Обтяження
Обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов’язує виникнення прав і обов’язків щодо рухомого майна.
Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов’язки, встановлені законом та/або договором. У випадках, встановлених законом, права і обов’язки, пов’язані з обтяженням, виникають у третіх осіб.
Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень (ст.3) м.Київ, 18 листопада 2003 року N 1255-ІV
Обтяження
- заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину. Для цілей цього Закону обтяженням вважається також:
намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення, щодо якої встановлено переважне право її купівлі, продати її особі, яка не є суб’єктом такого переважного права;
переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі на підставі відповідного правочину.
