Про судоустрій України

Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР правосуддя в Українській РСР здійснюється тільки судом. В Українській РСР діють суди Союзу РСР і суди Української РСР.

Судами Української РСР є Верховний Суд Української РСР, обласні суди, Київський міський суд, районні (міські) народні суди.

Судоустрій Української РСР визначається Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР, Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про судоустрій в СРСР і видаваними відповідно до них іншими законодавчими актами Союзу РСР, цим Законом та іншими законодавчими актами Української РСР.

Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на всемірне зміцнення соціалістичної законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань:

закріплених у Конституції СРСР і Конституції Української РСР суспільного ладу, його політичної та економічної систем;

соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР і радянськими законами;

прав і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій.

Усією своєю діяльністю суд виховує радянських громадян у дусі відданості Батьківщині і справі комунізму, у дусі точного і неухильного виконання Конституції СРСР, Конституції Української РСР і радянських законів, бережного ставлення до соціалістичної власності, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі і гідності громадян, до правил соціалістичного співжиття.

Застосовуючи міри кримінального покарання, суд не тільки карає злочинців, але також має своєю метою їх виправлення і перевиховання.

Правосуддя в Українській РСР здійснюється шляхом:

1) розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних справ по спорах, що стосуються прав та інтересів громадян, державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій;

2) розгляду в судових засіданнях кримінальних справ і застосування встановлених законом мір покарання до осіб, винних у вчиненні злочину, або виправдання невинних.

Правосуддя в Українській РСР здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Громадяни Української РСР мають право на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров'я, на особисту свободу і майно.

Громадяни інших союзних республік користуються на території Української РСР правом на судовий захист нарівні з громадянами Української РСР.

Правосуддя в Українській РСР здійснюється в точній відповідності з законодавством Союзу РСР і Української РСР. У встановлених законом випадках суди Української РСР застосовують і законодавство інших союзних республік.

Усі суди Української РСР утворюються на засадах виборності суддів і народних засідателів.

Судді і народні засідателі є відповідними перед виборцями або органами, що їх обрали, і звітують перед ними.

Розгляд цивільних і кримінальних справ у всіх судах Української РСР здійснюється колегіально.

В суді першої інстанції всі цивільні і кримінальні справи розглядаються у складі судді і двох народних засідателів.

Розгляд справ у судових колегіях обласних судів, Київського міського суду в касаційному порядку, а в судових колегіях Верховного Суду Української РСР у касаційному порядку і порядку нагляду здійснюється у складі трьох суддів.

Президія обласного, Київського міського суду розглядає справи при наявності більшості членів президії.

Пленум Верховного Суду Української РСР розглядає справи при наявності не менш як двох третин його складу.

Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правилами судді.

Судді і народні засідателі є незалежними і підкоряються тільки законові.

Судочинство в Українській РСР провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача і право виступати в суді рідною мовою.

Розгляд справ у всіх судах Української РСР є відкритим. Слухання справ у закритому засіданні суду допускається лише у випадках, встановлених законом, з додержанням при цьому всіх правил судочинства.

Обвинуваченому забезпечується право на захист.

У судочинстві в цивільних і кримінальних справах адвокати подають юридичну допомогу громадянам і організаціям.

Порядок подання юридичної допомоги адвокатами, права і обов'язки адвокатів, які беруть участь у судочинстві в цивільних і кримінальних справах, визначаються законодавством Союзу РСР і Української РСР, а у встановлених законом випадках - і законодавством інших союзних республік.

Генеральний прокурор СРСР і підлеглі йому Прокурор Української РСР і нижчестоячі прокурори на підставі і в порядку, встановлених законодавством Союзу і Української РСР, здійснюють нагляд за виконанням законів при розгляді справ у судах.

Прокурор сприяє здійсненню завдань суду при суворому додержанні принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки законові.

У судочинстві в цивільних і кримінальних справах у порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР, допускається участь представників громадських організацій і трудових колективів.

За представниками громадських організацій і трудових колективів з числа робітників, колгоспників і службовців на час виконання ними обов'язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи.

Представникам громадських організацій, які не є робітниками, колгоспниками і службовцями, відшкодовується витрати, зв'язані з виконанням їх обов'язків у суді. Порядок і розміри відшкодування встановлюються Президією Верховної Ради Української РСР.

Організаційне керівництво судами Української РСР у межах і порядку, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, здійснюється:

Міністерством юстиції СРСР - щодо судів Української РСР;

Міністерством юстиції Української РСР - щодо обласних судів, Київського міського суду і районних (міських) народних судів;

відділами юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів - щодо районних (міських) народних судів.

Міністерство юстиції Української РСР і відділи юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів:

1) розробляють пропозиції в питаннях організації судів, проведення виборів суддів і народних засідателів;

2) керують роботою з кадрами судів;

3) перевіряють організацію роботи судів;

4) вивчають і узагальнюють судову практику, координуючи цю діяльність відповідно з Верховним Судом Української РСР, обласними судами, Київським міським судом;

5) організовують роботу по веденню судової статистики.

Міністр юстиції Української РСР має право вносити в Пленум Верховного Суду Української РСР подання про дачу судам керівних роз'яснень у питаннях заснування законодавства Української РСР.

Міністерство юстиції Української РСР, відділи юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів покликані всемірно сприяти здійсненню завдань суду, суворо додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки законові.

Верховний Суд Української РСР, обласні суди, Київський міський суд, районні (міські) народні суди становлять судову систему Української РСР.

Районний (міський) народний суд утворюється в районі, місті (крім міст районного підпорядкування), районі в місті.

Народні судді районних (міських) народних судів обираються громадянами району, міста, району в місті на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п'ять років.

Народні засідателі районних (міських) народних судів обираються на зборах громадян за місцем їх роботи або проживання, військовослужбовців - по військових частинах відкритим голосуванням строком на два з половиною роки.

Порядок виборів народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів визначається Законом Української РСР "Про вибори районних (міських) народних судів Української РСР".

Районні (міські) народні суди обираються у складі народного судді (народних суддів) і народних засідателів.

При обранні двох чи більше народних суддів районна, міська, районна в місті Рада народних депутатів затверджує на сесії голову відповідного районного (міського) народного суду з числа обраних народних суддів. Подання в цьому питанні вноситься начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів.

Кількість народних суддів по кожному районному (міському) народному суду встановлюється Президією Верховної Ради Української РСР за поданням Міністра юстиції Української РСР.

Кількість народних засідателів по кожному районному (міському) народному суду встановлюється виконавчим комітетом обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів за поданням начальника відділу юстиції виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.

Районний (міський) народний суд розглядає всі цивільні і кримінальні справи, за винятком справ, віднесених законом до відання інших судів.

У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, районний (міський) народний суд або народний суддя розглядають справи про адміністративні правопорушення.

Районний (міський) народний суд вивчає і узагальнює судову практику, подає правову допомогу товариським судам, а також здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Голова районного (міського) народного суду:

1) головує в судових засіданнях; призначає народних суддів як головуючих у судових засіданнях; розподіляє інші обов'язки між народними суддями;

2) організовує роботу з народними засідателями;

3) веде особистий прийом, організовує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

4) керує вивченням і узагальненням судової практики і веденням судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

5) представляє до призначення судових виконавців і організовує їх роботу;

6) керує роботою концелярії суду;

7) організує роботу по підвищенню кваліфікації працівників суду; а також по підвищенню правових знань народних засідателів;

8) організує роботу по пропаганді правових знань і роз'ясненню законодавства населенню, поданню правової допомоги товариським судам;

9) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Якщо до районного суду обрано одного народного суддю, він здійснює повноваження голови районного (міського) народного суду.

У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка тощо) голови районного (міського) народного суду за поданням начальника відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів виконання обов'язків голови покладається рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів на одного з народних суддів цього суду.

У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка тощо) народного судді за поданням начальника відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів виконання обов'язків народного судді може бути покладено рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів на одного з народних засідателів цього суду.

При районному (міському) народному суді утворюється рада народних засідателів.

Організація, завдання і порядок діяльності ради народних засідателів визначаються Положенням, затверджуваним Президією Верховної Ради Української РСР.

Обласні суди, Київський міський суд обираються відповідно обласними, Київською міською Радами народних депутатів строком на п'ять років у складі голови, заступників голови, членів суду і народних засідателів.

Кількісний склад обласного, Київського суду встановлюється відповідною Радою народних депутатів за поданням Міністра юстиції Української РСР.

Обласний, Київський міський суд не менш як один раз за період повноважень подає звіт про роботу і систематично доповідає про свою діяльність обласній, Київській міській Раді народних депутатів.

Обласний, Київський міський суд діє в складі:

1) президії суду;

2) судової колегії в цивільних справах;

3) судової колегії в кримінальних справах.

Обласний, Київський міський суд:

розглядає у межах своїх повноважень справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами;

здійснюючи нагляд за судовою діяльністю районних (міських) народних судів, також вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику;

здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Президія обласного, Київського міського суду утворюється в складі голови, заступників голови і членів суду в кількості, що визначається виконавчим комітетом обласної, Київської міської Ради народних депутатів.

Склад президії суду затверджується виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів за поданням голови обласного, Київського міського суду.

Участь прокурора області, прокурора міста Києва в засіданнях президії при розгляді судових справ є обов'язковою.

Президія обласного, Київського міського суду:

1) у межах своїх повноважень розглядає справи в порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами;

2) затверджує за поданням голови суду склад судової колегії в цивільних справах і судової колегії в кримінальних справах;

3) розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики і аналізу судової практики і аналізу судової статистики;

4) заслуховує звіти голів судових колегій про діяльність колегій; розглядає питання роботи апарату суду;

5) подає допомогу районним (міським) народним судам у правильному застосуванні законодавства, координуючи цю діяльність з відділом юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів;

6) здійснює інші повноваження, надані їй законодавством.

Засідання президії обласного, Київського міського суду проводиться не менш як два рази на місяць.

Засідання президії є правомочним при наявності більшості членів президії.

Постанови президії приймаються відкритими голосуванням більшістю голосів членів президії, які беруть участь у голосуванні.

Постанови президії підписуються головою суду.

Судова колегія в цивільних справах і судова колегія в кримінальних справах затверджується президією обласного, Київського міського суду з числа суддів відповідного суду. Судові колегії очолюють заступники голови суду.

Голова обласного, Київського міського суду в необхідних випадках має право своїм розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у складі іншої колегії.

Судова колегія в цивільних справах і судова колегія в кримінальних справах обласного, Київського міського суду розглядають у межах своїх повноважень справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку і в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують статистику і здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

Голова обласного, Київського міського суду:

1) може головувати в судових засіданнях колегій;

2) приносить у межах і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справах;

3) у випадках і порядку, встановлених законом, зупиняє виконання рішень і ухвал по цивільних справах;

4) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

5) скликає президію суду і вносить на розгляд президії питання, що потребують її рішення; головує на засіданнях президії.

6) подає звіти про роботу суду і доповідає про його діяльність обласній, Київській міській Раді народних депутатів;

7) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;

8) організує роботу по підвищенню кваліфікації членів суду і працівників апарату суду;

9) керує організацією роботи судових колегій; керує роботою апарату суду;

10) веде особистий прийом, організовує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

11) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Заступник голови обласного, Київського міського суду, які є одночасно головами судових колегій суду:

1) головують у судових засіданнях керованих ними колегій або призначають для цього членів суду;

2) утворюють склад суду для розгляду справ у судових засіданнях колегій;

3) здійснює керівництво роботою відповідних колегій;

4) подають президії обласного, Київського суду звіти про діяльність колегій;

5) здійснює відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду;

6) ведуть особистий прийом громадян;

7) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

У разі відсутності голови обласного, Київського міського суду його права обов'язки здійснює за його дорученням один з заступників голови суду.

Верховний Суд Української РСР є найвищим судовим органом Української РСР і здійснює нагляд за судовою діяльністю судів республіки в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Верховний Суд Української РСР:

у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами;

вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає керівні роз'яснення судам у питаннях застосування республіканського законодавства, що виникають при розгляді судових справ. Керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду Української РСР є обов'язковим для судів, інших органів і службових осіб, що застосовують закон, по якому дано роз'яснення;

здійснює контроль за виконанням судами республіки керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду Української РСР;

вирішує в межах своїх повноважень питаннях, що випливають з міжнародних договорів СРСР і Української РСР;

здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Відповідно до Конституції Української РСР Верховному Суду Української РСР належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді Української РСР.

Верховний Суд Української РСР обирається Верховною Радою Української РСР строком на п'ять років у складі Голови, заступників Голови, членів Верховного Суду і народних засідателів.

Кількісний склад Верховного Суду Української РСР встановлюється Верховною Радою Української РСР.

Верховний Суд Української РСР не менш як один раз за період повноважень подає звіт про свою діяльність Верховній Раді Української РСР і систематично доповідає про неї Президії Верховної Ради Української РСР.

Президія Верховної Ради Української РСР за поданням Голови Верховного Суду Української РСР затверджує:

з числа заступників Голови Верховного Суду Української РСР - першого заступника Голови Верховного Суду Української РСР;

з числа заступників Голови або членів Верховного Суду Української РСР - голів судових колегій Верховного Суду Української РСР;

Верховний Суд Української РСР діє в складі:

1) Пленуму Верховного Суду Української РСР;

2) судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР;

3) судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду Української РСР.

Для розгляду організаційних питань роботи Верховного Суду Української РСР утворюється президія Верховного Суду Українського РСР.

Пленум Верховного Суду Української РСР діє в складі Голови Верховного Суду Української РСР, заступників Голови і членів Верховного Суду Української РСР.

У засіданнях Пленуму беруть участь Прокурор Української РСР і Міністр юстиції Української РСР. Участь Прокурора Української РСР в роботі Пленуму є обов'язковою.

У засіданнях Пленуму, не зв'язаних з розглядом судових справ, на запрошення Голови Верховного Суду Української РСР можуть брати участь судді, члени науково-консультативної ради при Верховному Суді Української РСР, представники міністерств, державних комітетів і відомств, інших державних органів і громадських організацій, а також наукових установ.

Пленум Верховного Суду Української РСР:

1) у межах своїх повноважень розглядає справи в порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами;

2) розглядає матеріали узагальнення судової практики і судової статистики, а також подання Прокурора Української РСР і Міністра юстиції Української РСР і дає керівні роз'яснення судам у питаннях застосування республіканського законодавства; при обговоренні питання про дачу судам керівних роз'яснень заслуховує повідомлення голів обласних судів, Київського міського суду про судову практику по застосуванню законодавства;

3) затверджує за поданням Голови Верховного Суду Української РСР склад судових колегій, а також заступників голів судових колегій і секретаря Пленуму Верховного Суду Української РСР з числа членів Верховного Суду Української РСР;

4) затверджує за поданням Голови Верховного Суду Української РСР науково-консультативну раду при Верховному Суді Української РСР;

5) розглядає і вирішує питання про внесення подань у Верховну Раду Української РСР або в Президію Верховної Ради Української РСР у порядку здійснення законодавчої ініціативи, а про тлумачення законів Української РСР - у Президію Верховної Ради Української РСР;

6) заслуховує повідомлення про роботу Верховного Суду Української РСР і звіти голів судових колегій Верховного Суду Української РСР про діяльність колегій;

7) розглядає подання Голови Верховного Суду СРСР і Голови Верховного Суду Української РСР про невідповідність керівних роз"яснень Пленуму Верховного Суду Української РСР законодавству Союзу РСР, Української РСР або постановам Пленуму Верховного Суду СРСР;

8) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Питання, не зв'язані з вирішенням судових справ, внесені відповідно до цього Закону на розгляд Пленуму Головою Верховного Суду Української РСР, Прокурором Української РСР або Міністром юстиції Української РСР, заслуховуються відповідно по їх доповідях або доповідях уповноважених ними осіб. При цьому у питаннях, внесених на розгляд Пленуму Головою Верховного Суду Української РСР або Міністром юстиції української РСР, Прокурор Української РСР дає висновок. В обговоренні цих питань можуть брати участь також особи, запрошені на засідання Пленуму Верховного Суду Української РСР.

Для підготовки проекту постанови, що містить керівні роз'яснення, Пленум у необхідних випадках утворює редакційну комісію з числа Пленуму.

Пленум Верховного Суду Української РСР скликається не менш як один раз на три місяці. Про час скликання Пленуму і питання, що вносяться на його розгляд, члени Пленуму, Прокурор Української РСР і Міністр юстиції Української РСР повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до засідання.

Проекти постанов Пленуму і копії протестів або подань по судових справах надсилаються членам Пленуму, Прокурору Української РСР і Міністру юстиції Української РСР не пізніш як за десять днів до засідання.

Засідання Пленуму Верховного Суду Української РСР є правомочним при наявності не менш як двох третин його складу.

Постанови Пленуму Верховного Суду Української РСР приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму, які беруть участь у голосуванні.

Постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Суду Української РСР і секретарем Пленуму.

Секретар Пленуму Верховного Суду Української РСР поряд з виконанням обов'язків члена Верховного Суду Української РСР здійснює організаційну роботу по підготовці засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу і провадить дії, необхідні для виконання прийнятих Пленумом постанов.

Судова колегія в цивільних справах і судова колегія в кримінальних справах затверджуються Пленумом Верховного Суду Української РСР з числа суддів Верховного Суду Української РСР.

Голова Верховного Суду Української РСР у необхідних випадках має право своїм розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у складі іншої колегії.

Судова колегія в цивільних справах і судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду Української РСР розглядають у межах своїх повноважень справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику і здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

Президія Верховного Суду Української РСР утворюється в складі Голови, заступників Голови і членів Верховного Суду Української РСР в кількості, що визначається Президією Верховної Ради Української РСР.

Склад президії Верховного Суду Української РСР затверджується Президією Верховної Ради Української РСР за поданням Голови Верховного Суду Української РСР.

Президія Верховного Суду Української РСР розглядає питання організації роботи судових колегій і апарату Верховного Суду Української РСР, а також подає допомогу нижчестоячим судам у правильному застосуванні законодавства, координуючи цю діяльність з Міністерством юстиції Української РСР.

Засідання президії Верховного Суду Української РСР проводиться не менш як один раз на місяць.

Засідання президії Верховного Суду Української РСР є правомочними при наявності більшості членів президії.

Постанови президії приймаються більшістю голосів членів президії, які беруть участь у засіданні, і підписуються Головою Верховного Суду Української РСР.

Голова Верховного Суду Української РСР:

1) приносить у межах і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справах:

2) у випадках і порядку, встановлених законом, зупиняє виконання рішення, вироків, ухвал і постанов по судових справах;

3) організовує роботу по вивченню и узагальненню судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень, а також організує роботу по здійсненню контролю за виконанням керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду Української РСР і вносить матеріали на розгляд Пленуму;

4) скликає Пленум Верховного Суду Української РСР і головує на його засіданнях; може головувати в судових засіданнях колегій Верховного Суду Української РСР при розгляді будь-якої справи;

5) скликає президію Верховного Суду Української РСР і вносить на розгляд президії питання, що потребують її рішення; головує на засіданнях президії;

6) подає звіти Верховній Раді Української РСР про діяльність Верховного Суду Української РСР і доповідає про неї Президії Верховної Ради Української РСР;

7) вносить подання в Президію Верховної Ради Української РСР у питаннях, що потребують тлумачення законів Української РСР;

8) вносить у Пленум Верховного Суду Української РСР подання про невідповідність керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду Української РСР законодавству Союзу РСР і Української РСР або постановам Пленуму Верховного Суду СРСР, а в разі відхилення подання Пленумом Верховного Суду Української РСР вносить подання Голові Верховного Суду СРСР, якщо керівне роз'яснення Пленуму не відповідає законодавству Союзу РСР чи постановам Пленуму Верховного Суду СРСР, або вносить подання в Президію Верховної Ради Української РСР, якщо керівне роз'яснення Пленуму не відповідає законодавству Української РСР;

9) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Верховного Суду Української РСР;

10) керує організацією роботи судових колегій; керує роботою апарату Верховного Суду Української РСР;

11) веде особистий прийом, організовує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

12) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Заступники Голови Верховного Суду Української РСР:

1) можуть головувати у судових засіданнях колегій Верховного Суду Української РСР;

2) приносити у межах і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справах;

3) у випадку і порядку, встановлених законом, зупиняють виконання рішень, вироків, ухвал і постанов по судових справах;

4) здійснюють відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату Верховного Суду Української РСР;

5) ведуть особистий прийом громадян.

У разі відсутності Голови Верховного Суду Української РСР його права і обов'язки здійснює перший заступник Голови Верховного Суду Української РСР, а при відсутності першого заступника - заступник Голови Верховного Суду Української РСР.

Голови судової колегії в цивільних справах і судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду Української РСР:

1) головують у судових керованих ними колегій або призначають для цього членів суду;

2) утворюють склад суду для розгляду справ у судових засіданнях колегій;

3) здійснюють керівництво роботою відповідних колегій;

4) подають Пленуму Верховного Суду Української РСР звіти про діяльність колегій;

5) мають право витребувати судові справи для вивчення і узагальнення судової практики;

6) організовують роботу по підвищенню кваліфікації суддів відповідної судової колегії.

Верховний Суду Української РСР видає "Бюлетень Верховного Суду Української РСР".

Суддею і народним засідателем може бути обраний кожний громадянин Української РСР, який досяг на день виборів 25 років.

Громадяни інших союзних республік на території Української РСР можуть бути обрані суддями і народними засідателями нарівні з громадянами Української РСР.

Народні засідателі закликаються до виконання своїх обов'язків у судах в порядку черговості не більш як на два тижні на рік, крім випадків, коли продовження цього строку викликається необхідністю закінчити розгляд судової справи, початої з їх участю.

За народними засідателями з числа робітників, колгоспників і службовців на час виконання ними обов'язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи.

Народним засідателям, які не є робітниками, колгоспниками і службовцями, відшкодовуються витрати, зв'язані з виконанням їх обов'язків у суді. Порядок і розміри відшкодування встановлюються Президією Верховної Ради Української РСР.

Судді і народні засідателі судів Української РСР можуть бути достроково позбавлені своїх повноважень не інакше як за відкликанням виборців або органу, що їх обрав, або ж в силу винесеного про них вироку суду.

Судді і народні засідателі судів Української РСР можуть бути відкликані виборцями або органом, що їх обрав, якщо вони не виправдали виявленого їм довір'я або вчинили дії, не гідні високого звання судді чи народного засідателя.

Порядок відкликання народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних суддів визначається законом Української РСР "Про порядок відкликання народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР".

Голова, заступники голови, члени і народні засідателі обласного, Київського міського суду можуть бути відкликані обласною, Київською міською Радою народних депутатів.

Голова, заступники Голови, члени і народні засідателі Верховного Суду Української РСР можуть бути викликані Верховною Радою Української РСР, а в період між її сесіями - Президією Верховної Ради Української РСР з наступним поданням виданого у зв'язку з цим Указу на затвердження Верховної Ради Української РСР на черговій сесії.

Судді і народні засідателі судів Української РСР можуть бути увільнені від виконання своїх обов'язків до закінчення строку повноважень у зв'язку з тривалою хворобою, а також на їх прохання - з інших поважних причин.

Дострокове звільнення народних суддів районних (міських) народних судів проводиться Президією Верховної Ради Української РСР за поданням Міністра юстиції Української РСР.

Дострокове звільнення народних засідателів районних (міських) народних судів проводиться на зборах громадян за місцем їх роботи або проживання, а також на зборах військовослужбовців по військових частинах, де вони були обрані народними засідателями.

Голова, заступники голови, члени і народні засідателі обласного, Київського міського суду можуть бути достроково звільнені відповідно обласною, Київською міською Радою народних депутатів.

Голова, заступники Голови, члени і народні засідателі Верховного Суду Української РСР можуть бути достроково звільнені Верховною Радою Української РСР, а в період між її сесіями - Президією Верховної Ради Української РСР з наступним поданням виданого у зв'язку з цим Указу на затвердження Верховної Ради Української РСР на черговій сесії.

У разі вибуття окремих суддів і народних засідателів судів Української РСР проводяться вибори суддів і народних засідателів на строк повноважень, що залишився.

Обрання народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів замість вибулих проводиться в порядку, що визначається Законом Української РСР "Про вибори районних (міських) народних судів Української РСР".

Обрання суддів і народних засідателів обласного, Київського міського суду замість вибулих проводиться відповідно обласною, Київською міською Радою народних депутатів.

Обрання суддів і народних засідателів Верховного Суду Української РСР замість вибулих проводяться Верховною Радою Українською РСР, а в період між її сесіями - Президією Верховної Ради Української РСР з наступним поданням виданого у зв'язку з цим Указу на затвердження Верховної Ради Української РСР на черговій сесії.

Судді, а також народні засідателі при виконанні ними обов'язків у суді не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, арештовані або піддані заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку:

1) народні судді і народні засідателі районних (міських) народних судів, голови, заступники голів, члени і народні засідателі обласних судів, Київського міського суду - без згоди Президії Верховної Ради Української РСР;

2) Голова, заступники Голови і члени Верховного Суду Української РСР, а також народні засідателі Верховного Суду Української РСР - без згоди Верховної Ради Української РСР, а в період між її сесіями - Президії Верховної Ради Української РСР.

Судді судів Української РСР несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, передбаченому Положенням про дисциплінарну відповідальність суддів Української РСР, затверджуваним Президією Верховної Ради Української РСР.

Судові виконавці перебувають при районних (міських) народних судах і призначаються начальниками відділів юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів.

У районних (міських) народних судах, у яких є два і більше судових виконавців, один з них призначається старшим судовим виконавцем.

На судових виконавців покладається виконання рішень, ухвал і постанов по цивільних справах, виконання вироків, ухвал і постанов по кримінальних справах у частині майнових стягнень, а також інших рішень і постанов у передбачених законом випадках.

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про судоустрій в СРСР вимоги, що їх пред'являють судові виконавці по виконанню рішень, вироків, ухвал і постанов, які підлягають виконанню, є обов'язковим для всіх державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій, службових осіб і громадян на всій території СРСР.

З метою забезпечення роботи судів по здійсненню правосуддя, узагальненню судової практики та іншої діяльності в судах Української РСР є апарати судів.

Структура і штатна чисельність апарату районного (міського) народного суду затверджуються начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів у межах штатної чисельності і фонду заробітної плати, встановлюваних Міністром юстиції Української РСР.

Структура і штатна чисельність апарату обласного, Київського міського суду затверджуються Міністром юстиції Української РСР за поданням голови відповідного суду.

У складі апарату Верховного Суду Української РСР утворюються відділи та інші структурні підрозділи, необхідні для виконання функцій, зв'язаних з діяльністю Верховного Суду Української РСР.

Структура і штатна чисельність апарату Верховного Суду Української РСР затверджуються Президією Верховної Ради Української РСР за поданням Голови Верховного Суду Української РСР.

Штатний розпис Верховного Суду Української РСР, положення про відділи та інші структурні підрозділи затверджуються Головою Верховного Суду Української РСР.

Верховний Суд Української РСР, обласний, Київський міський суд, районний (міський) народний суд мають печатку з зображенням Державного герба Української Радянської Соціалістичної Республіки і своїм найменуванням.