Заява № 42854/09, подана Борисом Романовичем Столяруком проти України

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи 15 листопада 2011 року палатою, до складу якої увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),

Андре Потоцький (Andre Potocki), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 31

липня 2009 року,

беручи до уваги застосування процедури пілотного рішення у справі

"Юрій Миколайович Іванов проти України" (Yuriy

Nikolayevich Ivanov v. Ukraine (заява № 40450/04, ECHR 2009-...

(витяги)),

беручи до уваги односторонню декларацію, подану

Урядом-відповідачем, якою Уряд просить Суд вилучити заяву з реєстру

справ, та відповідь заявника на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, пан Борис Романович Столярук, громадянин України, 1965 року народження, проживає у м. Олександрія. Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - пані Валерія Лутковська з Міністерства юстиції України.

Рішенням національного суду від 11 квітня 2008 року місцеві органи влади було зобов'язано здійснити виплату певних сум заявнику. 21 жовтня 2008 року апеляційний суд змінив вказане рішення і воно набрало законної сили. Тим не менш, це рішення залишається невиконаним.

Заявник скаржився на невиконання вищезазначеного судового рішення. Він скаржився за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу.

Листом від 28 травня 2010 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію, підписану в той же день, з метою врегулювання питань, які порушуються в заяві. Цією декларацією Уряд визнав надмірну тривалість виконання судового рішення, винесеного на користь заявника, та зобов'язався виплатити йому заборгованість за даним рішенням суду, а також ex gratia суму в розмірі 285 евро. В іншій частині декларації зазначено:

"Уряд України закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяви із реєстру справ відповідно до пункту 1 (с) статті 37 Конвенції ("з будь-якої іншої підстави").

Сума ex gratia є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, в тому числі компенсацією судових витрат, звільнена від будь-яких податків і буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі несплати цієї суми протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справ".

9 листопада 2010 року заявник повідомив, що він погодився з умовами декларації.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що він може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах "a", "b" чи "c" цієї статті. Пункт 1 статті 37 in fine передбачає:

"Проте Суд продовжує розгляд заяви, якщо цього вимагає повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї".

Суд також нагадує, що у пілотному рішенні ("Юрій Миколайович Іванов проти України" (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), згадане вище) він закликав Україну:

"Упродовж одного року від дати, на яку це рішення набуває статусу остаточного, надати адекватне та достатнє відшкодування всім заявникам, заяви яких були подані до Суду та стосуються скарг, пов'язаних з тривалим невиконанням рішень національних судів".

З огляду на згоду заявника з декларацією Уряду, Суд вважає, що підпункт "b" пункту 1 статті 37 є відповідним в даному випадку. Суд бере до уваги, що сторони домовилися щодо умов врегулювання справи. Це, на думку Суду, також відповідає пілотному рішенню (див. вище рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Yuriy Nikolayevich Ivanov), пункт 99, та пункт 6 резолютивної частини рішення) і Суд не знаходить жодних підстав, що виправдовують продовження розгляду заяви. Таким чином, вона має бути вилучена з реєстру справ.

Бере до уваги умови декларації Уряду та відповідь заявника.

Вирішує у відповідності до підпункту "b" пункту 1 статті 37 Конвенції вилучити заяву з реєстру справ.