Договір між Україною та Російською Федерацією про економічне співробітництво на 1998-2007 роки

Україна та Російська Федерація, далі "Високі Договірні Сторони",

керуючись Договором про дружбу,співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією від 31 травня 1997 року,

виходячи з необхідності подальшого зміцнення і розвитку рівноправних та взаємовигідних торгово-економічних і виробничих відносин, надання їм довгострокового і сталого характеру, ефективного використання економічного та науково-технічного потенціалу двох держав і підвищення добробуту їхніх народів,

надаючи важливого значення гармонізації здійснення економічних реформ, створенню умов для поетапного переходу до вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили,

враховуючи взаємодію на основі домовленостей в рамках Співдружності Незалежних Держав,

погодились про таке:

Високі Договірні Сторони здійснюють Програму економічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією на 1998-2007 роки (далі - Програма), яка є складовою частиною цього Договору.

Економічне співробітництво Високих Договірних Сторін здійснюється шляхом взаємодії між господарюючими суб'єктами незалежно від їхніх форм власності і підпорядкованості, з додержанням загальновизнаних норм міжнародного права та національного законодавства.

Високі Договірні Сторони, визнаючи необхідність поетапного формування та розвитку загального економічного простору, створюватимуть сприятливі умови для узгодження основних напрямків соціально-економічних перетворень, структурної перебудови; зближення нормативно-правової бази у галузі зовнішньоекономічної діяльності, митно-тарифної і податкової політики, антимонопольного регулювання; формування окремих проектів і програм, сприяння розвитку кооперації, створенню спільних виробничих структур, взаємній участі у приватизації, в інвестиційних проектах згідно з національним законодавством.

Уряди Високих Договірних Сторін координують виконання Програми, здійснюють поетапний контроль за її реалізацією і, у разі необхідності, вносять до неї корективи.

Хід виконання Програми якнайменш один раз на рік розглядається на найвищому рівні.

Спори щодо тлумачення і застосування положень цього Договору підлягають врегулюванню шляхом консультацій та переговорів.

До цього Договору можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються міжурядовими протоколами, що є складовою частиною цього Договору, і набувають чинності у відповідності до положень його Статті 8.

Виконання положень цього Договору не зашкоджує правам та обов'язкам, які випливають з інших міжнародних договорів Високих Договірних Сторін.

Цей Договір набирає чинності від дати отримання останнього письмового повідомлення, яке підтверджує виконання Високими Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Договором, і діє до 31 грудня 2007 року.

Кожна з Високих Договірних Сторін може припинити дію цього Договору шляхом письмового повідомлення іншої Високої Договірної Сторони. У цьому випадку Договір припиняє свою дію через 6 (шість) місяців від дати отримання такого повідомлення.

Припинення дії цього Договору не зашкоджує здійсненню проектів, які виконуються згідно з Програмою.

Вчинено у м.Москва 27 лютого 1998 року у двох примірниках, кожний українською і російською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

Україна та Російська Федерація є найбільшими економічними партнерами. Взаємні економічні інтереси обох держав зумовлені перш за все високим рівнем виробничих, коопераційних та технологічних зв'язків, що склалися історично, практично в усіх галузях економіки та об'єктивною необхідністю їх збереження і подальшого розвитку на взаємовигідній та рівноправній основі.

Однак в останні роки через низку причин традиційні економічні зв'язки України та Російської Федерації значною мірою були послаблені. Сьогодні їх стан не відповідає потребам обох держав, що зумовило необхідність спільної розробки єдиного напряму подальшого розвитку двосторонніх економічних відносин.

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією, підписаний 31 травня 1997 року, став підгрунттям для спільного виконання цієї роботи. На основі положень Договору було розроблено Програму економічного співробітництва України та Російської Федерації на 1998-2007 роки (далі "Програма").

Радикальні зміни в економіці України та Росії, що мали місце після проголошення незалежності обома державами, становлення ринкових механізмів супроводжувалися послабленням господарських і коопераційних зв'язків, значним падінням обсягів виробництва та ще більш глибоким скороченням взаємного товарообігу.

В умовах порушення коопераційних зв'язків, що склалися раніше, нестабільності національних грошових систем та погіршення фінансового стану підприємств, недосконалості системи взаємних розрахунків, несиметричності систем оподаткування погіршилася структура товарообігу та зросло застосування бартеру при здійсненні експортно-імпортних операцій.

В економічному співробітництві України та Російської Федерації слабо використовувався один із найважливіших напрямків - створення спільних виробничих структур, що сприяють відновленню і розвиткові коопераційних і технологічних зв'язків підприємств і галузей, збереженню і більш ефективному використанню спеціалізації підприємств, що склалася раніше, в галузі машинобудування, хімічної промисловості, паливно-енергетичного та військово-промислового комплексів, мобілізації фінансових та інвестиційних ресурсів. Правова основа для організації і діяльності таких структур в законодавчих актах України та Російської Федерації поки що істотно відрізняється, що серйозно гальмує їх створення.

Аналогічна ситуація склалася з розробкою довгострокових міждержавних цільових комплексних програм, спрямованих на вирішення проблем, що представляють взаємний інтерес у сфері виробництва різних типів продукції, в тому числі технічно складної і наукоємної, у проведенні фундаментальних досліджень.

Через неоднаковість нормативно-правової бази не отримує розвитку участь українських та російських суб'єктів господарювання в акціонуванні підприємств, що розташовані на територіях обох держав, і перш за все в таких сферах, як переробка нафти, енергетика, чорна і кольорова металургія.

Між Україною та Росією не повністю врегульовані проблеми, пов'язані з узгодженням транзитних режимів, систем стягування місцевих податків і портових зборів, недостатньо використовуються можливості взаємовигідного співробітництва в галузі торговельного судноплавства, повітряного сполучення, трубопровідного транспорту та міжсистемних ліній електропередач.

Проблеми, які існують в економічних відносинах України та Росії, вимагають їх адекватного вирішення, розробки довгострокової стратегії взаємовигідного економічного співробітництва, здійснення цієї Програми.

Програма розроблена з метою здійснення Україною та Російською Федерацією на довгостроковій основі узгодженого комплекса заходів, у тому числі нормативно-правового характеру, по наданню державного сприяння розвиткові взаємовигідних економічних та науково-технічних зв'язків між двома країнами, досягненню суттєвого прогресу у виробничому співробітництві провідних галузей національних економік та зростання на цій основі взаємного товарообігу до 2008 року не менш ніж у 2,5 рази, а також задоволенню духовно-культурних потреб народів України та Російської Федерації та підвищення життєвого рівня населення обох сторін.

Для реалізації цих цілей Програма передбачає взаємодію державних органів України та Російської Федерації у таких основних напрямках:

спільний пошук шляхів, які забезпечують розвиток економічного співробітництва, спрямованого на піднесення економік обох держав в інтересах підвищення життєвого рівня населення;

узгоджена взаємодія у здійсненні інституціональних перетворень при формуванні ринкової економіки держав, і в першу чергу у сфері проведення приватизації, створення умов для добросовісної конкуренції, регулювання діяльності природних монополій і т.ін.;

зближення концептуальних підходів у структурній перебудові економіки в обох державах, створення господарюючим суб'єктам стимулів для розширення виробництва, збільшення інвестицій у його розвиток, запровадження новітніх досягнень у сфері науки та передових технологій, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, що виробляється.

У процесі виконання Програми передбачається вирішити такі завдання:

- зближення нормативно-правової бази у галузях регулювання зовнішньоекономічної діяльності та податкової системи, здійснення заходів щодо взаємного захисту національних товаровиробників, розвиток міжрегіонального співробітництва;

- формування окремих міждержавних проектів та програм економічного співробітництва, створення спільних підприємств різних видів та форм, розвиток виробничої кооперації, активізація взаємної діяльності національних та іноземних інвесторів на території обох держав;

- ефективне використання та розвиток транспортних комунікацій та зв'язку;

- удосконалення платіжно-розрахункових та кредитно-фінансових відносин;

- взаємодія у розвитку фондових ринків.

Програмою передбачається здійснити зближення головних напрямків проведення ринкових реформ в Україні та Російській Федерації з метою синхронізації умов господарчої діяльності та закласти підвалини для подальшого розвитку інтеграційних процесів в економіці, що може сприяти також підвищенню ефективності діяльності Співдружності Незалежних Держав в цілому.

До головних напрямків, згідно з якими пропонується координувати дії Сторін у проведенні економічних реформ, належать:

- взаємообмін національними програмами приватизації України та Російської Федерації і підготовка пропозицій щодо створення умов, які сприятимуть взаємоучасті господарюючих суб'єктів Сторін у цих програмах;

- розробка та підписання міжурядових угод по здійсненню конкурентної політики, заохоченню та взаємозахисту інвестицій, здійснення підтримки підприємництва;

- підготовка до внесення в законодавчі органи пропозицій щодо можливого вдосконалення законодавств обох держав із захисту прав споживача.

Сторони гармонізуватимуть нормативно-правову базу, створюючи рівновигідні умови для господарюючих суб'єктів обох держав і в першу чергу тих, що стосується:

- принципів стягнення непрямих податків при здійсненні експортно-імпортних операцій у взаємній торгівлі;

- формування єдиного порядку здійснення кооперованих поставок продукції, включаючи застосування непрямих податків;

- гармонізація законодавчо-нормативної бази держав у галузі створення міждержавних фінансово-промислових груп та інших спільних структур;

- зближення національних тарифів на взаємні транспортні перевезення вантажів і пасажирів, а також на транзитне перевезення вантажів, в тому числі транзит по трубопроводам через територію держав, починаючи з 1998 року;

- організація кореспондентських відносин між Центральним банком Російської Федерації та Національним банком України, а також міждержавних розрахунків і співробітництва банківських систем.

В рамках здійснення координації пріоритетних напрямків структурних змін в економіках передбачається здійснити узгодження концептуальних підходів до довгострокових програм структурної перебудови економіки, що розробляються у державах.

Основними стратегічними орієнтирами при цьому вважати:

- досягнення стабілізації виробництва та економічного зростання;

- підвищення конкурентоспроможності продукції, розвиток експортного потенціалу Сторін.

Перетворення, що мають бути здійснені в Україні та Російській Федерації в рамках здійснення узгодженої структурної політики, пов'язані з глибокою якісною перебудовою наявного виробничого потенціалу і зачіпають інтереси обох держав.

У цьому зв'язку Сторони розглянуть пропозиції щодо спільного створення і розвитку структуростворюючих виробництв, щодо шляхів та форм пайової участі у забезпеченні цих виробництв необхідними ресурсами, збереженні виробничого профілю підприємств, що мають ключове значення для забезпечення економічної безпеки України та Російської Федерації.

До таких виробництв, перш за все, належить ракетно-космічна промисловість, авіабудування, суднобудування, сільськогосподарське машинобудування, паливно-енергетичний комплекс, легка та харчова промисловість.

З метою підвищення конкурентоспроможності продукції, що виробляється підприємствами цих галузей, слід розглянути можливості збереження і розвитку найбільш цінних елементів накопиченого науково-технічного потенціалу і використання його в інтересах розвитку економік обох держав, створення для власних товаровиробників пріоритетних умов для виробництва та збуту продукції на ринках України та Російської Федерації, сприяння росту платоспроможного попиту на продукцію підприємств обох держав, захисту загального ринкового простору від недобросовісної конкуренції.

Дійовим механізмом проведення узгодженої структурної перебудови економіки України та Російської Федерації буде створення спільних українсько-російських транснаціональних структур. Формування таких структур, і перш за все у пріоритетних галузях і промислових комплексах, створює передумови для ефективного інвестування і міжгалузевого переливання капіталу, створення і розвитку раціональних коопераційних зв'язків, прискорення науково-технічного прогресу, нарощування експортного потенціалу, реалізації прогресивних структурних змін в економіці.

Важливим напрямком в узгодженні пріоритетних структурних змін економіки буде здійснення координації діяльності наукових, проектних і конструкторсько-технологічних організацій з метою ефективного використання наукових потенціалів України та Російської Федерації.

Головними напрямками співробітництва в інноваційній сфері буде розвиток технологій в:

освоєнні космосу, літакобудуванні, суднобудуванні, радіоелектроніці;

модернізації автомобілебудування, розширенні науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт в галузі створення екологічно чистої автомобільної продукції;

біотехнології для сільського господарства та виробництві медичних препаратів;

машинобудуванні, організації виробництва високоефективної техніки для оновлення продукції в галузях виробництва, сільгоспмашинобудуванні, виробництві спецтехніки, транспортних засобів, енергетичного обладнання;

металургійній промисловості - виробництво труб нафтогазового асортаменту, прогресивних профілів прокату, феросплавів і спеціальних сталей;

хімічній і нафтохімічній промисловості - виробництво добрив та засобів захисту рослин, каталізаторів, нафтохімічної продукції, малотоннажної та анілінофарбної хімічної продукції, хімічних ниток та волокон;

нафтопереробній промисловості - організація заміни первинних потужностей з нафтопереробки, впровадження новітніх технологій з метою збільшення глибини переробки нафти і підвищення якості нафтопродуктів;

атомній енергетиці - узгодження стратегії її розвитку, підвищення безпеки, співробітництво в галузі удосконалення ядерно-паливного циклу.

Програмою передбачається забезпечити найбільш сприятливі умови для розвитку співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору у мирних цілях і для забезпечення безпеки.

Основою практичного здійснення узгодженої структурної політики є реалізація обома державами як національних цільових комплексних програм і проектів, так і спільних, у тому числі таких, що передбачають великі зміни в інвестиційній діяльності.

Міждержавні цільові комплексні програми відповідно до програми структурної перебудови виробництва обох держав передбачатимуть проведення комплексу заходів, спрямованих на переміщення капіталу в найбільш перспективні сфери економіки, а також згортання неефективних, неконкурентоспроможних галузей і виробництв, з метою сприяння активізації цілеспрямованої структурної політики, забезпечення життєво важливих систем економіки, підвищення конкурентоспроможності продукції, збереження науково-технічного, виробничого і кадрового потенціалів.

У процесі здійснення Програми буде вжито дійових заходів для зміцнення і розвитку взаємовигідної виробничої кооперації і прямих зв'язків між підприємствами України та Російської Федерації, спрямованих на збільшення випуску прогресивних видів продукції, ефективне комплексне використання сировинних ресурсів, розвиток імпортозамінюючих виробництв, здійснення міждержавних програм.

Економічні перетворення, що здійснюються в Україні та Російській Федерації, викликали появу нових проблем у соціальній сфері, рішення яких потребує взаємопогоджених дій обох держав з метою безумовного дотримання прав людини.

В Заходах до цієї Програми передбачається подальше вдосконалення правової бази при вирішенні спільних найважливіших проблем у сфері соціального захисту, включаючи соціальне забезпечення громадян, зайнятість, умови праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійні захворювання, гігієну праці, шляхом укладання окремих угод. З цією метою в 1998-2000 роках намічається підготувати та укласти двосторонні угоди.

В період реалізації Програми здійснюватиметься координація зусиль у розвитку взаємовигідного співробітництва в галузі охорони здоров'я і поліпшення санітарно-епідеміологічної обстановки, виробництва лікарських препаратів і медичної техніки, у сфері підготовки висококваліфікованих кадрів для різних галузей і обміну фахівцями, вченими, аспірантами, стажистами та студентами, а також в галузі культури та мистецтва, фізичної культури, спорту, санаторно-курортної справи і туризму.

Подальше розширення отримає співробітництво в галузі захисту і поліпшення стану навколишнього середовища, запобігання транскордонним забрудненням, раціонального та ресурсозберігаючого природокористування.

Розвиток і поглиблення торговельного співробітництва між Україною та Російською Федерацією здійснюватиметься з подальшою лібералізацією діючого між державами режиму вільної торгівлі, переходом в найкоротші строки на єдині принципи стягнення непрямих податків у взаємній торгівлі, поступовим усуненням торговельно-технічних бар'єрів і непрямих нетарифних обмежень, зближенням митних тарифів.

В галузі гармонізації діючих в Україні та Російській Федерації митних режимів передбачається, по можливості, уніфікувати митні правила і процедури, усунути існуючі елементи дискримінації під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, забезпечити при цьому тісну взаємодію митних, прикордонних та інших органів на підставі двосторонніх регламентуючих документів.

Гармонізація митного режиму України та Російської Федерації передбачає співробітництво по таких напрямках:

спрощення митних процедур у взаємній торгівлі та удосконалення методів роботи;

зближення процедур митного оформлення у різних митних режимах, зокрема, при транзиті, реекспорті, реімпорті, в тому числі, технології митного контролю поїздів міжнародного сполучення;

уніфікація вантажної митної декларації;

розробка єдиного підходу до питання організації митного контролю за переміщенням і оформленням підакцизних товарів, що підлягають маркіруванню;

здійснення спільного митного контролю у пунктах пропуску і при митному оформленні енергоносіїв (газ, електроенергія);

удосконалення митного режиму при поставках продукції в рамках виробничої кооперації господарюючих суб'єктів, а також митно-банківського валютного контролю;

сприяння впровадженню сучасних систем митної інформації і управлінню ними, включаючи комп'ютерні системи в пунктах митного контролю;

сприяння впровадженню у практику митного контролю положень, спеціально розроблених нормативних документів із захисту інтелектуальної власності;

підготовка пропозицій щодо розвитку співробітництва митних служб з питань затримки і повернення культурних цінностей, що вивозяться і ввозяться незаконно.

Програма передбачає розширення співробітництва в галузі взаємодії транспортних систем України та Російської Федерації, в тому числі нафтогазопроводів, по яких здійснюються експортно-імпортні поставки енергоресурсів, маючи на увазі їх більш ефективне використання у взаємних перевезеннях вантажів, зниженні транспортних витрат, проведення з цією метою узгодженої політики розвитку і реконструкції систем транспорту.

Необхідно буде розробити і реалізувати спільні програми розвитку транспортної інфраструктури, узгодити податкову і тарифну політику в галузі транспорту, координувати дії транспортних служб у частині раціонального використання парку вагонів і контейнерів, задіяних у перевезенні вантажів між державами, встановити єдині технічні вимоги до транспортних комунікацій, навантажень і габаритів транспортних засобів, перевезень важких та великогабаритних вантажів.

Спільна реалізація цього завдання здійснюватиметься за такими напрямками:

удосконалення нормативно-правової бази на основі реалізації існуючих і підготовки нових двосторонніх угод в галузі автомобільного, залізничного, повітряного, морського та річкового транспорту;

координація спільних дій у галузі будівництва на території обох держав трансєвропейських магістралей, в тому числі із залученням засобів українських і російських інвесторів, а також кредитів і капіталу третіх країн.

Організація і здійснення торговельних відносин між країнами передбачає активний обмін необхідною статистичною інформацією, і в першу чергу порівняння даних по зовнішній торгівлі. Передбачається обмін статистичними виданнями і публікаціями, методологічними матеріалами і розробками, програмами, а також досвідом проведення статистичних спостережень, переписів, обстежень, узгодження принципів формування статистики зовнішньої торгівлі.

Будуть підготовлені пропозиції щодо створення спільної інформаційної системи України та Російської Федерації, яка повинна забезпечити відслідкування стану ринків товарів і послуг обох країн, включаючи обсяги виробництва і споживання товарів і послуг, їх порівняльної кон'юнктури на внутрішньому і світовому ринку. Подання інформації до спільної інформаційної системи буде здійснюватися за узгодженим переліком показників відповідними відомствами України та Російської Федерації.

Міжрегіональне співробітництво повинно отримати подальший розвиток, в тому числі прикордонних областей України та Російської Федерації, найважливішим напрямком якого стане створення сприятливих умов для соціально-економічного зростання цих територій з урахуванням попередніх міжрегіональних господарських зв'язків, зберігання звичаїв і духовних цінностей населення, що мешкає в них.

Реалізація Програми здійснюватиметься шляхом виконання державними органами і господарюючими суб'єктами України та Російської Федерації конкретних дій, визначених у Програмі та Заходах до неї.

З метою виконання Програми в рамках Змішаної українсько-російської комісії зі співробітництва створюється Координаційна рада з реалізації Програми (далі "Координаційна рада") і робочі групи з основних розділів Програми.

Координаційна рада включає українську і російську частини, кожна з яких очолюється Головою, який призначається головами урядів Сторін.

До складу Координаційної ради входять керівники робочих груп від української і російської Сторін.

Засідання Координаційної ради проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на півроку, почергово в Україні та Російській Федерації. На засіданні Координаційної ради головує голова від приймаючої Сторони.

Основними функціями Координаційної ради є:

координація діяльності по реалізації Програми в рамках національних частин;

організація підготовки щорічного Плану заходів по реалізації Програми на відповідний рік, який виноситься на засідання Змішаної українсько-російської комісії зі співробітництва;

організація підготовки проектів міжурядових угод з питань, пов'язаних з реалізацією і координацією Програми;

підготовка для розгляду на засіданнях Змішаної українсько-російської комісії зі співробітництва окремих проблем, пов'язаних з реалізацією Програми;

інші функції, визначені регламентом Координаційної ради.

Регламент Координаційної ради розглядається і затверджується на засіданні Координаційної ради не пізніше 60-ти днів від дати набуття чинності Договором між Україною та Російською Федерацією про економічне співробітництво на 1998-2007 роки.