Угода між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про морське торговельне судноплавство

Дата підписання: 24.05.1995

Дата набуття чинності: 05.10.1995

Уряд України та Уряд Естонської Республіки, надалі "Договірні Сторони", бажаючи розвивати морське торговельне судноплавство між двома країнами на засадах рівності і взаємної вигоди, а також з метою подальшого розвитку міжнародного торговельного судноплавства на засадах принципів свободи мореплавства,

домовились про таке:

Метою цієї Угоди є:

- регулювання і розвиток взаємовідносин між двома державами у сфері торговельного судноплавства,

- забезпечення тісного співробітництва у сфері торговельного судноплавства,

- уникнення дій, перешкоджаючих нормальному розвиткові морських перевезень,

- сприяння загальному розвиткові торговельних і економічних відносин між двома державами.

В цій Угоді:

1. "Судно Договірної Сторони" - означає будь-яке судно, що зареєстроване на території цієї Договірної Сторони і несе її прапор згідно з національним законодавством. Цей термін, однак, не включає:

- військові кораблі, цивільні судна, які збудовані або використовуються за некомерційним призначенням;

- рибальські та промислові судна.

2. "Член екіпажу судна" - означає капітана або будь-яку особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов'язків, що пов'язані з експлуатацією й обслуговуванням судна, та чиє прізвище включене до суднової ролі.

1. Ця Угода регулює взаємовідносини між Договірними Сторонами, підтверджує їх прихильність принципам свободи торговельного судноплавства та згоду уникати дій, перешкоджуючих нормальному розвиткові світового мореплавства.

2. Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної Сторони таке ж ставлення, яке вона забезпечує своїм власним суднам у частині вільного доступу в порти, використання портів для навантаження і розвантаження вантажів, посадки й висадки пасажирів, здійснення звичайних комерційних операцій і користування всіма послугами для мореплавства, використання всього навігаційного обслуговування.

3. Положення пункту 2 цієї статті:

a) не поширюються на порти, закриті для заходу іноземних суден;

b) не поширюються на види діяльності, що зарезервовані кожною з Договірних Сторін для своїх організацій і підприємств, зокрема на національний каботаж і морське рибальство;

c) не зобов'язують Договірну Сторону розповсюджувати на судна іншої Договірної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам;

d) не торкаються правил в'їзду і перебування іноземців.

4. Кожна Договірна Сторона гарантує суднам іншої Договірної Сторони, недискримінаційне відношення в частині портових зборів і податків у відповідності з тарифами для іноземних суден.

Договірні Сторони вживуть у межах своїх законів і правил усіх можливих заходів для скорочення перебування суден у своїх портах і спрощення адміністративних, митних і карантинних формальностей.

1. Документи, що підтверджують національність суден, обмірні свідоцтва та інші суднові документи, видані або визнані однією з Договірних Сторін, визнаватимуться іншою Договірною Стороною.

2. Судна кожної з Договірних Сторін, забезпечені обмірними свідоцтвами, виданими відповідно до міжнародної Конвенції про вимір суднового тоннажу 1969 року або до діючих законів, звільняються від повторного вимірювання тоннажу в портах іншої Договірної Сторони. У випадку зміни системи виміру тоннажу однією з Договірних Сторін остання інформує іншу Договірну Сторону про зміни.

1. Кожна Договірна Сторона визнає посвідчення особи моряків, які видані компетентними органами іншої Договірної Сторони, і гарантує власникам таких посвідчень права, які передбачені Конвенцією про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року і Конвенцією про національні посвідчення особи моряків (Конвенція МОП N 108 від 1958 року).

2. Такими посвідченнями особи є:

- для України - Посвідчення особи моряка або Паспорт моряка;

- для Естонської Республіки - Посвідчення Естонського моряка або Сертифікат записів про службу на Естонських суднах.

3. Договірні Сторони зберігають, однак, право відмовити у в'їзді на свою територію будь-якій особі, яка має вищезазначене посвідчення особи моряка, але яку вони визнають небажаною.

1. Правоохоронні органи Договірних Сторін не прийматимуть до розгляду позови, що виникають з угоди найму в ролі члена екіпажу судна іншої Договірної Сторони без згоди компетентної дипломатичної або консульської посадової особи цієї іншої Договірної Сторони.

2. У випадку, якщо член екіпажу судна однієї Договірної Сторони здійснить злочин на борту судна, що перебуває в межах порту іншої Договірної Сторони, власті цієї іншої Договірної Сторони не переслідуватимуть його без згоди компетентної дипломатичної чи консульської офіційної особи країни прапора судна, якщо на думку згаданих властей:

a) наслідки злочину не розповсюджуються на територію держави, в якій перебуває судно;

b) злочин не порушує громадський порядок держави та її безпеку;

c) злочин за законами цієї держави не розглядається як тяжкий злочин;

d) злочин не здійснено проти будь-якої особи, крім членів екіпажу цього судна.

3. Положення пункту 2 цієї Статті не обмежують права контролю і розслідування, які власті кожної Договірної Сторони мають згідно із своїм законодавством.

1. Якщо судно однієї з Договірних Сторін зазнає корабельної аварії, сяде на мілину, буде викинуте на берег, або зазнає іншої аварії біля берегів іншої Договірної Сторони, судно і вантаж на території цієї іншої Договірної Сторони отримають таке ж ставлення, як і її власні судна.

2. Екіпаж і пасажири, а також саме судно і його вантаж у будь-який час отримають допомогу і сприяння в тому ж обсязі, як і у випадку з національним судном.

3. Вантаж і майно вивантажені або врятовані з судна, як зазначено в пункті 1 цієї статті, не обкладаються ніяким митом за умови, що вони доставлені на територію іншої Договірної Сторони не для використання чи споживання.

Для виконання умов цієї Угоди компетентними органами Договірних Сторін є:

від Уряду України - Міністерство транспорту;

від Уряду Естонської Республіки - Міністерство транспорту та комунікацій.

1. Договірні Сторони згоджуються:

a) сприяти участі суден обох Договірних Сторін у двосторонньому морському торговельному судноплавстві згідно з торговельними контрактами.

З цією метою вони, зокрема, заохочуватимуть створення спільних судноплавних ліній відповідно до принципів рівності і взаємної вигоди;

b) не перешкоджати участі суден однієї Договірної Сторони в перевезеннях вантажів морської торгівлі між портами іншої Договірної Сторони і портами третіх країн.

2. Положення цієї Статті не обмежують право суден третіх країн брати участь у перевезеннях вантажів морської торгівлі між портами Договірних Сторін.

Попередження подвійного оподаткування доходів і прибутків, що отримуються на території однієї Договірної Сторони судноплавними підприємствами або компаніями, які зареєстровані і контролюються з території другої Договірної Сторони, регулюються окремою угодою, що укладається між Договірними Сторонами.

Договірні Сторони в межах їх національного законодавства докладатимуть зусиль для підтримки і розвитку ефективного співробітництва між властями і комерційними організаціями, що працюють в галузі морського судноплавства в цих країнах. Зокрема, Договірні Сторони згоджуються проводити взаємні консультації та обмін інформацією між їхніми відповідними судноплавними організаціями і підприємствами.

Будь-які суперечки з тлумачення або застосування цієї Угоди регулюватимуться шляхом прямих переговорів компетентних органів Договірних Сторін, які згадані в статті 9. Якщо компетентні органи не зможуть дійти згоди, суперечку буде вирішено через дипломатичні канали.

Ця Угода набуває чинності в день одержання останнього письмового повідомлення, яким друга Договірна Сторона сповіщається про виконання конституційних або інших юридичних процедур, необхідних для набуття чинності Угодою.

Ця Угода укладена на невизначений строк.

Кожна Договірна Сторона може повідомити іншу Договірну Сторону в письмовій формі по дипломатичних каналах про свій намір призупинити дію цієї Угоди. Угода лишатиметься чинною протягом шести місяців з дня отримання такого повідомлення.

Здійснено 24 травня 1995 р. в м. Таллінні в двох примірниках українською, естонською і англійською мовами, причому обидва тексти є автентичними. У випадку будь-якого різночитання переважним є англійський текст.