Заява N 4984/09 подана Віталієм Миколайовичем Шевчуком проти України

12 квітня 2011 року Європейський суд з прав людини (п'ята

секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М.Зупанчиш (Bostjan M.Zupancic), Голова,

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),

Ангеліка Нуссбергер (Angelika Nusberger), судді,

та Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 20 січня 2009 року,

враховуючи подані декларації щодо досягнення дружнього

врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заява була подана п. Віталієм Миколайовичем Шевчуком, 1974 року народження, який є громадянином України та проживає в м. Києві. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - пані Валерією Лутковською.

Заявник скаржився на тривалість провадження у його справі. Він також подав інші скарги.

23 листопада 2010 року та 4 січня 2011 року Суд отримав підписані сторонами декларації щодо дружнього врегулювання в справі, згідно з якими заявник погоджується відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 1300 (одну тисячу триста) євро як відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат, які мають бути конвертовані в українські гривні за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, плюс три відсоткові пункти, що нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить публічно-правових підстав для подальшого розгляду заяви (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine).

Згідно із зазначеним вище справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.