Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Республіки про взаємоврегулювання міжнародних пасажирських та вантажних перевезень

Кабінет Міністрів України та Уряд Італійської Республіки, надалі - Договірні Сторони,

з метою сприяння та врегулювання у взаємних інтересах пасажирських та вантажних перевезень, що виконуються автотранспортом між обома країнами або транзитом через їх території,

домовилися про таке:

Перевізники країн Договірних Сторін мають право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення між країнами Договірних Сторін або транзитом через їх території згідно з порядком, затвердженим цією Угодою, транспортними засобами, зареєстрованими на території однієї з Договірних Сторін.

Ця Угода поширюється на міжнародні пасажирські перевезення, що виконуються між територіями країн Договірних Сторін, а також транзитом, транспортними засобами, призначеними для перевезення пасажирів, які мають понад дев'ять місць, враховуючи місце водія (автобусами), відповідно до вимог діючого законодавства щодо в'їзду і перебування осіб на територіях Договірних Сторін.

1. Регулярними перевезеннями згідно з цією Угодою вважаються перевезення пасажирів автобусами за визначеними маршрутами, затвердженими розкладами руху і тарифами, які були заздалегідь доведені до відома пасажирів.

2. Перевізники, які виконують такі перевезення, повинні здійснювати посадку і висадку пасажирів на кінцевих зупинках та в інших місцях, передбачених розкладами, за винятком обставин, викладених у статті 6 цієї Угоди.

Регулярні перевезення між двома країнами організуються за взаємним погодженням компетентних органів Договірних Сторін.

1. Перевізник виконує регулярні перевезення пасажирів на підставі дозволу, який не може бути переданий іншому перевізнику.

2. Регулярні перевезення не повинні дублювати вже існуючі автобусні перевезення або перевезення, які достатньою мірою забезпечені існуючими послугами залізниці.

3. Дозвіл надається компетентними органами Договірних Сторін на ту частку маршруту, яка проходить по території їх країни.

4. Для одержання дозволу на виконання регулярних перевезень перевізник подає запит до компетентного органу своєї країни.

5. Запит повинен містити інформацію стосовно маршруту, розкладу, тарифів, схему маршруту з покажчиками зупинок і кілометражу та інші дані, визначені Змішаною Комісією. Компетентні органи можуть вимагати додаткову інформацію.

6. Компетентний орган країни однієї з Договірних Сторін надсилає компетентному органу країни іншої Договірної Сторони запити, одержані від перевізників і допущені до розгляду, разом з усією необхідною документацією.

7. На підставі одержаних запитів компетентні органи країн Договірних Сторін видають дозволи на виконання перевезень по їх територіях на основі взаємності, за винятком випадків, коли компетентні органи приймають інше рішення.

8. Під час виконання перевезень на транспортних засобах, які для цього застосовуються, повинен бути оригінал дозволу компетентного органу.

Перевізники не можуть виконувати каботажні перевезення на території країни іншої Договірної Сторони, за винятком випадків, коли на це існує домовленість між компетентними органами країн Договірних Сторін.

1. Регулярними транзитними перевезеннями згідно з цією Угодою вважаються перевезення пасажирів автобусами, які відправляються з території однієї з країн Договірних Сторін і прямують через територію країни іншої Договірної Сторони до третьої країни за умови, що жоден пасажир не був взятим або залишеним на території країни іншої Договірної Сторони.

2. Регулярні транзитні перевезення виконуються на підставі дозволу, що видається компетентним органом країни, через територію якої здійснюються перевезення. Для одержання дозволу перевізник подає запит через компетентний орган своєї країни.

1. Човниковими перевезеннями згідно з цією Угодою вважаються перевезення, організовані з метою транспортування від одного й того ж місця відправлення до одного й того ж місця призначення, відпочинку або туризму пасажирів, заздалегідь угрупованих на передбачений час перебування та зворотного повернення кожної групи до місця відправлення наступним рейсом.

2. Пасажири, які виконували рейс до місця перебування у складі однієї групи, повинні зробити зворотний рейс у групі того ж самого складу, якщо інше не передбачено домовленостями між компетентними органами країн Договірних Сторін.

3. При виконанні човникових перевезень перший зворотний рейс і останній рейс туди виконуються без пасажирів.

1. Для виконання човникових перевезень між двома пунктами, один з яких розташований на території країни однієї Договірної Сторони, а інший на території країни іншої Договірної Сторони, необхідно отримати дозвіл компетентних органів обох Договірних Сторін.

2. Дозвіл надається перевізнику на підставі запиту, адресованого компетентному органу тієї країни, на території якої він зареєстрований.

3. Запит повинен містити інформацію стосовно мети перевезень, маршруту, кількості рейсів та дат їх виконання, загальної кількості пасажирів та їх кількості для кожного рейсу, а також іншу інформацію, визначену Змішаною Комісією.

4. Для одержання відповідних дозволів компетентний орган однієї Договірної Сторони, що отримав запит, надсилає компетентному органу іншої Договірної Сторони допущені до розгляду запити з необхідною документацією.

5. Компетентний орган іншої Договірної Сторони повідомляє про своє рішення протягом 30 днів з дня отримання запиту.

6. У разі позитивного рішення компетентний орган країни, в якій зареєстрований перевізник, що зробив запит, надає дозвіл перевізнику.

1. Нерегулярними автобусними перевезеннями згідно з цією Угодою вважаються перевезення, що виконуються одним з нижченаведених способів:

1) перевезення тим самим транспортним засобом тих самих пасажирів на протязі усього маршруту, який починається та закінчується на території країни реєстрації транспортного засобу;

2) перевезення тим самим транспортним засобом тих самих пасажирів за маршрутом, який починається у морському порту або аеропорту країни реєстрації транспортного засобу і закінчується у морському порту або аеропорту на території іншої країни, після чого транспортний засіб повертається:

- порожнім;

- з пасажирами, які прибули судном або літаком до того ж самого порту чи аеропорту, розташованого на території іншої країни, і мають продовжувати поїздку судном або літаком від іншого порту чи аеропорту, розташованого на території країни реєстрації транспортного засобу;

- з пасажирами, які прибули судном або літаком до іншого порту чи аеропорту, розташованого в цій країні, і мають продовжувати поїздку судном або літаком від іншого порту чи аеропорту, розташованого на території країни реєстрації транспортного засобу;

3) порожній транспортний засіб прибуває на територію країни іншої Договірної Сторони для перевезення в країну реєстрації транспортного засобу груп пасажирів на основі попередньої угоди між організатором перевезень та замовником.

1. Перевезення, передбачені пунктами 1 та 2 статті 10 цієї Угоди, навіть якщо вони транзитні, здійснюються без дозволу.

2. У цих випадках водій автобусу повинен мати список пасажирів.

3. Не потрібен дозвіл також у випадках заміни автобуса, що зазнав аварії, іншим автобусом у відповідності з нормами, встановленими Змішаною Комісією, передбаченою статтею 28 цієї Угоди.

4. У випадках, передбачених пунктом 3 статті 10 цієї Угоди, компетентний орган країни однієї з Договірних Сторін, на території якої розташоване підприємство, що має здійснювати перевезення, повинен звернутися до компетентного органу іншої Договірної Сторони з запитом стосовно дозволу на виконання перевезень.

5. Компетентні органи Договірних Сторін щорічно обмінюються квотою дозволів на виконання нерегулярних автобусних перевезень. Квота затверджується Змішаною Комісією, передбаченою статтею 28 цієї Угоди.

1. Для усіх інших видів автобусних перевезень, непередбачених попередніми статтями цієї Угоди, необхідно заздалегідь кожного разу отримувати дозвіл компетентних органів країн Договірних Сторін.

2. Дозвіл видається перевізнику на підставі запиту, адресованого компетентному органу країни, на території якої він зареєстрований.

3. Запит повинен містити інформацію стосовно мети перевезень, маршруту, кінцевого пункту рейсу, транспортного засобу, що буде використовуватися, та всю іншу інформацію, погоджену компетентними органами Договірних Сторін.

4. Компетентний орган однієї з Договірних Сторін надсилає запити, допущені до розгляду, разом з усією необхідною документацією компетентному органу іншої Договірної Сторони.

5. Після отримання запиту компетентний орган однієї з Договірних Сторін протягом 30 днів з дня його отримання повідомляє про своє рішення компетентний орган іншої Договірної Сторони.

6. Після цього компетентний орган країни реєстрації перевізника, що робив запит, надає дозвіл перевізнику.

1. Перевізники, зареєстровані на територіях країн однієї з Договірних Сторін, здійснюють вантажні перевезення як між двома країнами Договірних Сторін, так і транзитом через їх території на підставі дозволів компетентного органу країни, по території якої здійснюються перевезення, за винятком випадків, передбачених статтею 14 цієї Угоди, та за умови наявності іншого рішення, прийнятого Змішаною Комісією, передбаченою статтею 28 цієї Угоди.

2. Під час здійснення вантажних перевезень в'їзд, рух та перебування транспортних засобів, а також водіїв на території країни іншої Договірної Сторони можуть підпадати, на правах взаємності, під особливі умови та контроль, якщо цього вимагають інтереси безпеки держави.

1. За умови дотримання вимог діючого національного законодавства, яке регламентує ввезення і вивезення нижчезгаданих вантажів, не потрібно дозволів, передбачених вищенаведеною статтею 13, на здійснення:

1) перевезень тіл та праху померлих;

2) перевезень матеріалів для виставок;

3) перевезень вантажів до аеропортів або з аеропортів у випадках тимчасової відміни повітряного сполучення;

4) перевезень багажу за допомогою причепа до транспортного засобу, пристосованого для транспортування пасажирів, та перевезення багажу будь-яким транспортним засобом до аеропортів або з аеропортів;

5) перевезень пошти;

6) перевезень речей, потрібних для невідкладної медичної допомоги, особливо у випадку стихійного лиха;

7) перевезень коштовних речей (наприклад, дорогоцінні метали), що виконуються спеціальними транспортними засобами у супроводі охорони;

8) перевезень запасних частин для морської та авіаційної навігації;

9) в'їзду порожнього вантажного транспортного засобу, який має замінити інший транспортний засіб, що став непридатним для використання на території країни іншої Договірної Сторони, а також повернення порожнього аварійного транспортного засобу до країни реєстрації;

10) перевезень бджіл і мальків риб;

11) перевезень обладнання та приладдя для проведення театральних, музичних, спортивних, кіно- і циркових вистав, радіопередач, кінозйомок або телепередач;

12) предметів або матеріалів, які призначені виключно для реклами або навчання (наприклад, вантажі для ярмарків або виставок).

2. Змішана Комісія може внести зміни і доповнення в перелік вантажів, перевезення яких не потребує дозволів.

1. Дозвіл, двосторонній або транзитний, є дійсним для перевезень до пункту призначення та у зворотному напрямку.

2. Дозвіл не може бути переданий іншим особам і надає перевізнику право здійснювати перевезення транспортним засобом або комплексом транспортних засобів (вантажний автомобіль без причепа, автопоїзд) у період, визначений у цьому дозволі, але не більше ніж на один рік.

3. Під транзитними перевезеннями згідно з цією Угодою мається на увазі перевезення через територію однієї з країн Договірних Сторін до третьої країни без завантаження або розвантаження на території країни тієї Договірної Сторони, через яку здійснюється транзит.

1. Перевізникам не дозволяється приймати на території країни іншої Договірної Сторони вантажі, які повинні бути розвантажені на території країни тієї ж Договірної Сторони.

2. Перевізникам, зареєстрованим на території однієї з Договірних Сторін, забороняється здійснювати перевезення між країною іншої Договірної Сторони та третьою країною, за винятком наявності спеціального дозволу компетентного органу іншої Договірної Сторони.

1. Вимоги щодо технічної та професійної кваліфікації перевізників, придатності транспортних засобів, змісту документів, що регламентують рух транспортних засобів, придатності водіїв до керування, страхове забезпечення та межі громадської відповідальності перед третіми особами і пасажирами, що перевозяться, визначаються згідно з діючими національними нормами відповідними компетентними органами Договірних Сторін.

2. Умови товарно-транспортних документів повинні відповідати нормам національного законодавства країни тієї Договірної Сторони, до якої здійснюється перевезення.

Порядок надання квитків, оформлення документів, необхідних для пасажирських та вантажних перевезень, збір статистичних даних для обміну між компетентними органами Договірних Сторін визначається за погодженням між відповідними компетентними органами Договірних Сторін.

1. Перевізники та екіпажі транспортних засобів, якими виконуються перевезення, зобов'язані дотримуватися відповідних правил дорожнього руху та перевезень, які діють на території країни тієї Договірної Сторони, де виконуються перевезення.

2. За порушення зазначених у вищенаведеному абзаці правил перевізники несуть відповідальність перед компетентними органами Договірної Сторони, на території якої сталося порушення.

1. Перевізники країн обох Договірних Сторін зобов'язані дотримуватися норм валютного та податкового регулювання, що діють на території країни тієї Договірної Сторони, де виконуються перевезення.

2. Змішана Комісія, передбачена статтею 28 цієї Угоди, пропонує на розгляд компетентним органам податкові пільги, які не суперечать національному законодавству країн Договірних Сторін.

1. Договірні Сторони дозволяють в'їзд на територію своєї країни транспортних засобів, зареєстрованих на території країни іншої Договірної Сторони, із звільненням від митного оформлення тимчасового ввезення транспортного засобу за умови, що вони будуть реекспортовані.

2. Для цих транспортних засобів може вимагатися проходження митної процедури, необхідної для тимчасового ввезення (імпорту) на територію країни відповідної Договірної Сторони.

1. Водій та інші члени екіпажу транспортного засобу можуть тимчасово імпортувати із звільненням від митних зборів особисті речі, необхідні для їх потреб та для нормальних умов подорожі, у розмірі, пропорційному тривалості їх перебування на території країни іншої Договірної Сторони, за умови, що вони не будуть передані іншим особам.

2. Звільняються від митних зборів подорожні запаси їжі та невелика кількість табаку, сигар та сигарет, призначених для особистого користування, у відповідності до митних норм, діючих на території країни іншої Договірної Сторони.

3. Ці пільги надаються на умовах погодження з митними органами в частині імпорту речей, призначених для особистого користування.

Звільняється від митних зборів паливо, що знаходиться у нормальних паливних баках транспортних засобів, за умови, що під нормальним паливним баком мається на увазі паливний бак, який передбачений заводом-виготовлювачем транспортного засобу.

1. Звільняються від митних зборів, з додержанням митних формальностей, передбачених чинним законодавством країн Договірних Сторін, запасні частини, призначені для ремонту транспортного засобу, вже тимчасово імпортованого, який виконує перевезення в рамках цієї Угоди.

2. Замінені частини, які не були реекспортовані, не звільняються від митних зборів, за винятком, коли, згідно з нормами законодавства країни тимчасового імпорту, вказані запасні частини безкоштовно передані цій країні або знищені за рахунок заінтересованої сторони під митним контролем.

1. Взаєморозрахунки за виконання транспортних послуг, що здійснюються на підставі цієї Угоди, виконуються у вільно конвертованій валюті за офіційним курсом, що діє на день розрахунку.

2. Оплата повинна здійснюватися без обмежень або затримок з попереднім виконанням податкових обов'язків.

У випадку порушень положень цієї Угоди, здійснених на території країни іншої Договірної Сторони, компетентний орган Договірної Сторони, на території якої зареєстрований транспортний засіб, на вимогу компетентного органу іншої Договірної Сторони, залишаючи незмінними санкції, передбачені у країні, де сталось порушення, приймає до порушника одну з таких санкцій:

1) попередження;

2) тимчасове позбавлення дозволу на виконання вантажних або пасажирських перевезень у країну, де було здійснено порушення;

3) позбавлення дозволу на виконання вантажних або пасажирських перевезень у країну, де було здійснено порушення.

1. Усі питання, пов'язані з застосуванням цієї Угоди, вирішуватимуться за домовленістю між компетентними органами Договірних Сторін.

2. Згідно цієї Угоди компетентними органами є:

в Україні - Міністерство транспорту, Державний департамент автомобільного транспорту;

в Італійській Республіці - Міністерство транспорту і навігації, Генеральна дирекція цивільного транспорту і концесійних перевезень.

1. З метою виконання цієї Угоди засновується Змішана Комісія, яка складається з представників компетентних органів Договірних Сторін і виконує такі функції:

1) визначає порядок виконання регулярних автобусних перевезень;

2) погоджує кількість дозволів на пасажирські перевезення, передбачені статтями 5, 9, 11 цієї Угоди;

3) визначає за взаємним погодженням кількість дозволів на вантажні перевезення, передбачені статтею 13, або звільнення від дозволів перевезень в двосторонньому та транзитному сполученні;

4) погоджує форму дозволів, передбачених статтями 5, 9, 11, 13, та визначає порядок їх видачі;

5) вирішує проблеми та спірні питання, що можуть виникнути після підписання цієї Угоди;

6) запроваджує заходи, що ведуть до спрощення та сприяння розвитку дорожніх перевезень між двома країнами;

7) розглядає доцільність надання пільг податкового характеру, заснованих на принципах взаємності, які відповідають нормам, діючим в обох країнах.

2. Змішана Комісія проводить свої засідання по черзі на територіях кожної країни і скликається на вимогу одного з компетентних органів Договірних Сторін.

3. Рішення Змішаної Комісії підлягають затвердженню компетентними органами Договірних Сторін.

Питання, що нерегламентовані цією Угодою або міжнародними конвенціями, до яких приєднались обидві Договірні Сторони, вирішуються у відповідності з національним законодавством кожної з Договірних Сторін.

1. Водії та інші члени екіпажу при виконанні перевезень в рамках цієї Угоди повинні додержуватися положень національного законодавства країни тієї Договірної Сторони, на території якої здійснюється перевезення, особливо тих національних норм, що регламентують порядок в'їзду та перебування на відповідних територіях.

2. Договірні Сторони можуть обмежувати узгоджену свободу пересування, навіть у вигляді регламентації пересування вантажів, якщо цього вимагають інтереси державної безпеки Договірних Сторін.

1. Ця Угода набуває чинності від дати останнього письмового повідомлення, що підтверджує виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності цією Угодою.

2. Ця Угода буде дійсна на протязі трьох років та буде автоматично продовжуватись щороку.

3. Ця Угода діятиме до закінчення тримісячного строку з дня, коли одна з Договірних Сторін повідомить іншу Договірну Сторону дипломатичними каналами в письмовій формі про своє рішення припинити дію цієї Угоди.

В силу чого нижчепідписані Представники, належним чином уповноважені відповідними Урядами, підписали цю Угоду.

Вчинено в м. Києві 3 лютого 1998 року в двох примірниках українською та італійською мовами кожний, при цьому обидва тексти є автентичними.