Справа "Малахова та інші проти України" (Заява N 35995/09 та 249 інших заяв)

Заявники скаржилися до Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) на тривале невиконання рішень національних судів, ухвалених на їхню користь, та на відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг. Деякі заявники подали також інші скарги за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявники за заявами NN 55551/09, 23720/11, 23883/11, 36094/11 та 12636/13 померли під час розгляду справи Європейським судом, їхні найближчі родичі висловили бажання підтримувати заяви.

Заяви, наведені у Додатку 2, були визнані Європейським судом неприйнятними з різних підстав: як явно необґрунтовані; з огляду на відсутність значної шкоди, недотримання принципу ratione personae, а також з інших підстав. Щодо інших заяв, зазначених в Додатку 1, Європейський суд, враховуючи усталену практику розгляду справ щодо невиконання національних рішень, встановив порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Ретельно дослідивши решту скарг заявників у світлі всіх наявних матеріалів та настільки, наскільки вони охоплюються його компетенцією, Європейський суд дійшов висновку про відсутність будь-яких ознак порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією чи протоколами до неї.

"1. Вирішує об'єднати заяви, наведені у Додатку 1.

2. Оголошує прийнятними скарги заявників, наведені у Додатку 1 (у заяві N 35772/11 лише пан Олексій Зоря, перший заявник), за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг, а решту скарг у заявах оголошує неприйнятними.

3. Постановляє, що було порушення п. 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

4. Постановляє, що було порушення статті 13 Конвенції.

5. Постановляє,

(а) що протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які підлягають виконанню, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, за заявами, наведеними у Додатку 1 (у заяві N 35772/11 лише першому заявнику пану Олексію Зорі), ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;

(б) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;

6. Вирішує об'єднати заяви, наведені у Додатку 2, та оголосити їх неприйнятними.".