Постанова Пленуму Верховного Суду "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті - 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X"

На підставі звернення судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Черкеза Д. Л. від 14 лютого 2023 року (вх. № 631/0/1-23 від 20 лютого 2023 року) на розгляд Пленуму Верховного Суду винесено питання стосовно звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті - 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (далі – КУпАП).

Норми, подібні за змістом до тих, які передбачено в частинах першій та третій статті - 14-2 КУпАП, існували у КУпАП й раніше. Так, згідно із Законом України від 24 вересня 2008 року № 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" КУпАП було доповнено статтею 14-1 "Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів", у якій передбачалося, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

У частині другій цієї статті було зазначено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з’ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.

Однак Конституційний Суд України Рішенням від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті - 14-1 КУпАП (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) вказану статтю КУпАП визнав такою, що не відповідає Конституції України, з тих міркувань, що суб'єктом адміністративної відповідальності є винятково фізична особа, тоді як словосполучення "власник (співвласник) транспортного засобу", використане у статті - 14-1 КУпАП, означало, що таким власником (співвласником) може бути як фізична, так і юридична особа (статті 2, 318 Цивільного кодексу України).

Отже, Конституційний Суд України не вбачав підстав для висновку про неконституційність інших положень статті - 14-1 КУпАП, близьких за змістом до статті - 14-2 КУпАП у чинній редакції.

До того ж відповідальна особа, зазначена в частині першій статті - 14-2 КУпАП, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, має право оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом (пункт 3 частини першої статті 288 КУпАП).

Отже, у КУпАП вже закріплено належний механізм захисту прав відповідальної особи, який ґрунтується на засаді, визначеній у статті 13 Конституції України, відповідно до якої власність зобов’язує та не повинна використовуватись на шкоду людині і суспільству. За таких умов немає підстав для висновку про порушення конституційного принципу індивідуалізації юридичної відповідальності.

Окремі процесуальні питання, які виникають під час розгляду проваджень у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, можуть бути вирішені у судовій практиці.

З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 5 частини другої статті 36, пунктом 5 частини другої статті 46 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів", статтями 51, 52 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України", Пленум Верховного Суду

Визнати, що обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті - 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X немає.

Голова Верховного Суду Станіслав КРАВЧЕНКО

Секретар Пленуму,суддя Верховного Суду Дмитро ЛУСПЕНИК