Заява N 32927/06, подана паном Володимиром Скиданом проти України

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи 7 липня 2009 року палатою, до складу якої увійшли:

п. Пеер Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

пані Рената Ягер (Renate Jaeger),

п. Карел Юнгвірт (K.Jungwiert),

п. Райт Маруст (Rait Maruste),

п. Марк Віллігер (M.Villiger),

пані Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska), судді,

п. Станіслав Шевчук (Stanislav Shevchuk), суддя ad hoc,

та п. Стефан Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 18 липня 2006 року;

беручи до уваги надані офіційні декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у зазначеній справі;

після обговорення виносить таке рішення:

Заявник, п. Володимир Скидан, громадянин України, 1935 року народження, проживає у місті Радомишль. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - п. Ю.Зайцевим.

20 листопада 2008 року Суд вирішив направити Уряду скаргу заявника щодо невиконання рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 травня 2001 року та додаткового рішення того ж суду від 18 вересня 2001 року.

15 та 18 травня 2009 року Суд отримав підписані сторонами декларації про досягнення дружнього врегулювання у справі, згідно з якими заявник погоджується відмовитись від будь-яких скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду виконати рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 травня 2001 року та додаткове рішення того ж суду від 18 вересня 2001 року, а також сплатити заявнику 2500 євро компенсації моральної шкоди та судових витрат, які мають бути конвертовані в українські гривні за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту повідомлення про ухвалу Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Європейської Конвенції з прав людини. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд має сплатити пеню, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами угоди дружнього врегулювання. Суд впевнений, що угода дружнього врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав загального характеру для подальшого розгляду заяви (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine).

Згідно із зазначеним вище справу має бути викреслено з реєстру справ Суду.

Вирішує викреслити заяву з реєстру справ.