Рамкова угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Індія про співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях

Кабінет Міністрів України і

Уряд Республіки Індія (далі - Сторони),

бажаючи сприяти зміцненню традиційних доброзичливих відносин дружби та співробітництва між двома державами,

враховуючи взаємну заінтересованість в розширенні використання космічного простору у мирних цілях,

прагнучи зберегти космічний простір відкритим для широкого міжнародного співробітництва виключно в мирних цілях,

беручи до уваги умови Договору про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, від 27 січня 1967 року, інших багатосторонніх угод та договорів про дослідження і використання космічного простору, учасницями яких є обидві Сторони,

прагнучи встановити ефективні форми двостороннього співробітництва у сфері космічної діяльності, яке могло б сприяти соціальному, економічному та культурному розвитку на благо народів обох держав,

з метою підтримки комерційного та промислового співробітництва між приватними секторами обох держав у космічній галузі,

домовилися про таке:

Відповідно до чинного законодавства обох держав, а також міжнародного космічного права, Сторони будуть розвивати співробітництво між двома державами у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях з дотриманням взятих ними міжнародних зобов'язань.

1. Сторони призначають Національне Космічне агентство України (НКАУ) та Індійську космічну дослідницьку організацію (ІКДО) компетентними органами, що відповідають за розвиток, координацію та контроль співробітництва, передбаченого цією Угодою.

2. Компетентні органи можуть призначати інші організації для виконання спільних програм у напрямах співробітництва, визначених у Статті 3 цієї Угоди.

1. Співробітництво у рамках цієї Угоди може здійснюватися за такими напрямами:

а) фундаментальна космічна наука, метеорологія, дистанційне зондування, геофізика, аерономія, космічні біотехнології, іоносфера та космічна плазма;

б) космічні наукові та технічні прилади;

в) мікросупутники та мінісупутники для наукових та комерційних цілей;

г) бортові системи дистанційного зондування;

д) космічні телекомунікаційні системи;

е) космічні транспортні системи;

є) спільні науково-дослідницькі роботи, конструювання, виробництво, запуски, управління і використання ракет-носіїв, супутників та інших космічних систем;

ж) наземна інфраструктура космічних систем.

2. Додаткові напрями співробітництва визначаються за взаємною домовленістю Сторін.

1. Співробітництво у рамках цієї Угоди може здійснюватись у наступних формах:

а) планування та реалізація спільних космічних проектів;

б) навчальні програми для фахівців, сприяння участі наукових, інженерних та технічних фахівців у спільних проектах;

в) обмін вченими і технічним персоналом;

г) обмін обладнанням, документацією, даними, результатами експериментів, науковою та технічною інформацією;

д) розробка промислових і комерційних програм у сферах використання космічних систем та пускових послуг;

е) спільна науково-дослідницька діяльність, спорудження, виготовлення, запуск, експлуатація та використання ракет-носіїв, супутників та інших космічних систем;

є) організація симпозіумів та інших спільних наукових заходів.

2. Будь-які додаткові форми співробітництва визначаються за взаємною домовленістю Сторін.

1. Для виконання конкретних програм або проектів у рамках цієї Угоди Сторони можуть укладати окремі виконавчі угоди.

2. Компетентні органи можуть згідно з нормами чинних законодавств своїх держав укладати угоди про спільні програми, в яких визначатимуться принципи, правила та порядок їх організації та виконання, і, у разі необхідності, фінансування таких програм.

3. За взаємною згодою, компетентні органи можуть залучати до участі у виконанні спільних програм у рамках цієї Угоди державні та приватні організації, фірми та фізичних осіб з третіх країн.

З метою досягнення цілей цієї Угоди, компетентні органи з дозволу Сторін можуть, при необхідності, організувати двосторонні технічні робочі групи.

Сторони сприятимуть встановленню та розвитку співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, у тому числі використання космічних систем державними або приватними промисловими та комерційними організаціями, або підприємствами відповідних країн, забезпечуючи належні умови для їх участі у спільних програмах, що реалізуються у рамках цієї Угоди.

1. Компетентні органи відповідатимуть за фінансування своєї частини зобов'язань у спільних програмах у рамках цієї Угоди.

2. Спільні програми, передбачені цією Угодою, повинні враховувати інтереси компетентних органів, відповідну промислову та комерційну політику і будуть залежати від можливостей фінансування.

Якщо інше не визначено компетентними органами у виконавчих угодах в рамках спільних програм, розподіл прав на інтелектуальну власність, створену або передану у процесі виконання спільних робіт у рамках цієї Угоди, здійснюється відповідно до Додатку, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

1. Дотримуючись умов конфіденційності, передбачених Додатком до цієї Угоди, компетентні органи на взаємній основі протягом визначеного часу будуть забезпечувати доступ до результатів наукових досліджень та розробок, що спільно проводились у рамках цієї Угоди. Після їх здійснення компетентні органи будуть підтримувати обмін відповідною науковою та технічною інформацією та даними, які не можуть передаватися третій стороні без попередньої взаємної згоди.

2. Компетентні органи, відповідно до національного законодавства про інформацію обмеженого доступу, сприятимуть взаємному обміну інформацією щодо основних напрямів національних космічних програм.

1. Згідно з чинним національним законодавством кожна Сторона буде:

а) проводити заходи щодо спрощення процедури ввезення обладнання для виконання спільних програм, що здійснюються у рамках цієї Угоди;

б) здійснювати необхідні заходи щодо спрощення процедури документального оформлення в'їзду на національну територію, перебування на території та виїзду з території країн фахівців для їх участі у спільних програмах у рамках цієї Угоди.

2. Такі заходи здійснюються на основі повної взаємності.

Сторони та їх компетентні органи зобов'язуються відповідно до норм чинного законодавства своїх держав розробити особливе положення про розподіл відповідальності за понесені з їх вини втрати та збитки як складову частину кожної спільної програми.

Будь-які спори щодо тлумачення або застосування цієї Угоди повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами або іншими способами, погодженими Сторонами і визнаними міжнародним правом.

За згодою Сторін в цю Угоду можуть бути внесенні зміни та доповнення, які оформлюються додатковими Протоколами.

1. Ця угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

2. Ця Угода діятиме протягом десяти (10) років і буде автоматично подовжена на наступні десяти (10) річні періоди. Ця Угода може бути припинена кожною з Сторін шляхом направлення дипломатичними каналами відповідного повідомлення. Дія Угоди припиняється через шість (6) місяців з дати отримання повідомлення.

3. Якщо інше не визначено Сторонами, то у випадку припинення дії цієї Угоди, її положення зберігають силу для всіх незавершених спільних програм. Припинення дії цієї Угоди не є підставою для перегляду чи припинення чинних зобов'язань фінансового або договірного характеру і не торкається прав та обов'язків юридичних та фізичних осіб, набутих до припинення дії цієї Угоди.

4. Після набуття чинності цією Угодою припиняється дія Угоди між Сторонами про дослідження і використання космічного простору в мирних цілях від 16 вересня 1994 року.

Вчинено в м. Києві 2 червня 2005 р., у двох примірниках, українською, англійською та хінді, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення цієї Угоди перевагу матиме текст англійською мовою.

Для цілей цієї Угоди термін "Інтелектуальна власність" має таке ж значення, що й у Статті 2 Конвенції, підписаної у м. Стокгольмі 14 липня 1967 року, якою була заснована Всесвітня організація інтелектуальної власності.

Для цілей цього Додатку термін "організації-учасниці співробітництва" означає компетентні органи та інші уповноважені організації.

Сторони приймають зобов'язання щодо ефективного захисту інтелектуальної власності, яка створюється в процесі виконання спільних програм у рамках цієї Угоди.

Організації - учасниці співробітництва погоджуються повідомляти одна одну про будь-які винаходи або роботи, захищені авторським правом, які створені у рамках цієї Угоди, а також забезпечувати у найкоротший термін захист цієї інтелектуальної власності.

А. Цей Додаток застосовується до будь-якого співробітництва, що здійснюється в рамках цієї Угоди, якщо інше не передбачено Сторонами або організаціями-учасницями співробітництва в додаткових угодах та угодах про спільні програми.

Б. Цей Додаток регулює розподіл майнових прав між Сторонами або організаціями-учасницями співробітництва. Кожна Сторона гарантуватиме іншій Стороні чи її організації-учасниці співробітництва можливість отримання прав на інтелектуальну власність, розподілених відповідно до цього Додатку.

В. Цей Додаток ніяким іншим чином не змінює і не перешкоджає розподілу прав між Сторонами та їх організаціями-учасницями співробітництва, який визначатиметься національним законодавством та практикою Сторін. Цей Додаток також не змінює взаємовідносин між організаціями-учасницями співробітництва. Крім того, положення цього Додатку не перешкоджає виконанню міжнародних зобов'язань Сторін.

Г. Всі права на об'єкти права інтелектуальної власності, які отримані раніше або є результатами незалежних досліджень, не будуть змінені положеннями цього Додатку.

Д. Спори стосовно інтелектуальної власності у рамках цієї Угоди повинні вирішуватися шляхом обговорення між організаціями-учасницями співробітництва або, при необхідності, Сторонами. Якщо такий спір не може бути врегульований протягом шести місяців з моменту порушення спірного питання, і в разі відсутності взаємної згоди щодо інших способів врегулювання спору, будь-яка Сторона подає для остаточного вирішення питання запит до арбітражу, одного з членів якого призначає Сторона, що ініціює арбітражний розгляд, другого члена призначає друга Сторона і третій член, який буде головою, спільно обирається першим та другим членом арбітражу; якщо будь-яка Сторона не зможе призначити члена арбітражу протягом 60 днів з моменту призначення арбітра другою Стороною або якщо ці члени арбітражу не дійдуть згоди щодо призначення третього арбітра протягом 60 днів з моменту їх призначення, Голова Міжнародного Суду ООН може зробити необхідні призначення у відповідь на запит будь-якої Сторони. Рішення арбітражу є остаточним і оскарженню не підлягає. Кожна Сторона несе витрати свого арбітра та адвоката під час арбітражного процесу. Витрати, пов'язані з роботою голови арбітражу, та інші витрати обидві Сторони несуть нарівно.

Е. Припинення дії або закінчення строку дії цієї Угоди не впливатиме на права та обов'язки, набуті раніше у рамках положень цього Додатку.

А. Якщо інше не визначено Сторонами та їх організаціями-учасницями співробітництва в додаткових угодах та угодах про спільні програми, майнові права інтелектуальної власності будуть розподілятись відповідно до економічного, наукового та технічного внеску кожної Сторони у створенні цієї інтелектуальної власності.

Б. Авторське право розповсюджується на публікації. Сторони або їх компетентні органи матимуть право на укладені договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності стосовно використання об'єктів права інтелектуальної власності, на переклад, передрук та публікацію статей із науково-технічних журналів, доповідей, книг, що з'явилися як безпосередній результат співробітництва у рамках цієї Угоди. Усі обнародувані примірники праць із забезпеченням авторського права повинні вказувати імена авторів.

В. Права на всі об'єкти інтелектуальної власності, крім зазначених у розділі II-Б, мають розподілятися таким чином:

1. Майнові права на інтелектуальну власність, яка створена в результаті діяльності фахівців у рамках цієї Угоди, передаються та дають право на отримання відповідної винагороди, як їх організаціям, так і їм самим, шляхом укладення договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності стосовно використання об'єктів права інтелектуальної власності відповідно до національного законодавства кожної зі Сторін.

2. На об'єкти права інтелектуальної власності, створені під час спільних робіт за участю обох Сторін, кожна Сторона має право отримувати всі права та переваги на власній території.

3. Права та прибутки у третіх країнах визначатимуться додатковими угодами або угодами про спільні програми, укладеними згідно Статті 5 цієї Угоди.

4. У випадку, якщо у відповідних додаткових угодах або угодах про спільні програми, укладених згідно з умовами Статті 5 цієї Угоди, дослідження чи діяльність не визначені як "спільне дослідження" чи "спільна робота", права на об'єкти права інтелектуальної власності, що є результатом дослідження чи роботи, є предметом домовленостей у процесі переговорів між Сторонами чи їх організаціями-учасницями співробітництва.

5. У випадку, коли спільна науково-дослідницька діяльність згідно цієї Угоди приводить до утворення та розповсюдження об'єктів права інтелектуальної власності, яка не захищена відповідними законами однієї із Сторін, Сторони повинні негайно провести обговорення з метою досягнення взаємоприйнятного рішення.

А. Майнові права власності на програмне забезпечення, яке спільно розроблялося та / або спільно фінансувалося у рамках спільних робіт, розподіляються між організаціями-учасницями співробітництва, враховуючи їх внески у розробку та фінансування.

Б. Розподіл прибутків, отриманих внаслідок комерційного використання програмного забезпечення, яке спільно розроблялося та/або спільно фінансувалося, з комерційною метою, також може буде визначено додатковими угодами або контрактами.

А. Конфіденційна інформація повинна бути позначена у відповідній формі. Відповідальність за таке позначення, покладається на Сторони або їх організації-учасниці співробітництва, які вимагають надання конфіденційності. Кожна із Сторін або її організація-учасниця співробітництва повинна захищати таку інформацію відповідно до національного законодавства та правил своєї держави.

Б. Термін "конфіденційна інформація" означає будь-який технічний винахід, будь-які технічні дані чи інформацію фінансового характеру, незалежно від форм та носія, яка передається для цілей здійснення діяльності у рамках цієї Угоди та відповідає наступним умовам:

1. Володіння такою інформацією може забезпечити досягнення здобутків, насамперед економічного, наукового чи технічного характеру, які забезпечують конкурентну перевагу перед тими особами, хто нею не володіє;

2. Ця інформація не є загальновідомою або загальнодоступною з інших джерел;

3. Ця інформація раніше не була передана її користувачем третім особам без попередніх зобов'язань зберігати її конфіденційність;

4. Ця інформація вже не знаходиться у користувача без попередніх зобов'язань зберігати її конфіденційність.

В. Конфіденційна інформація може передаватися Сторонами або їх організаціями-учасницями співробітництва власним службовцям, якщо інше не передбачено додатковими угодами та угодами про спільні програми, в яких передбачено умови та строки застосування дії положень про конфіденційність.

Г. Сторони та організації-учасниці співробітництва зобов'язуються приймати всі необхідні міри по відношенню до своїх службовців, основних виконавців робіт та субпідрядників для дотримання зобов'язань щодо збереження конфіденційності, які визначенні вище.

Передача майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності в рамках спільних досліджень третім сторонам має бути предметом письмової угоди між Сторонами або відповідними організаціями - учасницями співробітництва. Така угода визначає порядок передачі майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності третім сторонам.