Заяви № 63266/19 та № 3142/20, подані Сергієм Анатолійовичем Гнатенком проти України та Миколою Івановичем Усовим проти України (див. таблицю у додатку)

21 січня 2021 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Івана Джеліч (<...>), Голова,

Ганна Юдківська (<...>),

Арнфінн Бордсен (<...>), судді,

та Лів Тігерштедт (<...>), в.о. заступника Секретаря секції,

беручи до уваги зазначені заяви, подані у різні дати, вказані у таблиці в додатку,

беручи до уваги офіційні декларації про прийняття умов дружнього врегулювання у справах,

після обговорення постановляє таке рішення:

Список заявників наведений в таблиці у додатку.

Про скарги заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінальних проваджень та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

Суд отримав підписані сторонами декларації щодо дружнього врегулювання спору, згідно з якими заявники погодились відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, що стали підставою для подання цих заяв, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їм суми, вказані в таблиці в додатку. Ці суми будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачені протягом тримісячного строку від дати отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати цих сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку.

Виплата зазначених сум становитиме остаточне вирішення справ.

Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

Суд бере до уваги досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяв.

Враховуючи викладене, справи слід вилучити з реєстру.

Вирішує об’єднати заяви.

Вирішує вилучити заяви зі свого реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції .

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 11 лютого 2021 року.