Заява № 55940/09, подана Василем Миколайовичем Кузьомком проти України

13 березня 2012 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),

Андре Потоцький (Andre Potocki), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції, беручи до

уваги зазначену заяву, подану 7 жовтня 2009 року,

враховуючи подані декларації щодо досягнення дружнього врегулювання

у справі, після обговорення постановляє таке

рішення:

Заявник, п. Василь Миколайович Кузьомко, громадянин України, 1959 року народження, проживає у м. Житомирі. Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - пані В. Лутковська з Міністерства юстиції.

Заявник скаржився, що тривалість національного провадження в його справі щодо пенсії була несумісною з вимогою «розумного строку» і що в нього не було ефективного національного засобу юридичного захисту щодо такої тривалості. З цього приводу він посилався на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції .

22 вересня та 2 листопада 2011 року Суд отримав підписані сторонами декларації щодо дружнього врегулювання, за якими заявник погоджувався відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити заявнику 1200 (одну тисячу двісті) євро як відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також як компенсацію судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, плюс три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, і не знаходить підстав для виправдання подальшого розгляду заяви (п. 1 ст. 37 Конвенції in fine).

З огляду на зазначене вище, справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.