ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Л И С Т
| N 01-8/1136 від 15.09.92 м.Київ |
Арбітражним судам України
Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань
Президія Верховної Ради України Постановою від 21 серпня 1992 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" з 1 жовтня 1992 року ввела обов'язкову сплату платником, незалежно від форми власності, пені в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу на користь одержувача коштів за кожний день прострочки, якщо більший розмір пені не обумовлений угодою сторін.
Цією ж Постановою Президія Верховної Ради України встановила, що у випадках затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта з вини банку одержувач коштів отримує від банку пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки, якщо більший розмір пені не передбачено угодою про проведення касово-розрахункових операцій.
В зв'язку з зазначеною постановою Вищий арбітражний суд України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.
1. Встановлена Постановою пеня за прострочку платежу застосовується до несправних платників при розрахунках за поставлену (продану) продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги по усіх видах зобов'язань.
2. Пеня, що підлягає стягненню з несправного платника за прострочення платежу, зазначається позивачем у позовній заяві у твердій сумі на день звернення з позовом і підлягає оплаті державним митом.
3. Якщо одна з сторін не дає згоди на підвищення розмірів пені за прострочку платежу, спори, що виникають між сторонами з цього приводу, підлягають розгляду арбітражним судом.
4. У разі ухилення установи банку від нарахування клієнту пені за затримку зарахування грошових надходжень на його рахунок, спори, пов'язані зі стягненням з банку цієї пені, вирішуються арбітражними судами на загальних підставах.