Заява № 38149/11, подана Григорієм Васильовичем Логвиновським та Галиною Михайлівною Логвиновською проти України

21 червня 2016 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андре Потоцький (<…>), Голова,

Ганна Юдківська (<…>),

Сіофра О'Лірі (<…>), судді,

а також Мілан Блашко (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги заяви, подані 7 червня 2011 року,

з огляду на декларації про прийняття умов дружнього врегулювання у справах,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявники, п. Григорій Васильович Логвиновський та пані Галина Михайлівна Логвиновська, є громадянами України, які народилися у 1943 і 1945 роках відповідно та проживають у м. Тростянці.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Урядовий Уповноважений.

Заявники скаржились за статтею 1 Першого протоколу на невиплату державою підвищення до пенсій заявників відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 2 квітня по 31 грудня 2006 року.

10 лютого і 20 березня 2016 року Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання спору, підписані сторонами спору, відповідно до яких заявники погодилися відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, викладених у цих заявах, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити їм спільно 500 (п'ятсот) євро відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а також судових та інших витрат, яка буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та звільнена від будь-яких податків, що можуть нараховуватись. Ця сума буде виплачена протягом тримісячного строку від дати отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку. Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяв. Враховуючи викладене, справи слід вилучити з реєстру справ.

Вирішує вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 12 липня 2016 року.