від 11.12.1998 N 312-XIV /312-14/) 19.06.1997 внесення змін (закон від 04.06.1997 N 309/97-ВР /309/97-ВР/) 07.05.1996 внесення змін (закон від 19.04.1996 N 129/96-ВР /129/96-ВР/) 16.11.1995 внесення змін (закон від 17.10.1995 N 387/95-ВР /387/95-ВР/) 05.01.1995 внесення змін (закон від 22.12.1994 N 325/94-ВР /325/94-ВР/) 10.11.1994 внесення змін (закон від 13.10.1994 N 200/94-ВР /200/94-ВР/) 12.12.1993 внесення змін (закон від 19.11.1993 N 3625-XII /3625-12/) 22.11.1993 внесення змін (закон від 21.10.1993 N 3545-XII /3545-12/) 19.06.1992 внесення змін (закон від 19.06.1992 N 2485-XII /2485-12/) 25.03.1992 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
е) для вищих офіцерів: у військових званнях від генерал-майора (контр-адмірала) до генерала армії України включно - до 60 років.
2. Офіцери Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання Міністром оборони України, вищим командуванням інших військових формувань можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік до 5 років, а доктори наук і професори - до 10 років.
3. Військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, підлягають звільненню в запас у порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців.
4. Військовослужбовці, у яких закінчився строк контракту і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на службі за їх бажанням після укладення нового контракту на строк не більше 5 років, а в Службі безпеки України - не більше 10 років.
Стаття 23. Строки військової служби
1. Строки військової служби для осіб офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, обмежуються граничним віком перебування на військовій службі, встановленим статтею 22 цього Закону.
2. Строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються:
а) для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців;
для матросів і старшин, які проходять строкову військову службу на кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил України, в морських частинах інших військових формувань, - до 24 місяців;
для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, - до 12 місяців;
б) для солдатів і матросів, сержантів і старшин з числа військовослужбовців строкової військової служби, жінок і військовозобов'язаних, прийнятих на військову службу за контрактом, - не менше 3 років;
в) для курсантів вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, - від 3 до 5 років;
г) для прапорщиків і мічманів - не менше 5 років;
д) для офіцерів, прийнятих на військову службу за контрактом, - від 5 до 10 років;
е) для офіцерів запасу, призваних на військову службу, - не менше 2 років.
3. Після закінчення строків військової служби, встановлених пунктами "б" - "е" частини другої цієї статті, вона може бути продовжена за новим контрактом на строк від 3 до 5 років щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
4. Військовослужбовці строкової служби, прийняті на військову службу солдатів і матросів, сержантів і старшин за контрактом, у разі розірвання контракту переводяться на становище військовослужбовців строкової служби, якщо вони не вислужили встановлені строки строкової військової служби, за винятком випадків, передбачених пунктом "ж" частини шостої статті 26 цього Закону.
Стаття 24. Початок і закінчення проходження військової служби
1. Початком проходження військової служби вважається:
а) день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із запасу;
б) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо) - для військовозобов'язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом;
в) день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу;
г) день призначення на посаду - для громадян, які прийняті на військову службу до Служби безпеки України.
2. Закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) із списків особового складу.
3. Військовослужбовці вважаються такими, які виконують обов'язки військової служби:
а) на шляху прямування на службу або із служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
б) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (учбового) часу, включаючи і перерви, установлені розпорядком (розкладом занять);
в) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідало обов'язкам військовослужбовця або він був направлений туди за наказом відповідного командира (начальника);
г) при виконанні державних або громадських обов'язків, якщо навіть ці обов'язки і не були пов'язані з військовою службою;
д) при виконанні обов'язку по врятуванню людського життя, охороні державної, комунальної власності і приватної власності, підтриманню військової дисципліни та охороні правопорядку.
Стаття 25. Підготовка громадян на посади осіб офіцерського складу
1. Підготовка громадян на посади осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи.
2. Порядок проведення підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи, визначається і затверджується Міністерством оборони України та Міністерством освіти України.
Зарахування громадян до вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, провадиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв на умовах, визначених контрактом.
З курсантом, якому виповнилося 18 років, а також слухачем після закінчення першого курсу вищого військового навчального закладу укладається контракт щодо проходження підготовки на посади осіб офіцерського складу. Однією з умов контракту є зобов'язання курсанта (слухача) про подальше проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу протягом 5 років після закінчення вищого навчального закладу.
Громадяни, які прийняті на військову службу і навчаються у вищих військових навчальних закладах або вищих навчальних закладах, де є військові навчальні підрозділи, і не мають звань прапорщиків або мічманів та офіцерського складу, є курсантами, а ті, які мають такі звання, - слухачами.
3. Курсантам, які не мали військового звання до вступу до вищого військового навчального закладу, вищого навчального закладу, який має військовий навчальний підрозділ, після зарахування на навчання присвоюється військове звання рядового чи матроса. За військовослужбовцями та військовозобов'язаними зберігаються військові звання, присвоєні до їх вступу у вищий навчальний заклад.
4. Випускникам вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, присвоюються військові звання згідно з положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців.
5. Курсанти, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим військовим формуванням витрати, пов'язані з їх навчанням і утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
6. Курсанти чоловічої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (за винятком відрахування за станом здоров'я), направляються у військові частини для подальшого проходження військової служби, якщо вони не вислужили встановленого строку строкової військової служби.
При цьому в строк військової служби військовослужбовцям зараховується:
тривалість строкової військової служби до вступу у вищі військові навчальні заклади та вищі навчальні заклади, які мають військові навчальні підрозділи;
тривалість військової служби за контрактом до вступу у вищі військові навчальні заклади та вищі навчальні заклади, які мають військові навчальні підрозділи, із розрахунку два місяці військової служби за контрактом за один місяць строкової військової служби;
тривалість військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи, із розрахунку два місяці служби (навчання) у зазначених військових навчальних закладах за один місяць строкової військової служби.
7. Курсанти жіночої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, звільняються з військової служби:
якщо вони не мають військово-облікової спеціальності, - без постановки на військовий облік;
якщо вони мають військово-облікову спеціальність, - з зарахуванням в запас і направленням у військовий комісаріат за місцем проживання для постановки на військовий облік.
Стаття 26. Звільнення з військової служби
1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) в запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;
б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
2. Звільнення із служби проводиться:
а) військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки;
б) військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - на підставах, передбачених частиною шостою цієї статті;
в) офіцерів, які проходять кадрову військову службу, - на підставах, передбачених частиною сьомою цієї статті;
г) офіцерів, призваних на військову службу із запасу, - після закінчення строку служби. Достроково ці офіцери можуть бути звільнені з військової служби за станом здоров'я, через сімейні обставини або з інших поважних причин, а також у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
3. Військовослужбовці строкової служби звільняються із служби достроково:
а) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
б) за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, а також у разі виникнення обставин, передбачених абзацом четвертим частини першої статті 18 цього Закону;
в) у зв'язку із засудженням до позбавлення волі.
4. У разі потреби за рішенням Президента України військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки, можуть бути затримані на службі на строк до шести місяців.
5. Військовослужбовці, звільнені із строкової військової служби в запас або у відставку, забезпечуються відповідним обмундируванням за переліком, встановленим Міністерством оборони України, проїзними документами до місця проживання, харчуванням на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці строкової служби за їх бажанням можуть бути звільнені в запас у власному цивільному одязі.
6. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби:
а) після закінчення строку контракту;
б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
в) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
г) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
д) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
е) за службовою невідповідністю;
є) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
ж) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням;
з) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
7. Офіцери, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
в) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
д) за власним бажанням - офіцери у разі наявності в них вислуги не менш як 5 років у календарному обчисленні;
е) за службовою невідповідністю;
є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Глава V
ВИКОНАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБОВ'ЯЗКУ В ЗАПАСІ
Стаття 27. Зарахування в запас. Категорії запасу
1. Громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених з військового обліку), зараховуються в запас.
2. Запас поділяється на першу і другу категорії.
До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та одержали під час її проходження військово-облікову спеціальність.
До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не одержали військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не призивалися на військову службу чи проходили її в інженерно-технічних частинах, а також військовозобов'язані-жінки.
Військовозобов'язані, зараховані в запас другої категорії, в разі одержання під час перебування в запасі військово-облікової спеціальності на навчальних зборах або за відповідною цивільною професією переводяться до запасу першої категорії.
3. Військовозобов'язані, переведені в запас за станом здоров'я без проходження військової служби, в разі визнання їх до 25 років придатними до військової служби, знову стають на облік як призовники та підлягають призову на строкову військову службу на загальних підставах.
Стаття 28. Граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі. Розряди запасу
1. Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди. Розряди встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних, які перебувають в запасі.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі взагалі.
2. Солдати і матроси, сержанти і старшини, прапорщики і мічмани, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:
а) у запасі першого розряду - до 35 років;
б) у запасі другого розряду:
солдати, матроси, сержанти і старшини - до 40 років;
прапорщики і мічмани - до 50 років.
3. Офіцери, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:
а) у запасі першого розряду:
молодші офіцери - до 45 років;
старші офіцери:
майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років;
полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років;
вищі офіцери - до 60 років;
б) у запасі другого розряду:
молодші офіцери - до 50 років;
старші офіцери:
майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 55 років;
полковник (капітан 1 рангу) - до 60 років;
вищі офіцери - до 65 років.
4. Військовозобов'язані-жінки незалежно від присвоєних їм військових звань зараховуються до запасу другого розряду. Граничний вік перебування їх у запасі встановлюється: для прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу - 50 років, для інших військовозобов'язаних-жінок - 45 років.
Стаття 29. Проходження зборів
1. Військовозобов'язані, які перебувають у запасі, призиваються на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.
Права і обов'язки військовозобов'язаних, призваних на збори, що випливають з умов військової служби, встановлюються цим Законом.
2. Військовозобов'язані, які не мають військових звань офіцерського складу, можуть бути призвані військовими комісаріатами на навчальні збори:
першого розряду - до п'яти разів на строк до двох місяців кожного разу;
другого розряду - до трьох разів на строк до одного місяця кожного разу.
3. Особи офіцерського складу запасу, які не проходили військової служби як офіцери, а також офіцери запасу, звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, за час перебування в запасі можуть бути призвані на навчальні збори:
першого розряду - три рази на строк до двох місяців кожного разу;
другого розряду - два рази на строк до одного місяця кожного разу.
4. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних визначаються Міністром оборони України відповідно до цього Закону.
5. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами за планом Міністерства оборони України можуть залучатися на перевірні збори на строк до 10 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом.
6. Загальний строк зборів під час перебування в запасі не може перевищувати 10 місяців. При цьому до загального строку перебування на навчальних зборах зараховується і час перебування на перевірних зборах.
7. У разі прийняття Президентом України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців.
8. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються коштами і матеріальними засобами у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
9. За призваними на збори військовозобов'язаними зберігаються на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток.
Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога відповідно до законодавства.
10. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Міністерства оборони України та інших військових формувань.
Стаття 30. Звільнення від проходження навчальних зборів
1. Від проходження навчальних зборів звільняються:
а) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань;
б) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення і зайняті на обслуговуванні та ремонті повітряних суден і аеродромної техніки, а також працівники навчальних (авіаційних) закладів Товариства сприяння обороні України;
в) плаваючий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації;
г) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт;
д) педагогічний склад вищих, професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладів, навчальних закладів Товариства сприяння обороні України, - в період, коли в цих закладах проводяться заняття;
е) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання, які не навчаються за програмою офіцерів запасу, - на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання та такі, які здають іспити екстерном, аспіранти і докторанти - в період екзаменаційних сесій;
є) військовозобов'язані-жінки;
ж) військовозобов'язані протягом року після звільнення в запас;
з) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років;
и) військовозобов'язані у зв'язку з депутатською діяльністю;
і) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями і установами на період мобілізації та на воєнний час;
ї) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах;
й) особи, які мають духовний сан і посаду в одній із зареєстрованих у встановленому порядку релігійних конфесій.
2. В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження навчальних зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку.
Стаття 31. Присвоєння військових звань у запасі
Військовозобов'язаним, які пройшли навчальні збори і склали заліки за програмою навчання або здобули відповідну освіту, можуть бути присвоєні чергові військові звання в запасі у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців та нормативно-правовими актами з питань військового обліку військовозобов'язаних.
Стаття 32. Переведення військовозобов'язаних у відставку
Військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.
Глава VI
ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ І ПРИЗОВНИКІВ
Стаття 33. Загальні правила військового обліку
1. Усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку.
2. Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та проведенням військового обліку військовозобов'язаних і призовників, контроль за станом цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.
3. Військовий облік усіх військовозобов'язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік військовозобов'язаних і призовників здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 34. Персонально-якісний, персонально-первинний та персональний облік
1. Персонально-якісний облік усіх військовозобов'язаних і призовників покладається на районні (міські) військові комісаріати.
2. Персонально-якісний облік військовозобов'язаних Служби безпеки України покладається на відповідні облікові органи Служби безпеки України.
3. Персонально-первинний облік військовозобов'язаних і призовників у сільській місцевості, а також у селищах та містах, де відсутні військові комісаріати, покладається на органи місцевого самоврядування.
4. Персональний облік військовозобов'язаних і призовників, які працюють або навчаються, покладається на підприємства, установи, організації і навчальні заклади незалежно від підпорядкування і форм власності, а їх керівники (власники) несуть відповідальність за стан цього обліку.
Стаття 35. Загальний і спеціальний облік
1. На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, не заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
2. На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Стаття 36. Військовий облік громадян України, які перебувають за кордоном
1. Військовий облік громадян України, які перебувають за кордоном, проводиться дипломатичними і консульськими представництвами України. Дипломатичні та консульські представництва зобов'язані забезпечити прибуття громадян України чоловічої статі, які досягли 18-річного віку, до військових комісаріатів за місцем постійного проживання для проходження призовної комісії.
2. Особливості ведення військового обліку та здійснення призову громадян, які перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього
1. Взяття на військовий облік призовників здійснюється з моменту приписки громадян до призовних дільниць.
2. Взяттю на військовий облік у військових комісаріатах підлягають громадяни:
а) приписані до призовних дільниць як призовники;
б) звільнені з військової служби у запас;
в) призовники або військовозобов'язані, прибулі з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на строк більше трьох місяців;
г) звільнені зі служби в Управлінні державної охорони України, Міністерстві внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України;
д) жінки відповідно до частини сьомої статті 1 цього Закону;
е) які стали громадянами України і відповідають вимогам цього Закону.
Військовозобов'язані та призовники після прибуття на нове місце проживання зобов'язані у семиденний строк стати на військовий облік.
3. Для постановки на військовий облік усі військовозобов'язані повинні у семиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів за місцем постійного або фактичного проживання.
У воєнний час виїзд військовозобов'язаних і призовників з місця постійного проживання без дозволу районного (міського) військового комісаріату забороняється.
4. Зняттю з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни:
а) які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на постійне або тимчасове проживання на строк більше трьох місяців (відрядження, навчання, відпустка, лікування тощо);
б) які після проходження строкової військової служби прийняті на службу рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, а також взяті на військовий облік Служби безпеки України, Управління державної охорони України та інших військових формувань;
в) які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
г) в інших випадках, визначених Міністром оборони України.
5. Виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни:
а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
б) які досягли граничного віку перебування в запасі;
в) які припинили громадянство України;
г) які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів;
д) які не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею;
е) які померли.
Стаття 38. Обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, посадових осіб, військовозобов'язаних і призовників щодо виконання правил військового обліку
1. В адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, відповідні органи рад, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності зобов'язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати військовозобов'язаних та призовників про їх виклик у військові комісаріати, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомляти районні (міські) військові комісаріати про прийняття на роботу (навчання) і звільнення з роботи (навчання) військовозобов'язаних та призовників.
2. Органи виконавчої влади, що здійснюють прописку і реєстрацію за місцем проживання громадян, виконавчі органи рад зобов'язані:
здійснювати прописку і виписку, реєстрацію за місцем проживання військовозобов'язаних та призовників лише у разі наявності в їх військово-облікових документах відміток військових комісаріатів про взяття на військовий облік або зняття з нього;
подавати районним (міським) військовим комісаріатам допомогу у прийнятті допризовників на військовий облік, проведенні призову громадян на військову службу (збори), у контролі за виконанням ними правил військового обліку та виявленні громадян з числа призовників і військовозобов'язаних, які порушують ці правила.
3. Органи внутрішніх справ у встановленому законом порядку зобов'язані проводити розшук, затримання і доставку до військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання загального військового обов'язку, направляти (в двотижневий строк) у військові комісаріати або в органи місцевого самоврядування, що здійснюють військовий облік, відомості про випадки виявлення громадян, які не перебувають, але повинні перебувати на військовому обліку, а також відомості про осіб, які отримали громадянство України і повинні бути поставлені на військовий облік.
4. Органи реєстрації актів громадянського стану зобов'язані у семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища, імені та по батькові, одруження (розлучення), випадки реєстрації смерті військовозобов'язаного або призовника та вилучення військово-облікових документів, пільгових посвідчень, а також інші дані.
5. Органи дізнання та попереднього (досудового) слідства зобов'язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про призовників, щодо яких ведеться дізнання або попереднє (досудове) слідство, а суди - про призовників, кримінальні справи яких розглядаються судом, а також про вироки стосовно військовозобов'язаних і призовників, що набрали законної сили.
Військові квитки військовозобов'язаних і посвідчення про приписку призовників, засуджених до позбавлення волі, в тому числі умовно і з відстрочкою виконання вироку, надсилаються судами до відповідних військових комісаріатів.
6. Медико-соціальні експертні комісії зобов'язані у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) військові комісаріати про всіх військовозобов'язаних і призовників, яких визнано інвалідами.
Керівники лікувальних закладів під час проведення призову зобов'язані у триденний строк повідомити відповідні районні (міські) військові комісаріати про всіх громадян, які перебувають на стаціонарному лікуванні і підлягають призову.
7. Житлово-експлуатаційні організації, інші організації або підприємства та установи, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власники будинків повинні своєчасно подавати необхідні відомості про військовозобов'язаних і призовників відповідним військовим комісаріатам, виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, на які покладено ведення обліку військовозобов'язаних і призовників, стежити за виконанням призовниками і військовозобов'язаними правил військового обліку, а також сповіщати їх про виклик до військових комісаріатів.
8. Військовозобов'язані та призовники у разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси, освіти, місця роботи і посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.
Глава VII
ПРИЗОВ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ. ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ
Стаття 39. Призов на військову службу під час мобілізації і наступні призови на військову службу у воєнний час
1. Рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях приймається Президентом України у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
2. Призову на військову службу під час мобілізації підлягають громадяни, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Наступні призови у воєнний час проводяться на підставі указів Президента України.
3. Громадяни, які перебувають у запасі та не призвані на військову службу під час мобілізації, можуть використовуватися для роботи на посадах працівників Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до законодавства України.
4. Військовослужбовці у разі оголошення мобілізації продовжують проходити військову службу, за винятком військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати службу.
Стаття 40. Звільнення у зв'язку з демобілізацією
1. Порядок та строки звільнення у зв'язку з демобілізацією визначаються Указом Президента України.
2. Військовослужбовці, яких звільняють з військової служби у зв'язку з демобілізацією, забезпечуються за рахунок держави повним комплектом обмундирування і взуття. Також за рахунок держави здійснюється їх перевезення до місця проживання та забезпечення у дорозі харчуванням.
Стаття 41. Загальне військове навчання громадян
1. З метою підготовки необхідного контингенту для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань у воєнний час за рішенням Кабінету Міністрів України запроваджується обов'язкове для всіх громадян загальне військове навчання: чоловіків - віком від 15 до 50 років, жінок - віком від 18 до 40 років, які мають дітей віком понад 8 років або не мають їх.
Загальне військове навчання громадян здійснюється за місцем роботи, навчання або проживання без відриву від виробництва та навчання.
2. Організація і керівництво загальним військовим навчанням покладаються на Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності разом з Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади створюють необхідну навчально-матеріальну базу, забезпечують добір і підготовку керівників військового навчання.
3. Порядок проведення загального військового навчання і категорії громадян, які звільняються від нього, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Глава VIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАГАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ'ЯЗОК І ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ
Стаття 42. Відповідальність посадових осіб і громадян
1. Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій всіх форм власності та громадяни, винні у порушенні порядку військового обліку, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, призову на військову службу офіцерів запасу, проходження навчальних зборів (занять), мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до військового комісаріату, а також у вчиненні інших порушень законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність, встановлену законом.
2. Районні (міські) військові комісаріати зобов'язані під час проведення приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, призову на військову службу офіцерів запасу та проходження навчальних зборів ознайомити громадян з їх правами, обов'язками та вимогами цього Закону.
Глава IX
ФІНАНСОВЕ І МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Стаття 43. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних із виконанням загального військового обов'язку
1. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних з виконанням загального військового обов'язку, проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Додаткове фінансування цієї діяльності може відбуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел фінансування.
Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування для проведення медичного огляду громадян, призову їх на військову службу, відправки призваних до військових частин зобов'язані забезпечити військові комісаріати обладнаними призовними (збірними) пунктами, медикаментами, інструментарієм, медичним і господарським майном, автомобільним транспортом, а також охорону громадського порядку.
2. Для повного і якісного виконання планів проведення мобілізації в умовах воєнного часу місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом з підприємствами, установами і організаціями, незалежно від підпорядкування і форм власності, та військовими комісаріатами у мирний час створюють дільниці для оповіщення і збору військовозобов'язаних, а також збирання техніки з підприємств, установ і організацій незалежно від підпорядкування і форм власності, комплектують їх особовим складом з числа військовозобов'язаних без звільнення громадян від виконання основних обов'язків за місцем роботи та сприяють у набутті ними професійних навичок.
3. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують військові комісаріати службовими будинками, підсобними господарськими приміщеннями і приміщеннями для призовних пунктів, здійснюють поточний і капітальний ремонти цих будинків та приміщень, забезпечують військові комісаріати комунально-побутовими послугами (освітленням, водопостачанням, опаленням тощо).
4. За членами комісій з питань приписки допризовників до призовних дільниць, призовних та лікарських комісій при військових комісаріатах, лікарями і середнім медичним персоналом, технічними працівниками та обслуговуючим персоналом, які направляються для роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття допризовників на військовий облік і призову громадян на військову службу або на збори, для проведення медичного огляду і повторного огляду громадян, а також для відправки призваних на збірні пункти, на весь час виконання цих обов'язків зберігаються займана посада та середній заробіток за місцем постійної роботи.
Зазначеним особам при виконанні цих обов'язків за рахунок коштів Міністерства оборони України відшкодовуються витрати, пов'язані з виїздом в іншу місцевість та у зворотному напрямку, наймом (піднаймом) житла, а також витрати на відрядження.
Глава X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Права Міністра оборони України, передбачені цим Законом, надаються керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, вищому командуванню військових формувань, на які покладені завдання з організації проходження військової служби у підпорядкованих їм військах, підприємствах, установах, організаціях і навчальних закладах.
Нормативно-правові акти з питань виконання загального військового обов'язку та порядку проходження військової служби, які видаються керівниками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, вищим командуванням інших військових формувань, повинні відповідати вимогам цього Закону.
2. Громадяни, які були звільнені від призову на військову службу або яким було надано відстрочку від призову на строкову військову службу відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", користуються правом звільнення або відстрочки до закінчення строку їх дії або до втрати щодо них підстав. Громадяни, які на день набрання чинності цим Законом проходять службу в органах внутрішніх справ, на час служби в цих органах також мають право на відстрочку від призову на строкову військову службу.
3. Контракти про проходження військової служби, які були укладені до набрання чинності цим Законом, діють протягом строків, на які вони були укладені.
4. Кабінету Міністрів України в тримісячний строк після опублікування цього Закону:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону;
привести свої рішення у відповідність з цим Законом;
розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативних актів, що суперечать цьому Закону.
5. До приведення законодавства України у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 25 березня 1992 року
N 2232-XII
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про загальний військовий обов'язок і військову службу
Цей Закон здійснює правове регулювання стосовно загального військового обов'язку і військової служби з метою реалізації громадянами України конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Загальний військовий обов'язок
1. Загальний військовий обов'язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань*, а також підготовки населення до захисту України.
--------------
* Далі - Збройні Сили України та інші військові формування.
2. Загальний військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
приписку до призовних дільниць;
прийняття та призов на військову службу;
проходження за призовом або добровільно військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
дотримання правил військового обліку.
У воєнний час загальний військовий обов'язок включає також загальне обов'язкове військове навчання громадян.
3. Громадяни мають право на заміну загального військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу".
4. Загальний військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні.
5. Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі.
До паспортів громадян України цих категорій вноситься відповідна відмітка.

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!