Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року N 363

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 2 червня 2008 року N 499 згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року N 363 "Про закупівлю послуг, пов'язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність названої постанови Кабінету Міністрів України, опублікованої в "Офіційному віснику України" (2008р., N 31, ст. 974).

Зазначеною постановою Кабінет Міністрів України встановив, що закупівля Центральною виборчою комісією послуг з розроблення та налагодження програмних засобів створення та ведення інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців здійснюється за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Міністерством економіки України.

За Конституцією України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії шляхом участі в них громадян України (статті 69, 70). При цьому Основним Законом держави гарантовано, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення (стаття 71).

Реалізація зазначеного конституційного права громадян потребує створення належних умов для участі в виборах, у тому числі забезпечення державного обліку виборців.

Для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України, створюється Державний реєстр виборців.

За Законом України "Про Державний реєстр виборців" ведення Державного реєстру виборців здійснюється на засадах, зокрема, публічності, достовірності, повноти і цілісності відомостей, законності і пріоритету прав людини (стаття 3). При цьому Закон визначає перелік службових персональних даних Реєстру, які, в свою чергу, є даними, що засвідчують факти, пов'язані з участю громадян у виборчому процесі (стаття 9). Відповідно до статті 35 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України встановлює порядок і строки забезпечення закупівлі, розробки та налагодження програмних і технічних засобів для створення інформаційно-телекомунікаційної системи та ведення такого Реєстру. Згідно зі статтею 36 названого Закону первинне формування бази даних Реєстру здійснюється розпорядником Реєстру на етапі введення автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру в експлуатацію шляхом перенесення до бази даних Реєстру персональних даних виборців із загальних списків виборців.

Отже, від якісного, точного, максимально кваліфікованого забезпечення створення автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців значною мірою залежать достовірність, повнота та правильність ведення такого Реєстру. У зв'язку з цим особливого значення набуває вибір найбільш кваліфікованого суб'єкта господарювання, який зможе найкраще розробити, налагодити програмні і технічні засоби, необхідні для створення та ведення інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців, гарантувати захист та безпеку персональних даних виборців, що значною мірою сприятиме забезпеченню реалізації конституційного права громадян на вибори.

У такій ситуації суб'єкт господарювання, який здійснюватиме вищеназвані заходи, має бути визначений виключно на конкурсних засадах.

Визначаючи ж, що закупівля Центральною виборчою комісією послуг з розроблення та налагодження програмних засобів створення та ведення інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців здійснюється за процедурою закупівлі в одного учасника, Кабінет Міністрів України діяв не лише всупереч вищеназваним положенням Конституції і законів України, а й вимогам частини третьої статті 42 Конституції України, за якою держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції.

Наслідком запровадження Кабінетом Міністрів України порядку здійснення закупівлі в одного учасника послуг з розроблення та налагодження програмних засобів створення та ведення інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців, установленого постановою від 17 квітня 2008 року N 363, може стати незабезпечення належних умов для створення достовірного, цілісного, публічного, законного Державного реєстру виборців, а отже, й порушення конституційних прав громадян щодо участі у виборах, спотворення результатів народного волевиявлення.

Тож, Кабінет Міністрів України, видавши постанову від 17 квітня 2008 року N 363, порушив і вимоги частини другої статті 8 Основного Закону держави, за якими нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, норми частини другої статті 19 та частини третьої статті 113 Основного Закону держави, які зобов'язують Кабінет Міністрів України керуватися у своїй діяльності Конституцією та законами України, діяти на підставі та у спосіб, що ними передбачені.

Ураховуючи наведене, прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року N 363 "Про закупівлю послуг, пов'язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.