Про вибори районних (міських) народних судів Української РСР

Відповідно до Конституції Української РСР народні судді районних (міських) народних судів Української РСР обираються громадянами району, міста, району в місті на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п'ять років.

Народні засідателі районних (міських) народних судів обираються на зборах громадян за місцем їх роботи або проживання, військовослужбовців - по військових частинах відкритим голосуванням строком на два з половиною роки.

Вибори народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР є загальними: всі громадяни Української РСР, які досягли 18 років, за вийнятком осіб, визнаних у встановленому законом порядку божевільними, мають право обирати народних суддів і народних засідателів; народним суддею і народним засідателем районного (міського) народного суду може бути обраний кожний громадянин Української РСР, який досяг на день виборів 25 років.

Будь-які прямі чи непрямі обмеження виборчих прав громадян Української РСР залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, часу проживання в даній місцевості, роду і характеру занять забороняються.

Вибори народних суддів народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР є рівними: кожний виборець має один голос; усі виборці беруть участь у виборах на рівних засадах.

Жінки і чоловіки мають рівні виборчі права.

Військовослужбовці користуються виборчими правами нарівні з усіма громадянами.

Вибори народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР є прямими: народні судді і народні засідателі обираються громадянами безпосередньо.

Голосування під час виборів народних суддів районних (міських) народних судів Української РСР є таємним: контроль за волевиявленням виборців не допускається.

Громадяни інших союзних республік користуються на території Української РСР виборчими правами нарівні з громадянами Української РСР.

Відповідно до Закону Української РСР "Про судоустрій Української РСР" районні (міські) народні суди Української РСР утворюються в районі, місті (крім міст районного підпорядкування), районі в місті.

Кількість народних суддів, яких належить обрати до кожного районного (міського) народного суду, встановлюється Президією Верховної Ради Української РСР за поданням Міністра юстиції Української РСР.

Кількість народних засідателів, яких належить обрати до кожного районного (міського) народного суду, встановлюється виконавчим комітетом обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів за поданням начальника відділу юстиції виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.

Вибори народних суддів районних (міських) народних судів Української РСР проводяться по виборчих округах. Від кожного виборчого округу обирається один народний суддя.

Проведення виборів народних суддів районних (міських) народних судів Української РСР забезпечують виборчі комісії, які утворюються з представників від громадських організацій, трудових колективів і зборів військовослужбовців по військових частинах.

Організації Комуністичної партії Радянського Союзу, професійних спілок, Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, кооперативні та інші громадські організації, трудові колективи беруть участь у підготовці і проведенні виборів народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР як через своїх представників у виборчих комісіях, так і безпосередньо.

Громадяни Української РСР беруть участь у підготовці і проведенні виборів через громадські організації, трудові колективи, збори військовослужбовців по військових частинах, передвиборні збори виборців.

Право висування кандидатів у народні судді і народні засідателі районних (міських) народних судів Української РСР належить організаціям Комуністичної партії Радянського Союзу, професійних спілок, Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, кооперативним та іншим громадським організаціям, трудовим колективам, а також зборам військовослужбовців по військових частинах.

Громадянам Української РСР і громадським організаціям гарантується вільне і всебічне обговорення політичних, ділових і особистих якостей кандидатів у народні судді і народні засідателі, а також право агітації на зборах, у пресі, по телебаченню, радіо.

Витрати, пов'язані з проведенням виборів районних (міських) народних судів Української РСР, проводяться за рахунок держави.

Члени виборчих комісій, службові особи державних і громадських органів, які вчинили підлог виборчих документів, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування при виборах народних суддів або допустили інші порушення цього Закону, а також особи, які перешкоджають громадянинові Української РСР у вільному здійсненні його права обирати та бути обраним народним суддею або народним засідателем, несуть встановлену законом відповідальність.

Вибори народних суддів районних (міських) народних судів Української РСР призначаються Президією Верховної Ради Української РСР і проводяться протягом одного дня на всій території Української РСР.

Указ Президії Верховної Ради Української РСР про призначення виборів публікується в пресі не пізніш як за два місяці до закінчення строку повноважень народних суддів районних (міських) народних судів Української РСР.

Для виборів народних суддів виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів утворює на території району, міста, району в місті виборчі округи.

Кількість виборчих округів для виборів народних суддів до кожного районного (міського) народного суду визначається виконавчим комітетом обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради відповідно до кількості народних суддів, яких належить обрати.

Виборчі округи утворюються з рівною кількістю населення на всій території району, міста, району в місті. При визначенні меж виборчих округів враховуються адміністративно-територіальний поділ та інші особливості.

Список виборчих округів публікується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради не пізніш як на десятий день після призначення виборів.

Для проведення голосування і підрахунку голосів по виборах народних суддів районних (міських) народних судів Української РСР територія районів, міст, районів у містах ділиться на виборчі дільниці. Виборчі дільниці утворюються також у військових частинах.

Виборчі дільниці можуть бути утворені в санаторіях і будинках відпочинку, в лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, на великих залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах, а також на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні.

Питання про віднесення виборчих дільниць, утворених на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, до виборчих округів по виборах народних суддів вирішується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться порт приписки судна.

Виборчі дільниці утворюються виконавчими комітетами районних, міських (крім міст районного підпорядкування), районних у містах Рад народних депутатів. На суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, виборчі дільниці утворюються виконавчим комітетам районної, міської, районної в місті Ради, на території якої знаходиться порт приписки судна.

У військових частинах виборчі дільниці утворюються командирами частин або військових з'єднань за погодженням з виконавчими комітетами відповідних Рад народних депутатів.

Виборчі дільниці утворюються не пізніш як на п'ятнадцятий день після призначення виборів. У військових частинах, а також на великих залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, виборчі дільниці утворюються в той же строк, а у виняткових випадках - не пізніш як за п'ять днів до виборів.

Виконавчий комітет відповідної Ради встановлює єдину нумерацію виборчих дільниць в межах району, міста, району в місті, сповіщає населення про межі кожної виборчої дільниці з зазначенням місця знаходження дільничної виборчої комісії і приміщення для голосування.

У населеному пункті або групі населених пунктів виборчі дільниці утворюються з кількістю не менш як 100 і не більш як 3000 виборців.

У гірських районах, а також на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, виборчі дільниці можуть бути утворені при наявності не менш як 20 виборців.

У військових частинах виборчі дільниці утворюються з кількістю не менш як 20 і не більш як 3000 виборців.

У санаторіях, будинках відпочинку, а також у лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах виборчі дільниці можуть бути утворені при наявності не менш як 50 виборців.

У списки виборців включаються всі громадяни Української РСР, які досягли до дня або в день виборів 18 років і проживають (постійно або тимчасово) на момент складання списків на території даної Ради народних депутатів. При відсутності точних даних про день і місяць народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року. Виборець не може бути включений більш як в один список виборців.

Виконавчі комітети міських, районних у містах, селищних і сільських Рад забезпечують облік виборців, необхідний для складання списків виборців.

У списки виборців не включаються громадяни, визнані божевільними не інакше як за рішенням суду або за висновком лікарської комісії, створюваної обласним органом охорони здоров'я. Зазначений висновок може бути оскаржений у районний (міський) народний суд.

Іноземні громадяни і особи без громадянства, які проживають на території Української РСР, у списки виборців не включаються.

Списки виборців складаються по кожній виборчій дільниці виконавчими комітетами міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів і підписуються головою і секретарем виконавчого комітету відповідної Ради.

Списки виборців - військовослужбовців, які перебувають у військових частинах, складаються і підписуються командирами військових частин. За погодженням з виконавчими комітетами Рад у ці списки можуть включатися члени сімей військовослужбовців та інші виборці, якщо вони проживають у районах розташування військових частин. Військовослужбовці, які проживають поза військовими частинами, включаються в списки виборців за місцем їх проживання на загальних підставах.

Списки виборців на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, складаються і підписуються капітанами суден.

Списки виборців, які перебувають на відпочинку або лікуванні в санаторіях, будинках відпочинку, а також у лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, складаються виконавчими комітетами Рад, на території яких ці заклади розташовані.

Прізвища виборців вказуються у списку виборців в алфавітному порядку.

Списки виборців подаються для загального ознайомлення за 20 днів до виборів.

Виконавчий комітет Ради народних депутатів, який склав списки виборців, безпосередньо або через дільничні виборчі комісії сповіщає виборців про місце і час ознайомлення з списками.

Громадянам забезпечується можливість ознайомитись з списками виборців і перевірити правильність їх складення у приміщенні виконавчого комітету відповідної Ради або дільничної виборчої комісії.

Кожному громадянинові задається право оскаржити невключення, неправильне включення в список або виключення з списку виборців, а також допущені в списку неточності у зазначенні прізвища, імені, по батькові та інших даних про виборця.

Заява про неправильності в списку виборців подається у виконавчий комітет Раду народних депутатів, командирові військової частини, капітанові судна, які склали список і які зобов'язані не пізніш як у дводенний строк розглянути таку заяву і внести необхідні виправлення до списку виборців або видати заявникові копію мотивованого рішення про відхилення його заяви.

Рішення виконавчого комітету Ради може бути оскаржене в районний (міський) народний суд, який зобов'язаний розглянути скаргу в триденний строк. Рішення районного (міського) народного суду є остаточним. Виправлення в списку виборців відповідно до рішення суду проводиться негайно виконавчим комітетом Ради народних депутатів.

При зміні виборцем місця свого перебування в період між поданням списків виборців для загального ознайомлення і днем виборів дільнична виборча комісія на його прохання видає посвідку на право голосування. Посвідка видається на підставі списку виборців, в якому робиться відповідна відмітка.

На підставі посвідки на право голосування виборець включається в додатковий список виборців на будь-якій виборчій дільниці за місцем його перебування в день виборів. Додатковий список виборців складається дільничною виборчою комісією і підписується її головою і секретарем.

Для проведення виборів народних суддів районних (міських) народних судів Української РСР утворюються виборчі комісії:

в районі, місті (крім міст районного підпорядкування), районі в місті - районна, міська, районна в місті виборча комісія по виборах народних суддів районного (міського) народного суду;

у виборчій дільниці - дільнична виборча комісія.

Виборчі комісії по виборах народних суддів районних (міських) народних судів Української РСР утворюються з представників від організацій Комуністичної партії Радянського Союзу, професійних спілок, Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, кооперативних та інших громадських організацій, від трудових колективів і зборів військовослужбовців по військових частинах.

Представники до складу районних, міських, районних у містах і дільничних виборчих комісії висуваються районними, міськими, районними у містах органами громадських організацій, їх первинними організаціями, а також трудовими колективами і зборами військовослужбовців по військових частинах.

Висування представників до складу виборчих комісій від трудових колективів проводиться на загальних зборах колективів, що скликаються фабричними, заводськими, місцевими комітетами професійних спілок. У великих трудових колективах збори можуть проводитися по цехах, дільницях, змінах, бригадах, відділеннях.

Склад виборчих комісій публікується для загального відома.

Районна, міська, районна в місті виборча комісія по виборах народних суддів районного (міського) народного суду утворюється в складі голови, заступника голови, секретаря і 6-10 членів комісії.

Склад виборчої комісії затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів не пізніш як на дванадцятий день після призначення виборів.

Дільнична виборча комісія утворюється в складі голови, заступника голови, секретаря і 4-16 членів комісії, а на виборчих дільницях, що налічують менш як 100 виборців, - у складі голови, секретаря і 1-3 членів комісії. Склад комісії затверджується відповідно виконавчим комітетом районної, міської (крім міст районного підпорядкування), районної в місті Ради народних депутатів не пізніш як на тридцятий день після призначення виборів.

У необхідних випадках виконавчі комітети Рад можуть збільшувати кількісний склад дільничних виборчих комісій виборчих дільниць, утворених на великих залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, а також коли на території дільниці є дрібні населені пункти, геологічні партії, наукові експедиції.

Голова, або заступник голови, або секретар дільничної виборчої комісії звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків у період підготовки і проведення виборів на 30 календарних днів із збереженням середнього заробітку за місцем постійної роботи.

Голова, заступник голови, секретар або член виборчої комісії може бути звільнений від своїх обов'язків у комісії органом, який затвердив її склад, за особистою заявою або за поданням громадської організації, трудового колективу, зборів військовослужбовців військової частини, що висунули його. Висунення нового представника до виборчої комісії і затвердження його в складі комісії проводяться в порядку, встановленому цим Законом.

Районна, міська, районна в місті виборча комісія по виборах народних суддів районного (міського) народного суду:

а) здійснює контроль за виконанням цього Закону в ході підготовки і проведення виборів народних суддів;

б) спрямовує діяльність дільничних виборчих комісій;

в) заслуховує повідомлення дільничних виборчих комісій, місцевих державних, а також громадських органів у питаннях, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів;

г) реєструє висунутих кандидатів у народні судді;

д) контролює забезпечення дільничних виборчих комісій приміщеннями, транспортом, зв'язком і розглядає інші питання матеріально-технічного забезпечення виборів;

е) затверджує текст виборчого бюлетеня по кожному виборчому округу; забезпечує виготовлення і постачання дільничних виборчих комісій виборчими бюлетенями;

є) спостерігає за складанням і поданням для загального ознайомлення списків виборців;

ж) розглядає заяви і скарги на неправильні дії дільничних виборчих комісій і ухвалює по них остаточні рішення;

з) встановлює результати виборів народних суддів по кожному виборчому округу і підбиває підсумки виборів народних суддів до відповідного районного (міського) народного суду;

и) реєструє народних суддів, обраних до районного (міського) народного суду;

і) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Дільнична виборча комісія:

а) проводить ознайомлення виборців з списком виборців, приймає заяви про неправильності в списку виборців і вносить їх на розгляд виконавчого комітету Ради народних депутатів, командира військової частини, капітана судна, які склали список;

б) видає виборцям на підставі списку виборців посвідки на право голосування у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону;

в) складає додатковий список виборців на осіб, які прибули на виборчу дільницю з посвідками на право голосування;

г) сповіщає населення про місце знаходження дільничної виборчої комісії і час її роботи, а також про день виборів і місце голосування;

д) забезпечує підготовку приміщення для голосування і виготовлення виборчих скриньок;

е) організує на виборчій дільниці голосування в день виборів;

є) розглядає заяви і скарги у питаннях підготовки виборів та організації голосування на виборчій дільниці і приймає по них рішення;

ж) проводить підрахунок голосів, поданих на виборчій дільниці по кожному кандидату в народні судді;

з) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Засідання виборчої комісії скликаються її головою і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини складу комісії. Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів від загального складу комісії. Члени комісії, не згодні з її рішенням, мають право висловити окрему думку, яка в письмовій формі додається до протоколу.

Рішення виборчих комісій, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма державними і громадськими органами, підприємствами, установами і організаціями.

Рішення дільничної виборчої комісії може бути оскаржене у районну, міську, районну в місті виборчу комісію по виборах народних судів.

Виборчі комісії інформують населення про свої засідання і прийняті рішення, про заходи, які вони проводять. На засіданнях комісій можуть бути присутні представники від громадських організацій і трудових колективів, а також представники преси, телебачення, радіо.

Державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям у здійсненні ними повноважень, надавати необхідні для їх роботи відомості і матеріали.

Виборча комісія має право звертатись у питаннях, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів, у державні і громадські органи, до підприємств, установ, організацій, до службових осіб, які зобов'язані розглянути поставлене питання і дати виборчій комісії відповідь не пізніш як у триденний строк.

Кандидати у народні судді районних (міських) народних судів висуваються по виборчих округах. Висування кандидатів у народні судді починається на двадцять п'ятий день після призначення виборів і закінчується за 20 днів до виборів.

Висування кандидатів у народні судді здійснюють організації Комуністичної партії Радянського Союзу, професійних спілок, Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, кооперативні та інші громадські організації в особі їх районних, міських, районних у містах органів, трудові колективи, а також збори військовослужбовців по військових частинах.

Висування кандидатів у народні судді від трудових колективів проводиться на загальних зборах колективів, які скликаються фабричними, заводськими, місцевими комітетами професійних спілок. У великих трудових колективах збори можуть проводитись по цехах, дільниця, змінах, бригадах, відділеннях.

Збори військовослужбовців по висуванню кандидатів у народні судді скликаються командуванням військової частини. При неможливості проведення загальних зборів військовослужбовців частини збори проводяться по підрозділах.

Кожному присутньому на зборах по висуванню кандидата в народні судді надається право брати участь в обговоренні кандидатур, підтримувати пропоновані кандидатури або вносити пропозиції про їх відведення.

Рішення про висунення кандидата в народні судді приймається більшістю голосів учасників зборів або більшістю голосів загального складу відповідного органу громадської організації і негайно доводиться до відома особи, висунутої кандидатом.

Про висунення кандидата в народні судді складається протокол, в якому вказується: найменування організації, яка висунула кандидата, місце і час проведення зборів або засідання, кількість осіб, які взяли участь у засіданні або зборах, кількість голосів, поданих за висунення кандидата, прізвище, ім'я, по батькові кандидата, його вік, заняття і місце проживання.

Громадські організації, трудові колективи, збори, які висунули кандидатів у народні судді, сповіщають населення про висунутих кандидатів у народні судді через пресу, телебачення, радіо, інші засоби інформації, а також можуть обирати довірених осіб кандидатів у народні судді.

Громадські організації, трудові колективи і збори військовослужбовців по військових частинах можуть виступати на підтримку кандидатів у народні судді, висунутих іншими громадськими організаціями, трудовими колективами або зборами військовослужбовців по військових частинах, а також обирати довірених осіб кандидатів у народні судді.

Громадська організація, трудовий колектив, збори, які висунули кандидата в народні судді, мають право в будь-який час до виборів скасувати своє рішення про висунення кандидата в народні судді. Рішення в цьому питанні приймається в порядку, передбаченому для висування кандидата в народні судді, і подається у відповідну районну, міську, районну в місті виборчу комісію по виборах народних суддів.

Кандидат у народні судді в будь-який час до виборів може зняти свою кандидатуру. Заява кандидата про зняття своєї кандидатури подається у відповідну районну, міську, районну в місті виборчу комісію по виборах народних суддів.

Про скасування рішення про висунення кандидата в народні судді або про зняття кандидатом своєї кандидатури районна, міська, районна в місті виборча комісія по виборах народних суддів доводить до відома населення виборчого округу.

Кандидати в народні судді, висунуті з додержанням вимог цього Закону, реєструються відповідною районною, міською, районною в місті виборчою комісією по виборах народних суддів.

Реєстрація кандидатів у народні судді починається за 25 днів і закінчується за 15 днів до виборів.

Реєстрація кандидатів у народні судді проводиться на засіданні районної, міської, районної в місті виборчої комісії по виборах народних суддів при наявності таких документів: протоколу засідання відповідного органу громадської організації, зборів трудового колективу, зборів військовослужбовців військової частини про висунення кандидата в народні судді по даному виборчому округу; заяви кандидата в народні судді про згоду балотуватися по цьому виборчому округу. Про реєстрацію кожного кандидата в народні судді районна, міська, районна в місті виборча комісія складає протокол.

Районна, міська, районна в місті виборча комісія зобов'язана зареєструвати всіх кандидатів у народні судді, висунутих по кожному виборчому округу з додержанням вимог цього Закону.

Повідомлення про реєстрацію кандидатів у народні судді із зазначенням прізвища, імені, по батькові, віку і заняття зареєстрованих кандидатів у народні судді публікується районною, міською, районною в місті виборчою комісією не пізніш як на п'ятий день після реєстрації кандидатів у народні судді.

Кандидат у народні судді може балотуватися тільки в одному виборчому окрузі і тільки в один районний (міський) народний суд. Кандидат у народні судді не може входити до відповідної районної, міської, районної в місті виборчої комісії або дільничної виборчої комісії, яка організує голосування по тому виборчому округу, по якому він висунутий кандидатом. Особа, яка висунута кандидатом у народні судді і яка входить до однієї з зазначених комісій, звільняється від обов'язків у комісії з моменту реєстрації її кандидатом у народні судді.

У разі вибуття кандидата в народні судді після закінчення строку реєстрації кандидатів у народні судді, якщо у виборчому окрузі не залишається інших кандидатів, районна, міська, районна в місті виборча комісія по виборах народних суддів звертається до громадських організацій, трудових колективів, зборів військовослужбовців по військових частинах з пропозицією висунути нового кандидата в народні судді.

При неможливості за час, який залишився до виборів, висунути, зареєструвати і провести обговорення нового кандидата в народні судді вибори у відповідному виборчому окрузі проводяться в місячний строк після проведення виборів народних суддів районних (міських) народних судів Української РСР.

Текст виборчого бюлетеня по кожному виборчому округу затверджує відповідна районна, міська, районна в місті виборча комісія по виборах народних суддів. У бюлетень включаються в алфавітному порядку всі зареєстровані по виборчому округу кандидати в народні судді із зазначенням прізвища, імені, по батькові кожного кандидата, найменування громадських організацій, трудових колективів, зборів військовослужбовців по військових частинах, які висунули кандидатів.

Виборчі бюлетені друкуються мовами, якими користується населення виборчого округу. Бюлетені доставляються всім дільничним виборчим комісіям не пізніш як за п'ять днів до виборів.

Для зустрічей кандидатів у народі судді із своїми виборцями проводяться збори, які скликаються громадськими організаціями. Збори організуються за місцем проживання або роботи виборців відповідного виборчого округу. Про час і місце проведення зборів заздалегідь повідомляється виборцям.

Громадським організаціям, трудовим колективам, які висунули кандидатів у народні судді або виступили на їх підтримку, надається право безперешкодної агітації за своїх кандидатів.

Громадським організаціям і трудовим колективам безплатно надаються приміщення для зборів, а також засоби масової інформації для ведення передвиборної агітації.

Кожному громадянинові гарантується право брати участь у передвиборній агітації.

Проведення агітації в день виборів у приміщенні для голосування не допускається.

Усі кандидати в народні судді з часу їх реєстрації районними, міськими, районними в містах виборчими комісіями по виборах народних суддів мають рівне право брати участь і виступати на передвиборних зборах, у пресі, по телебаченню, радіо.

Державні і громадські органи, керівники підприємств, установ і організацій, розташованих на території виборчого округу, зобов'язані сприяти кандидатові в народні судді в організації зустрічей з виборцями, проведенні передвиборних зборів, в одержанні необхідних довідкових та інформаційних матеріалів.

Кандидат у народні судді на час проведення зустрічей з виборцями, виступів на передвиборних зборах, по телебаченню і радіо звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків із збереженням середнього заробітку за місцем постійної роботи.

Голосування проводиться в день виборів з 6 години ранку до 10 години вечора за місцевим часом. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає всіх виборців не пізніш як за 10 днів до виборів.

На виборчих дільницях, утворених на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, у військових частинах, а також, з дозволу виконавчих комітетів відповідних обласних Рад народних депутатів, на виборчих дільницях, розташованих у важкодоступних районах, куди за умовами сполучення в день виборів не можуть прибути виборці з посвідками на право голосування, голосування може бути закінчене і раніше 10 години вечора, якщо проголосували всі виборці, внесені в списки.

На кожній виборчій дільниці голосування проводиться в спеціально відведеному приміщенні, в якому повинні бути обладнані кабіни або кімнати для таємного голосування, визначене місце видачі виборчих бюлетенів і встановлені виборчі скриньки. Відповідальність за організацію голосування і забезпечення порядку в приміщенні несе дільнична виборча комісія.

Перед початком голосування виборчі скриньки перевіряються і пломбуються або опечатуються головою дільничної виборчої комісії в присутності всіх членів комісії. При цьому можуть бути присутніми представники від громадських організацій, трудових колективів, преси, телебачення, радіо.

Кожний виборець голосує особисто. Виборчі бюлетені видаються виборцям дільничною виборчою комісією на підставі списку виборців по пред'явленні паспорта або іншого посвідчення особи. Про видачу виборчих бюлетенів у списку виборців робиться відмітка.

Як виняток окремим виборцям, які за станом здоров'я або за умовами сполучення не можуть особисто прибути в приміщення для голосування, на їх прохання дільнична виборча комісія може доручити одному або кільком членам комісії організувати голосування в місці перебування цих виборців. Дільничні виборчі комісії виборчих дільниць, утворених на великих залізничних станціях, забезпечують голосування виборців, що перебувають як на станціях, так і в пасажирських поїздах далекого слідування.

Виборчий бюлетень заповнюється виборцем у кабіні або кімнаті для таємного голосування. При запевненні бюлетеня забороняється присутність будь-кого, крім голосуючого. Виборець, який не може самостійно заповнити бюлетень, має право запросити в кабіну або кімнату іншу особу на свій розсуд, крім члена виборчої комісії.

Виборець при заповненні бюлетеня залишає в ньому прізвище того кандидата, за якого він голосує, викреслюючи прізвища інших. Голосування здійснюється виборцем шляхом опускання бюлетеня у виборчу скриньку.

Підрахунок голосів на виборчій дільниці проводиться дільничною виборчою комісією.

Виборчі скриньки відкриваються дільничною виборчою комісією після оголошення головою комісії про закінчення голосування. Відкриття виборчих скриньок до закінчення голосування забороняється. Перед відкриттям виборчих скриньок усі не видані виборцям бюлетені повинні бути погашені дільничною виборчою комісією.

Дільнична виборча комісія за основним і додатковим списками виборців встановлює загальну кількість виборців на виборчій дільниці, а також кількість виборців, які одержали бюлетені. На підставі бюлетенів, що були у виборчих скриньках, дільнична виборча комісія встановлює загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, кількість голосів, поданих "за", і кількість голосів, поданих "проти" кожного кандидата в народні судді, а також кількість бюлетенів, визнаних недійсними.

Визнаються недійсними бюлетені невстановленого зразка, а також бюлетені, в яких при голосуванні залишено більше одного кандидата. При виникненні сумнівів у дійсності виборчого бюлетеня питання вирішується дільничною виборчою комісією шляхом голосування.

Під час підрахунку голосів мають право бути присутніми представники від громадських організацій, трудових колективів, а також представники преси, телебачення, радіо.

Результати підрахунку голосів розглядаються на засіданні дільничної виборчої комісії і заносяться до протоколу, який підписується головою, заступником голови, секретарем і членами комісії і зразу ж пересилається у відповідну районну, міську, районну в місті виборчу комісію по виборах народних суддів. До протоколу додаються наявні окремі думки членів комісії; заяви і скарги, що надійшли в комісію, про порушення, допущені в ході голосування або при підрахунку голосів; акт, складений в разі пошкодження пломби або печатки на виборчій скриньці.

Результати виборів по кожному виборчому округу встановлюються районною, міською, районною в місті виборчою комісією по виборах народних суддів.

На підставі протоколів дільничних виборчих комісій районна, міська, районна в місті виборча комісія визначає: загальну кількість виборців по округу; кількість виборців, які одержали виборчі бюлетені; кількість виборців, які взяли участь у голосуванні; кількість голосів, поданих "за", і кількість голосів, поданих "проти" кожного кандидата в народні судді; кількість бюлетенів, визнаних недійсними.

Обраним вважається кандидат у народні судді, який одержав на виборах більше половини голосів усіх виборців округу.

Районна, міська, районна в місті виборча комісія може визнати вибори недійсними через допущені в ході виборів або при підрахунку голосів порушення цього Закону.

Вибори визнаються такими, що не відбулися, якщо в них взяло участь менше половини виборців, внесених у списки виборців, а також у зв'язку з смертю кандидата в народні судді, якщо по округу зареєстрований один кандидат.

Під час підрахунку голосів і встановлення результатів виборів мають право бути присутніми представники від громадських організацій, трудових колективів, а також представники преси, телебачення, радіо.

Результати виборів по кожному виборчому округу встановлюються на засіданні відповідної районної, міської, районної в місті виборчої комісії по виборах народних суддів і заносяться до протоколу, який підписується головою, заступником голови, секретарем і членами комісії. До протоколу додаються наявні окремі думки членів комісії, заяви і скарги, що надійшли в комісію, про порушення, допущені в ході голосування, при підрахунку голосів або встановленні результатів виборів.

Районна, міська, районна в місті виборча комісія по виборах народних суддів після встановлення результатів виборів підбиває підсумки виборів народних суддів до відповідного районного (міського) народного суду і проводять реєстрацію народних суддів, обраних по кожному виборчому округу.

Районна, міська, районна в місті виборча комісія може відмовити в реєстрації народного судді в разі визнання виборів недійсними.

Повідомлення про підсумки виборів народних суддів до районного (міського) народного суду і список обраних народних суддів публікуються відповідною районною, міською, районною в місті виборчою комісією не пізніш як на сьомий день після виборів. Список обраних народних суддів передається виконавчому комітетові районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка надсилає його відділу юстиції виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.

Якщо жоден з кандидатів у народні судді, які балотувались по виборчому округу, не був обраний або вибори по виборчому округу були визнані такими, що не відбулися, або недійсними, районна, міська, районна в місті виборча комісія по виборах народних суддів проводить у виборчому окрузі повторні вибори. При цьому вона звертається до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів з пропозицією, затвердити дільничні виборчі комісії даного виборчого округу в новому складі.

Повторні вибори проводяться в місячний строк з додержанням вимог цього Закону. Голосування проводиться на тих же виборчих дільницях і за списками виборців, складеними для проведення виборів народних суддів районних (міських) народних судів.

Затвердження складу дільничних виборчих комісій, реєстрація кандидатів у народні судді та інші заходи проводяться в строки, встановлені статтею 54 цього Закону.

У разі вибуття народного судді до закінчення строку його повноважень у відповідному виборчому окрузі у півторамісячний строк проводяться нові вибори. Вибори призначаються виконавчим комітетом обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів не пізніш як за місяць до їх проведення і організуються відповідно до цього Закону. При цьому районна, міська, районна в місті виборча комісія по виборах народних суддів утворюється на третій день, а дільничні виборчі комісії - на п'ятий день після призначення виборів. Реєстрація кандидатів у народні судді закінчується за 10 днів до виборів.

Голосування може бути закінчене за рішенням районної, міської, районної в місті виборчої комісії і раніше 10 години вечора, якщо проголосували всі виборці, внесені в списки виборців.

Голова, або заступник голови, або секретар дільничної виборчої комісії звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків у період підготовки і проведення виборів на 20 календарних днів із збереженням середнього заробітку за місцем постійної роботи.

У разі вибуття народного судді менш як за чотири місяці до закінчення строку його повноважень вибори замість вибулого народного судді, як правило, не проводяться.

Вибори народних суддів у новоутвореному районі, місті, районі в місті проводяться у випадках, коли утворення районного (міського) народного суду є неможливим через відсутність або недостатню кількість народних суддів, обраних на території, яка ввійшла до складу новоутвореного району, міста, району в місті.

Додаткові вибори народних суддів проводяться у випадках збільшення кількості народних суддів у районному (міському) народному суді. Додаткові вибори проводяться по виборчих округах, що утворюються за рахунок зміни меж існуючих виборчих округів по виборах народних суддів.

Вибори народних суддів у новоутвореному районі, місті, районі в місті і додаткові вибори народних суддів призначаються виконавчим комітетом обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів не пізніш як у місячний строк з дня прийняття рішення про утворення районного (міського) народного суду або про збільшення кількості народних суддів у районному (міському) народному суді і проводяться відповідно до цього Закону.

У разі, коли в новоутвореному районі, місті, районі в місті виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів ще не обрано, утворення виборчих округів, затвердження складу виборчих комісій проводяться виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів, що призначив вибори.

Затвердження складу виборчих комісій, реєстрація кандидатів у народні судді та інші заходи проводяться в строки, встановлені статтею 54 цього Закону.

Вибори народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР призначаються Президією Верховної Ради Української РСР.

Указ Президії Верховної Ради Української РСР про призначення виборів публікується в пресі не пізніш як за 30 днів до закінчення строку повноважень народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР.

На підставі Указу Президії Верховної Ради Української РСР про призначення виборів народних засідателів виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів встановлює строк проведення виборів народних засідателів районних (міських) народних судів відповідно по області, місту.

Вибори народних засідателів районних (міських) народних судів організуються виконавчими комітетами районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів.

У військових частинах вибори народних засідателів організуються командуванням військових частин за погодженням з виконавчими комітетами районних, міських, районних у містах Рад.

Виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів:

а) здійснює контроль за виконанням цього Закону в ході проведення виборів народних засідателів;

б) розглядає заяви і скарги у питаннях проведення виборів народних засідателів;

в) встановлює результати виборів народних засідателів до відповідного районного (міського) народного суду, складає і затверджує список обраних народних засідателів;

г) публікує повідомлення про підсумки виборів народних засідателів районного (міського) народного суду;

д) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Для проведення виборів народних засідателів районних (міських) народних судів скликаються загальні збори громадян за місцем їх роботи або проживання, військовослужбовців - по військових частинах.

Збори громадян за місцем їх роботи скликаються фабричними, заводськими, місцевими комітетами професійних спілок, за місцем проживання - виконавчими комітетами міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів. У великих трудових колективах збори можуть проводитись по цехах, дільницях, змінах, бригадах, відділеннях, у населених пунктах - по вулицях, кварталах, будинках.

Збори військовослужбовців скликаються командуванням військової частини. При неможливості проведення загальних зборів військовослужбовців частини збори проводяться по підрозділах.

Збори проводяться в трудових колективах, військових частинах і населених пунктах з кількістю виборців не менш як 100 чоловік. Якщо кількість виборців в них менш як 100 чоловік, збори проводяться спільно з іншими трудовими колективами, військовими частинами і виборцями, які проживають в інших населених пунктах.

Про час і місце проведення зборів не пізніш як за 3 дні повідомляється виборцям.

Збори вважаються правомочними, якщо в них бере участь більшість виборців даного трудового колективу, військовослужбовців військової частини або більшість виборців за місцем їх проживання.

Висування кандидатів у народні засідателі здійснюють організації Комуністичної партії Радянського Союзу, професійних спілок, Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, кооперативні та інші громадські організації, трудові колективи, а також збори військовослужбовців по військових частинах.

Кожному присутньому на зборах по виборах народних засідателів надається право брати участь в обговоренні висунутих кандидатур, підтримувати пропоновані кандидатури або вносити пропозиції про їх відведення.

Вибори народних засідателів проводяться відкритим голосуванням по кожній кандидатурі окремо.

Обраними народними засідателями вважаються особи, які одержали більше половини голосів виборців даного трудового колективу, військовослужбовців військової частини, виборців за місцем проживання.

На зборах обирається президія і ведеться протокол.

Результати голосування заносяться до протоколу зборів, у якому зазначається: найменування організації або населеного пункту, де відбулися збори; місце і час проведення зборів; загальна кількість виборців у даному колективі, населеному пункті; кількість виборців, які взяли участь у зборах; прізвище, ім'я і по батькові кожного кандидата в народні засідателі; кількість голосів, поданих "за", і кількість голосів, поданих "проти" кожного кандидата в народні засідателі; прізвище, ім'я, по батькові, вік, заняття і місце проживання кожного обраного народного засідателя, а також чи обирався він раніше народним засідателем.

Протокол зборів підписується всіма членами президії зборів і зразу ж пересилається у виконавчий комітет відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів на підставі протоколів зборів встановлює результати виборів і складає список народних засідателів відповідного районного (міського) народного суду.

Виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради може визнати вибори недійсними через допущені в ході виборів порушення цього Закону.

Виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради визнає вибори такими, що не відбулися, якщо в них взяло участь менше половини виборців даного трудового колективу, військовослужбовців військової частини або менше половини виборців за місцем їх проживання.

Список народних засідателів затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради і пересилається в районний (міський) народний суд.

Якщо вибори народного засідателя районного (міського) народного суду визнані недійсними або такими, що не відбулися, виконавчий комітет відповідної районної, міської, районної в місті Ради народний депутатів організує повторні вибори.

У разі вибуття народного засідателя до закінчення строку його повноважень можуть бути проведені нові вибори.

Повторні вибори і вибори замість вибулих народних засідателів проводяться з додержанням вимог цього Закону.

Вибори народних засідателів районного (міського) народного суду в новоутвореному районі, місті, районі в місті проводяться у випадках, коли утворення районного (міського) народного суду є неможливим через відсутність або недостатню кількість народних засідателів, обраних на території, що увійшла до складу новоутвореного району, міста, району в місті.

Додаткові вибори народних засідателів проводяться у випадках необхідності збільшення кількості народних засідателів у районному (міському) народному суді.

Вибори народних засідателів у новоутвореному районі, місті, районі в місті і додаткові вибори народних засідателів призначаються виконавчим комітетом обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів не пізніш як у місячний строк з дня прийняття рішення про утворення районного (міського) народного суду або про збільшення кількості народних засідателів у районному (міському) народному суді і проводяться відповідно до цього Закону.

Районна, міська, районна в місті виборча комісія по виборах народних суддів після опублікування повідомлення про підсумки виборів видає кожному обраному народному судді посвідчення про його обрання.

Відділ юстиції виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів видає обраному народному судді посвідчення народного судді відповідного районного (міського) народного суду.

Виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради після затвердження списку народних засідателів районного (міського) народного суду видає кожному обраному народному засідателю посвідчення народного засідателя відповідного районного (міського) народного суду.

Форми списку виборців, посвідки на право голосування, протоколів виборчих комісій, форма і колір виборчого бюлетеня, зразок виборчої скриньки, форма посвідчення про обрання народним суддею районного (міського) народного суду, а також форми списку народних засідателів і посвідчення народного засідателя районного (міського) народного суду встановлюються Президією Верховної Ради Української РСР.

Діловодство виборчих комісій по виборах народних суддів районних (міських) народних судів Української РСР передається виборчими комісіями після закінчення їх роботи виконавчому комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Порядок зберігання виборчих документів по виборах народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів встановлюється Президією Верховної Ради Української РСР.