Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР

Обидві Договірні Сторони зобов'язуються по підписанні цієї угоди приступити до евакуації всіх громадян української, білоруської, російської і русинської національностей, що проживають в Хелмському, Грубешувському, Томашувському, Любачувському, Ярославському, Перемишльському, Ліськовському, Замостінському, Красноставському, Білгорайському, Влодавському повітах і в інших районах Польщі, де можуть виявитися громадяни української, білоруської, російської і русинської національності, які побажають переселитися з території Польщі на Україну, та приступити до евакуації всіх поляків і євреїв, що перебували в польському громадянстві до 17 вересня 1939 року, які проживають в західних областях УРСР і бажають переселитися на територію Польщі.

Евакуації підлягають лише ті з перелічених в абзаці 1 осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення.

Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.

Уряд Української Радянської Соціалістичної Республіки заявляє, що евакуйовані на територію Української Радянської Соціалістичної Республіки розміщуються згідно з їх бажанням або в колгоспному господарстві, або наділяються землею для ведення одноосібного господарства в розмірах не менших ніж ті, якими вони користувались до евакуації, але не більше 15 га на одно господарство. Селяни, які переселяються на територію Української Радянської Соціалістичної Республіки, якщо вони навіть і не мали землі на момент евакуації, в разі їх бажання будуть наділені землею на загальних підставах.

Польський Комітет Національного Визволення заявляє, що евакуйовані з території України професіональні землероби одержать землю в розмірах, передбачених законом про земельну реформу.

Селяни, які переселяються на територію Польщі, якщо вони навіть і не мають землі на момент евакуації, в разі їх бажання будуть наділені землею на загальних підставах.

Сторони умовляються почати означену вище евакуацію з 15 жовтня 1944 року і закінчити її 1 лютого 1945 року.

В період з 15 вересня до 15 жовтня провадиться облік числа, місцезнаходження і національності осіб, які бажають евакуюватися.

На вимогу однієї з Сторін строк евакуації може бути продовжений за взаємною згодою.

1. Встановити для осіб, що евакуюються з території Української РСР в Польщу, а так само з Польщі на територію Української РСР, такі пільги:

а) списати всі недоїмки, які лічаться за ними, по натуральних поставках, грошових податках і страхових платежах;

б) в разі, якщо евакуйований здасть свій урожай державі в пункті, звідки він виїжджає, друга Сторона на місці, де поселяється евакуйований, повертає йому зданий урожай в тій же кількості;

в) звільнити в 1944 і 1945 рр. всі переселювані господарства, як на території Української РСР, так і на території Польщі, від усіх державних грошових податків та страхових платежів;

г) видати евакуйованим грошову позику в місцях їх розселення на господарське влаштування та інші потреби в розмірі 5000 карбованців - злотих, на одно господарство з поверненням на протязі 5 років;

д) в зв'язку з господарською заінтересованістю обох Сторін в тому, щоб евакуйовані повністю засіяли озимий клин, встановлюється, що в місцях розселення ті з евакуйованих, які засіяли озимину, одержать озимі посіви по можливості в тих же кількостях.

2. Дозволити евакуйованим вивіз: одежі, взуття, білизни, постільних речей, продуктів харчування, хатніх речей, сільськогосподарського реманенту, упряжі та інших предметів домашнього і господарського вжитку, загальною вагою до 2 тонн на одну сім'ю, а також належної евакуйованому господарству худоби і птиці.

3. Особам спеціальних професій, як-от: робітникам, ремісникам, медикам, художникам, вченим і т. ін. надається право вивезти речі, необхідні для їх професіональної діяльності.

4. Не допускається до вивозу:

а) готівка, паперові, золоті й срібні гроші всіх видів, за винятком польських паперових злотих, в розмірі не більше 1000 злотих на одну людину або радянських грошей не більше 1000 карбованців на одну людину;

б) золото і платина в зливках, розсипом і в ломі;

в) дорогоцінне каміння в необробленому вигляді;

г) предмети мистецтва і старовини в тому разі, коли ті й другі становлять колекцію, або в окремих примірниках не є сімейною власністю евакуйованого;

д) зброя (за винятком мисливських рушниць) і речі військового спорядження;

е) фото (крім особистих фотографій), плани, карти;

ж) автомобілі і мотоцикли;

з) меблі, залізницею і автотранспортом, з огляду на транспортні утруднення воєнного часу.

5. Договірні Сторони умовляються, що на майно, яке залишає евакуйований на місці, складаються спеціальні описи. Описи складаються спільно Уповноваженими і Представниками Сторін.

При складанні описів майна, яке залишає евакуйований, Уповноважені і Представники Сторін облічуватимуть за встановленими формами як кількісний, так і якісний стан майна. (Форми описів див. додаток N 1 до цієї Угоди).

6. Вартість рухомого, а також нерухомого майна, яке лишається після евакуації, повертається евакуйованим за страховою оцінкою згідно з законами, що існують в Українській Радянській Соціалістичній Республіці і відповідно в Польській державі. В разі відсутності страхової оцінки, майно оцінюється Уповноваженими і Представниками Сторін.

Договірні Сторони умовляються про те, що будинки в містах і сільських місцевостях, які звільняються в результаті переселення, надаватимуться в першу чергу переселюваним.

7. Майно, що залишається, здається під охорону держави.

За псування здаваного майна винні притягаються до відповідальності.

Особи, що від'їжджають на підставі цієї Угоди, і майно, яке вони вивозять, - звільняються від будь-яких оподаткувань, зв'язаних з від'їздом.

Перевезення евакуйованих з території Польщі в Українську РСР і з території Української РСР в Польщу бере на себе Уряд Української РСР, по можливості виділяючи транспортні засоби, а також надає засоби транспорту для Уповноважених як з Польської, так і з Української Сторін.

Всі видатки, зв'язані з переїздом евакуйованих від пункту переселення до пункту призначення, видатки на утримання апарату і всі інші видатки, зв'язані з евакуацією, покладаються відповідно на кожну з Договірних Сторін.

По закінченні евакуації обидві Договірні Сторони визначають вартість: виданого евакуйованим хліба за зданий ними на місці врожай, виділених для них посівів, компенсації за залишене рухоме і нерухоме майно та інших видатків, учинених Сторонами, і проведуть між собою взаєморозрахунок по згоді грошима або в натурі: продукцією сільського господарства або промисловості.

Кожна з Договірних Сторін на території другої сторони призначає Головних Уповноважених. Друга сторона в цих же пунктах призначає Головних Представників. Головні Уповноважені і Головні Представники мають по два заступники і призначають в свою чергу своїх районних Уповноважених і районних Представників.

В разі виникнення спірних питань, вони розв'язуються за взаємною згодою між Головним Уповноваженим і Головним Представником. Якщо така згода на місці не буде досягнута, спірні питання розв'язуються Урядом Української РСР і Польським Комітетом Національного Визволення.

Головні Уповноважені і Головні Представники можуть мати експертів і допоміжний технічний персонал.

Практичне здійснення евакуації, а також захист інтересів зазначених в ст. 1 осіб і допомога їм покладається на Головних Уповноважених і Головних Представників обох Сторін.

До відання Головних Уповноважених і Головних Представників належить:

а) виявлення числа, місцезнаходження і національності пойменованих в ст. 1 цієї Угоди осіб, що підлягають евакуації, а також нагляд за реєстрацією їх;

б) нагляд і контроль за правильним виконанням цієї Угоди;

в) сприяння правильній організації і планомірному ходу евакуації і нагляд за нею, а також розроблення відповідних технічних заходів.

Договірні Сторони зобов'язуються надати в розпорядження Головних Уповноважених та їх районних апаратів всі матеріали і необхідні засоби, що можуть полегшити їх завдання.

Так само Договірні Сторони зобов'язуються забезпечити можливо швидке сприяння виконанню цієї Угоди з боку своїх державних і громадських установ та органів самоврядування.

Головним Уповноваженим надається право постійних і безперешкодних зносин із своїми керівними органами по радіо, по телеграфу, поштою і через кур'єрів.

Посвідчення Головним Уповноваженим та їх заступникам, районним Уповноваженим та їх заступникам, а також Головним Представникам видаються відомствами закордонних справ обох Сторін.

(Зразки відповідних посвідчень див. додатки NN 2, 3 до цієї Угоди).

Складання списків евакуйованих провадиться спільно Уповноваженим і Представниками Сторін.

Списки евакуйованих містять в собі такі дані:

1. Прізвище, ім'я та по батькові.

2. Дата і місце народження.

3. Національність.

4. Сімейний стан.

5. Нинішнє місце фактичного проживання, з зазначенням області, воєводства, району, повіту, волості, села і міста.

6. Заняття.

7. Число голів худоби, що перевозиться з евакуйованим.

8. Примітка.

1. Сторони умовляються, що пунктами перебування Головних Уповноважених будуть такі: Люблін, Луцьк.

2. Пунктами перебування районних Уповноважених Польської Сторони будуть: Ковель, Володимир-Волинський, Луцьк, Рівне, Дубно, Крем'янець, Броди, Рава-Руська, Львів, Самбір, Дрогобич, Стрий, Ходорів, Станіслав, Тернопіль, Золочів, Кам'янка-Бузька і Чортків, в Українській РСР, і районних Уповноважених Української Сторони в пунктах: Влодава, Хелм, Грубешув, Томашув, Любечув, Ярослав, Перемишль, Ліско, Замостє, Красностав, Білгорай - на Польській Стороні. Районні Уповноважені призначаються з одним заступником і з особами допоміжного персоналу.

В разі виникнення потреби районні Уповноважені можуть бути призначені і в інших пунктах Польщі і України.

3. Виявлення бажаючих евакуюватися і складання списків на них здійснюється з тієї і другої Сторони в такому порядку:

а) Уповноважені спільно з Представниками другої Сторони роблять публікацію в місцевих органах преси (і окремими відбитками) і доводять до відома населення через місцеві органи влади погоджене між Сторонами офіціальне оповіщення українському, білоруському, російському, русинському і відповідно польському та єврейському населенню про можливість і порядок евакуації;

б) Уповноважені і Представники кожної Сторони в пунктах їх діяльності спільно, в установлені дні, одержують заяви бажаючих евакуюватися (в писаній або усній формі), по можливості з документами про національність, не пізніше, ніж в місячний строк з дня публікації. На основі особистих заяв Уповноважені складають (протягом 10-денного строку) списки бажаючих евакуюватися по своєму сектору для надіслання їх вищестоячим Уповноваженим і Представникам.

Затвердження списків районними Уповноваженими однієї Сторони і Представниками другої Сторони є достатнім для здійснення евакуації осіб, зазначених в списках. В окремих, складних випадках, однак, може вимагатися затвердження списку евакуйованих Головним Уповноваженим і Головним Представником Сторін.

Головні і районні Уповноважені в найкоротший строк затверджують списки і визначають практичний план евакуації.

Особам, що евакуюються на підставі цієї Угоди, надається право в порядку спільного виїзду взяти з собою сім'ї, при чому в складі сімей, на основі висловленого членами сімей бажання, можуть бути евакуйовані: дружина, діти, мати, батько, онуки, питомці і вихованці, а також і інші домочадці, оскільки вони ведуть спільне господарство з евакуйованими.

За дітьми від 14-літнього віку визнається право особисто визначати своє бажання лишитися або бути евакуйованими.

При евакуації, по можливості, в першу чергу підлягають відправленню особи непрацездатні, хворі, інваліди, старики, одинокі жінки і діти; особи, що перебувають на державному опікуванні, а також особи, члени сімей яких знаходяться на території другої Сторони.

Договірні Сторони умовляються, що перевірка вивезеного майна на контрольно-пропускних прикордонних пунктах здійснюватиметься вибірковим методом і лише в окремих випадках суцільною перевіркою.

Контрольно-пропускними пунктами на території Української РСР є: Мала-Владівка, Бичків-Перевіз, Устилуг, Сокаль, Поркач, Рава-Руська, Краковець, Медика, Вацьковиці, Лясковите, Устянове. В зазначені пункти виділяються Представники Польської Сторони.

В зв'язку з реальною необхідністю можуть бути відкриті інші контрольно-пропускні пункти.

При передачі партії евакуйованих Представник Держави, яка відправляє, вручає під розписку Представникові Держави, яка приймає, список осіб, що знаходяться в транспорті.

Кожна з Сторін, по можливості, завчасно повідомляє прикордонні власті про порядок такого роду транспорту.

Про укладення цієї Угоди обома Договірними Сторонами доводиться до загального відому особливим комюніке.

Ця Угода складена Українською і Польською мовами в двох примірниках, при чому, при тлумаченні її обидва тексти вважаються автентичними.

Ця Угода набирає сили з дня її підписання.