• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Право на спадкування

від 18.09.2014
Реквізити
  • Дата: 18.09.2014
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Дата: 18.09.2014
Документ підготовлено в системі iplex
Право на спадкування
Право на спадкування
мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини
право на спадкування
за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування
виникає у день відкриття спадщини.
Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати
право на спадкування
частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.ст.1223,1224) м.Київ, 16 січня 2003 року N 435-ІV (Цивільний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року)