Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво

Вищий Арбітражний Суд України узагальнив практику вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво, і з метою забезпечення правильного вирішення цих спорів вважає за необхідне звернути увагу на такі питання.

1. Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України за умови, що вони не суперечатьКонституції і законам України. Отже, відповідно до статті 357 Цивільного Кодексу України в даний час договори підряду на капітальне будівництво на території України укладаються і виконуються відповідно до Правил про договори підряду на капітальне будівництво, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 року N 1550 (далі - Правила).

При цьому слід мати на увазі, що згідно з п.4 постанови Ради Міністрів СРСР від 30 липня 1988 року N 929 майнову відповідальність за порушення забов'язань за договором підряду на капітальне будівництво, встановлену зазначеними Правилами, застосовують до замовника і підрядчика тільки за умови будівництва об'єктів за державним замовленням. В усіх інших випадках відповідальність за порушення зобов'язань щодо будівництва об'єктів сторони мають право передбачати в договорі.

Таким чином, при вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів підряду на капітальне будівництво, арбітражним судам перш за все необхідно з'ясувати підстави укладання договору, тобто чи будується об'єкт за державним замовленням.

Щодо укладення і виконання договорів між генеральними підрядчиками та субпідрядними організаціями, то з цих питань слід керуватись Положенням про взаємовідносини організацій - генеральних підрядчиків з субпідрядними організаціями.

2. Відповідно до статті 5 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - АПК) порядок доарбітражного врегулювання спорів визначається цим Кодексом, якщо інший порядок не встановлений діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин.

Оскільки на території України діють Правила, при вирішенні питання щодо доарбітражного врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво, слід керуватись пунктом 19 Правил, за винятком абзацу 4 щодо передачі деяких спірних питань на вирішення вищестоящих організацій. Всі розбіжності, що залишились неврегульованими, крім тих, що передбачені статтею 12 АПК, генеральний підрядчик має право передати на вирішення арбітражного суду (пункт 3 статті 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність", відповідно до якого спори, що виникають між юридичними особами в результаті інвестиційної діяльності, розглядаються арбітражним судом).

Якщо підрядчик, який одержав протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, не передасть розбіжності, що залишились неврегульованими, на вирішення арбітражного суду у встановлений строк, то пропозиції замовника вважаються прийнятими. В тих випадках, коли договір не заснований на державному замовленні і підрядчик не передає спірні питання щодо умов договору на вирішення арбітражного суду, договір вважається не укладеним.

3. Якщо договір підряду сторони укладають на підставі державного замовлення, вони мають право передбачити в договорі санкції за невиконання таких зобов'язань, за порушення яких чинним законодавством санкції не встановлені (пункт 37 Правил).

Правила не надають сторонам права при укладанні договору підряду на капітальне будівництво за державним замовленням підвищувати розмір встановлених цими Правилами санкцій. Щодо інших договорів підряду на капітальне будівництво, то сторони не обмежені у визначенні розміру майнових санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Щодо обсягу відповідальності сторін за договором підряду на капітальне будівництво, то незалежно від підстав укладення таких договорів цей обсяг визначається статтею 356 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої за невиконання або неналежне виконання обов'язків відповідальна сторона відшкодовує в сумі, не покритій неустойкою, збитки, що виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна. Таким чином, законом встановлена обмежена відповідальність сторін за порушення договору підряду на капітальне будівництво.

При вирішенні спорів деякі арбітражні суди погоджуються з вимогами підрядчика щодо обов'язку замовника відшкодувати збитки, заподіяні порушеннями окремих умов договору, тобто без врахування того, що відповідно до статті 356 Цивільного Кодексу України та пункту 38 Правил ці збитки сторона відшкодовує в сумі, не покритій неустойкою, яку стягнуто не за порушення окремої умови, а в цілому за договором.

4. Правила не передбачають майнової відповідальності замовника за необгрунтовану відмову від оплати рахунків за виконані монтажно-будівельні роботи та прострочку платежу. При вирішенні розбіжностей щодо встановлення в договорі цієї відповідальності слід виходити з того, що згідно з пунктом 13 постанови Ради Міністрів СРСР від 30 липня 1988 року N 929 за необгрунтовану повну або часткову відмову від акцепту платіжної вимоги за виконані роботи замовник сплачує підрядчику штраф у розмірі 5 відсотків суми, від оплати якої він відмовився. Що ж до неустойки (пені) за порушення строків платежів за виконані роботи (надані послуги), то з цього питання слід керуватися Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а з моменту набрання чинності Законом України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" - статтею 5 названого Закону.

5. Відповідно до статті 12 АПК з підвідомчості арбітражного суду виключені спори про встановлення цін на виконані роботи, якщо ці ціни відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін. Оскільки визначення договірної ціни об'єктів будівництва віднесено до компетенції сторін - підрядчика та замовника, спори, що виникають між ними при погодженні цієї ціни, підлягають вирішенню арбітражними судами на загальних підставах.

6. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.92 N 449, якою затверджено відповідне Положення.

Тексти зазначених постанови і Положення (з внесеними до них подальшими змінами і доповненнями) вміщено у юридичних пошуково-інформаційних системах, зокрема, "Законодавство" і "Ліга".