Врегулювання заборгованості
Врегулювання заборгованості
- визначення та запровадження банком заходів, спрямованих на скорочення рівня та обсягу потенційно проблемних та непрацюючих активів шляхом застосування банком окремо або в поєднанні інструментів врегулювання, уключаючи:
інструменти фінансової реструктуризації заборгованості боржника/ контрагента;
інструменти операційної реструктуризації активів боржника/контрагента;
позасудове врегулювання заборгованості, уключаючи добровільне погашення боржником/контрагентом заборгованості, добровільну реалізацію заставленого майна, фінансовий лізинг;
продаж боргу/відступлення права вимоги до боржника/контрагента;
конвертацію (переведення) частини або всієї суми заборгованості боржника/контрагента перед банком у капітал боржника/контрагента (акції, частка в статутному капіталі);
примусове стягнення заборгованості боржника/контрагента через юридичні процедури, уключаючи врегулювання заборгованості у судовому порядку, під час виконавчого провадження, у процедурі банкрутства, інші примусові заходи врегулювання;
набуття у власність банку заставленого та іншого майна боржника/контрагента, майнового поручителя в рахунок погашення заборгованості боржника/контрагента;
списання/часткове списання знецінених фінансових активів за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки (далі - списання заборгованості) відповідно до законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк) та міжнародних стандартів фінансової звітності.
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВАПро затвердження Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України (Положення,розд.1, п.4) 18.07.2019 № 97
