Справа «Альбіна Георгіївна Чернова проти України» (Заява № 16429/04)

17 квітня 2012 року Європейський суд з прав людини

(п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (Bostjan M. Zupancic), Голова,

Елізабет Фура (Elisabet Fura),

Енн Пауер-Форд (Ann Power-Forde), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секцїї,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 15 квітня 2004 року, після обговорення ухвалює таке рішення:

Заявниця, пані Чернова Альбіна Георгіївна, громадянка України, 1956 року народження, проживає у смт Гаспра. Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - пані Валерія Лутковська з Міністерства юстиції України.

У 1991 році заявниця, прямуючи транспортом, який належав її роботодавцю - дочірньому підприємству компанії Л., потрапила в дорожньо-транспортну пригоду.

У 1993 році було визнано постійну повну непрацездатність заявниці, що настала в результаті цієї пригоди.

У серпні 1997 року заявниця подала позов проти компанії Л. та її дочірнього підприємства, вимагаючи відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з її непрацездатністю. Це провадження було завершено постановлениям Верховним Судом України ухвали від 10 листопада 2006 року.

Заявниця скаржилася за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість і результат провадження у справі проти компанії Л. та її дочірнього підприємства і відсутність ефективних засобів юридичного захисту в цьому зв'язку. Вона також скаржилася за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на те, що вона була незаконно позбавлена права на отримання виплат, пов'язаних з її непрацездатністю. Насамкінець, заявниця посилалася на статтю 17 Конвенції.

1. Листом від 9 березня 2011 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питань, порушених заявницею. Уряд також запропонував Суду вилучити заяву з реєстру справ на підставі статті 37 Конвенції. Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає надмірну тривалість розгляду справи заявниці національними судами.

Я, Валерія Лутковська, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, заявляю, що Уряд України пропонує сплатити на користь пані Чернової Альбіни Георгіївни ex gratia суму в розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) євро.

Таким чином, Уряд України закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як "будь-яку іншу підставу" вилучення заяви з реєстру справ відповідно до підпункту "c" пункту 1 статті 37 Конвенції.

Сума ex gratia є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, в тому числі компенсацією судових витрат, звільнена від будь-яких податків і буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі несплати цієї суми протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту сплину цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Ця виплата становитиме остаточне вирішення справи".

Заявниця не погодилася з умовами декларації Уряду.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що на будь-якій стадії провадження він має право вилучити заяву з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах "a", "b" або "c" пункту 1 статті 37 Конвенції. Підпункт "с" пункту 1 статті 37 надає Суду право вилучити заяву з реєстру справ, зокрема якщо:

"на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим".

Суд нагадує, що за певних обставин він може вилучити заяву з реєстру справ на підставі підпункту "c" пункту 1 статті 37 Конвенції, ґрунтуючись на положеннях односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявниця бажає, щоб справа розглядалася далі.

З цією метою Суд ретельно розгляне декларацію у світлі принципів, що випливають із його практики, зокрема, рішень у справах "Тахсін Аджар проти Туреччини" (Tahsin Acar с. Turquie), [ВП], заява № 26307/95, пункти 75-77, ЄСПЛ 2003-VI; "ТОВ "ВАЗА" проти Польщі" (WAZA Spolka z o.o. с. Pologne), заява № 11602/02, від 26 червня 2007 року, та рішення про схвалення умов односторонньої декларації у справі "Сульвінська проти Польщі" (Sulwinska с. Pologne), заява № 28953/03.

У низці справ, серед яких були також справи проти України, Суд встановив практику стосовно скарг на порушення права на розгляд справи протягом розумного строку (див., наприклад, рішення у справах "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France), [ВП], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII; "Павлюлинець проти України" (Pavlyulynets v. Ukraine), заява № 70767/01, від 6 вересня 2005 року, пункти 39-52, та "Мороз та інші проти України" (Moroz and Others v. Ukraine), заява № 36545/02, від 21 грудня 2006 року, пункти 52-61).

З огляду на характер визнання, що міститься в декларації, а також запропоновану суму відшкодування, яка співмірна з сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд заяви не є виправданим (підпункт "c" пункту 1 статті 37 Конвенції).

Таким чином, у світлі вищевикладених міркувань та з огляду на свою чітку та усталену практику з цього питання, Суд вважає, що повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, не вимагає подальшого розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

2. Ретельно дослідивши решту скарг у заяві в світлі всіх наявних матеріалів та в тій мірі, в якій оскаржувані питання належать до його компетенції, Суд дійшов висновку про відсутність будь-яких ознак порушення прав і свобод, закріплених Конвенцією або протоколами до неї.

Таким чином, ця частина заяви є явно необґрунтованою і має бути відхилена відповідно до підпункту "а" пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача щодо надмірної тривалості цивільного провадження.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ в частині вищезазначеної скарги відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції.

Оголошує решту скарг у заяві неприйнятними.