Угода між Урядом України та Урядом Чеської Республіки про міжнародні автомобільні перевезення

Уряд України та Уряд Чеської Республіки, надалі "Договірні Сторони",

з метою сприяння взаємовигідному розвитку комерційних та економічних відносин,

а також для полегшення регулювання пасажирських, вантажних перевезень між обома країнами і транзитом через їхні території,

домовились про таке:

1. Положення цієї Угоди стосуються пасажирських та вантажних міжнародних автомобільних перевезень між Україною та Чеською Республікою, а також транзитних перевезень їхніми територіями, що виконуються перевізниками, які зареєстровані на території країн Договірних Сторін і мають на це право згідно з національним законодавством.

2. Ця Угода не обмежує прав і обов'язків кожної з Договірних Сторін, які випливають з умов інших двосторонніх або багатосторонніх договорів про міжнародні автомобільні пасажирські та вантажні перевезення і є обов'язковими для кожної з Договірних Сторін.

1. Відповідно до цієї Угоди пасажирські перевезення - перевезення людей та їхнього багажу автобусами. До них відносяться також поїздки автобусами без пасажирів, які пов'язані з цими послугами.

2. Термін "автобус" означає автотранспортний засіб, який за своєю конструкцією призначений і використовується для перевезень більш ніж 9 осіб, включаючи водія.

1. Термін "регулярні автобусні перевезення" означає послуги, при яких поїздки виконуються за попередньо визначеним маршрутом, відповідно до визначених розкладу і тарифів на проїзд. Крім того посадка і висадка пасажирів здійснюється в початковому та кінцевому пунктах, а також на визначених зупинках за маршрутом.

Термін "спеціальні регулярні автобусні перевезення" означає регулярні автобусні перевезення, які надаються тільки окремим категоріям пасажирів.

2. Усі регулярні автобусні послуги між двома країнами, і транзитом через їхні території, повинні бути санкціоновані за взаємною згодою компетентними органами Договірних Сторін відповідно до національного законодавства кожної з Договірних Сторін.

Компетентні органи Договірних Сторін видають дозвіл на ту частину маршруту, яка проходить її територією.

3. Заявка на отримання дозволу має бути подана до компетентного органу тієї Договірної Сторони, на території якої розташовано місцеперебування перевізника і де зареєстровано транспортний засіб.

4. Згідно з пунктом 3 заявка повинна містити в собі якнайменше такі відомості:

а) назва і повна адреса транспортного перевізника;

б) вид перевезення;

в) заявлений термін дії дозволу;

г) період виконання перевезення і кількість поїздок (наприклад щоденно, щотижневе);

д) запропонований розклад руху;

є) маршрут (всі зупинки для посадки і висадки пасажирів, пункти перетину кордону);

ж) довжина маршруту в один бік і в зворотному напрямку;

з) час перебування водіїв за кермом і час відпочинку водіїв;

і) умови оплати проїзду і тарифні умови.

5. Компетентний орган однієї з Договірних Сторін повинен передати заявку з усіма згаданими даними, а також зі своєю оцінкою до компетентного органу іншої Договірної Сторони.

6. Отриманий дозвіл буде дійсним якнайбільше на період п'ять років і на бажання перевізника термін його дії може бути збільшений компетентними органами Договірних Сторін.

1. Маятникові перевезення - перевезення, при яких попередньо сформовані групи пасажирів перевозяться туди і звідти з визначеного пункту відправлення до визначеного пункту призначення за декілька поїздок. Групи пасажирів, перевезені до пункту призначення, повинні бути пізніше доставлені до початкового пункту відправлення. Крім власне транспортних операцій маятникові перевезення включають розташування груп пасажирів у місцях призначення. Перша поїздка звідти і остання поїздка туди повинні здійснюватися без пасажирів.

2. Будь-яке маятникове перевезення повинно бути погоджено з компетентним органом іншої Договірної Сторони. Заявка на отримання дозволу подається подавцем безпосередньо до компетентного органу іншої Договірної Сторони. Вона повинна бути подана не пізніше ніж за 60 діб до дати початку маятникового перевезення.

3. Заявка на отримання дозволу відповідно до пункту 2 повинна містити назву та повну адресу перевізника, кількість поїздок, дату кожної з них, реєстраційні номери всіх автобусів, які виконують маятникові перевезення, а також підтвердження відомостей про місця розташування та перебування груп.

4. Об'єднаний Комітет, створений згідно зі статтею 12 цієї Угоди, узгоджує процедуру видачі дозволів, визначає їхню форму, порядок контролю та інше.

1. Нерегулярні пасажирські перевезення - всі перевезення, що відрізняються від описаних в статтях 3 і 4 цієї Угоди.

2. Для нерегулярних пасажирських перевезень між країнами Договірних Сторін або транзитом через їхні території, не потрібно дозволу у випадках, коли:

а) той самий автобус перевозить групу пасажирів і доставляє її звідти до пункту відправлення ("тури за зачиненими дверима");

б) групи пасажирів перевозяться на територію іншої Договірної Сторони, при цьому автобус повертається до країни реєстрації порожнім.

3. Для нерегулярного пасажирського перевезення, яке не відповідає умовам пункту 2, необхідно отримати дозвіл компетентного органу іншої Договірної Сторони згідно з національними законами та правилами, які діють на її території.

4. Компетентні органи Договірних Сторін повинні інформувати один одного про узгоджені дозволи для нерегулярних перевезень, згаданих в пункті 3.

5. Форма і перелік документів, потрібних для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, узгоджуються Об'єднаним Комітетом, створеним відповідно до статті 12 цієї Угоди.

1. За винятком випадків, згаданих в статті 7 цієї Угоди, перевізник повинен мати дозвіл для здійснення міжнародних вантажних перевезень дорогами на територію або з території іншої Договірної Сторони, або для транзиту цією територією.

2. Дозвіл дійсний тільки для того перевізника, якому його видано, без права передачі його іншому перевізнику. Дія дозволу поширюється на використання окремого автотранспортного засобу (автопоїзду), без урахування країни, в якій зареєстровано причеп або напівпричеп, що використовується.

3. В двосторонньому та транзитному сполученні один дозвіл дійсний для однієї поїздки туди і звідти.

4. Перевезення вантажів між однією з Договірних Сторін і третьою країною здійснюється на основі двосторонніх дозволів за умови, що маршрут перевезення проходить через територію країни реєстрації транспортного засобу. При недотриманні цієї умови потрібен спеціальний дозвіл компетентних органів.

1. Дозволи, згадані в статті 6 цієї Угоди, не потрібні в таких випадках:

а) при перевезеннях транспортними засобами, допустима маса яких разом з вантажем, а також з причепами, не перевищує 6 тон, або якщо корисне навантаження разом з причепами не перевищує 3,5 тон;

б) при перевезеннях предметів і обладнання для атракціонів, театральних, кіно-, циркових або музичних вистав, спортивних змагань, виставок чи ярмарків, радіо- та телевізійних передач або фільмів за умови, що ці предмети і обладнання імпортуються чи експортуються тимчасово;

в) при перевезеннях тіл (праху) померлих;

г) при перевезеннях пошти;

д) при перевезеннях пошкоджених транспортних засобів для надання технічної допомоги і транспортних засобів, необхідних для завершення перевезення;

є) при перевезеннях вантажів гуманітарної допомоги, які необхідні у надзвичайних ситуаціях (зокрема у випадку природних катастроф);

ж) при перевезеннях бджіл і рибних мальків.

2. Водій транспортного засобу, що здійснює перевезення, згадані в пункті 1 цієї статті, повинен мати всі необхідні підтверджуючі документи.

3. Об'єднаний Комітет, створений згідно зі статтею 12 цієї Угоди, за узгодженням з відповідними органами своїх країн може уточнити перелік перевезень, що не потребують дозволів.

1. Об'єднаний Комітет, створений згідно зі статтею 12 цієї Угоди, визначає кількість і види дозволів для кожної з Договірних Сторін з урахуванням розвитку економічних взаємовідносин і вимог міжнародної торгівлі для обох Договірних Сторін. Узгоджена кількість бланків дозволів взаємно передається компетентними органами Договірних Сторін.

2. Об'єднаний Комітет, створений згідно зі статтею 12 цієї Угоди, затверджує форму окремих видів дозволів.

1. Що стосується маси і габаритів транспортних засобів, кожна з Договірних Сторін зобов'язується не застосовувати до транспортних засобів, зареєстрованих на території іншої Договірної Сторони, обмежуючих умов, які відрізняються від тих, що діють для транспортних засобів в її країні.

2. Якщо маса або габарити транспортного засобу або комбінації транспортних засобів, які виконують перевезення, перевищують допустимий максимум, що встановлений на території Договірної Сторони, то до виконання перевезення необхідно отримати спеціальний дозвіл компетентного органу цієї Договірної Сторони.

3. Перевезення небезпечних вантажів здійснюються на основі спеціальних дозволів.

1. Транспортні засоби, які зареєстровані на території однієї з Договірних Сторін, виконують міжнародні перевезення пасажирів і вантажів на території іншої Договірної Сторони відповідно до положень цієї Угоди і в межах встановленої квоти дозволів, звільняються на основі паритету від стягнення податків і дорожніх зборів за винятком випадків, зазначених в пункті 2 цієї статті.

2. Положення пункту 1 цієї статті не поширюються на:

а) збори, які включені у вартість палива;

б) додаткові збори, які стягуються за використання окремих категорій автострад, мостів, тунелів та інженерно-технічних споруд;

в) адміністративні збори за перевищення допустимої загальної маси автотранспортного засобу або навантаження на вісь, які встановлені національним законодавством Договірних Сторін.

3. Положення пункту 1 цієї статті не поширюються на автотранспортні засоби, які виконують перевезення вантажів за дозволами, виданими понад встановлену квоту.

4. Паливо, що міститься у баках транспортного засобу, передбачених і встановлених заводом-виготовлювачем для даної моделі транспортного засобу, звільняється від сплати мита та митних зборів.

5. Запасні частини, які тимчасово ввозяться на територію іншої Договірної Сторони для ремонту транспортного засобу, що виконує перевезення в рамках цієї Угоди, звільняються від оплати мита і зборів. Замінені запасні частини підлягають поверненню до країни реєстрації транспортного засобу або знищенню під контролем митних органів.

1. Згідно з умовами цієї Угоди перевізники обох країн та екіпажі транспортних засобів під час перебування на території іншої країни, повинні дотримуватися законів і правил, що діють на території цієї країни.

2. Ця Угода не дає права перевізникам однієї з Договірних Сторін на перевезення пасажирів і вантажів між пунктами, розташованими на території іншої Договірної Сторони. На виконання таких перевезень потрібен спеціальний дозвіл компетентних органів Договірних Сторін.

3. Дозволи та інші необхідні документи, які оформлюються відповідно до положень цієї Угоди, повинні знаходитися в транспортних засобах, для яких вони видані, і повинні пред'являтися водіями на вимогу всіх органів, які мають право вимагати цього.

4. У випадках грубого або повторного порушення перевізником або екіпажем транспортного засобу положень цієї Угоди, законів і правил, що діють на території іншої Договірної Сторони, компетентний орган тієї Договірної Сторони, на території якої зареєстровано транспортний засіб, на прохання компетентного органу Договірної Сторони, на території якої здійснено порушення, буде вживати один з таких заходів:

а) внесення попередження перевізнику;

б) тимчасове усунення від виконання перевезень;

в) припинення видачі дозволів відповідальному за порушення перевізнику або вилучення вже виданого дозволу.

Захід, згаданий в підпункті "б" пункту 4, може застосовуватися компетентними органами Договірної Сторони, на території якої мало місце порушення, негайно.

5. Компетентні органи в разі застосування одного з заходів, згаданих в пункті 4, інформують про це компетентні органи іншої Договірної Сторони.

6. Заходи, згадані в цій статті, не виключають можливості застосування до порушників штрафних санкцій, які передбачені національним законодавством країни, на території якої здійснено порушення.

1. Представники компетентних органів обох Договірних Сторін утворюють Об'єднаний Комітет, який або щорічно, або на прохання однієї з Договірних Сторін скликається для забезпечення належного виконання цієї Угоди. В разі необхідності Об'єднаний Комітет за участю інших компетентних інстанцій розробляє пропозиції щодо приведення цієї Угоди у відповідність з розвитком перевезень, а також з правовими нормами, що змінюються.

2. Компетентні органи Договірних Сторін, представлені:

з української сторони - Міністерством транспорту України;

з чеської сторони - Міністерством транспорту і зв'язку Чеської Республіки.

1. Ця Угода набуває чинності на тридцятий день після отримання по дипломатичних каналах останнього повідомлення про виконання всіх процедур, необхідних для набуття чинності цією Угодою в країнах Договірних Сторін.

2. Ця Угода укладена на невизначений строк.

Кожна з Договірних Сторін має право денонсувати цю Угоду. Повідомлення про це по дипломатичних каналах має бути надіслано іншій Договірній Стороні не пізніше, ніж за 6 місяців до передбаченої дати припинення чинності Угодою.

Здійснено в м.Києві 1 липня 1997 року в двох примірниках, кожний українською, чеською і російською мовами, причому всі тексти автентичні. У випадку виникнення розбіжностей в тлумаченні положень цієї Угоди перевага надається тексту російською мовою.