Договір між Україною та Аргентинською Республікою про передачу засуджених осіб

Україна та Аргентинська Республіка, далі - "Сторони",

визнаючи принципи суверенітету, рівності і взаємної поваги держав;

враховуючи норми міжнародного права та бажаючи розвивати міждержавне співробітництво в галузі кримінального права;

беручи до уваги, що ці цілі вимагають, щоб іноземці, засуджені до позбавлення волі за вчинення злочину, мали можливість відбувати призначені їм покарання у власному суспільстві;

враховуючи, що таке співробітництво повинне сприяти цілям правосуддя та соціальної реабілітації засуджених осіб;

пам'ятаючи, що найкращим способом досягнення такої мети є передача їх до держави їхнього громадянства, та

керуючись принципами гуманізму і поваги до прав людини,

домовились про таке:

1. Для цілей цього Договору:

a) "держава винесення вироку" означає державу, в якій було призначено покарання особі, яка може бути або вже була передана;

b) "держава виконання вироку" означає державу, в яку засуджену особу може бути передано або вже було передано для відбування покарання;

c) "покарання" означає будь-яке покарання чи захід, що передбачає позбавлення волі за рішенням суду компетентної юрисдикції на визначений або невизначений строк за вчинення злочину;

d) "засуджена особа" означає особу, яку засуджену судом компетентної юрисдикції однієї зі Сторін до покарання, що має наслідком позбавлення волі, або особу, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру.

1. Усі запити про передачу, наступні повідомлення і пов'язані з ними офіційні документи, опрацьовуються і передаються однією Стороною іншій через Центральні органи, визначені в цьому Договорі.

Для цих цілей Україна призначає Міністерство юстиції України, Аргентинська Республіка призначає Міністерство юстиції і прав людини Аргентинської Республіки.

2. Без шкоди для надсилання належно засвідчених документів, Центральні органи можуть співпрацювати у міру їхніх-можливостей також шляхом використання електронних засобів зв'язку або будь-яких інших засобів, які уможливлюють кращий і швидший зв'язок між ними.

1. Сторони зобов'язуються якнайширше співпрацювати одна з одною з питань передачі засуджених осіб відповідно до положень цього Договору.

2. Особу, засуджену на території однієї Сторони, може бути передано на територію іншої Сторони відповідно до положень цього Договору для відбування призначеного їй покарання. З цією метою така особа може висловити державі винесення вироку або державі виконання вироку своє бажання бути переданою відповідно до цього Договору.

3. Із запитом про передачу може звертатися держава винесення вироку або держава виконання вироку.

Підставою для розгляду питання про передачу засудженої особи державі, громадянином якої вона є, є направлена Центральному органу будь-якої зі Сторін заява засудженої особи або її законного представника або її близьких родичів. Однак, рішення щодо направлення запиту про передачу приймається Стороною, якій подано відповідну заяву.

1. Засуджену особу може бути передано згідно з цим Договором лише за таких умов:

a) особа має бути громадянином Держави виконання вироку;

b) вирок має набрати законної сили і бути остаточним;

c) в момент отримання запиту про передачу, строк покарання, який залишається відбувати, має становити щонайменше один рік;

d) засуджена особа має надати згоду на передачу;

e) дії або бездіяльність, за які було призначено покарання, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку. У зв'язку з цим не враховуються відмінності в термінології, які не впливають на кваліфікацію злочину;

f) будь-яка шкода, завдана в результаті злочину, має бути відшкодована, а судові витрати сплачені;

g) держава винесення вироку і держава виконання вироку мають надати згоду на передачу.

2. Сторони можуть надати згоду на передачу, навіть якщо засудженій особі залишається відбувати строк менше одного року або якщо шкода, завдана в результаті злочину, відшкодована не в повному обсязі.

1. Сторони беруть на себе зобов'язання роз'яснювати засудженим особам та їхнім законним представникам можливість звертатися до компетентних органів будь-якої зі Сторін з проханням про передачу засудженої особи до держави, громадянином якої вона є, та правові наслідки такої передачі.

2. Засуджену особу або її законного представника інформують письмово про будь-які заходи, вжиті державою винесення вироку або державою виконання вироку, а також про будь-яке рішення, прийняте будь-якою з цих держав у зв'язку із запитом про передачу.

1. З метою розгляду питання про передачу держава винесення вироку надає державі виконання вироку такі інформацію та документи:

a) ім'я, дату і місце народження засудженої особи;

b) адресу засудженої особи, якщо така є, у державі виконання вироку;

c) тексти статей кримінального закону, на підставі яких особу було засуджено;

d) письмову заяву засудженої особи або у випадках, передбачених у статті 16 цього Договору, її законного представника про згоду на передачу;

e) засвідчену копію рішення, яке набрало законної сили, а в разі зміни покарання - остаточного рішення;

f) документ про тривалість відбутої частини строку покарання, включаючи інформацію про будь-який арешт або досудові заходи, дату закінчення покарання і будь-які інші обставини, що стосуються виконання покарання;

g) у разі необхідності будь-яку інформацію медичного або соціального характеру про засуджену особу, інформацію про поводження з нею у державі винесення вироку і будь-які рекомендації щодо поводження з нею у подальшому у державі виконання вироку;

h) відомості про будь-які відповідні збитки та їх відшкодування.

2. Держава виконання вироку надає державі винесення вироку такі Документи:

a) документ або відомості про те, що засуджена особа є громадянином цієї держави;

b) копію відповідного закону держави виконання вироку, яким встановлюється, що дії або бездіяльність, за які було призначено покарання в державі винесення вироку, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку.

3. У разі необхідності Сторони можуть запитувати додаткову інформацію.

1. Держава винесення вироку забезпечує, щоб особа, яка дає згоду на передачу відповідно до підпункту "d" пункту 1 статті 5 або статті 16 цього Договору, робила це добровільно і з повним усвідомленням правових наслідків такої згоди.

2. Держава винесення вироку надає державі виконання вироку можливість перевірити за допомогою консула або іншої уповноваженої посадової особи держави виконання вироку, що згода надана згідно з умовами, викладеними в пункті 1 цієї статті.

1. Рішення про згоду на передачу або відмову в передачі приймається Стороною у якомога коротший строк з дня отримання документів, перелічених у статті 7 цього Договору. Особу, стосовно якої було направлено запит, або особу, яка звернулась із заявою про передачу, або її законного представника інформують про прийняте рішення.

2. Відмова у задоволенні запиту про передачу засудженої особи має бути обґрунтованою.

Компетентні органи Сторін домовляються про місце, дату та процедуру передачі.

1. Держава виконання вироку зобов’язується забезпечити виконання покарання в повному обсязі відповідно до положень свого законодавства.

2. Держава виконання вироку забезпечує продовження виконання покарання відповідно до положень свого законодавства.

3. Призначене покарання виконується відповідно до рішення суду держави винесення вироку. Суд держави виконання вироку, виходячи з основних положень призначеного покарання, вирішує питання стосовно його виконання.

4. Якщо відповідно до законодавства держави виконання вироку максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж строк, призначений вироком, суд держави виконання вироку визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений законодавством цієї держави.

5. Якщо вирок стосується двох або більше діянь, з яких одне або декілька не є злочинами відповідно до законодавства держави виконання вироку, суд держави винесення вироку повідомляє, яка частина покарання застосовується до діяння, яке є злочином.

Лише держава винесення вироку може застосовувати помилування, амністію чи пом'якшення покарання згідно зі своїм законодавством. Однак, держава виконання вироку може звернутися до держави винесення вироку з обґрунтованим проханням про застосування помилування, амністії чи пом'якшення покарання.

1. Лише суд держави винесення вироку має право переглядати вирок.

2. У разі перегляду вироку держава винесення вироку негайно направляє державі виконання вироку завірену копію рішення про скасування або зміну вироку.

Держава виконання вироку надає державі винесення вироку відповідну інформацію про виконання покарання, зокрема:

a) якщо держава виконання вироку вважає, що покарання відбуто;

b) якщо засуджена особа вчинила втечу до завершення виконання покарання;

c) будь-яку іншу інформацію, яку може запитати держава винесення вироку.

1. Якщо одна зі Сторін домовилась з третьою державою про передачу засудженої особи, інша Сторона згідно зі своїм законодавством задовольняє запит про транзитне перевезення засудженої особи через свою територію і забезпечує необхідні умови тримання засудженої особи під вартою.

2. Запит про транзитне перевезення засудженої особи не подається, якщо перевезення здійснюється повітряним транспортом над територією однієї зі Сторін без запланованої посадки.

1. Цей Договір застосовується до неосудних осіб, які вчинили злочин і до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.

2. Відповідно до свого законодавства Сторони узгоджують методи лікування, які мають застосовуватися до таких осіб після передачі. Згода на передачу такої особи отримується від її законного представника.

Якщо громадянин однієї Сторони, стосовно якого на території іншої Сторони винесено вирок, що набрав законної сили, не відбув покарання у державі винесення вироку і знаходиться на території держави виконання вироку, держава винесення вироку може звернутися до іншої Сторони із запитом про виконання покарання.

Для цілей цього Договору інформація, якою обмінюються Сторони, має супроводжуватися перекладом на офіційну мову держави, що отримує інформацію, або на англійську мову.

Для цілей цього Договору документи, видані або засвідчені відповідними органами однієї Сторони, які скріплені офіційною печаткою та підписом уповноваженої особи, не потребують будь-якого додаткового засвідчення або легалізації.

1. Будь-які витрати, пов'язані з передачею засудженої особи, що виникли до моменту передачі засудженого, несе Сторона, на території якої рвони виникли. Витрати, пов'язані зі здійсненням передачі і продовженням виконання вироку після передачі, несе держава виконання вироку.

2. Будь-які витрати, пов'язані із транзитним перевезенням засудженої особи, несе Сторона, яка направляє запит про транзитне перевезення.

Центральні органи на прохання одного з них проводять консультації щодо тлумачення та застосування цього Договору.

Будь-які спори, які виникають при тлумаченні та застосуванні цього Договору, вирішуються шляхом консультацій дипломатичними каналами.

Положення цього Договору не зачіпають прав і обов'язків Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасницями яких вони є.

1. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності на 30-й (тридцятий) день після дати обміну ратифікаційними грамотами.

2. Будь-яка зі сторін може припинити дію цього Договору шляхом направлення в будь-який час письмового повідомлення дипломатичними каналами. Дія Договору припиняється через 6 (шість) місяців після дати, коли таке повідомлення було передано.

3. У разі припинення цього Договору:

a) опрацювання запитів про передачу, що триває на момент отримання повідомлення, продовжується до їх повного виконання;

b) положення цього Договору продовжують застосовуватися до засуджених осіб, яких було передано відповідно до цих запитів, до повного відбуття відповідних покарань.

4. Цей Договір застосовується до будь-якого запиту, направленого після набрання ним чинності, навіть якщо покарання було призначено до цієї дати.

Укладено в м. Буенос-Айрес 6 серпня 2018 року у двох примірниках, кожний українською, іспанською та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі будь-яких розбіжностей у тлумаченні, текст англійською мовою має переважну силу.