Документ підготовлено в системі iplex
від 04.11.2023
Кваліфікаційні позиції
Кваліфікаційні позиції означають зобов'язання за терміновими угодами при грі на підвищення і пониження в активах, про які йдеться в Статті 6 (1) (b) Директиви 89/647/ЄЕС і в боргових зобов'язаннях, випущених інвестиційними фірмами або визнаними інвестиційними фірмами третьої країни. Вони також означають зобов'язання за терміновими угодами при грі на підвищення і пониження в боргових зобов'язаннях, за умови що такі зобов'язання відповідають таким умовам: такі зобов'язання повинні, по-перше, бути занесені в список на принаймні одному регульованому ринку в Державі-члені або на біржі в третій країні, за умови що та біржа визнана компетентними органами відповідної Держави-члена, і, по-друге, бути визнані відповідною установою як достатньо ліквідні і з точки зору платоспроможності емітента підлягати ступеню ризику несплати, порівнянному або нижчому за той, який мають активи, згадані в Статті 6 (1) (b) Директиви 89/647/ЄЕС; спосіб, у який оцінюються зобов'язання, підлягає перевірці компетентними органами, які відкидають рішення установи, якщо вважають, що відповідні зобов'язання підлягають вищому ступеню ризику несплати, аби бути кваліфікаційними позиціями.
Незважаючи на вищевикладене і в залежності від подальшої координації залишається на розсуд компетентних органів визнання кваліфікаційними позиціями зобов'язань, які є достатньо ліквідними і які через платоспроможність емітента підлягають ступеню ризику несплати, який є порівнянним або нижчим, ніж рівень активів, про які йдеться в Статті 6 (1) (b) Директиви 89/647/ЄЕС. Ризик несплати, пов'язаний з такими зобов'язаннями, повинен бути оцінений на такому рівні принаймні двома агентствами оцінки кредитоспроможності, визнаними компетентними органами, або тільки одним таким агентством, якщо вони не оцінені нижче такого рівня будь-яким іншим агентством оцінки кредитоспроможності, визнаним компетентними органами.
Проте компетентні органи можуть відкидати умову, встановлену в попередньому реченні, якщо вони вважають її недоцільною в світлі, наприклад, характеристик ринку, емітента, випуску або деякої комбінації тих характеристик.
Крім того, компетентні органи вимагатимуть від установ застосування максимальної оцінки, наведеної в таблиці 1 у параграфі 14 Додатка I, до зобов'язань, які виявляють особливий ризик через недостатню платоспроможність емітента або ліквідності.
Компетентні органи кожної Держави-члена регулярно надають Раді і Комісії інформацію стосовно методів, використаних для оцінки кваліфікаційних статей, зокрема, методів, використаних для оцінки ступеня ліквідності випуску та платоспроможності емітента.
Директива 93/6/ЄЕС Ради Європейського Співтовариства "Про адекватність капіталу інвестиційних фірм і кредитних установ" 15 березня 1993 року (ст.2) м.Брюссель, 15 березня 1993 року ( див. текст )