Заява N 2375/08, подана Гаймуренко Марією Романівною проти України

12 квітня 2011 року Європейський суд з прав людини (п'ята

секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

М.Боштьян Зупанчіч (Bostjan M.Zupancic), Голова,

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),

Ангеліка Нюссбергер (Angelika Nusberger), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник

Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 10 грудня 2007 року,

враховуючи подані декларації щодо досягнення дружнього

врегулювання у справі,

після обговорення виносить наступне рішення:

Заява була подана пані Гаймуренко Марією Романівною, громадянкою України, 1938 року народження, яка проживає у с. Привільне. Уряд України (далі - Уряд) був представлений пані В.Лутковською з Міністерства юстиції України.

Заявниця скаржилася на тривалість провадження в її справі. Вона також заявляла й інші скарги.

30 листопада 2010 року та 4 січня 2011 року Суд отримав підписані сторонами декларації щодо дружнього врегулювання, згідно з якими заявниця погоджується відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити їй 700 (сімсот) євро як відшкодування будь-якої матеріальної і моральної шкоди та як компенсацію судових витрат, які мають бути конвертовані в українські гривні за курсом на день здійснення платежу і звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявниці суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено в Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить публічно-правових підстав для подальшого розгляду заяви (п. 1 ст. 37 Конвенції in fine).

Згідно із зазначеним вище справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.