Угода між Урядом України та Урядом Його Величності Султана і Янг Ді-Пертуана Брунею Даруссаламу про сприяння та взаємний захист інвестицій

Уряд України та Уряд Його Величності Султана і Янг Ді-Пертуана Брунею Даруссаламу, (які надалі разом іменуються "Договірні Сторони", окремо - "Договірна Сторона"),

бажаючи створити сприятливі умови для посилення економічного співробітництва між ними та, зокрема, для інвестицій інвесторів однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони,

усвідомлюючи, що сприяння та взаємний захист цих інвестицій згідно міжнародних угод стимулюватимуть ділову ініціативу та процвітання обох країн,

визнаючи важливість передачі технологій та розвитку людських ресурсів, що виникають у зв'язку з такими інвестиціями,

домовились про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. Термін "інвестиція" охоплює будь-який вид активів, інвестованих у зв'язку з економічною діяльністю інвестором однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони відповідно до законодавства останньої, та включає, зокрема, але не виключно:

(a) рухоме та нерухоме майно, як і будь-які інші майнові права, такі як заставні, права утримання, забезпечення по позиці та подібні права;

(b) акції, облігації та боргові зобов'язання компанії та будь-яка інша форма участі в компанії, а також цінні папери, випущені Договірною Стороною;

(c) вимоги стосовно грошей або будь-якого виконання зобов'язань згідно контракту, пов'язаного з інвестицією, що мають економічну цінність;

(d) права промислової та інтелектуальної власності, у тому числі авторські права, патенти, корисні моделі, промислові зразки, торговельні знаки, фірмові найменування, комерційні і торговельні таємниці, технічні процеси, ноу-хау та добра воля;

(e) будь-яке право, надане згідно з законодавством або за контрактом, та будь-які ліцензії та дозволи, отримані відповідно до законодавства, у тому числі концесії на розвідку, видобування, розвиток та експлуатацію природних ресурсів.

Будь-яка зміна форми, в якій інвестовані активи, не впливає на їх характер як інвестицій.

2. Термін "територія" означає територію кожної Договірної Сторони, і морські райони, континентальний шельф та виключну економічну зону кожної з Договірних Сторін, над якими вона здійснює суверенітет, суверенні права або юрисдикцію відповідно до міжнародного права.

3. Термін "доходи" означає грошові кошти, одержані внаслідок інвестицій, зокрема але не виключно прибутки, відсотки, приріст капіталу, акції, дивіденди, роялті, гонорари.

4. Термін "інвестор" означає будь-якого громадянина або юридичну особу, яка інвестує на території іншої Договірної Сторони:

(a) термін "громадянин" означає фізичну особу, що має громадянство Договірної Сторони відповідно до її застосованого законодавства;

(b) термін "юридична особа" означає:

i) для України:

Будь яку юридичну особу, засновану чи зареєстровану відповідно до законодавства України.

ii) для Брунею Даруссаламу:

Будь-яку юридичну особу, у тому числі товариство, корпорацію, організацію, фірму, асоціацію та інші організації з чи без статусу юридичної особи, які належним чином утворені чи засновані або інакшим чином організовані у Брунеї Даруссаламі з обмеженою чи необмеженою відповідальністю, незалежно від того, чи є вони прибутковими чи неприбутковими.

1. Кожна Договірна Сторона на своїй території наскільки це можливо заохочує інвестиції інвесторів іншої Договірної Сторони та допускає такі інвестиції відповідно до свого законодавства. Кожна Договірна Сторона в усі часи забезпечує справедливе та рівне ставлення до інвестицій, здійснених на її території інвесторами іншої Договірної Сторони.

2. Інвестиції інвесторів будь-якої з Договірних Сторін в усі часи отримують повний захист і безпеку на території держави іншої Договірної Сторони. Прибутки від інвестицій, та у випадку здійснення реінвестицій, прибутки від реінвестицій користуються таким же захистом як і інвестиції. Жодна Договірна Сторона не застосовує жодних надмірних або свавільних заходів щодо управління, утримання, використання та розпорядження інвестиціями інвесторів іншої Договірної Сторони на своїй території.

3. Ця Угода також застосовується до інвестицій, здійснених до набуття нею чинності інвесторами будь-якої Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони відповідно до законодавства останньої.

1. Жодна з Договірних Сторін на своїй території не надає інвестиціям, що знаходяться у власності або під контролем інвестора іншої Договірної Сторони, режим, який є менш сприятливим ніж той, що вона надає інвестиціям своїх власних інвесторів чи інвестиціям інвесторів будь-якої третьої Держави.

2. Жодна з Договірних Сторін не надає інвесторам іншої Договірної Сторони стосовно їх діяльності, пов'язаної з інвестиціями на її території, режим, що є менш сприятливим ніж той, що надається своїм власним інвесторам чи інвесторам будь-якої третьої Держави.

3. Положення пунктів 1 і 2 цієї Статті не тлумачаться з тим, щоб зобов'язати одну Договірну Сторону поширювати на інвесторів іншої Договірної Сторони переваги будь-якого режиму, преференції або привілеї, які можуть бути поширені першою Договірною Стороною, у зв'язку з:

(a) будь-яким митним союзом, зоною вільної торгівлі або монетарним союзом або подібними міжнародними угодами, що ведуть до таких союзів або утворень чи інших форм регіонального співробітництва, стороною яких будь-яка Договірна Сторона є або може стати;

(b) будь-якою міжнародною угодою або домовленістю, що цілком або частково стосується оподаткування чи національного законодавства, що цілком або частково стосується оподаткування.

1. Інвестиції інвесторів будь-якої Договірної Сторони не будуть експропрійовані чи націоналізовані або піддані прямим чи непрямим заходам, що мають вплив, еквівалентний експропріації або націоналізації (далі - "експропріація") на території іншої Договірної Сторони, окрім як для державних цілей, на недискримінаційній основі та із супроводженням негайною, адекватною та дійсною компенсацією.

2. Така компенсація обчислюється як еквівалент справедливої ринкової вартості інвестицій безпосередньо до моменту, коли про експропріацію або загрозу експропріації стало загальновідомо. Там, де ринкова вартість не може бути з'ясована належним чином, компенсація визначається згідно з міжнародно визнаними принципами розрахунків. Компенсація включає відсоток (LIBOR) від дати експропріації до дати платежу. Сума компенсації підлягає перегляду згідно належної правової процедури. Остаточно визначена сума компенсації, сплачується інвесторам у вільно конвертованій валюті, може бути ефективно реалізована і переказана відповідно до Статті 6.

1. Інвесторам Договірної Сторони, інвестиції яких зазнають втрат через війну, збройний конфлікт, національний надзвичайний стан, переворот, повстання, заколот або інші подібні події на території іншої Договірної Сторони, надається останньою Договірною Стороною режим щодо реституції, компенсації або іншого зустрічного забезпечення, не менш сприятливий, ніж той, який остання Договірна Сторона надає своїм власним інвесторам або інвесторам будь-якої третьої країни, залежно від того, який з них є більш сприятливим.

2. Без впливу на пункт 1 цієї Статті, інвесторам однієї Договірної Сторони, які під час будь-яких подій, зазначених у цьому пункті, зазнають втрат на території іншої Договірної Сторони, що виникають внаслідок:

(a) реквізиції їхньої власності її силами або владами або

(b) знищення їхньої власності її силами або владами, яке не було викликане воєнними діями, або не вимагалось потребами ситуації,

буде надано справедливу та адекватну компенсацію.

3. Платежі, що виникають згідно цієї Статті, будуть здійснюватись у вільно конвертованій валюті та будуть ефективно реалізовуватись та переказуватись без затримки відповідно до Статті 6.

1. Кожна Договірна Сторона гарантує інвесторам іншої Договірної Сторони, після здійснення усіх податкових зобов'язань та інших обов'язкових платежів, вільний переказ платежів, які стосуються інвестицій, зокрема:

(a) сум початкового і додаткового капіталу, використаних для утримання, збільшення або розширення інвестицій;

(b) прибутків;

(c) погашення позик;

(d) надходжень від загального або часткового продажу чи загальної або часткової ліквідації інвестицій;

(e) відшкодувань збитків, передбачених у Статтях 4 і 5 цієї Угоди;

(f) сум, необхідних для здіснення платежів за контрактами, у тому числі сум, необхідних для здійснення виплат по роялті та інших платежів, що виникають внаслідок ліцензій, франшиз, концесій та інших подібних прав;

(g) заробітки інвесторів однієї Договірної Сторони, робота яких пов'язана з інвестиціями на території іншої Договірної Сторони.

2. Перекази здійснюються невідкладно і, у будь-якому разі, протягом періоду часу, що не перевищує один місяць від дати, на яку було подане прохання про переказ. Перекази здійснюються за ринковим курсом обміну валют, що діє на день переказу.

3. У разі, якщо ринковий курс обміну валют не існує, курс обміну відповідатиме крос-курсу, отриманому на підставі курсів, які застосовуються Міжнародним Валютним Фондом на дату платежу для обміну відповідної валюти, на Спеціальні Права Запозичень.

1. Якщо Договірна Сторона або її призначений орган здійснює платежі своїм інвесторам згідно гарантії, що вона надала в зв'язку з інвестицією на території іншої Договірної Сторони, або якщо інвестиція на території однієї Договірної Сторони застрахована від некомерційних ризиків згідно системи, встановленої законодавством, та платежі здійснюються страховою компанією по гарантії компенсації стосовно таких інвестицій, остання Договірна Сторона визнає:

(a) передачу, по закону або згідно законної угоди в цій країні, будь-якого права або права вимоги інвестора, першій Договірній Стороні або її призначеному органу, та

(b) що перша Договірна Сторона або її призначений орган отримала право внаслідок суброгації користуватися таким ж правами та висувати такі ж вимоги, як цей інвестор, та прийме такі ж зобов'язання, пов'язані з цією інвестицією. Щодо переказів платежів, здійснюваних згідно такої суброгації прав та вимог, застосовуються положення Статті 6 із відповідними змінами.

2. Отримані внаслідок суброгації права або вимоги не виходитимуть за рамки первісних прав та вимог інвестора.

1. Спори між Договірними Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Угоди повинні, якщо це можливо, вирішуватись шляхом дипломатичних консультацій та переговорів.

2. Якщо спір не може бути вирішений таким чином протягом шести місяців, його на запит будь-якої Договірної Сторони буде передано до Арбітражу відповідно до положень цієї Статті.

3. Арбітраж створюється для кожного індивідуального випадку наступним чином. Протягом двох місяців після отримання звернення щодо арбітражу, кожна з Договірних Сторін призначить одного члена цього Арбітражу. Ці два члени потім оберуть Голову, який буде громадянином третьої Держави, з якою обидві Договірні Сторони підтримують дипломатичні відносини. Голову буде призначено протягом трьох місяців з дати останнього призначення інших двох членів.

4. Якщо періоди, зазначені в пункті 3 вище не були дотримані, будь-яка Договірна Сторона може за відсутності будь-якої іншої відповідної домовленості запросити Голову Міжнародного Суду ООН зробити необхідні призначення. Якщо він є громадянином будь-якої Договірної Сторони або якщо інші причини перешкоджають йому виконувати вказану функцію, буде запрошено Віце-Голову, щоб зробити необхідні призначення. Якщо з'ясується, що Віце-Голова є громадянином будь-якої Договірної Сторони або також не може виконувати вказану функцію, член Міжнародного Суду ООН, наступний за старшинством, який не є громадянином будь-якої Договірної Сторони, буде запрошений зробити необхідні призначення.

5. Арбітраж приймає рішення більшістю голосів, і його рішення будуть обов'язковими для виконання. Кожна Договірна Сторона несе витрати щодо свого члена арбітражу та свого представництва в арбітражному судочинстві; витрати щодо Голови та витрати, що залишаються, несуться в рівних частинах обома Договірними Сторонами. Арбітраж може визначити будь-яку альтернативну систему розподілу витрат. Стосовно інших питань арбітраж визначить свої власні процедури.

1. Будь-який інвестиційний спір між Договірною Стороною та інвестором іншої Договірної Сторони буде по можливості вирішуватися шляхом мирних переговорів між сторонами спору.

2. (a) Якщо будь-який спір не може бути таким чином вирішений в період шість місяців з моменту, коли про нього заявила одна зі сторін спору, він буде на запит однієї з сторін спору переданий на вирішення згідно Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами, що відкрита для підписання в Вашингтоні 18 березня 1965 року ("Конвенція").

(b) Якщо спір передано для примирення згідно Конвенції, але процедура примирення визначена іншою, ніж шляхом підписання мирової угоди, спір буде, на запит однієї з сторін спору, переданий до арбітражу згідно Конвенції.

Кожна Договірна Сторона погоджується на прийнятність такої процедури.

3. У разі якщо сторони спору домовились про інше, положення пунктів 3-5 Статті 8 будуть застосовані із відповідними змінами, за умови, що призначення членів арбітражу відповідно до пункту 3 Статті 8 здійснюється сторонами спору, у разі якщо період, визначений у пункті 3 Статті 8 не дотримується, будь яка сторона спору може, за відсутності іншої домовленості, запросити Голову Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торговельній палаті у м. Париж для здійснення необхідних призначень. Арбітраж визначить власні процедури відповідно до Правил арбітражу Комісії ООН по міжнародному торговельному праву.

4. Протягом арбітражної процедури чи забезпечення виконання рішення, Договірні Сторони, втягнуті у суперечку, не будуть висувати заперечень стосовно того, що інвестор іншої Договірної сторони отримав часткову чи повну компенсацію його збитків згідно контракту страхування. У цьому випадку сума компенсації у відповідності до арбітражного рішення, що буде виплачена інвестору Договірної сторони не включатиме суму компенсації, що була покрита страховою компанією.

5. Арбітражне рішення буде остаточним та обов'язковим для виконання для сторін спору. Кожна Договірна Сторона зобов'язується виконувати рішення відповідно до свого національного законодавства.

1. Якщо питання регулюється одночасно цією Угодою та іншою міжнародною угодою, сторонами якої є Договірні Сторони, ніщо в цій Угоді не заважатиме Договірним Сторонам або будь-яким їх інвесторам, які володіють інвестиціями на території іншої Договірної Сторони користуватися перевагами тих правил, які для них є більш сприятливими.

2. Якщо режим, який має надаватися однією Договірною Стороною інвесторам іншої Договірної Сторони відповідно до її законодавства або інших конкретних положень контрактів, є більш сприятливим, ніж той, який надається цією Угодою, буде надано більш сприятливий режим.

1. Положення цієї Угоди застосовуються до інвестицій, здійснених інвесторами однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони як до, так і після набуття чинності цією Угодою.

2. Положення цієї Угоди не застосовуються до спорів, які виникли в зв'язку з інвестиціями між інвестором однієї Договірної Сторони та іншою Договірною Стороною до набуття цією Угодою чинності.

1. Положення цієї Угоди можуть бути змінені за взаємною згодою Договірних Сторін.

2. Такі доповнення оформлюватимуться додатковими протоколами та становитимуть невід'ємну частину цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона письмово повідомить іншу Договірну Сторону про завершення своїх відповідних процедур, необхідних згідно з її законодавством для набуття чинності цією Угодою. Ця Угода набере чинності з дати останнього дипломатичного повідомлення.

2. Ця Угода залишатиметься чинною протягом десяти років. Після цього вона залишатиметься чинною протягом невизначеного терміну, якщо жодна зі Сторін не повідомить іншу в письмовій формі про свій намір припинити її дію не пізніше, ніж за дванадцять місяців до закінчення відповідного строку.

3. Ця Угода залишатиметься чинною незалежно від існування дипломатичних чи консульських відносин між Договірними Сторонами.

4. Стосовно інвестицій, здійснених до припинення чинності цієї Угоди, положення цієї Угоди продовжуватимуть діяти протягом 10 років з дати припинення чинності.

5. Протокол, що додається, становить невід'ємну частину цієї Угоди.

На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на те уповноважені, підписали цю Угоду.

Здійснено в м. Києві 18 червня 2004 р. у двох дійсних примірниках, кожний українською, малайською та англійською мовами, причому всі тексти є рівно автентичними. У разі розбіжностей у тлумаченні переважну силу матиме текст англійською мовою.

При підписанні Угоди між Урядом України та Урядом Його Величності Султана і Янг Ді-Пертуана Брунею Даруссаламу про сприяння та взаємний захист інвестицій, представники, що нижче підписалися, додатково домовилися щодо наступних положень, які становитимуть невід'ємну частину Угоди:

1. Додаткова стаття 3

(a) Заходи, які вживаються однією з Договірних Сторін з метою досягнення цілей розвитку для сприяння створенню промисловості на своїй території та застосовуються тільки до своїх громадян, не вважаються такими, що суперечать зобов'язанням згідно з Статтею 3, за умови, що такі заходи істотно не позначаються на здійснених і дозволених інвестиціях інвесторів іншої Договірної Сторони. Заходи, які вживаються з метою захисту публічного порядку та безпеки, охорони здоров'я або моралі, не тлумачаться як надання "менш сприятливого режиму" в розумінні Статті 3.

(b) Наступне, зокрема, але не виключно тлумачиться як "діяльність" у розумінні пункту 2 Статті 3: управління, утримання, продаж або інше розпорядження інвестицією. Наступне, зокрема, тлумачиться як "режим менш сприятливий" в розумінні Статті 3: нерівне ставлення у разі введення обмежень на продаж сировини, допоміжних матеріалів, енергетичних ресурсів або палива або засобів виробництва чи експлуатації будь-якого виду, нерівне ставлення у разі встановлення обмежень щодо торгівлі товарами в межах країни або поза її межами, а також будь-які інші заходи, що мають подібний характер.

(c) Положення Статті 3 не зобов'язують жодну з Договірних Сторін поширювати на інвесторів-резидентів іншої Договірної Сторони податкові привілеї, податкові вилучення та знижки, які відповідно до національного податкового законодавства надаються виключно інвесторам-резидентам на її території.

(d) Договірні Сторони зобов'язуються відповідно до свого національного законодавства прихильно розглядати заяви щодо в'їзду та тимчасового перебування осіб будь-якої Договірної Сторони, які мають намір здійснити в'їзд на територію іншої Договірної Сторони у зв'язку з інвестицією; такий же порядок застосовується і до найманих осіб однієї з Договірних Сторін, які мають намір здійснити в'їзд та тимчасово перебувати з метою працевлаштування на території іншої Договірної Сторони у зв'язку з інвестицією. В цьому відношенні заяви щодо надання дозволів на працевлаштування мають також розглядатися прихильно.

2. У випадку, коли товари або особи, пов'язані з інвестицією, повинні бути доставлені засобами транспорту, кожна з Договірних Сторін не повинна забороняти або створювати перепони транспортним підприємствам іншої Договірної Сторони та повинна надавати відповідні необхідні дозволи для здійснення таких перевезень згідно з своїм законодавством.