Про затвердження Порядку формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету

З метою забезпечення ефективного використання коштів державного бюджету на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм формування головними розпорядниками бюджетних коштів (далі - замовники) тематики фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, окремих їх етапів у межах визначеного замовникам для цього обсягу видатків державного бюджету та їх проведення на засадах державного замовлення (далі - замовлення).

2. Замовлення виконується в рамках:

фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок у межах видатків державного бюджету, передбачених на цю мету державним науково-дослідним і науково-технічним установам, університетам, академіям та інститутам;

проектів Державного фонду фундаментальних досліджень;

державних цільових наукових і науково-технічних та інноваційних програм і наукових частин державних цільових програм;

програм і проектів у сфері міжнародного наукового, науково-технічного та інноваційного співробітництва;

програм оновлення матеріально-технічної та технологічної бази державних науково-дослідних і науково-технічних установ, університетів, академій та інститутів;

інших наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок відповідно до потреб економіки та розвитку суспільства.

3. Замовник формує замовлення за програмно-цільовим принципом з метою реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності або наукового забезпечення розвитку відповідної сфери суспільного виробництва, пріоритетних напрямів діяльності замовника.

4. Замовник на підставі результатів наукової та науково-технічної експертизи заявок на виконання замовлення, аналізу перспектив розвитку світової та вітчизняної науки і техніки у відповідних галузях, прогнозів кон'юнктури світового ринку наукоємної продукції та суспільної потреби у нових наукових знаннях, сучасних технологіях і товарній продукції визначає тематику замовлення.

Завдання у замовленні визначаються виходячи з реальних потреб економіки та розвитку суспільства і спрямовуються на одержання конкретних результатів, що забезпечують:

розв'язання найважливіших природничих, технічних і гуманітарних проблем;

створення принципово нових готових до впровадження технологій, засобів виробництва, матеріалів, іншої наукоємної продукції;

прискорення технологічного оновлення реального сектору економіки;

сприяння збільшенню обсягів виробництва і розширенню ринків збуту вітчизняних конкурентоспроможних та імпортозамінних товарів і послуг.

5. Формування замовлення здійснюється з додержанням таких принципів:

узгодження послідовності етапів виконання замовлення з одержанням конкретних результатів, спрямованих на досягнення чітко визначених завдань, створення кінцевої наукоємної продукції, конкурентоспроможної за якістю і ціновими показниками та доступної для споживачів;

неперервність етапів виконання замовлення з метою забезпечення прикладного застосування одержаних результатів;

спрямування результатів виконання замовлення на скорочення строку освоєння конкурентоспроможних технологій і здешевлення процесу виробництва імпортозамінної продукції;

забезпечення високої наукоємності та високого рівня корисності для держави і суспільства кінцевих результатів замовлення, а також за погодженням із замовником швидке доведення одержаних нових наукових знань і розробок до суб'єктів господарювання, що здійснюватимуть їх практичне застосування у відповідних сферах суспільного виробництва;

гарантування замовником додержання особистих немайнових прав авторів та майнових прав власників науково-технічних розробок, зокрема об'єктів права інтелектуальної власності.

6. Замовники:

щороку видають накази про формування тематики замовлення з визначенням строків і порядку подання заявок на виконання замовлення в межах передбачених їм на цю мету видатків державного бюджету, про що інформують потенційних виконавців;

забезпечують проведення наукової та науково-технічної експертизи заявок на виконання замовлення за відповідними цільовими проектами (далі - заявка), що подаються замовникам потенційними виконавцями замовлення за встановленою замовниками формою;

за результатами наукової та науково-технічної експертизи на конкурсних засадах визначають тематику та виконавця замовлення, або шляхом проведення тендерної процедури відбирають з числа учасників торгів (тендерів) виконавців попередньо визначеної замовником тематики замовлення.

Тематичні плани замовлення на виконання прикладних наукових досліджень і науково-технічних розробок надсилаються замовниками МОН для погодження в установленому ним порядку.

Проведення експертизи тематики замовлення на виконання фундаментальних наукових досліджень здійснюється Експертною радою з питань оцінювання тем фундаментальних досліджень при Національній академії наук.

При цьому основними критеріями визначення тематики замовлення є:

узгодженість її з реальними потребами економіки та розвитку суспільства;

спрямованість замовлення на одержання нових результатів, що відповідають світовому рівню або перевищують його, готових до впровадження у відповідних сферах суспільного виробництва з метою забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції, зростання наукоємності цієї продукції та реальної економічної віддачі від вкладених у наукову та науково-технічну сферу бюджетних коштів, трудових і матеріальних ресурсів;

взаємозв'язок результатів виконання замовлення з потребами відповідних галузей економіки, а також потреб вітчизняних підприємств у рамках програм їх оновлення, виробництва конкурентоспроможної та імпортозамінної продукції із суспільними потребами.

Виконавцями замовлення можуть бути науково-дослідні, науково-технічні, проектні і конструкторські установи та організації будь-якої форми власності (далі - виконавці).

Порядок конкурсного відбору виконавців, яким виділятимуться кошти на виконання замовлення, а також порядок визначення їх обсягів і механізм контролю за використанням визначається замовником відповідно до законодавства. За інших рівних умов перевага надається виконавцям, які інвестують більший обсяг власних або залучених коштів.

7. Тематика замовлення та його виконавці затверджуються замовником, після чого складається перелік завдань, виконання яких продовжується відповідно до строків, визначених у попередні роки, та нових завдань, фінансування яких можливе за рахунок коштів, що вивільнилися після виконання замовлення попередніх років, або додатково передбачених у державному бюджеті на відповідний рік.

8. Замовлення виконується за договором (угодою), що укладається між замовником та виконавцем. Замовлення на виконання наукових досліджень і науково-технічних розробок установами, що належать до сфери управління головного розпорядника бюджетних коштів, здійснюється згідно із затвердженим замовником порядком. Невід'ємною складовою зазначеного договору (угоди), порядку, є завдання (технічні завдання), в яких детально визначаються вимоги до результатів виконання замовлення, а також до порядку перевірки застосування та обліку науково-технічних розробок суб'єктами господарювання.

Договорами (угодами) також визначаються обсяги, строки виконання замовлення, порядок фінансування, звітування про виконання, відповідальність сторін за взяті зобов'язання.

9. Фінансове забезпечення виконання замовлення здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі.

У разі потреби виконавці замовлення, а також підприємства, установи та організації, інші інвестори, заінтересовані в проведенні додаткових наукових досліджень, проектних і конструкторських робіт, можуть інвестувати власні кошти у виконання замовлення.

Кошти, виділені на виконання замовлення з державного бюджету, є цільовими асигнуваннями і не можуть бути використані виконавцями замовлення на інші цілі.

Механізм фінансування кожного завдання визначається замовником виходячи з умови максимально ефективного використання виділених коштів, реального складу виконавців та їх матеріально-технічних можливостей, змісту і строків виконання замовлення.

10. Замовники щороку готують пропозиції до проекту Державного бюджету на наступний рік стосовно обсягів фінансування замовлення (за погодженням з Мінекономрозвитку) та тематики, погодженої з МОН, та подають їх Мінфіну.

11. Замовники надають пріоритет у фінансуванні замовлення, спрямованого на розробку новітніх технологій та наукової конкурентоспроможної продукції, що забезпечить зменшення залежності від імпорту, сприятиме ресурсо- та енергозбереженню, підвищенню продуктивності праці.

Замовник забезпечує оптимальне співвідношення обсягів фінансування замовлення на відповідних стадіях наукових досліджень, проектних і конструкторських робіт, у тому числі фундаментальних досліджень, прикладних розробок та експериментально-промислових випробувань результатів замовлення, з послідовним збільшенням обсягів фінансування від менш витратних до більш витратних проектів.

12. Стан виконання замовлення контролюється замовником шляхом проведення планових та позапланових перевірок, а також організації супроводження виконання відповідного цільового науково-технічного проекту представниками замовника.

Результати перевірок, відповідні висновки і пропозиції використовуються замовником для уточнення та коригування обсягів фінансування на окремих етапах виконання замовлення з метою прискорення одержання кінцевих результатів, визначених замовником, а також припинення роботи над проектами, що виконуються не на належному рівні або втратили актуальність чи не можуть бути виконані з об'єктивних причин.

13. Замовник разом з виконавцем несе відповідальність за одержання кінцевих результатів замовлення і вживає дієвих заходів для забезпечення їх практичного застосування, передбачаючи для цього необхідні кошти з бюджетних і позабюджетних джерел, або пропонує їх для застосування заінтересованим суб'єктам господарювання.

Замовник забезпечує широке ознайомлення суспільства з результатами виконання замовлення та можливість їх диверсифікації шляхом придбання і продажу ліцензій на створені об'єкти права інтелектуальної власності, нові технології та види товарної продукції.

Відповідно до законодавства одержана науково-технічна продукція з урахуванням висновків науково-технічної експертизи та результатів оцінки її відповідності сучасному рівню науково-технічних знань, тенденціям науково-технічного прогресу, принципам державної науково-технічної та інноваційної політики, вимогам екологічної безпеки, економічної доцільності може передаватися суб'єктам господарювання (користувачам цієї продукції) для практичного застосування з додержанням прав та економічних інтересів держави, виконавців замовлення і власників майнових та особистих немайнових прав на об'єкти технологій і об'єкти права інтелектуальної власності, створені в процесі виконання замовлення (зокрема на об'єкти авторського права, промислової власності, селекційні здобутки, технологічні знання).

Порядок та умови передачі і використання прав на науково-технічну продукцію визначаються договорами між замовником, виконавцем та користувачем цієї продукції.

14. Замовники в межах своєї компетенції під час формування та виконання замовлення, пов'язаного з виробництвом нової продукції, реалізацією державних інноваційних програм та окремих цільових науково-технічних проектів, освоєнням вітчизняними підприємствами, установами та організаціями нових технологій виробництва відповідно до потреб економіки та розвитку суспільства, створюють умови для широкого застосування суб'єктами господарювання їх результатів.

15. Замовники подають щороку МОН в установленому ним порядку відомості про основні результати виконання замовлення (зокрема в частині реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки), заходи щодо забезпечення практичного застосування таких результатів та про підсумки моніторингу впровадження наукової (науково-технічної) продукції, який здійснюється протягом трьох років з моменту створення такої продукції.

МОН узагальнює подані замовниками відомості, проводить аналіз результативності виконання замовлення у різних сферах суспільного виробництва, ефективності застосування суб’єктами господарювання науково-технічних розробок, формує аналітичну довідку про стан розвитку науки і техніки, реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та результати наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та трансферу технологій, яка щороку до 15 червня року, що настає за звітним, розміщується на офіційному веб-сайті МОН.