Документ підготовлено в системі iplex
від 18.09.2014
Законодавство України про культуру
Законодавство України про культуру
складається з Конституції України, цього Закону та інших законів, що регламентують діяльність у сфері культури, міжнародних договорів з питань культури, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів.Законодавство України про культуру
регулює:1) діяльність у сфері:
художньої літератури, кінематографії, театрального, музичного, хореографічного, пластичного, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури, фотомистецтва, дизайну;
нематеріальної культурної спадщини, в тому числі народної культури (фольклор, традиції, звичаї і обряди, діалекти і говірки, народні художні промисли та ремесла, історична топоніміка тощо);
охорони національного культурного надбання, в тому числі культурної спадщини;
музейної справи, колекціонування;
архівної справи;
бібліотечної справи;
книговидання, створення видавничої продукції, її розповсюдження і використання;
створення і розповсюдження фонограмної та аудіовізуальної продукції;
художньо-естетичної освіти, спеціальної культурно-мистецької освіти, позашкільної освіти сфери культури, педагогічної діяльності у закладах освіти сфери культури;
наукових досліджень у сфері культури;
міжнародних культурних зв'язків, а також переміщення культурних цінностей через державний кордон;
виробництва матеріалів та обладнання, необхідних для збереження, створення і використання культурних цінностей та культурної спадщини;
2) іншу діяльність, основною метою якої є створення, збереження, розповсюдження і використання культурних цінностей, культурної спадщини та культурних благ.
Законодавство України про культуру
має на меті:забезпечення реалізації і захист конституційних прав громадян України у сфері культури - створення правових гарантій для вільного провадження культурної діяльності, свободи творчості, доступу до культурних цінностей, культурної спадщини та ін ормації про них;
збереження і примноження національного культурного надбання;
врегулювання відносин суб'єктів діяльності у сфері культури щодо інтелектуальної власності у сфері культури, забезпечення реалізації та захист авторського права і суміжних прав;
визначення пріоритетів державної політики у сфері культури, форм, підстав, умов та порядку надання державної підтримки культури, гарантій невтручання держави у творчі процеси, механізму впливу громадськості на формування і реалізацію державно політики у сфері культури.
Відносини у сфері культури, що стосуються охорони та використання об'єктів інтелектуальної власності, врегульовуються законодавством про інтелектуальну власність з урахуванням положень цього Закону.
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про культуру (ст.2) м. Київ, 14 грудня 2010 року N 2778-VІ