Пластичність
Пластичність
- властивість при змішуванні з водою створювати тісто, яке під впливом зовнішніх дій може набувати будь-якої необхідної форми без появи тріщин та зберігати надану йому форму після припинення цих дій під час сушіння та випалювання. Пластичні властивості глинистих порід характеризуються числом пластичності (П), яке у керамічній промисловості слід визначати (ГОСТ 21216.1-95) як різницю між вологостями глинистої маси, що відповідають нижній межі текучості (W ) та межі розкочування (W ), за формулою: 1 2П = W - W .
1 2
За ступенем пластичності глинисті породи належить поділяти (ДСТУ Б В. 2.7-60-97) на високопластичні (з числом пластичності більше 25), середньопластичні (15-25), помірнопластичні (7- 15), малопластичні (3-7) і непластичні, що не дають пластичного тіста. До останніх належать сухарні глини, глинисті сланці й аргіліти.
Пластичність
глин визначається їхнім мінеральним складом і дисперсністю. Високу пластичність мають тонкодисперсні монтморилонітові глини, у порядку зниження пластичності йдуть гідрослюдисті та каолінітові різновиди глин. Пластичність суглинків коливається у межах 7-17, супісків - менше 7.ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ ПО ЗАПАСАХ КОРИСНИХ КОПАЛИН при Державному комітеті природних ресурсів України Н А К А З Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід (Інструкція, розд.3) 02.12.2004 N 263
