Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно

З метою врегулювання відносин у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності та відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України

1. Запровадити в Україні державну реєстрацію прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), яка є офіційним визнанням і підтвердженням державою виникнення, обмеження (обтяження), переходу або припинення прав на нерухоме майно, що супроводжується внесенням відповідного запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

2. У цьому Указі терміни вживаються у такому значенні:

Державний реєстр прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - це державна інформаційна система відомостей про права, об'єкти та суб'єкти прав на нерухоме майно;

речове право - встановлене в межах закону безпосереднє панування особи над річчю, внаслідок чого виникає обов'язок усіх і кожного не порушувати це право. Речовими правами є право власності та обмежені речові права;

обмежене речове право - похідне від права власності і встановлене на законних підставах часткове панування над річчю, що здійснюється у межах, установлених законом або договором. Обмежене речове право обмежує право власності таким чином, що зазначене право зберігає свою чинність у разі відчуження речі, а також здійснюється незалежно від волі власника в межах, установлених законом або договором;

обтяження - заборони щодо розпорядження нерухомим майном шляхом його відчуження, встановлені на підставі актів відповідних органів державної влади;

нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки та все, що розташоване на них і тісно пов'язане з ними, тобто об'єкти, переміщення яких без непропорційної шкоди їх призначенню неможливе, в тому числі будівлі, приміщення і квартири, розташовані в них, а також споруди, підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси. До нерухомого майна належать також повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти. Законом до нерухомого майна може бути віднесене й інше майно;

земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, яка характеризується певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та іншими ознаками, з визначеними щодо неї правами;

правовстановлюючий документ - документ, який підтверджує права певного суб'єкта на нерухоме майно та складений у порядку, передбаченому законодавством;

ідентифікаційний код - індивідуальний, що не повторюється на всій території України код, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна під час реєстрації права власності на нього і залишається незмінним протягом усього часу існування цього об'єкта. Ідентифікаційний код необхідний для однозначного визначення об'єктів нерухомості.

3. Державна реєстрація прав регулюється Цивільним кодексом України, цим Указом та іншими актами законодавства.

У разі коли міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Указ, застосовуються правила міжнародного договору.

4. Державна реєстрація прав проводиться органами державної реєстрації прав на нерухоме майно за місцем знаходження об'єкта нерухомості в межах реєстраційного округу.

Реєстраційний округ визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і утворюється в районах, містах, районах у містах.

Реєстраційний округ утворюється в межах однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць.

5. Обов'язковій державній реєстрації підлягають: право власності, обмежені речові права (сервітут, емфітевзіс, суперфіцій, узуфрукт, право користування строком більше трьох років, довірче управління майном, іпотека та інші речові права, віднесені законом до таких), за винятком прав на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти.

Обмежені речові права реєструються після державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Право власності, обмежені речові права на нерухоме майно, що перебуває у державній або комунальній власності, підлягають реєстрації за рішенням органу, уповноваженого управляти цим майном.

Права, які підлягають обов'язковій державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно, які не підлягають обов'язковій державній реєстрації, виникають з моменту укладення договору, якщо іншого не передбачено договором або законом, проте пріоритет мають зареєстровані права.

6. Обов'язковій державній реєстрації підлягають обтяження, накладені на нерухоме майно відповідними органами державної влади у випадках, передбачених законом.

7. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно.

Для відшкодування збитків, завданих з вини органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, утворюється компенсаційний фонд, положення про який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Компенсаційний фонд формується за рахунок відрахувань трьох відсотків суми реєстраційного збору за державну реєстрацію обтяжень та надання інформації про зареєстровані права і встановлені щодо них обтяження.

Кошти компенсаційного фонду зараховуються на спеціальний окремий рахунок Агентства з реєстрації прав на нерухоме майно і витрачаються виключно на відшкодування збитків, завданих з вини органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

8. Суб'єктами державної реєстрації прав є фізичні та юридичні особи, в тому числі іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні організації, іноземні держави, Україна в особі відповідних органів виконавчої влади, територіальні громади сіл, селищ, міст в особі органів місцевого самоврядування з одного боку, та органи, які здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з іншого боку.

9. Державна реєстрація прав має відкритий характер. Орган, який здійснює державну реєстрацію прав, зобов'язаний надати інформацію, що міститься в Державному реєстрі прав, про зареєстровані права та встановлені обтяження на об'єкт нерухомого майна будь-якій особі, яка пред'явила документ, що посвідчує цю особу (для юридичної особи - документи, що підтверджують державну реєстрацію цієї особи і повноваження її представника), та подала заяву в письмовій формі.

Орган, який здійснює державну реєстрацію прав, протягом п'яти днів повинен надати заявникові витяг з Державного реєстру прав або мотивовану відмову в наданні такого витягу. Така відмова може бути оскаржена заявником у судовому порядку.

Витяги з Державного реєстру прав мають містити опис об'єкта нерухомості, зареєстровані права на нього, а також обтяження, встановлені щодо нього, та бути посвідчені підписом і печаткою державного реєстратора прав.

Відомості про зміст правовстановлюючих документів, узагальнені відомості про права окремої особи на нерухоме майно, а також витяги з Державного реєстру прав, що містять відомості про перехід прав на нерухоме майно, надаються лише:

самим правоволодільцям;

фізичним та юридичним особам, які отримали довіреність від правоволодільця;

органам державної податкової служби, якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законодавством України;

судовим, правоохоронним органам, нотаріусам, які мають у провадженні справи, пов'язані з нерухомим майном та (або) його правоволодільцями:

особам, які мають право на спадкоємство майна правоволодільця за заповітом або законом.

Надання відомостей з Державного реєстру прав здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган, що здійснює державну реєстрацію прав, зобов'язаний за заявою правоволодільця надати йому інформацію про осіб, які отримали відомості про об'єкт нерухомості, на який він має права.

Використання відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав, способами або у формі, що завдають шкоди правам та законним інтересам правоволодільців, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

10. Органами, які здійснюють державну реєстрацію прав, є:

Агентство з реєстрації прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України (далі - Агентство з реєстрації прав);

відділення Агентства з реєстрації прав на нерухоме майно, що створюються в межах реєстраційного округу (далі - органи державної реєстрації прав на місцях).

Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно належать до системи органів юстиції і підпорядковуються Міністерству юстиції України.

Положення про Агентство з реєстрації прав затверджується Кабінетом Міністрів України.

Положення про органи державної реєстрації прав на місцях затверджуються Міністерством юстиції України.

Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно є юридичними особами, мають розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

11. До повноважень Агентства з реєстрації прав належать:

організація робіт, пов'язаних зі створенням відділень Агентства з реєстрації прав;

забезпечення додержання правил ведення Державного реєстру прав;

узагальнення практики застосування законодавства з питань державної реєстрації прав, підготовка пропозицій щодо його вдосконалення;

розроблення методичних матеріалів з питань ведення державної реєстрації прав;

забезпечення взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у питаннях, пов'язаних з державною реєстрацією прав на нерухоме майно;

забезпечення взаємодії з міжнародними організаціями у питаннях державної реєстрації прав;

формування та координація системи підготовки кадрів для функціонування системи державної реєстрації прав;

надання інформації про зареєстровані права на нерухоме майно;

організація діяльності кваліфікаційної комісії для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір отримати свідоцтво державного реєстратора прав;

прийняття в установленому порядку рішень про виплату коштів компенсаційного фонду на відшкодування збитків, завданих з вини органу, що здійснює державну реєстрацію прав;

інші повноваження, передбачені цим Указом, іншими актами законодавства, а також Положенням про Агентство з реєстрації прав.

12. До компетенції органів державної реєстрації прав на місцях належить:

державна реєстрація прав та обтяжень;

ведення Державного реєстру прав;

надання інформації про зареєстровані права;

забезпечення зберігання інформації про зареєстровані права;

інші повноваження, передбачені законодавством та Положенням про органи державної реєстрації прав на місцях.

13. Агентство з реєстрації прав очолює Голова, який за посадою є заступником Міністра юстиції України.

Керівників органів державної реєстрації прав на місцях призначає на посаду та звільняє з посади Міністр юстиції України з числа осіб, які мають досвід роботи державного реєстратора прав не менше трьох років.

На посаду державного реєстратора прав може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, пройшов стажування протягом шести місяців в органах державної реєстрації прав на місцях, склав кваліфікаційний іспит та отримав свідоцтво державного реєстратора прав.

Свідоцтво державного реєстратора прав видається Міністерством юстиції України на підставі рішення кваліфікаційної комісії.

Державний реєстратор прав є державним службовцем.

Державний реєстратор прав має печатку із зазначенням посади, свого прізвища, імені та по батькові, реєстраційного округу.

Особи, які не склали кваліфікаційного іспиту, допускаються до його повторного складання не раніш як через рік.

14. Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір отримати свідоцтво державного реєстратора прав, при Міністерстві юстиції України утворюється кваліфікаційна комісія, положення про яку затверджується Міністерством юстиції України.

15. Державний реєстратор прав:

встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, а також інших підстав для відмови в державній реєстрації прав чи зупинення такої реєстрації;

перевіряє документи, подані для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам цього Указу та актам законодавства;

перевіряє угоди, для яких законодавством не передбачено обов'язкового нотаріального посвідчення і які не були посвідчені, на відповідність чинному законодавству;

приймає рішення про державну реєстрацію прав, про відмову в державній реєстрації прав або зупинення такої реєстрації, про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації обтяжень, накладених на нерухоме майно, про анулювання, погашення та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав;

вносить відповідний запис у Державний реєстр прав;

видає витяги з Державного реєстру прав або відмовляє у видачі таких витягів.

Державний реєстратор прав не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка (дружини), його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). У такому випадку державна реєстрація прав здійснюється іншим державним реєстратором прав.

16. Реєстраційні справи підлягають довічному зберіганню в архівах, які створюються в органах державної реєстрації прав на місцях.

Порядок ведення архіву визначається Міністерством юстиції України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у галузі архівної справи.

17. Права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі прав.

Невід'ємною частиною Державного реєстру прав є база даних реєстрації заяв та запитів, реєстраційна справа.

Порядок ведення Державного реєстру прав, технічні та програмні засоби мають забезпечувати довічне зберігання та достовірність інформації; захист інформації від несанкціонованого доступу та внесення недокументованих записів; можливість контролю запитів і реєстраційних записів до Державного реєстру прав та процедури реєстрації; оновлення та архівування даних; оперативний пошук даних та документальне відтворення процедури реєстрації; оперативну видачу витягів з Державного реєстру прав. Структура даних Державного реєстру прав є незалежною від технічних, технологічних та програмних засобів ведення бази даних цього Реєстру.

Державний реєстр прав та реєстраційні справи про об'єкт нерухомого майна є вічними, їх знищення, як і вилучення з них будь-яких документів або частин, не допускається.

Правила ведення Державного реєстру прав встановлюються Кабінетом Міністрів України.

18. Джерелами інформації для функціонування Державного реєстру прав є дані Державного земельного та містобудівного кадастрів, Державного картографо-геодезичного фонду України та інші офіційні джерела інформації. Порядок використання такої інформації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

19. Державний реєстр прав містить дані про зареєстровані права, суб'єктів прав, основні характеристики нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав, і складається з текстової та картографічної (графічної) частин.

Текстова частина Державного реєстру прав складається із розділів, що відкриваються для кожного об'єкта нерухомого майна під час реєстрації права власності, та містить записи про нерухоме майно, про право власності на нього, про обмежені речові права та обтяження.

Записи про нерухоме майно мають містити:

ідентифікаційний код нерухомого майна та відомості про його адресу;

опис нерухомого майна (площа земельної ділянки, будівлі, її частини, споруди тощо, цільове призначення);

дані про межі нерухомості;

характеристику змін нерухомого майна (у разі здійснення добудови, будівництва нових об'єктів, поділу тощо);

час і дату внесення, погашення, анулювання або зміни записів;

прізвище державного реєстратора прав та дату прийняття рішення.

У записах про право власності на нерухоме майно має зазначатися:

для власників - фізичних осіб: громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, дата та місце народження, адреса постійного місця проживання, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, дані документа, що посвідчує особу; для іноземних громадян - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього), адреса постійного місця проживання за межами України;

для власників - юридичних осіб: резидентів - назва, юридична адреса, код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для нерезидентів - найменування, юридична адреса та держава, де зареєстровано юридичну особу;

вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності;

зміст права, підстава його набуття;

час і дата внесення, анулювання, погашення або зміни записів;

прізвище державного реєстратора прав та дата прийняття рішення.

Записи про обмежені речові права та обтяження мають містити:

порядковий номер запису;

зміст права, обтяження, строк дії, якщо він обумовлений відповідним правовстановлюючим документом або актом відповідного державного органу;

підставу виникнення права, обтяження;

відомості про суб'єкт права;

у разі реєстрації іпотеки - вартість іпотеки;

час і дату внесення, погашення, анулювання та зміни записів;

прізвище державного реєстратора прав та дату прийняття рішення.

У картографічній (графічній) частині Державного реєстру прав зазначаються межі та коди реєстраційних округів, адміністративно-територіальних одиниць, кварталів, на які поділяються реєстраційні округи, а також відомості про ідентифікаційний код та межі нерухомого майна, інші відомості, необхідні для організації управління інформацією та контролю за здійсненням реєстрації.

У разі виявлення невідповідності запису в Державному реєстрі прав правовстановлюючому документу пріоритет має правовстановлюючий документ.

20. Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та встановлених щодо них обтяжень і запитів стосовно надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та встановлені щодо них обтяження здійснюється в базі даних реєстрації заяв і запитів.

Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та встановлених щодо них обтяжень проводиться в порядку їх надходження.

Дані реєстрації мають містити:

порядковий номер заяви;

час і дату надходження заяви;

ідентифікаційний код нерухомого майна;

відомості про заявника (для фізичних осіб: громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземних громадян - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього), адресу постійного місця проживання за межами України; для юридичних осіб: резидентів - найменування, юридичну адресу, код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для нерезидентів - найменування, юридичну адресу та державу, де зареєстровано юридичну особу) та відомості про особу, яка представляє інтереси заявника;

короткий зміст прохання із зазначенням прав та встановлених щодо них обтяжень, які необхідно зареєструвати, або який запис слід анулювати, погасити чи змінити;

запис про прийняте рішення, дату його прийняття, прізвище державного реєстратора.

Дані реєстрації запитів стосовно надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та встановлені щодо них обтяження повинні містити:

порядковий номер та дату надходження запиту;

дані про особу, яка звернулася із запитом (для фізичних осіб: громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземних громадян - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього), адресу постійного місця проживання за межами України; для юридичних осіб: резидентів - найменування, юридичну адресу, код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для нерезидентів - найменування, юридичну адресу та державу, де зареєстровано юридичну особу);

ідентифікаційний код та адресу нерухомого майна, щодо якого надійшов запит;

запис про прийняте рішення та дату його прийняття.

21. Індексні карти та реєстраційні плани складаються для визначення меж реєстраційних округів, ідентифікації нерухомого майна, відображення взаєморозташування об'єктів нерухомого майна, організації управління інформацією та контролю за проведенням реєстрації.

Індексні карти складаються на основі офіційних топографічних карт і планів, де позначаються межі та коди реєстраційних округів, кварталів, на які вони поділяються.

Межі реєстраційного округу встановлюються таким чином, щоб вони збігалися з межами адміністративно-територіальних одиниць. Індексні карти затверджуються в установленому порядку та використовуються для присвоєння об'єкту нерухомого майна ідентифікаційного коду.

Затверджені індексні карти зберігаються органами державної реєстрації прав на місцях, їх копії передаються до Державного картографо-геодезичного фонду України.

Реєстраційні плани складаються на основі базових топографічних і кадастрових планів та видаються на спеціальні вимоги. На реєстраційних планах наносяться межі нерухомості та зазначається її ідентифікаційний код.

Порядок складання та вимоги до індексних карт і реєстраційних планів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

22. Реєстраційна справа відкривається на кожний об'єкт нерухомого майна, права на який підлягають реєстрації.

Реєстраційна справа містить такі документи:

заяву про реєстрацію відповідного права;

копію відповідного розділу Державного реєстру прав;

рішення державного реєстратора прав;

копії правовстановлюючих документів, що підтверджують право на нерухоме майно;

акти відповідних органів державної влади про накладення обтяжень;

довіреність на вчинення відповідних дій;

документ, що свідчить про внесення плати за реєстрацію;

інформацію про видані з Державного реєстру прав витяги;

інші документи, що є підставою для прийняття рішення державним реєстратором прав.

Документи в реєстраційній справі розміщуються в порядку їх надходження і мають послідовну нумерацію.

23. У Державному реєстрі прав на кожний самостійний об'єкт нерухомого майна на підставі рішення державного реєстратора прав про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відкривається відповідний розділ.

У разі відмови або зупинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, право власності на яке раніше не було зареєстровано, відкривається тільки реєстраційна справа.

Розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення державного реєстратора прав у разі:

знищення об'єкта нерухомого майна;

поділу, виділення або об'єднання об'єктів нерухомого майна.

Закриті реєстраційні справи передаються до архівів відповідних органів державної реєстрації прав на місцях.

24. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється в такому порядку:

приймання документів, необхідних для державної реєстрації прав;

встановлення відсутності підстав для відмови чи зупинення державної реєстрації прав;

прийняття рішення про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації або про відмову в державній реєстрації;

внесення записів до Державного реєстру прав;

вчинення написів на правовстановлюючих документах;

видача витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права.

Державна реєстрація прав проводиться в 10-денний строк, а державна реєстрація прав, правовстановлюючі документи яких не потребують обов'язкового нотаріального посвідчення і нотаріально не посвідчені, - у 20-денний строк з дня отримання органом державної реєстрації прав заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Державна реєстрація обтяжень проводиться протягом одного дня з моменту отримання органом державної реєстрації прав актів відповідних органів державної влади.

Час і дата державної реєстрації прав зазначаються у рішенні державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, в запису, що вноситься до Державного реєстру прав, та у напису на правовстановлюючому документі.

Часом і датою реєстрації, що зазначаються в рішенні, є час і дата подання заяви до органу державної реєстрації прав на місцях.

За наявності кількох заяв на реєстрацію одного й того ж права та в разі відсутності суперечностей між ними і вже зареєстрованими правами реєстрації підлягає право на нерухоме майно за раніше поданою заявою.

Записам про право власності та обмежені речові права і обтяження надаються порядкові номери з внесенням їх до Державного реєстру прав. Записи вносяться в порядку надходження заяв.

Порядковий номер запису, внесеного до Державного реєстру прав, може бути змінено на підставі відповідного договору, укладеного згідно із законодавством, або за рішенням суду.

25. У разі поділу, виділення або об'єднання об'єктів нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а про новостворені об'єкти вносяться записи до нових розділів Державного реєстру прав і відкриваються нові реєстраційні справи з новими ідентифікаційними кодами.

У разі виділення, поділу об'єкта нерухомого майна на кілька самостійних об'єктів записи про обмежені речові права, зареєстровані щодо цього об'єкта, переносяться до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний новостворений об'єкт, якщо відповідним договором між власником та заінтересованою особою не визначено іншого.

У разі об'єднання об'єктів нерухомого майна записи про обмежені речові права щодо них переносяться до розділів Державного реєстру прав та реєстраційних справ, відкритих на кожний новостворений об'єкт, у частині, на яку вони були зареєстровані.

26. Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі:

ухвали суду про забезпечення позову;

рішення суду про звернення стягнення на нерухоме майно;

рішення суду про оголошення банкрутом;

постанов органів попереднього слідства про накладення арешту на нерухоме майно;

рішення суду, в якому передбачено конфіскацію нерухомого майна;

накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;

накладення заборони на відчуження нерухомого майна посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради у населених пунктах, де немає нотаріусів.

Часом і датою реєстрації обтяжень вважається час і дата надходження актів відповідних органів державної влади до органу державної реєстрації прав.

У разі надходження в один день заяв про реєстрацію прав на нерухоме майно і актів відповідних органів державної влади про обтяження у першу чергу реєструються рішення про обтяження.

27. Державний реєстратор прав відмовляє в реєстрації прав, пов'язаних з розпорядженням нерухомим майном, якщо заяву про реєстрацію цих прав було подано після реєстрації обтяжень, накладених на це нерухоме майно.

28. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) договору, за яким виникло право, або належним чином уповноважених ними (нею) осіб.

У разі виникнення права на підставі нотаріально посвідченого договору заяву про державну реєстрацію прав може подати будь-яка сторона договору.

У разі виникнення права на підставі договору, який не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення і не був посвідчений, заяву про державну реєстрацію прав подають сторони договору.

Кожна заява потребує нотаріального посвідчення, якщо хоча б однією із сторін є фізична особа.

Потребують нотаріального посвідчення також заяви про державну реєстрацію прав, що надсилаються до органів державної реєстрації прав на місцях поштою.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а представник юридичної особи - свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, документ, що посвідчує особу представника, а також довіреність, що підтверджує його повноваження діяти від імені юридичної особи.

Заява про державну реєстрацію прав подається до органу державної реєстрації прав реєстраційного округу, на території якого знаходиться нерухоме майно або більша його частина.

Для реєстрації наявності, виникнення, припинення, переходу прав на нерухоме майно до органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються правовстановлюючі документи та їх копії.

Правовстановлюючі документи після прийняття відповідного рішення державним реєстратором прав повертаються заявнику.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та правовстановлюючими документами подається документ про сплату державного мита.

При отриманні заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, орган державної реєстрації прав зобов'язаний зареєструвати їх у базі даних реєстрації заяв та запитів із зазначенням часу і дати надходження і видати заявникові розписку із зазначенням цих часу і дати, а також перелік отриманих документів.

Заяви про державну реєстрацію прав, які надійшли поштою в один день, вважаються такими, що надійшли одночасно, і реєструються в базі даних реєстрації заяв та запитів останніми серед тих заяв, що надійшли в цей день.

Заява про державну реєстрацію прав може бути відкликана до прийняття рішення державним реєстратором прав.

29. Документи, що встановлюють наявність, виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Указом та іншими актами законодавства.

Тексти документів, що подаються на державну реєстрацію прав, мають бути написані розбірливо, найменування юридичних осіб - без скорочення та із зазначенням місця їх знаходження. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та адреси їх місця проживання мають бути написані повністю.

Не підлягають прийманню на державну реєстрацію прав документи, які мають підчищення або приписки, закреслені слова та інші не обумовлені в них виправлення, документи, заповнені олівцем, а також документи з такими пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

30. Підставами для державної реєстрації наявності, виникнення, припинення, переходу прав на нерухоме майно є:

акти, видані органами державної влади або органами місцевого самоврядування в межах їх компетенції та в порядку, встановленому законодавством;

договори та інші угоди щодо нерухомого майна, укладені згідно із законодавством;

свідоцтва про право на спадщину;

рішення суду, що набрали чинності;

інші правовстановлюючі документи, які підтверджують права на нерухоме майно та складені у порядку, передбаченому законодавством.

31. У разі коли документи для державної реєстрації прав подано не в повному обсязі або не сплачено державного мита, державний реєстратор приймає в 10-денний строк рішення про зупинення державної реєстрації прав і письмово повідомляє про це заявника.

Якщо заявник у зазначений строк виконав вимоги державного реєстратора прав, заява вважається поданою у день її фактичного подання. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор прав виносить рішення про відмову в державній реєстрації прав.

32. У державній реєстрації прав може бути відмовлено, якщо:

заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації прав відповідно до цього Указу;

нерухоме майно або більша його частина знаходиться в іншому реєстраційному окрузі;

із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Указу;

подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Указом та іншими актами законодавства;

заявлене право вже зареєстровано.

У державній реєстрації прав може бути відмовлено також з підстав, передбачених статтею 27 та частиною другою статті 31 цього Указу.

Відмова у державній реєстрації прав з підстав, зазначених в абзаці п'ятому частини першої цієї статті та частині другій статті 31 цього Указу, не позбавляє заявника права звернення з повторною заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Про відмову в державній реєстрації прав реєстратор повідомляє заявника письмово.

33. Рішення про державну реєстрацію прав, про відмову або про зупинення державної реєстрації прав, про державну реєстрацію та відмову в державній реєстрації обтяжень, накладених на нерухоме майно, про анулювання, погашення та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав повинно містити:

дату і місце прийняття рішення;

підстави винесення рішення, а у разі прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав чи зупинення такої реєстрації - правове обгрунтування;

ідентифікаційний код об'єкта нерухомого майна;

текст запису з посиланням на розділ Державного реєстру прав, до якого вноситься запис.

Рішення скріплюється печаткою та підписом державного реєстратора прав.

34. Ідентифікаційний код об'єкта нерухомого майна має ієрархічну структуру і включає код реєстраційного округу, код адміністративно-територіальної одиниці (код КОАТУУ), у межах якої знаходиться даний об'єкт нерухомого майна, номер кварталу, земельної ділянки та будівлі (споруди) або її частини.

У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни технічних характеристик об'єкта ідентифікаційний код залишається без змін.

У разі поділу (виділення) об'єкта нерухомого майна на два або більше окремих об'єктів ідентифікаційний код об'єкта, що поділяється, підлягає погашенню, а новоствореним об'єктам присвоюються нові ідентифікаційні коди.

У разі об'єднання кількох об'єктів нерухомого майна їх коди погашаються, а новоствореному об'єкту присвоюється новий ідентифікаційний код.

Формування та присвоєння ідентифікаційних кодів об'єктам нерухомого майна провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

35. Внесення записів до Державного реєстру прав здійснюється на підставі рішення державного реєстратора прав.

Записи анулюються, якщо підстави, на яких їх було внесено, визнано судом недійсними.

Записи погашаються у разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом рішення, що припиняє зареєстровані права.

Записи про обтяження погашаються на підставі актів відповідних органів.

36. Технічні помилки у записах, що вносяться до Державного реєстру прав, які не відповідають рішенню про державну реєстрацію прав чи обтяжень, негайно виправляються на підставі рішення державного реєстратора прав.

Про виправлення технічної помилки заінтересовані особи повідомляються письмово у триденний строк.

Технічні помилки, допущені під час державної реєстрації прав чи обтяжень, виправляються, якщо немає підстав вважати, що таке виправлення може заподіяти шкоду або порушити законні інтереси правоволодільців чи інших заінтересованих осіб, які покладалися на відповідні записи в Державному реєстрі прав.

У разі коли виправлення помилки може заподіяти шкоду або порушити законні інтереси правоволодільця чи інших осіб, які покладалися на відповідні записи в Державному реєстрі прав, такі виправлення робляться за рішенням суду.

37. Рішення державного реєстратора прав, а також зміст запису у Державному реєстрі прав можуть бути оскаржені до суду, якщо є підстави вважати, що вони порушують права або законні інтереси правоволодільців чи інших заінтересованих осіб.

38. За державну реєстрацію права власності та обмежених речових прав справляється державне мито.

За державну реєстрацію обтяжень, якщо з такою заявою звернулася фізична або юридична особа, на користь якої встановлено обтяження, видачу витягів з Державного реєстру прав, анулювання, погашення, внесення змін до записів сплачується реєстраційний збір.

Суми реєстраційного збору, за винятком сум, що надходять до компенсаційного фонду, вносяться на окремий рахунок Агентства з реєстрації прав і використовуються виключно для забезпечення функціонування Державного реєстру прав.

Розміри і порядок сплати реєстраційного збору встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Суди, правоохоронні органи, органи державної податкової служби звільняються від сплати реєстраційного збору за реєстрацію обтяжень, анулювання і погашення записів, за отримання інформації про зареєстровані права і встановлені щодо них обтяження, якщо відповідні заяви зроблено у зв'язку з виконанням ними повноважень, визначених законодавством України.

39. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно несуть відповідальність за своєчасність і достовірність записів про зареєстровані права на нерухоме майно та встановлені щодо них обтяження у Державному реєстрі прав, а також за повноту та достовірність інформації про зареєстровані права на нерухоме майно і встановлені щодо них обтяження, яка видається заінтересованим особам.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної реєстрації прав на нерухоме майно своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної реєстрації прав на нерухоме майно, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів компенсаційного фонду, що утворюється відповідно до статті 7 цього Указу.

40. Права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації через два роки з дня набрання чинності цим Указом.

Права на нерухоме майно, що перебуває у державній та комунальній власності, підлягають обов'язковій державній реєстрації через чотири роки з дня набрання чинності цим Указом.

Права на нерухоме майно, що виникли до створення державної системи реєстрації прав на нерухоме майно, визнаються державою.

Протягом одного року з часу створення державної системи реєстрації прав на нерухоме майно державний реєстратор прав призначається на посаду без проходження стажування, передбаченого статтею 13 цього Указу.

41. Кабінету Міністрів України:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Указу;

привести свої рішення у відповідність із цим Указом;

забезпечити перегляд органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають вимогам цього Указу;

протягом двох років з дня набрання чинності цим Указом створити систему державної реєстрації прав на нерухоме майно та забезпечити її функціонування.

42. Покласти на Кабінет Міністрів України надання офіційних роз'яснень щодо цього Указу.

43. Цей Указ набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.