Спеціальний будинок-інтернат
Спеціальний будинок-інтернат
- соціально-медична установа, призначена для постійного проживання звільнених осіб - громадян похилого віку, осіб з інвалідністю I і II груп, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.
До спеціального будинку-інтернату на безоплатній основі приймаються звільнені особи - громадяни похилого віку, особи з інвалідністю I і II груп, що не мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати.
До спеціального будинку-інтернату можуть прийматися на платній основі звільнені особи, що мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати.
Діяльність спеціальних будинків-інтернатів регулюється типовим положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк (ст.13) м. Київ, 17 березня 2011 року N 3160-VІ
Спеціальний будинок-інтернат
(далі - будинок-інтернат) є соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання звільнених осіб - громадян похилого віку, інвалідів І та ІІ груп (далі - особи), які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового, медичного обслуговування та реабілітаційних послуг.
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Н А К А З Про затвердження Типового положення про спеціальний будинок-інтернат (Типове положення, п.1.1) 09.11.2011 N 432
