• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України

Президент України  | Указ, Положення від 30.08.2000 № 1035/2000 | Документ не діє
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України
1. Затвердити Положення про Міністерство праці та соціальної політики України (додається).
2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 1 грудня 1997 року N 1319 "Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України".
3. Кабінету Міністрів України привести у місячний строк свої рішення у відповідність з цим Указом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 30 серпня 2000 року
N 1035/2000
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 30 серпня 2000 року N 1035/2000
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство праці та соціальної політики України
1. Міністерство праці та соціальної політики України (Мінпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінпраці України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин.
2. Мінпраці України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Мінпраці України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Мінпраці України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями Мінпраці України є:
участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин;
керівництво діяльністю державної служби зайнятості, проведення заходів, пов'язаних з ефективним функціонуванням ринку праці, сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості, підвищенню якості і конкурентоспроможності робочої сили;
розроблення і здійснення заходів для посилення мотивації до праці, вдосконалення її оплати, організації та нормування;
здійснення комплексного управління охороною праці та державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
забезпечення через систему підпорядкованих йому органів реалізації права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі державної допомоги малозабезпеченим громадянам, у разі втрати роботи, працездатності, досягнення пенсійного віку тощо;
забезпечення розвитку соціально-трудових відносин, захист прав працюючих громадян через встановлення відповідних стандартів охорони і умов праці та нагляду за їх додержанням роботодавцями.
4. Мінпраці України відповідно до покладених на нього завдань:
1) бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
2) забезпечує проведення моніторингу у сфері зайнятості, соціального захисту, соціального страхування, пенсійного забезпечення та соціального обслуговування населення, оплати, нормування і охорони праці, соціально-трудових відносин, аналізує та прогнозує розвиток процесів у визначеній сфері;
3) здійснює відповідно до законодавства забезпечення державного нагляду за діяльністю фондів соціального страхування;
4) вивчає стан використання трудових ресурсів і розвитку процесів на ринку праці та у сфері професійного навчання, складає на цій основі прогнози щодо регулювання ринку праці та зайнятості населення; бере участь у підготовці програм зайнятості населення, розробляє баланс ринку праці та трудових ресурсів;
5) сприяє працевлаштуванню населення, розробляє заходи, спрямовані на запобігання безробіттю, та забезпечує соціальний захист громадян, які тимчасово не працюють;
6) складає прогнози щодо створення робочих місць за галузями економіки; сприяє створенню додаткових робочих місць підприємствами, установами і організаціями для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
7) здійснює методичне і організаційне забезпечення, визначає обсяги і напрями проведення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації вивільнюваних працівників і незайнятого населення;
8) сприяє в межах ринку праці міжрегіональному перерозподілу робочої сили, готує пропозиції щодо формування державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції;
9) здійснює в межах своєї компетенції контроль за використанням державною службою зайнятості коштів державного фонду сприяння зайнятості населення;
10) здійснює методичне забезпечення діяльності комісій у справах альтернативної (невійськової) служби;
11) бере участь у межах своєї компетенції в розробленні державних соціальних стандартів і нормативів; розробляє і затверджує міжгалузеві норми праці;
12) розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати; вдосконалення умов оплати праці працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету; грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів;
13) затверджує в установленому порядку умови оплати праці працівників окремих установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
14) розробляє і затверджує міжгалузеві тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) та погоджує галузеві тарифно-кваліфікаційні характеристики; готує пропозиції щодо вдосконалення організації та нормування праці;
15) організовує на засадах соціального партнерства проведення переговорів і укладення генеральної угоди між власниками або уповноваженими ними органами, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави, та професійними спілками, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, здійснює контроль за виконанням цієї угоди міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями;
16) здійснює в установленому порядку реєстрацію галузевих та регіональних угод; узагальнює практику укладення колективних договорів, угод;
17) здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізовує державну політику в цій галузі, розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;
18) забезпечує проведення державної експертизи умов праці, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці;
19) бере участь у підготовці пропозицій до Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і до Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці;
20) бере участь у розробленні критеріїв і показників оцінки умов праці, згідно з якими надаються пільги та компенсація за роботу в несприятливих умовах праці;
21) бере участь у визначенні переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок та неповнолітніх, а також підіймання і переміщення ними важких речей;
22) організовує роботу органів соціального захисту населення, пов'язану з пенсійним забезпеченням, взаємодіє з центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями з питань застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення;
23) сприяє розвитку недержавних систем пенсійного забезпечення;
24) бере участь разом з Пенсійним фондом України в організації роботи, пов'язаної з пенсійним забезпеченням громадян України, які проживають за її межами, в порядку, передбаченому законодавством України або міждержавними договорами (угодами);
25) здійснює спільно з іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів розроблення і координацію програм реалізації державної політики щодо інвалідів і контролює їх виконання;
26) сприяє забезпеченню належного рівня матеріально-побутового, культурного та медичного обслуговування громадян, які перебувають у будинках-інтернатах (пансіонатах) для громадян похилого віку та інвалідів, розробляє за участю місцевих державних адміністрацій комплекс заходів, спрямованих на розширення мережі таких закладів, зміцнення їх матеріально-технічної бази та розвиток підсобних сільських господарств і лікувально-виробничих (трудових) майстерень (цехів, дільниць) у будинках-інтернатах (пансіонатах) та розширення їх кооперації з виробничими підприємствами;
27) сприяє розвитку системи професійної та соціальної реабілітації інвалідів, їх працевлаштуванню, створенню і розвитку спеціалізованих підприємств з використанням праці інвалідів, надомних видів праці та інших форм зайнятості; організовує роботу, пов'язану з професійним навчанням і перекваліфікацією інвалідів;
28) координує роботу центральних органів виконавчої влади, спрямовану на забезпечення доступності об'єктів соціальної інфраструктури для інвалідів та осіб похилого віку, створення промислової бази для виробництва спеціальних видів виробничого і побутового обладнання та пристосування, що полегшує побут і працю цієї категорії громадян;
29) визначає порядок забезпечення населення, зокрема, інвалідів і людей похилого віку, протезно-ортопедичними виробами, сприяє розвитку вітчизняного виробництва цих виробів;
30) вивчає стан матеріально-побутового забезпечення та потреби пенсіонерів, інших соціально незахищених громадян, вживає заходів щодо створення спеціалізованих служб для надання зазначеним громадянам соціальних та інших послуг, у тому числі натуральної та грошової допомоги;
31) здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг інвалідам, ветеранам війни і праці, сім'ям загиблих військовослужбовців, сім'ям з дітьми, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим громадянам;
32) організовує і координує роботу з надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних та інших послуг;
33) здійснює міжнародне співробітництво, бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України, забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин;
34) здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо співробітництва України з Європейським Союзом, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
35) виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних робіт у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, налагодження соціального партнерства;
36) здійснює методичне забезпечення діяльності Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, управлінь праці, зайнятості та соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, надає практичну і методичну допомогу підприємствам, установам, організаціям, проводить інформаційно-роз'яснювальну, консультаційну роботу з питань, що входять до його компетенції;
37) формує в установленому порядку кадрову політику в системі підпорядкованих йому органів;
38) здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
39) забезпечує в межах своєї компетенції виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
40) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
41) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
5. Мінпраці України має право:
представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;
одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також від підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Міністерство завдань;
залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
проводити в установленому порядку конференції, семінари, наради з питань, що належать до його компетенції;
утворювати за погодженням з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади координаційні комісії, експертні та робочі групи, залучати на договірній основі фахівців до роботи в цих комісіях (групах), а також для надання консультацій;
здійснювати видавничу діяльність з метою висвітлення питань державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин.
6. Мінпраці України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними органами інших держав, а також об'єднаннями громадян, релігійними об'єднаннями, благодійними організаціями та окремими громадянами.
7. Мінпраці України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Мінпраці України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Нормативно-правові акти Мінпраці України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.
Рішення Мінпраці України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності і громадянами.
8. Мінпраці України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.
Через Міністра Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність Державного комітету України у справах ветеранів.
Міністр має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади відповідно до законодавства. Міністр розподіляє обов'язки між своїми заступниками, визначає ступінь відповідальності заступників Міністра та керівників структурних підрозділів центрального апарату Міністерства.
9. Міністр праці та соціальної політики України керує Міністерством, здійснює управління у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, спрямовує і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання, особисто відповідає за розроблення і впровадження Програми діяльності Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері.
Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за стан справ у сфері праці та соціальної політики.
10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінпраці України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, а також керівників структурних підрозділів Мінпраці України.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінпраці України, а також представники громадських організацій.
Члени колегії затверджуються та увільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінпраці України.
11. У складі Мінпраці України Кабінетом Міністрів України може бути утворено урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).
12. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо головних напрямів розвитку у сфері праці та соціальної політики, обговорення найважливіших програм та інших питань у Мінпраці України можуть утворюватися наукова рада, інші консультативні та дорадчі органи.
Склад цих органів і положення про них затверджує Міністр.
13. Гранична чисельність працівників центрального апарату Мінпраці України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структуру центрального апарату Мінпраці України та положення про його структурні підрозділи затверджує Міністр.
Штатний розпис, кошторис видатків центрального апарату Мінпраці України затверджує Міністр за погодженням з Міністерством фінансів України.
14. Мінпраці України є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Глава АдміністраціїПрезидента України В.ЛИТВИН