Угода між Україною та Республікою Білорусь про реадмісію

Україна та Республіка Білорусь (далі - Сторони),

керуючись прагненням розвивати добросусідські, партнерські взаємовідносини між державами, а також зміцнювати взаємне співробітництво в різних сферах, у тому числі у сфері боротьби з незаконною міграцією та транскордонною організованою злочинністю,

будучи переконаними, що введення у дію узгоджених Сторонами принципів та норм, що визначають порядок передавання, прийняття та повернення осіб, які знаходяться на територіях держав з порушенням порядку в’їзду, виїзду, перебування та проживання іноземців та осіб без громадянства, є важливою частиною регулювання процесів міграції,

поважаючи суверенне право кожної зі Сторін у відповідності з її законодавством установлювати відповідальність за незаконну міграцію на її території або через неї іноземців та осіб без громадянства,

підтверджуючи свою прихильність цілям та принципам, закладеним у Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, Конвенції про статус біженців від 28 липня 1951 року та Протоколі щодо статусу біженців від 31 січня 1967 року, Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 року та Міжнародному пакті про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року, а також у міжнародних договорах з питань видачі (екстрадиції),

домовились про таке:

У цій Угоді терміни, що наводяться, мають такі значення:

1) реадмісія - процедура передавання компетентними органами запитуючої Сторони та приймання компетентними органами запитуваної Сторони в порядку, на умовах і з метою, які передбачені цісю Угодою, осіб, які прибули або знаходяться на території запитуючої Сторони з порушенням її законодавства з питань в’їзду, виїзду та перебування іноземців та осіб без громадянства;

2) запитуюча Сторона - Сторона, компетентний орган якої надсилає запит про реадмісію або про транзитне перевезення особи у відповідності до цієї Угоди;

3) запитувана Сторона - Сторона, на адресу компетентного органу якої надіслано запит про реадмісію або про транзитне перевезення особи у відповідності до цієї Угоди;

4) громадянин третьої держави - особа, яка не має громадянства Сторін та має доказ своєї належності до громадянства держави, що не є стороною цієї Угоди;

5) особа без громадянства - особа, яка не є громадянином Сторін і не має доказів своєї належності до громадянства третьої держави, за винятком осіб, які втратили громадянство однієї Сторони після в’їзду на територію іншої Сторони, на яких розповсюджується дія положень пункту 1 статті 3 цієї Угоди;

6) компетентні органи - органи Сторін, які уповноважені реалізовувати цю Угоду;

7) пункт пропуску через державний кордон - пункт пропуску на українсько-білоруському державному кордоні, а також пункт пропуску в міжнародному аеропорті, відкритий для міжнародного сполучення;

8) прикордонний район - територія протяжністю до 30 (тридцяти) кілометрів в обидві сторони від спільного державного кордону Сторін;

9) персональні дані - відомості, що відносяться до визначеного або такого, що визначається на їх підставі суб’єкта персональних даних, зафіксовані на електронному, паперовому та (або) іншому матеріальному носії;

10) транзитне перевезення - перевезення громадянина третьої держави або особи без громадянства через територію запитуваної Сторони на шляху прямування із запитуючої Сторони до держави призначення.

1. Компетентними органами України є Державна міграційна служба України та Державна прикордонна служба України.

Державна міграційна служба України розглядає запити про реадмісію відносно громадян України, громадян третіх держав та осіб без громадянства за стандартною процедурою, надсилає запити про реадмісію відносно громадян Республіки Білорусь і громадян третіх держав та осіб без громадянства за стандартною процедурою, а також надсилає запити про транзитне перевезення.

Адміністрація Державної прикордонної служби України розглядає запити про транзитне перевезення.

Компетентними органами, відповідальними за розгляд запитів та здійснення реадмісії за прискореною процедурою у відповідності до статті 12 цієї Угоди, є такі органи Державної прикордонної служби України:

- Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління;

- Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління;

- Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління.

2. Компетентними органами Республіки Білорусь є Міністерство внутрішніх справ та Державний прикордонний комітет.

Міністерство внутрішніх справ Республіки Білорусь розглядає запити про реадмісію відносно громадян Республіки Білорусь, громадян третіх держав та осіб без громадянства, а також надсилає запити про реадмісію відносно громадян України, громадян третіх держав та осіб без громадянства, про транзитне перевезення.

Державний прикордонний комітет Республіки Білорусь розглядає запити про реадмісію у відповідності до статті 12 цієї Угоди (прискорена процедура), а також про транзитне перевезення.

Компетентними органами, відповідальними за розгляд запитів та здійснення реадмісії за прискореною процедурою у відповідності до статті 12 цієї Угоди, є такі органи прикордонної служби Республіки Білорусь:

- Брестська прикордонна група;

- Пінський прикордонний загін;

- Мозирський прикордонний загін;

- Гомельська прикордонна група.

3. Про зміни компетентних органів, що вказані в пунктах 1 та 2 цієї статті, Сторони невідкладно інформують одна, одну дипломатичними каналами.

4. З метою реалізації цієї Угоди компетентні органи Сторін взаємодіють між собою безпосередньо.

5. Компетентні органи Сторін не пізніше 15 (п’ятнадцяти) календарних днів з дати набрання цією Угодою чинності повідомляють один одного в письмовій формі дипломатичними каналами свої контактні дані.

6. Компетентні органи Сторін невідкладно повідомляють один одного в письмовій формі про зміни своїх контактних даних.

1. Компетентний орган запитуваної Сторони приймає на запит компетентного органу запитуючої Сторони осіб, які в’їхали або знаходяться на території запитуючої Сторони з порушенням законодавства цієї держави з питань в’їзду, виїзду, перебування та проживання іноземців та осіб без громадянства, якщо встановлено, що вони є громадянами запитуваної Сторони або втратили її громадянство після в’їзду на територію запитуючої Сторони і не набули громадянства іншої держави, або відносно них прийнято рішення про відмову у наданні громадянства запитуючої Сторони.

2. Перелік документів, на підставі яких визначається наявність в особи громадянства запитуваної Сторони, визначений у Додатку 1 до цієї Угоди. Сторони не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати набраная чинності цією Угодою обмінюються дипломатичними каналами зразками таких документів. У подальшому кожна зі Сторін невідкладно повідомляє одна одну дипломатичними каналами про будь-які зміни в таких документах.

3. Якщо жоден з документів, передбачених Додатком 1 до цієї Угоди, не може бути наданий, компетентні органи Сторін домовляються про проведення на території запитуючої Сторони співбесіди з особою, яка підлягає реадмісії, у відповідності до статті 4 цієї Угоди, з метою отримання відомостей про її громадянство.

4. У випадку, якщо особа, вказана в пункті 1 цієї статті, має дійсний документ, що посвідчує особу громадянина запитуваної Сторони, надсилання запиту про реадмісію у відповідності до статей 7 та 8 цієї Угоди не потрібне. Про дату передавання такої особи компетентні органи Сторін повідомляють один одного не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до її виїзду.

1. Основний обов’язок із проведення співбесіди на запит компетентного органу запитуючої Сторони з особою, вказаною в пункті 3 статті 3 цієї Угоди, покладається на дипломатичне представництво або консульську установу запитуваної Сторони на території запитуючої Сторони.

2. Співбесіда проводиться у строк, що не перевищує 10 (десять) календарних днів з дати отримання дипломатичним представництвом або консульською установою запитуваної Сторони на території запитуючої Сторони запиту про проведення співбесіди, складеного за формою згідно з Додатком 2 до цієї Угоди.

3. Дата, час та місце проведення співбесіди погоджуються компетентним органом запитуючої Сторони та відповідним дипломатичним представництвом або консульською установою у кожному конкретному випадку.

4. Представник установи, зазначеної в пункті 2 цієї статті, у якомога стисліший строк, однак не пізніше ніж протягом 10 (десяти) календарних днів від дати проведення співбесіди, повідомляє письмово компетентним органам Запитуваної та Запитуючої Сторони про результати співбесіди.

5. За наявності підстав дипломатичне представництво або консульська установа запитуваної Сторони видає особі, яка підлягає реадмісії, документ, необхідний для її в’їзду на територію запитуваної Сторони.

1. Компетентний орган запитуваної Сторони приймає на запит компетентного органу запитуючої Сторони громадянина третьої держави або особу без громадянства, яка в’їхала або знаходиться на території запитуючої Сторони з порушенням законодавства цієї держави з питань в’їзду, виїзду та перебування іноземців та осіб та осіб без громадянства, якщо надані докази того, що така особа:

1) в’їхала на територію запитуючої Сторони безпосередньо з території запитуваної Сторони з порушенням законодавства запитуючої Сторони з питань в’їзду, виїзду та перебування іноземців та осіб без громадянства;

2) на момент направлення запиту про реадмісію має дійсний дозвіл на проживання на території держави запитуваної Стороїш.

2. Обов’язок, передбачений пунктом 1 цієї статті, не застосовується, якщо громадянин третьої держави або особа без громадянства:

1) прибула на законних підставах на територію запитуючої Сторони в безвізовому порядку у відповідності до міжнародного договору, стороною якого є запитуюча Сторона;

2) безпосередньо перед прибуттям на територію запитуючої Сторони знаходилась виключно в транзитній зоні міжнародного аеропорту на території запитуваної Сторони;

3) на момент в’їзду мала дійсний дозвіл на проживання, виданий уповноваженим органом запитуючої Сторони.

3. Перелік документів та відомостей, що вказують на наявність підстав для реадмісії громадян третіх держав і осіб без громадянства, визначений у Додатку 3 до цієї Угоди.

4. Компетентні органи Сторін на взаємній основі прагнуть обмежувати випадки реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства, якщо вони можуть бути повернуті безпосередньо до держав їх громадянської належності або постійного проживання.

У випадку, якщо громадянин третьої держави або особа без громадянства не має документу, що посвідчує особу, і відсутня можливість видачі такого документу уповноваженим органом держави громадянства або постійного проживання вказаної особи, то після отримання позитивної відповіді на запит про реадмісію компетентний орган запитуючої Сторони видає такій особі для в’їзду на територію запитуваної Сторони проїзний документ для цілей реадмісії, що визнається запитуваною Стороною для в’їзду на її територію, форма якого визначена Додатком 4 до цієї Угоди.

1. Запит про реадмісію відносно громадянина третьої держави чи особи без громадянства надсилається компетентним органом запитуючої Сторони у строк, що не перевищує 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дати встановлення факту його незаконного в’їзду або незаконного перебування на території запитуючої Сторони.

2. Запит про реадмісію відносно громадянина третьої держави чи особи без громадянства, клопотання про визнання біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту чи притулку, якого знаходилось на розгляді компетентних органів запитуючої Сторони, надсилається компетентним органом запитуючої Сторони у строк, що не перевищує 2 (двох) років з дати звернення відповідної особи з таким клопотанням на території запитуючої Сторони.

3. Компетентний орган запитуваної Сторони за допомогою технічних засобів передачі інформації повідомляє про отримання запиту про реадмісію компетентний орган запитуючої Сторони та протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання запиту про реадмісію відносно громадян Сторін або громадян третіх держав чи осіб без громадянства дає згоду на приймання або вмотивовану відмову в прийманні таких осіб, якщо компетентним органом запитуваної Сторони встановлена відсутність необхідних умов, передбачених у пункті 1 статті 3, пункті 1 статті 5 цієї Угоди.

За наявності обставин юридичного або фактичного характеру, що перешкоджають своєчасній відповіді на запит про реадмісію, строк відповіді на підставі вмотивованого звернення компетентного органу запитуваної Сторони продовжується до 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання запиту про реадмісію.

4. Передавання персональних даних, що містяться у документах, передбачених у пунктах 1 - 3 цієї статті, здійснюється у відповідності до статті 15 цієї Угоди.

1. Запит про реадмісію, складений за формою згідно з Додатком 5 до цієї Угоди, надсилається компетентним органом запитуючої Сторони компетентному органу запитуваної Сторони, контактні дані якого отримані у відповідності до пунктів 5 та 6 статті 2 цієї Угоди, за допомогою технічних засобів передавання інформації та поштою.

2. До запиту про реадмісію громадян Сторін додаються копії документів, що є у розпорядженні запитуючої Сторони, та/або відомостей, визначених Додатком 1 до цієї Угоди, наявність яких підтверджує або дає підставу припускати, що у особи, яка підлягає реадмісії, є громадянство запитуваної Сторони.

3. До запиту про реадмісію громадян третіх держав та осіб без громадянства додаються копії документів, що є у розпорядженні запитуючої Сторони, та відомостей, визначених Додатком 3 до цієї Угоди, наявність яких підтверджує або дає підставу припускати, що є підстави для реадмісії таких осіб.

4. У разі необхідності компетентний орган запитуючої Сторони вказує у пункті "Б" запиту про реадмісію додаткову інформацію про особливу небезпеку і стан здоров’я особи.

5. Відповідь на запит про реадмісію надсилається до компетентного органу запитуючої Сторони компетентним органом запитуваної Сторони у письмовій формі за допомогою технічних засобів передавання інформації та поштою у строки, встановлені статтею 7 цієї Угоди.

1. Компетентний орган запитуваної Сторони на запит компетентного органу запитуючої Сторони дозволяє транзитне перевезення громадян третіх держав і осіб без громадянства, які передаються в порядку реадмісії до третіх держав через територію запитуваної Сторони, якщо компетентний орган запитуючої Сторони гарантує та підтверджує, що цим особам буде наданий безперешкодний в’їзд на територію третьої держави незалежно від того, чи є вона державою транзиту або призначення.

2. Запит про транзитне перевезення надсилається компетентним органом запитуючої Сторони завчасно, але не пізніше ніж за 15 (п’ятнадцять) календарних днів до запропонованої дати в’їзду особи на територію запитуваної Сторони з метою транзитного перевезення, якщо компетентні органи Сторін у кожному конкретному випадку не домовляться про інше.

3. Компетентний орган запитуваної Сторони впродовж 7 (семи) календарних днів з дати отримання запиту про транзитне перевезення, дає згоду на транзитне перевезення або вмотивовану відмову в його здійсненні.

1. Запит про транзитне перевезення, складений за формою згідно з Додатком 6 до цієї Угоди, надсилається компетентним органом запитуючої Сторони компетентному органу запитуваної Сторони, контактні дані якого отримані у відповідності до пунктів 5 та 6 статті 2 цієї Угоди, за допомогою технічних засобів передавання інформації та поштою.

2. У разі необхідності компетентний орган запитуючої Сторони вказує у пункті "Б" запиту про транзитне перевезення додаткову інформацію про особливу небезпеку особи та стан її здоров’я.

3. Відповідь на запит про транзитне перевезення надсилається до компетентного органу запитуючої Сторони компетентним органом запитуваної Сторони, контактні дані яких отримані у відповідності до пунктів 5 та 6 статті 2 цієї Угоди, в письмовій формі за допомогою технічних засобів передавання інформації та поштою.

4. Компетентний орган запитуваної Сторони може відмовити в транзитному перевезенні у випадку, якщо:

1) існує загроза того, що в державі призначення або транзиту громадянин третьої держави або особа без громадянства буде підданий катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню, смертній карі або переслідуванню за ознакою расової, релігійної, національної належності, а також належності до певної соціальної групи або за ознакою політичних переконань;

2) знаходження таких осіб на території запитуваної Сторони є небажаним, у тому числі в інтересах національної безпеки, громадського порядку, здоров’я населення, або захисту прав і свобод громадян запитуваної Сторони.

1. Реадмісія громадян Сторін здійснюється в усіх пунктах пропуску через державний кордон.

Реадмісія громадян третіх держав та осіб без громадянства здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон, відкритих для міжнародного сполучення.

Транзитне перевезення громадян третіх держав та осіб без громадянства здійснюється повітряним транспортом.

2. Передавання осіб, відносно яких запитуваною Стороною надано згоду на реадмісію, здійснюється впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання такої згоди запитуючою Стороною, якщо компетентні органи Сторін у кожному конкретному випадку не домовляться про інше.

Дата та час реадмісії або транзитного перевезення, а також використовуваний з цією метою пункт пропуску на державному кордоні визначаються за взаємною згодою компетентних органів Сторін у кожному конкретному випадку.

3. Строк, указаний у пункті 2 цієї статті, може бути продовжений, якщо зазначені, у ньому особи не можуть бути передані компетентному органу запитуваної Сторони з причини виникнення обставин, що об’єктивно перешкоджають передаванню, про що надсилається відповідне письмове повідомлення.

4. Компетентний орган запитуючої Сторони не пізніше 5 (п’яти) робочих днів до запланованої дати передавання особи, яка підлягає реадмісії, повідомляє компетентному органові запитуваної Сторони про умови такого передавання.

Компетентний орган запитуваної Сторони не пізніше ніж через 3 (три) робочих дні з дати отримання такої інформації повідомляє компетентному органові запитуючої Сторони про прийнятність умов передавання.

5. У разі якщо запропоновані компетентним органом запитуючої Сторони умови передавання є неприйнятними для компетентного органу запитуваної Сторони, інші умови передавання повинні бути узгоджені в можливо коротший строк.

6. У разі якщо перебування на території запитуваної Сторони осіб, указаних у пункті 1 статті 9 цієї Угоди, пов’язане з необхідністю їх виходу за межі транзитної зони повітряного пункту пропуску через державний кордон, компетентні органи запитуваної Сторони на прохання компетентних органів запитуючої Сторони забезпечують додаткову охорону та надають приміщення для тимчасового тримання таких осіб.

7. Компетентний орган запитуваної Сторони, незважаючи на наданий дозвіл на транзитне перевезення, може повернути осіб, які вказані в пункті 1 статті 9 цієї Угоди, компетентному органу запитуючої Сторони, якщо після їх прибуття до міжнародного аеропорту запитуваної Сторони відносно них буде встановлено обставини, що передбачені пунктом 4 статті 10 цієї Угоди, а також якщо безперешкодний в’їзд на територію держави призначення або транзитне перевезення більше не можна вважати гарантованим. У цьому разі компетентний орган запитуючої Сторони без затримки приймає назад громадянина третьої держави або особу без громадянства.

8. Компетентні органи Сторін на основі взаємності приймають заходи з обмеження випадків транзитного перевезення громадян третіх держав та осіб без громадянства, які можуть бути повернуті безпосередньо до держав їх громадянства або постійного проживання.

1. У випадку затримання особи в прикордонному районі запитуючої Сторони впродовж 48 (сорока восьми) годин з моменту незаконного перетинання такою особою державного кордону безпосередньо з території запитуваної Сторони, запитуюча Сторона може впродовж 2 (двох) робочих днів з моменту затримання такої особи подати запит про його реадмісію (прискорена процедура).

2. Запит про реадмісію за прискореною процедурою оформлюється за загальною формою, яка використовується для запитів про реадмісію та визначена Додатком 5 до цієї Угоди, та може бути переданий компетентному органу запитуваної Сторони, контактні дані якого отримані у відповідності до пунктів 5 та 6 статті 2 цієї Угоди, безпосередньо або за допомогою технічних засобів передавання інформації.

3. Доказами, що вказують на наявність підстав для реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства за прискореного процедурою, окрім визначених у Додатку 3 до цієї Угоди, також можуть бути:

1) документи, якими зафіксовано факт затримання у прикордонному районі запитуючої Сторони осіб, які потрапили безпосередньо з території запитуваної Сторони з порушенням законодавства про в’їзд, виїзд та перебування іноземців та осіб без громадянства;

2) офіційні заяви, зроблені для прискореної процедури, зокрема заяви співробітників органу прикордонної служби, що підтверджують перетин державного кордону відповідною особою з території запитуваної Сторони на територію запитуючої Сторони;

3) письмові пояснення компетентних посадових осіб;

4) письмові пояснення осіб, які підлягають реадмісії, отримані на законних підставах;

5) зафіксовані в установленому порядку відбитки слідів, залишених на ділянці місцевості в межах прикордонної смуги, ідентичні з відбитками слідів затриманих осіб.

4. Докази, вказані в пункті 3 цієї статті, визнаються підставами для реадмісії, якщо тільки запитувана Сторона доказово не спростує кожне з них.

5. Відповідь на запит про реадмісію за прискореною процедурою повинна бути надана запитуваною Стороною запитуючій Стороні протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання такого запиту.

У разі необхідності, на підставі відповідного належним чином обґрунтованого звернення запитуваної Сторони і згоди запитуючої Сторони, строк надання відповіді може бути продовжено до п’яти робочих днів.

6. Обґрунтовані причини відмови в реадмісії мають бути надані запитуючій Стороні в письмовому вигляді.

7. Передавання осіб за прискореною процедурою здійснюється впродовж 2 (двох) робочих днів з моменту отримання позитивної відповіді на запит про реадмісію.

8. Запитуюча Сторона може не застосовувати до громадян запитуваної Сторони, які передаються за прискореною процедурою реадмісії, внутрішньодержавні санкції, пов’язані з забороною в’їзду на територію запитуючої Сторони.

1. Компетентний орган запитуючої Сторони приймає назад особу, яка ним передана впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати її передавання, якщо встановлено, що відсутні підстави для її реадмісії, передбачені пунктом 1 статті 3 та пунктом 1 статті 5 цієї Угоди. У цьому випадку компетентний орган запитуваної Сторони передає компетентному органу запитуючої Сторони матеріали стосовно цієї особи, що є в його розпорядженні.

2. Повернення таких осіб здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон.

3. У разі передавання особи, яка вказана в пункті 1 цієї статті, компетентний орган запитуваної Сторони видає особі, яка передається, проїзний документ для цілей реадмісії за формою, визначеною у Додатку 4 до цієї Угоди.

1. У разі необхідності реадмісії або транзитного перевезення особи у супроводі компетентний орган запитуючої Сторони повідомляє компетентному органу запитуваної Сторони імена, прізвища і посади осіб, які здійснюють супровід, вид, номер, дату видачі та строк дії їхніх паспортів, а також орієнтовні строки їх перебування на території запитуваної Сторони.

2. Особи, які здійснюють супровід, повинні бути в цивільному одязі та мати при собі дійсні паспорти і документи, що підтверджують узгоджену домовленість відносно реадмісії або транзитного перевезення.

3. Особи, які здійснюють супровід, не можуть мати при собі зброї та інших предметів, що обмежені або вилучені з обігу на території запитуваної Сторони.

4. Особи, які здійснюють супровід, дотримуються законодавства запитуваної Сторони під час перебування на її території.

5. Компетентні органи Сторін взаємодіють один з одним з усіх питань, пов’язаних із забезпеченням перебування, осіб, які здійснюють супровід, на території запитуваної Сторони. При цьому компетентні органи запитуваної Сторони при необхідності надають можливе сприяння особам, які здійснюють супровід.

6. Приймання і передавання осіб оформлюється актом за формою, визначеною Додатком 7 до цієї Угоди.

1. Персональні дані осіб, які підлягають реадмісії, якими компетентні органи Сторін обмінюються або передають один одному в зв’язку з реалізацією цієї Угоди, підлягають захисту в кожній зі Сторін у відповідності до її законодавства та міжнародних договорів, сторонами яких вони є.

2. Компетентні органи Сторін обмінюються персональними даними осіб, які підлягають реадмісії, тільки для цілей цієї Угоди та забезпечують їх конфіденційність.

1. Витрати, пов’язані з реадмісією та супроводом осіб, указаних у пункті 1 статті 3 та пункті 1 статті 5 цієї Угоди, до пункту пропуску через державний кордон запитуваної Сторони, несе запитуюча Сторона у випадку, якщо витрати не можуть бути покриті вказаними особами самостійно або третьою особою.

2. Витрати, пов’язані з транзитним перевезенням та супроводом осіб, указаних у пункті 1 статті 5 цієї Угоди, а також із їхнім можливим поверненням, несе запитуюча Сторона у випадку, якщо витрати не можуть бути покриті вказаними особами самостійно або третьою стороною.

3. Витрати, пов’язані з передаванням осіб, підстави для реадмісії яких були відсутні, та їхнім можливим супроводом до пункту пропуску через державний кордон запитуючої Сторони, несе Сторона, дії або бездіяльність якої призвели до помилкової реадмісії.

4. Витрати, понесені однією зі Сторін при помилковому передаванні осіб, покриваються у відповідності до пункту 3 цієї статті іншою Стороною у валюті, що є прийнятною для обох Сторін, впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання нею повідомлення про здійснені витрати з доданням фінансових документів, які підтверджують ці витрати.

1. Компетентні органи Сторін надають один одному взаємну допомогу з питань реалізації цієї Угоди.

2. Спірні питання, що виникають між компетентними органами Сторін та пов’язані з виконанням або тлумаченням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій і переговорів між компетентними органами Сторін.

3. За взаємною домовленістю компетентні органи Сторін можуть проводити робочі зустрічі та консультації експертів із питань, пов’язаних із реалізацією цієї Угоди.

4. Ця Угода не перешкоджає поверненню особи на підставі інших формальних або неформальних домовленостей між компетентними органами Сторін.

Якщо компетентні органи Сторін не домовляться про інше, безпосередній обмін письмовою інформацією, а також консультації між компетентними органами Сторін здійснюються російською мовою.

Додатки 1 - 7 до цієї Угоди є її невід’ємною частиною.

1. Кожна зі Сторін може з причин, пов’язаних із захистом національної безпеки, забезпеченням громадського порядку або охорони здоров’я населення, частково або повністю зупинити дію цієї Угоди.

2. Про зупинення або поновлення дії цієї Угоди одна Сторона повідомляє в письмовій формі дипломатичними каналами іншу Сторону не пізніше 72 (сімдесяти двох) годин до початку реалізації такого рішення.

1. Ця Угода набирає чинності через 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

2. Ця Угода укладається на невизначений строк, і її дія припиняється через 60 (шістдесят) календарних днів з дати отримання однією Стороною дипломатичними каналами письмового повідомлення іншої Сторони про її намір припинити дію цієї Угоди.

3. За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситись зміни та доповнення, що є невід’ємною частиною цієї Угоди, які оформлюються окремим протоколом, який набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 1 цієї статті.

4. У випадку припинення дії цієї Угоди Сторони врегульовують зобов’язання, що виникли під час її дії.

Вчинено в м. Гомель 26 жовтня 2018 року в двох примірниках, кожний українською і російською мовою, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

1. Наявність громадянства України підтверджується такими документами:

1) паспорт громадянина України;

2) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

3) тимчасове посвідчення громадянина України;

4) дипломатичний паспорт;

5) службовий паспорт;

6) посвідчення особи моряка;

7) посвідчення члена екіпажу;

8) посвідчення особи на повернення в Україну.

2. Наявність громадянства Республіки Білорусь підтверджується такими документами:

1) паспорт громадянина Республіки Білорусь;

2) дипломатичний паспорт громадянина Республіки Білорусь;

3) службовий паспорт громадянина Республіки Білорусь;

4) національне посвідчення особи моряка Республіки Білорусь;

5) посвідчення на повернення в Республіку Білорусь.

3. Підстави припускати, що особа має громадянство України є за наявності:

1) документів, що вказані в пункті 1 додатку 1, строк дії яких сплив;

2) копій або дублікатів документів, указаних у пункті 1 додатку 1;

3) паспорта громадянина СРСР із внесеним до нього написом "громадянин України" та штампом про прописку за місцем проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року включно;

4) інших, окрім указаних у пункті 1 додатку 1, документів, виданих компетентними органами України;

5) заяви, що написана особою, яка підлягає реадмісії;

6) письмових пояснень свідків, узятих на законних підставах відповідними компетентними органами;

7) письмових пояснень посадових осіб державних органів;

8) позитивних результатів співбесіди з особою, яка підлягає реадмісії.

4. Підстави припускати, що особа має громадянство Республіки Білорусь є за наявності:

1) документів, вказаних у пункті 2 додатку 1, строк дії яких сплив;

2) копій або дублікатів документів, що вказані в пункті 2 додатку 1;

3) паспорта громадянина СРСР з штампом про прописку за місцем проживання на території Республіки Білорусь станом на 12 листопада 1991 року включно;

4) заяви, що написана особою, яка підлягає реадмісії;

5) письмових пояснень свідків, узятих на законних підставах відповідними компетентними органами;

6) письмових пояснень посадових осіб державних органів;

7) позитивних результатів співбесіди з особою, яка підлягає реадмісії.

1. Доказом наявності підстав для реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства є такі дійсні документи:

1) документ, що посвідчує особу громадянина третьої держави або особи без громадянства, з відміткою, що надає право на проживання в запитуваній Стороні;

2) дійсний дозвіл на тимчасове або на постійне проживання (посвідка на проживання) на території запитуваної Сторони;

3) посвідчення біженця, що видане запитуваною Стороною;

4) проїзний документ, що виданий запитуваною Стороною.

2. Доказом наявності підстав для реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства є такі відмітки:

1) в’їзна (виїзна) відмітка уповноважених органів Сторін у будь-якому виді документу, що посвідчує особу та надає право на перетин державного кордону;

2) в’їзна (виїзна) відмітка уповноважених органів Сторін у підробленому або фальшивому документі.

3. Докази, вказані в пунктах 1 та 2 цього Додатку, визнаються Сторонами без додаткових формальностей.

4. Непрямим доказом наявності підстав для реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства є такі документи та відомості:

1) дозвіл на тимчасове або на постійне проживання (посвідка на проживання) на території запитуваної Сторони, посвідчення біженця та проїзний документ біженця, виданий уповноваженим органом запитуваної Сторони, строк дії яких сплив не більше 180 календарних днів тому;

2) віза запитуваної Сторони;

3) віза, видана уповноваженими органами запитуваної Сторони на території запитуючої Сторони, в тому числі строк дії якої закінчився;

4) письмове пояснення посадової особи державного органу, особи, яка підлягає реадмісії, свідка, отримане на підставах, передбачених законодавством запитуючої Сторони;

5) іменні проїзні квитки, а також будь-які інші документи, видані на території запитуваної Сторони.

5. Документи та відомості, вказані в пункті 4 цього Додатку визнаються у якості підстав для реадмісїї громадян третіх держав та осіб без громадянства, якщо тільки запитувана Сторона доказово їх не спростує.

6. Компетентні органи Сторін обмінюються зразками документів та відміток, що є у їх розпорядженні, вказаних у пунктах 1,2 та 4 цього Додатку.