Декларація про основні напрями співробітництва в гуманітарній сфері між Українською РСР та Угорською Республікою

Українська Радянська Соціалістична Республіка та Угорська Республіка, які іменуються нижче Сторонами,

керуючись положеннями Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, міжнародних угод і документів у сфері прав людини та гуманітарного співробітництва, Заключного акта та наступних документів Наради з безпеки та співробітництва в Європі,

визнаючи важливий характер започаткованого механізму людського виміру НБСЄ, який довів свою корисність у сприянні розширенню контактів і співробітництва в гуманітарній сфері,

підтверджуючи свою відданість міжнародному захисту і розвитку поваги до прав людини в рамках механізмів, що склалися в ООН і НБСЄ, і виходячи з того, що висловлювання стурбованості у відповідності з загальновизнаними нормами міжнародного права у зв'язку з порушеннями основних прав і свобод, не можуть розглядатися як втручання у внутрішні справи,

сповнені рішучості створити найсприятливіші умови для подальшого розвитку взаємовигідних двосторонніх стосунків у сфері прав людини і гуманітарного співробітництва, без шкоди для зобов'язань Сторін по існуючих міжнародних угодах, учасниками яких вони є,

беручи до уваги історичне прагнення народів обох держав до встановлення різноманітних гуманітарних контактів на всіх рівнях з метою взаємного збагачення культур, обміну досвідом діяльності наукових, освітніх, технічних та інших установ, розвитку спортивних зв'язків тощо, вирішили прийняти цю Декларацію про основні напрями співробітництва в гуманітарній сфері і керуватися її положеннями у своїй практичній діяльності.

1. Сторони підтверджують свою повагу до прав людини і основних свобод і сприяють їх здійсненню всіма, незалежно від раси, національності, мови, статі, майнового стану і релігії і далі підкреслюють, що повага до прав людини та основних свобод є найважливішим фактором миру, справедливості, демократії і безпеки, необхідних для розвитку добросусідських відносин і співробітництва між обома державами.

2. Сторони висловлюють свою впевненість у тому, що розвиток гуманітарного співробітництва між ними, заснованого на засадах демократії і верховенства закону, повазі прав людини і основних свобод, а також активна участь у цьому співробітництві окремих осіб, груп, організацій та установ сприятиме зміцненню правової держави та демократії.

3. Сторони сприятимуть більш вільному пересуванню і контактам між їх громадянами, що має важливе значення в контексті захисту і розвитку прав людини і основних свобод. Вони також заохочуватимуть встановлення і підтримання безпосередніх контактів між представниками їх установ та організацій, включаючи неурядові. Зокрема, сприяння надаватиметься поїздкам на індивідуальній або колективній основі за особистих обставин або професійних причин і в туристичних цілях, таким як поїздки делегацій, груп та окремих осіб. Негайна увага приділятиметься клопотанням про поїздки невідкладного гуманітарного характеру.

4. Сторони сприятимуть контактам і співробітництву між своїми народами через такі заходи, як прямі спортивні обміни, безперешкодне укладання і здійснення домовленостей про поріднені міста і партнерство між областями, а також обміни студентами і викладачами.

5. Сторони заохочуватимуть і сприятимуть прямим контактам між молоддю, а також між урядовими і неурядовими молодіжними і студентськими організаціями та установами, укладенню між такими організаціями та установами двосторонніх угод і прийняття спільних програм.

6. Сторони забезпечуватимуть умови, при яких розвиток гуманітарних зв'язків не міг би бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом і відповідають їхнім зобов'язанням згідно з міжнародними угодами. Сторони прагнутимуть, щоб цими обмеженнями не зловживали і щоб вони застосовувались не довільно і не впливали на ефективність здійснення загальновизнаних прав людини. Сторони консультуватимуться з приводу вирішення проблем, що виникатимуть внаслідок зрослого обсягу пересування людей.

7. Сторони підтверджують, що повага і сприяння здійсненню прав національних меншостей як невід'ємної частини загальновизнаних прав людини, є суттєвим фактором миру, справедливості, безпеки, стабільності й демократії. Сторони заявляють про свою готовність розвивати конструктивне і ефективне співробітництво у справі забезпечення прав національних меншостей з метою вияву, збереження й розвитку їхньої етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності. Для цього Сторони приймуть відповідний спільний документ і співробітничатимуть у розробці відповідного європейського документа, вважаючи, що це стане важливим внеском у створення єдиної Європи.

8. Сторони докладатимуть зусиль з метою сприяння постійному розширенню знань і розумінню процесів, що відбуваються в їх державах, тим самим надаючи сприяння зростанню довір'я між їх народами.

9. Сторони полегшуватимуть і сприятимуть прямим контактам в галузі культури як на індивідуальній, так і на колективній основі, а також контактам між закладами культури, асоціаціями митців з метою розширення можливостей для їх громадян безпосередньо знайомитися з творчою діяльністю в їх державах.

10. Сторони заявляють, що з метою втілення в життя положень цієї Декларації вони негайно започаткують процес укладення двосторонніх угод між ними, спрямованих на розвиток співробітництва у галузях культури, освіти та спорту, з метою якнайшвидшого створення дієвого міжнародно-правового механізму регулювання цих гуманітарних питань. Сторони мають намір продовжити пошук можливостей на основі взаємних консультацій щодо вироблення та укладення двосторонніх угод в інших сферах гуманітарного співробітництва.

Здійснено в Будапешті тридцять першого травня тисяча дев'ятсот дев'яносто першого року в двох примірниках, кожний українською та угорською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.