Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Македонія про співробітництво в митних справах

Дата підписання: 21.09.2007

Дата затвердження Україною: 18.06.2008

Дата набрання чинності для України: 03.08.2008

Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Македонія, надалі Договірні Сторони,

зважаючи на потребу у спрощенні митного оформлення товарів та вантажів;

вважаючи, що митні порушення завдають шкоди економічним, комерційним, фінансовим, соціальним і культурним інтересам їхніх країн;

враховуючи важливість забезпечення правильності застосування та стягнення мита, податків і будь-яких інших нарахувань на імпорт чи експорт товарів, також як і належного виконання положень щодо заборон, обмежень і контролю;

усвідомлюючи необхідність міжнародного співробітництва щодо імплементації Митних нормативних документів;

будучи глибоко занепокоєними тенденцією зростання випадків переміщення незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів та беручи до уваги той факт, що такі дії є небезпечними для здоров'я громадян і суспільства;

будучи переконаними, що зусилля у запобіганні митним порушенням і незаконному переміщенню наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів можуть виявитися більш ефективними завдяки співробітництву між їхніми Митними органами;

беручи до уваги загрози транснаціональної організованої злочинності, тероризму та потребу у ефективній боротьбі з ними;

посилаючись також на міжнародні документи, щодо двосторонньої взаємодопомоги і, зокрема Рекомендації Ради митного співробітництва про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року;

посилаючись також на існуючі договірні відносини між Договірними Сторонами та Європейським Союзом;

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. "Митний орган" означає в Україні - Державна митна служба України, і в Республіці Македонія - Митна адміністрація Міністерства фінансів Республіки Македонія.

2. "Митне законодавство" - чинні положення, що застосовуються на територіях держав Сторін і встановлені законами або правилами щодо порядку ввезення, вивезення та транзиту товарів, які регламентують стягнення мита, податків та інших обов'язкових платежів, або засоби застосування заборон, обмежень і контролю.

3. "Запитуючий Митний орган" - митний орган, який звертається із запитом про допомогу з митних питань.

4. "Запитуваний Митний орган" - митний орган, який отримує запит про допомогу з митних питань.

5. "Митне порушення" - будь-яке порушення або будь-яка спроба порушення митного законодавства.

6. "Персональні дані" означає будь-яку інформацію, шо відноситься до ідентифікованої особи або особи, яку можна ідентифікувати.

7. "Наркотичні засоби" означає будь-які субстанції, натуральні або синтетичні, занесені у Переліки I і II Єдиної Конвенції про наркотичні речовини від 1961 року (з доповненнями).

8. "Психотропні речовини" означає будь-які субстанції, натуральні або синтетичні, або будь-які природні матеріали, занесені у Переліки I, II, II і IV Конвенції про психотропні речовини від 1971 року (з доповненнями).

9. "Прекурсори" означає хімічні речовини, що використовуються під контролем у виробництві наркотичних засобів і психотропних речовин, занесених у Переліки I та II Конвенції ООН проти незаконного переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин від 1988 року.

10. "Контрольована поставка" означає метод, за яким допускається вивезення, транзит чи ввезення на території однієї або кількох країн незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів з відома та під наглядом їхніх компетентних органів з метою виявлення осіб, причетних до скоєння митних порушень.

1. Митні органи, згідно з положеннями цієї Угоди, надають один одному взаємну допомогу:

a) з метою забезпечення належного дотримання митного законодавства;

b) з метою запобігання, розслідування та припинення митних порушень;

c) в обміні документацією відносно застосування митного законодавства;

d) з метою запобігання і розслідування випадків митного шахрайства та незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів.

2. Допомога між Митними органами буде надаватися відповідно до національного законодавства їхніх держав і в межах їх компетенції і можливостей.

Митні органи надаватимуть взаємну допомогу, в межах своєї компетенції та відповідно до положень цієї Угоди, з метою попередження, розслідування та припинення митних порушень.

1. Взаємна допомога надається шляхом безпосереднього співробітництва між службовими особами, визначеними Головами відповідних Митних органів Сторін.

2. У випадку, якщо запитуваний Митний орган не може його виконати, він повинен передати запит до компетентного органу.

3. Обмін кореспонденцією згідно з цією Угодою повинен відбуватися англійською мовою.

1. Запити про допомогу згідно з цією Угодою надсилаються в письмовій формі. Документи, необхідні для виконання, повинні супроводжувати запит. У випадках, що не терплять зволікання, можуть бути прийняті усні запити, але вони невідкладно підтверджуються в письмовій формі.

2. Запити про допомогу повинні включати таку інформацію:

a) назву запитуючого Митного органу;

b) назву запитуваного Митного органу;

c) предмет та причини запиту;

d) імена, прізвища та адреси фізичних або юридичних осіб, які є об'єктом розслідування, якщо такі відомі;

e) зміст запиту з описом суті справи та обставин, які підлягають з'ясуванню, а також опис фактичних обставин скоєного митного порушення та його юридична кваліфікація за законодавством держави запитуючого Митного органу.

3. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, може вимагатися його виправлення або доповнення.

1. На запит Митні органи інформують один одного чи товари, вивезені з території держави однієї Договірної Сторони, були законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони. На запит, ця інформація повинна містити митні процедури, які використовувалися під час оформлення товарів.

2. Митний орган однієї Договірної Сторони буде надавати на запит Митного органу іншої Договірної Сторони і в межах своїх можливостей інформацію щодо:

a) засобів транспорту, які підозрюються в тому, що їх використовують для порушень митного законодавства на території держави запитуючого Митного органу;

b) товарів, які, як вважає запитуючий Митний орган, є об'єктом нелегальних видів діяльності;

c) осіб, про яких відомо або які підозрюються запитуючим Митним органом, як такі, що чинять порушення митного законодавства;

d) місця, де зберігаються товари, і які підозрюються в тому, що в них чиняться протизаконні види діяльності.

3. Митний орган однієї Договірної Сторони надає на запит Митного органу іншої Договірної Сторони усю наявну інформацію відносно видів діяльності, які можуть закінчитися порушеннями митного законодавства на території держави запитуючої Договірної Сторони.

4. Митні органи Договірних Сторін надають на запит необхідні дані, які мають відношення до транспортування і перевезення товарів, такі як: адміністративні, транспортні, комерційні документи (їхні оригінали або завірені копії) або будь-яку іншу інформацію відносно вартості і призначення цих товарів.

5. На запит одного Митного органу, інший Митний орган повинен, у відповідності до законодавства і правил, чинних на території його держави, сповіщати або вживати заходів таким чином, щоб компетентні органи сповіщали про дії або рішення, застосовані запитуючим Митним органом, що мають відношення до будь-якого питання, в межах дії цієї Угоди, особам, що проживають на території його держави.

6. На запит Митний орган однієї або іншої Договірної Сторони в межах своєї компетенції і можливостей здійснює спеціальний нагляд протягом певного періоду часу за переміщенням товарів, згаданих в статті 8, включаючи переміщення осіб і засобів транспорту залучених у них.

1. Митний орган, до якого направлено запит, має вжити необхідних заходів з метою його виконання. Надана інформація може також бути передана електронними засобами зв'язку.

2. Запити про допомогу, надіслані відповідно до цієї статті, повинні бути виконані відповідно до законодавства і правил держави запитуваного Митного органу. У випадку, якщо виконання запиту є неможливим, запитуваний Митний орган інформує запитуючий Митний орган про це.

3. Митний орган однієї Договірної Сторони може, в межах своєї компетенції, після надходження запиту Митного органу іншої Договірної Сторони, проводити усі необхідні перевірки, включаючи огляд осіб, які підозрюються у скоєнні митних порушень.

4. Митний орган однієї Договірної Сторони може, після надходження запиту Митного органу іншої Договірної Сторони, проводити верифікацію, контроль, та розслідування для того, щоб з'ясувати факти, які мають відношення до сфери застосування цієї Угоди, і які віднесено до компетенції запитуваного Митного органу.

5. Запит одного з Митних органів щодо здійснення тієї чи іншої процедури може бути виконаний тільки згідно із чинним законодавством держави Договірної Сторони, якій надіслано такий запит і відповідно до пункту 2 цієї статті.

6. У випадках, коли запитуючий Митний орган надсилає запит про допомогу, який він сам не зміг би виконати, рішення щодо виконання такого запиту залишається за запитуваним Митним органом.

1. Митні органи обох Договірних Сторін надають взаємну допомогу без попереднього запиту, якщо вони вважають, що це є необхідним для правильного застосування митного законодавства, і коли вони отримують інформацію щодо:

a) протизаконних операцій;

b) нових засобів або методів, які використовуються в проведенні таких операцій;

c) товарів, про які відомо, що вони є об'єктом порушень митного законодавства;

d) осіб, про яких відомо, що вони чинять порушення митного законодавства;

e) засобів транспорту, які підозрюються в тому, що їх використовують в порушеннях митного законодавства.

2. Вищезазначена добровільна допомога надається Митними органами особливо у випадках, які могли б завдати значної шкоди економіці, громадському здоров'ю, громадській безпеці або будь-яким іншим життєвим інтересам іншої Договірної Сторони, таким як: незаконне переміщення зброї, вибухівки та боєприпасів, ядерних матеріалів, наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, археологічних цінностей, творів мистецтва або інших культурних цінностей та випадках захисту прав інтелектуальної власності.

1. На запит Митного органу однієї Договірної Сторони, Митний орган іншої Договірної Сторони може почати офіційне розслідування щодо дій, які суперечать чи вважаються такими, що суперечать митному законодавству держави запитуючої Договірної Сторони.

2. Таке розслідування проводиться згідно з чинним законодавством держави запитуваної Договірної Сторони. Запитуваний Митний орган у процесі розслідування діє так, як він діяв би для забезпечення своїх власних потреб.

3. Запитуваний Митний орган може дозволити посадовим особам запитуючого Митного органу бути присутніми при такому розслідуванні. Такі посадові особи повинні мати письмові повноваження, надані запитуючим Митним органом.

1. На запит судових або адміністративних установ однієї Договірної Сторони, у випадку розгляду ними митного порушення, Митний орган іншої Договірної Сторони може уповноважити своїх посадових осіб виступити експертами або свідками у цих судових або адміністративних установах.

2. Такі посадові особи мають право відмовитися від надання свідчень або заяв, якщо посадова особа на це уповноважена або зобов'язана вчинити таким чином.

3. Такі посадові особи дають свідчення щодо фактів порушень, виявлених ними під час виконання своїх службових обов'язків.

4. Запит щодо надання повноважень експертам і свідкам повинен чітко визначати суть справи і компетенцію посадових осіб, які виступають експертами або свідками.

5. Запит щодо уповноваження митних посадових осіб виступати у якості експертів та свідків повинен здійснюватися згідно з чинним законодавством держав Договірних Сторін та відповідно до положень міжнародних договорів і конвенцій, Сторонами яких є держави обох Договірних Сторін.

1. Інформація, документи та інші відомості, одержані відповідно до положень цієї Угоди, не повинні використовуватися для інших цілей, ніж ті, що зазначені в цій Угоді, без письмової згоди Митного органу, що їх надав.

2. На запити інформацію, доповіді експертів та інші відомості, отримані Митним органом однієї з Договірних Сторін у будь-якій формі відповідно до положень цієї Угоди, поширюється такий же захист, який передбачено для інформації та документів такого виду законодавством, що діє на території держави Договірної Сторони, яка цю інформацію отримала. На запит Договірної Сторони, що надає інформацію, відомості, документи та інша інформація, що надаються іншій Договірній Стороні у рамках цієї Угоди, будуть вважатися Договірною Стороною, що їх отримує, конфіденційною.

3. Митні органи Договірних Сторін можуть, відповідно до цілей цієї Угоди і в її межах та згідно з положеннями міжнародних договорів і конвенцій, Договірними Сторонами яких є держави обох Договірних Сторін, використовувати як докази інформацію та документи, отримані згідно з цією Угодою, при розгляді справи судами та іншими адміністративними органами.

4. Доказова сила такої інформації та документів, а також їх використання в судах визначається національним законодавством держави відповідної Договірної Сторони.

5. При обміні персональними даними у рамках цієї Угоди Договірні Сторони забезпечують такі стандарти захисту даних, котрі щонайменш відповідають стандартам, що витікають із застосування принципів зазначених у Додатку до цієї Угоди і який є її невід'ємною частиною.

На запит запитуваний Митний орган, згідно з чинним на території його держави законодавством, передає/сповіщає заінтересованим фізичним або юридичним особам, які постійно проживають або засновані на території його держави, всі документи і рішення, що надходять від запитуючого Митного органу у межах цієї Угоди.

1. Якщо запитуваний Митний орган вважає, що реалізація запиту про допомогу може заподіяти шкоду суверенітетові, громадському порядку, безпеці чи іншим суттєвим інтересам його держави або потягти за собою розголошення державної або іншої захищеної законом таємниці, у такій допомозі може бути відмовлено в цілому або частково, або допомога може бути подана за додержання деяких умов або вимог.

2. Якщо запит про допомогу не може бути реалізований, запитуючому Митному органу невідкладно про це повідомляється у письмовій формі з посиланням на причини відмови.

Договірні Сторони взаємно відмовляються від усіх вимог щодо компенсації витрат, які зазнаються у процесі виконанні цієї Угоди, за винятком витрат на експертів, свідків, письмових та усних перекладачів, які не є державними службовцями.

1. Митні органи двох Договірних Сторін розвивають співробітництво у митній справі до якомога найвищого ступеню. Митні органи співпрацюють, зокрема, в таких напрямках:

a) створення і підтримка каналів зв'язку між Митними органами в сферах, що становлять спільний інтерес;

b) будь-які інші адміністративні питання, які мають відношення до цієї Угоди, які час від часу вимагають їхньої спільної дії.

2. В межах цієї Угоди, співробітництво Митних органів включає всі питання, пов'язані із застосуванням Митного законодавства.

Митні органи обмінюються інформацією і досвідом відносно заходів для удосконалення митних технологій і процедур, а також комп'ютерних систем для досягнення цієї мети відповідно до положень цієї Угоди.

Митний орган однієї Договірної Сторони у межах своєї компетенції та можливостей на запит Митного органу іншої Договірної Сторони здійснює нагляд за:

a) в'їздом і виїздом осіб, про яких відомо, що вони порушують або підозрюються у порушенні митного законодавства, що діє на території держави іншої Договірної Сторони;

b) товарами, про які відомо або щодо яких існує підозра, що вони є предметом незаконного переміщення на територію або з території держави іншої Договірної Сторони;

c) будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони використовуються або підозрюються у використанні для вчинення порушення митного законодавства, що діє на території держави іншої Договірної Сторони.

1. Митні органи можуть застосовувати метод контрольованої поставки.

2. Рішення про застосування контрольованої поставки приймається у кожному конкретному випадку і за умови його відповідності вимогам національного законодавства держав Договірних Сторін.

1. Митні органи обох Договірних Сторін будуть надавати один одному допомогу у припиненні та розслідуванні незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, надаючи інформацію щодо:

a) методів припинення незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів;

b) принципів митного контролю наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, нових методів та способів їх виявлення;

c) досвіду щодо використання технічних засобів та тренованих собак при виявленні наркотиків;

d) публікацій, наукових та професійних видань та учбових посібників щодо боротьби з незаконним переміщенням наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів;

e) нових типів наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, місць виробництва, шляхів використання, доріг, використовуваних контрабандистами та методів їх приховування;

f) ідентифікації та лабораторних аналізів наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів.

2. Митні органи однієї з Договірних Сторін за своєю власною ініціативою або на запит будуть надавати Митному органу іншої Договірної Сторони інформацію щодо:

a) фізичних та юридичних осіб, про яких відомо або які підозрюються в участі у незаконному ввезенні або переміщенні наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів;

b) нових каналів та засобів, що використовуються для незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів;

c) товарів чи поштових відправлень, про які відомо або відносно яких є підозра, що вони використовуються для незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів;

d) транспортні засоби, про які відомо або щодо яких існує підозра, що вони використовуються для незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

1. Виконання цієї Угоди буде покладено на Митні органи обох Договірних Сторін.

2. Митні органи Договірних Сторін можуть організовувати безпосередній зв'язок між своїми підрозділами, що забезпечують розслідування митних порушень.

3. Спірні питання, що виникатимуть під час застосування положень цієї Угоди, будуть вирішуватися шляхом переговорів і консультацій між Митними органами Договірних Сторін.

1. Ця Угода набуває чинності на тридцятий день після отримання останнього письмового повідомлення по дипломатичних каналах про виконання Договірними Сторонами передбачених національним законодавством внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття Угодою чинності.

2. За взаємною згодою Договірних Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються у формі окремих протоколів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди та набувають чинності у порядку, визначеному пунктом 1 цієї статті.

3. Ця Угода діє протягом п'яти років. Її дія автоматично продовжується на наступний п'ятирічний період, якщо жодна зі Сторін не пізніше, ніж за 6 місяців до закінчення відповідного періоду, не повідомить у письмовій формі іншу Договірну Сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди і вона залишається чинною протягом шести місяців з дати такого повідомлення.

Вчинено в м. Києві 21 вересня 2007 року в двох примірниках українською, македонською та англійською мовами, причому усі тексти є автентичними. У випадку розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди, перевага надається тексту англійською мовою.

1. Митні органи можуть використовувати отримані персональні дані лише для цілей та за умов встановлених Митним органом, який надає дані. Такі дані можуть передаватися іншим органам лише за попередньої згоди Митного органу, що надає такі дані.

2. На запит Митний орган, що отримує персональні дані інформує Митний орган, що надає такі дані, щодо використання таких даних та результатів їх використання.

3. Митний орган відповідає за відповідність дійсності даних, які передаються. У разі невідповідності даних або обмеженості доступу до них, запитуваний Митний орган невідкладно має бути поінформований про це. Запитуючий Митний орган повинен виправити дані або знищити їх, якщо це вимагається.

4. Митні органи ведуть журнал надання та отримання персональних даних.

5. Митні органи захищають отримані дані від нелегального доступу, зміни без згоди на це Митного органу, що надає дані, а також проти нелегальної подальшої передачі.

6. Митний орган, що надає дані, встановлює граничний термін знищення даних. Персональні дані знищуються у встановлений граничний термін або коли перестає існувати потреба у їх використанні.

7. Застосування цієї Угоди проводитиметься у будь-якому випадку таким чином, що обробка персональних даних здійснюватиметься з повагою до прав та основних свобод особи, включаючи її право на приватність та особистісність, як це захищається національним законодавством держав Договірних Сторін.