Угода між Урядом України і Урядом Монголії про заохочення та взаємний захист інвестицій

Дата підписання: 05.11.1992

Дата набуття чинності: 05.11.1992

Уряд України та Уряд Монголії, які надалі іменуються "Договірні Сторони",

бажаючи створити сприятливі умови та закласти правові основи для інвестицій інвесторів однієї держави на території іншої держави,

визначаючи, що заохочення та взаємний захист таких інвестицій відповідно до цієї Угоди сприятимуть стимулюванню ділової ініціативи та розвиткові економічного співробітництва між обома країнами на основі принципів рівноправ'я та взаємної вигоди,

домовились про нижчевикладене:

Для цілей цієї Угоди:

а) термін "інвестиція" означає всі види цінностей і, зокрема, але не виключно, включає:

- рухоме та нерухоме майно і відповідні майнові права, такі, як застава та інші,

- акції, вклади, облігації та інші форми участі в компаніях і підприємствах,

- грошові вимоги та право вимоги про виконання договірних зобов'язань, які мають вартість,

- права на промислову та інтелектуальну власність, в тому числі авторські права, патенти, товарні знаки, фірмові найменування, промислові дизайни, комерційні таємниці, "ноу-хау" та "гудвіл",

- дозволені або передбачені контрактом права на здійснення господарської та комерційної діяльності, включаючи права на розвідування, розроблення, видобування та експлуатацію природних ресурсів.

Зміна форм вкладення цінностей не впливає на їх кваліфікацію в якості інвестицій.

б) "доходи" означає суми, отримані внаслідок інвестицій і, зокрема, але не виключно, включає прибуток, відсотки, дивіденди, роялті та винагороди,

в) "інвестор" означає відносно кожної з Договірних Сторін:

- фізичні особи, які мають громадянство однієї з Договірних Сторін відповідно до її законодавства,

- компанії, корпорації, товариства, фірми, підприємства, організації, асоціації та інші господарські об'єднання, засновані та зареєстровані відповідно до чинного законодавства на території однієї з Договірних Сторін і правоздатні здійснювати інвестиції на території іншої Договірної Сторони,

г) "територія":

- відносно України - територія, над якою Україна здійснює свої суверенні права та юрисдикцію відповідно до міжнародного права, включаючи морські райони, що прилягають до узбережжя, в тому числі морське дно та його надра, що прилягають до зовнішніх меж територіального моря України,

- відносно Монголії - територія, над якою Монголія здійснює свої суверенні права.

Кожна з Договірних Сторін заохочуватиме та створюватиме сприятливі умови інвесторам іншої Договірної Сторони для здійснення інвестицій на її території і допускатиме такі інвестиції відповідно до свого законодавства.

Інвестиціям інвесторів кожної з Договірних Сторін завжди надаватиметься справедливий і рівноправний режим і забезпечуватимуться повний захист і безпека на території іншої Договірної Сторони.

Жодна з Договірних Сторін ніяким чином не перешкоджатиме шляхом вживання невиправданих або дискримінаційних заходів володінню, користуванню або розпорядженню на своїй території інвестиціями інвесторами іншої Договірної Сторони.

Кожна з Договірних Сторін додержуватиметься будь-якого зобов'язання, яке вона може прийняти на себе відповідно інвестицій інвесторів іншої Договірної Сторони.

Кожна з Договірних Сторін надаватиме на своїй території інвестиціям і доходам інвесторів іншої Договірної Сторони режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає інвестиціям і доходам своїх інвесторів або інвестиціям і доходам інвесторів будь-якої третьої держави.

Кожна з Договірних Сторін надаватиме на своїй території інвесторам іншої Договірної Сторони відносно володіння, користування та розпорядження їх інвестиціями режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає своїм інвесторам або інвесторам будь-якої третьої держави.

Вищезгаданий принцип національного режиму не поширюється на спеціальні умови, які можуть застосовуватися до іноземних інвесторів згідно законодавства кожної з Договірних Сторін.

Інвесторам однієї з Договірних Сторін, інвестиціям яких на території іншої Договірної Сторони завдано шкоди внаслідок війни або інших збройних конфліктів, національного надзвичайного стану, повстання, бунту, заколоту на території останньої, надаватиметься цією Договірною Стороною відносно відновлення майна, відшкодування, компенсації або інших видів врегулювання режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає своїм інвесторам або інвесторам будь-якої третьої держави. Отримані в результаті цього платежі повинні вільно переказуватися.

Інвестиції інвесторів однієї з Договірних Сторін не можуть бути націоналізовані, експропрійовані або піддані заходам, рівнозначним націоналізації або експропріації (надалі іменуються "експропріація") на території іншої Договірної Сторони, за винятком випадків експропріації в суспільних інтересах, в зв'язку з внутрішньою необхідністю цієї Сторони, яка здійснюється на недискримінаційній основі і супроводжується негайною, адекватною та ефективною компенсацією.

Розмір такої компенсації повинен відповідати реальній вартості інвестицій і визначатися на момент фактичного здійснення рішення щодо експропріації. Компенсація має бути виплачена без затримок і бути ефективно реалізуємою і вільно переказуємою. Інвестор, інтереси якого зачіпаються, вправі за законом Договірної Сторони, яка здійснює експропріацію, подати на розгляд до судових або інших незалежних органів цієї Сторони його справи і визначення вартості його інвестицій відповідно до вищевикладених принципів.

Якщо одна з Договірних Сторін експропріює майно компаній, підприємств та інших господарських одиниць, заснованих на її території відповідно до її чинного законодавства, частка в яких належить інвесторам іншої Договірної Сторони, вона забезпечуватиме виконання положень пункту 1 цієї Статті в межах, які гарантують швидку, адекватну та ефективну компенсацію відносно інвестицій інвесторів іншої Договірної Сторони, які є володарями цих часток.

Кожна з Договірних Сторін відносно інвестицій гарантує інвесторам іншої Договірної Сторони безперешкодний переказ їх інвестицій і доходів, зокрема:

- доходів, плати за технічні послуги, інших винагород, які отримують інвестори в результаті реалізації їх інвестицій;

- сум, які належать інвестору іншої Договірної Сторони в зв'язку з повною і частковою ліквідацією або продажем інвестицій;

- сум, призначених для погашення займів;

- заробітної плати, отримується громадянами іншої Договірної Сторони в зв'язку з інвестиціями, які здійснюються на території першої Договірної Сторони;

- сум, призначених для менеджменту інвестицій, які здійснюються на території іншої Договірної Сторони;

- додаткового капіталу, необхідного для підтримання нормального функціонування інвестицій.

Перекази будуть здійснюватися без затримок в тій валюті, в якій були здійснені інвестиції або в будь-якій конвертованій валюті за домовленістю між інвестором і відповідною Договірною Стороною за валютним курсом, який діє на день здійснення переказів і згідно чинного порядку валютного регулювання країни інвестування.

Вищезазначені перекази у конвертованій валюті здійснюватимуться лише в тому разі, якщо цю валюту отримано в результаті інвестицій та доходів від інвестицій.

Положення цієї Угоди відносно надання режиму не менш сприятливого, ніж той, який надається інвесторам кожної з Договірних Сторін або будь-якої третьої держави, не повинні витлумачуватися як зобов'язуючі одну з Договірних Сторін поширювати на інвесторів іншої Договірної Сторони пільговий режим, преференції або привілеї, що випливають з:

а) будь-яких існуючих або можливих в майбутньому митних союзів, зон вільної торгівлі, зон єдиних тарифів, валютних союзів, домовленості з питань прикордонної торгівлі або подібних міжнародних багатосторонніх угод, або організацій економічного співробітництва, учасником яких є або може стати одна з Договірних Сторін, або

б) будь-якої міжнародної угоди або домовленості, які повністю або частково стосуються оподаткування або будь-якого внутрішнього законодавства, яке повністю або частково стосуються оподаткування.

Спори між інвестором однієї з Договірних Сторін та іншою Договірною Стороною по можливості мають бути врегульовані дружнім шляхом.

Якщо спір не буде врегульований дружнім шляхом протягом шести місяців від дати письмового пред'явлення претензії, то за вимогою однієї зі сторін в спорі він буде переданий на розгляд Арбітражного суду країни-відповідача, уповноваженого розглядати такі спори або, якщо цього побажає будь-яка зі сторін в спорі - до арбітражного суду, який буде призначений за спеціальною домовленістю сторін.

Спори між Договірними Сторонами стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди мають по можливості вирішуватися по дипломатичних каналах.

Якщо спір між Договірними Сторонами не може бути вирішений таким чином, то за проханням будь-якої з Договірних Сторін він буде передаватися до третейського суду.

Такий третейський суд створюватиметься для кожного конкретного випадку наступним чином. Протягом двох місяців від дня отримання прохання про арбітраж кожна з Договірних Сторін призначає по одному члену третейського суду. Ці два члени третейського суду потім обирають громадянина третьої держави, який зі згоди двох Договірних Сторін призначається Головою третейського суду. Голова призначається протягом двох місяців після дати призначення двох інших членів.

Якщо Протягом зазначених термінів призначення не будуть зроблені, то кожна з Договірних Сторін може, за відсутності іншої домовленості, звернутися до Голови Міжнародного Суду з проханням зробити необхідні призначення. Якщо Голова є громадянином однієї з Договірних Сторін або він не може з будь-яких причин здійснити зазначену функцію, то Віце-голові буде запропоновано зробити необхідні призначення. Якщо Віце-голова є громадянином однієї з Договірних Сторін або якщо він також не може з будь-яких причин здійснити зазначену функцію, то Члену Міжнародного Суду, який є наступний за ним по старшинству і не є громадянином однієї з Договірних Сторін буде запропоновано зробити необхідні призначення.

Третейський суд приймає рішення більшістю голосів. Такі рішення є обов'язковими для обох Договірних Сторін.

Кожна з Договірних Сторін несе витрати, пов'язані з діяльністю свого арбітра і свого представництва в третейському розгляді. Витрати пов'язані з діяльністю Голови та інші витрати Договірні Сторони несуть в рівних частках. Суд, однак, може в своєму рішенні зазначити, що одна з Договірних Сторін нестиме більшу частину витрат і таке рішення суду буде обов'язковим для обох Договірних Сторін. Суд встановляє власну процедуру третейського розгляду.

Якщо одна з Договірних Сторін або призначений нею орган здійснює платежі відповідно до гарантії, виданої відносно інвестицій на території іншої Договірної Сторони, остання визнаватиме передачу першій Договірній Стороні або призначеному нею органові згідно закону або законних дій всіх прав та вимог сторони, яка отримала страхове відшкодування, і що перша Договірна Сторона або призначений нею орган правомочні здійснювати такі права і домагатися задоволення таких вимог на основі суброгації в тому ж обсязі, що і Сторона, яка отримала страхове відшкодування.

Перша Договірна Сторона або призначаємий нею орган відносно набутих прав і права вимоги, а також відносно будь-яких платежів, одержаних в результаті здійснення таких прав і вимог, в усіх випадках буде вправі користуватися таким же режимом, яким користувалася сторона, яка отримала відшкодування на основі цієї Угоди відносно конкретної інвестиції і пов'язаних з нею прибутків.

Будь-які платежі, одержані першою Договірною Стороною або призначеним нею органом в неконвертованій валюті в результаті здійснення набутих нею прав і вимог, будуть вільно надаватися першій Договірній Стороні для покриття будь-яких її витрат, зроблених на території іншої Договірної Сторони.

Ця Угода застосовуватиметься до всіх інвестицій, які здійснені після набрання нею чинності.

У випадку, якщо положення законів однієї з Договірних Сторін або зобов'язання за міжнародним правом, чинні на цей момент або встановлені між Договірними Сторонами на доповнення до цієї Угоди, містять правила або загальні, або спеціальні, що надають інвестиціям інвесторів іншої Договірної Сторони режим більш сприятливий, ніж це передбачено цією Угодою, такі правила в силу їх більшої вигідності переважатимуть над цією Угодою.

Ця Угода набирає чинності з моменту її підписання.

Ця Угода буде чинною протягом десяти років. Після цього терміну вона залишатиметься в силі до сплину дванадцяти місяців від дати письмового сповіщення однієї Договірної Сторони іншою Договірною Стороною про припинення її дії за умови, що відносно інвестицій, зроблених в період дії цієї Угоди, її положення залишаються чинними відносно таких інвестицій протягом десяти років після припинення її дії та без шкоди для застосування після цього терміну загальних норм міжнародного права.

На посвідчення чого нижчепідписані, які належним чином уповноважені на це відповідно своїми Урядами, підписали цю Угоди.

Здійснено в м.Улаанбаатар 5 листопада 1992 року в двох дійсних примірниках, кожний українською та монгольською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.