Спільна декларація України і Китайської Народної Республіки

Україна і Китайська Народна Республіка, що надалі іменуються Сторонами,

- виходячи із результатів переговорів на найвищому рівні, що відбулися в Києві 6-8 вересня 1994 р. в ході офіційного візиту в Україну Голови КНР Цзян Цземіня на запрошення Президента України Л.Д.Кучми,

- висловлюючи глибоке задоволення дедалі глибшими і ширшими відносинами дружби та взаємовигідного співробітництва, що відзначаються високим динамізмом і виходять на якісно новий рівень,

- керуючись взаємним прагненням своїх народів до подальшого поглиблення й розширення відносин дружби і партнерства,

- підтверджуючи свою відданість основним принципам взаємовідносин, зафіксованим у Спільному комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР від 4 січня 1992 року і Спільному українсько-китайському комюніке від 31 жовтня 1992 року,

Заявляють про таке:

1. Сторони розглядають одна одну як дружні держави й далі поглиблюватимуть і розширюватимуть відносини дружби і співробітництва між собою відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, на основі принципів взаємного поважання суверенітету й територіальної цілісності, взаємного ненападу, невтручання у внутрішні справи одна одної, рівності і взаємної вигоди, мирного співіснування та інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Розвиток відносин дружби й співробітництва між Україною і Китаєм не спрямований проти якої-небудь третьої держави.

2. Сторони утримуються від вступу до будь-яких військово-політичних союзів, спрямованих проти другої сторони, від укладання з третіми країнами будь-яких договорів чи угод, а також від участі з ними в діях, що завдають шкоди державному суверенітету та інтересам безпеки другої Сторони.

3. Сторони виступають проти гонки озброєнь у будь-якій її формі, закликають до всеохоплюючої заборони і остаточної ліквідації зброї масового знищення, включаючи ядерну зброю, вважають за необхідне зміцнити належним чином міжнародний режим непоширення ядерної зброї і якомога швидше укласти Договір про всеохоплюючу заборону ядерних випробувань.

Китайська Сторона підтверджує, що ні за яких обставин не буде застосовувати першою ядерної зброї, а також не буде застосовувати її чи погрожувати її застосуванням проти неядерних держав і без'ядерних зон.

Українська Сторона цінує цю принципову позицію Китайської Сторони.

Сторони закликають всі ядерні держави взяти на себе зобов'язання якомога швидше укласти відповідну міжнародну конвенцію, що забезпечує безпеку неядерних держав.

4. Сторони виступають за рівне право усіх країн світу на участь у міжнародних справах, проти гегемонізму й політики сили на міжнародній арені. Сторони виступають за те, щоб вирішувати спірні питання між державами мирним шляхом, утримуючись від здійснення тиску, тим більше від застосування сили або погрози її застосування. Сторони закликають інші держави до встановлення нового раціонального і справедливого міжнародного політичного й економічного порядку відповідно до Статуту ООН і на основі п'яти принципів мирного співіснування.

5. Україна визнає, що уряд Китайської Народної Республіки є єдиним законним урядом Китаю, а Тайвань - невід'ємною частиною території Китаю, і підтверджує, що не встановлюватиме з Тайванем офіційних відносин.

Китайська Народна Республіка визнає і поважає незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

6. Сторони одностайно вважають, що економічне співробітництво й торговельні зв'язки є важливою складовою частиною відносин між двома країнами. Сторони будуть на основі рівності, взаємної вигоди та спільного розвитку всебічно поглиблювати торговельно-економічне співробітництво між двома країнами, підвищувати його якість і рівень, надавати одна одній режим найбільшого сприяння.

7. Визнаючи важливість міжнародної економічної інтеграції, Сторони мають намір докладати зусиль до пошуку нових шляхів інтенсивного торговельно-економічного, науково-технічного і культурного обміну між Європою і Азією.

8. З метою подальшого розвитку двосторонніх відносин, зміцнення взаємної довіри та взаєморозуміння, Сторони домовилися підтримувати регулярний політичний діалог, включаючи зустрічі на найвищому рівні, а також і далі проводити консультації і підтримувати тісне співробітництво між міністерствами закордонних справ обох країн.