Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів пункту 4 частини пятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, розділу 3 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII

Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Первомайський Олег Олексійович (голова засідання),

Головатий Сергій Петрович,

Городовенко Віктор Валентинович (доповідач),

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, розділу 3 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436).

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Сиротенко С.Є. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 3, 8, 22, частинам першій, другій, четвертій статті 32 Конституції України (конституційність) окремі приписи пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс), розділу 3 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон) "щодо зазначення у резолютивній частині рішення суду реєстраційного номера облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), тобто в частині зазначення в указаних правових нормах фрази "реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб)"".

Автор клопотання вважає, що застосування судами у його справі оспорюваних приписів Кодексу, Закону "є <...> втручанням в його особисте життя" та порушує конституційне право, гарантоване приписами статті 32 Конституції України.

Сиротенко С.Є. вказує, що його "РНОКПП національний суд не мав достатніх підстав вказувати <...> у резолютивній частині судового рішення"; "вказане не переслідувало легітимної цілі та не було необхідним у демократичному суспільстві, оскільки у матеріалах справи <...> наявний належний обсяг інформації та письмових доказів в цілях ідентифікації заявника, у тому числі в аспекті виконання судового рішення". На переконання суб’єкта права на конституційну скаргу, "у відносинах заявника та публічної влади щодо його персональних даних як фізичної особи первинною є саме воля заявника (надавати чи не надавати згоду на збирання, обробку, зберігання, використання та поширення персональних даних у тому числі в межах судового провадження), що слідує з <...> статей 3, 8, 32 Конституції України. <...> саме до обов’язків публічної влади віднесено доказування підстав легітимного та обґрунтованого використання й поширення персональних даних заявника у судових рішеннях".

Автор клопотання зазначає, що запровадження оспорюваними приписами Кодексу, Закону необхідності зазначення у резолютивній частині рішення суду реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) "є звуженням змісту та обсягу існуючих прав і свобод, що статтею 22 Конституції України не допускається".

Обґрунтовуючи свої твердження, Сиротенко С.Є. цитує норми Конституції України, Кодексу та нормативних актів України, міжнародні документи, посилається на Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, а також на судові рішення у його справі, а саме рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2021 року, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року, копії яких долучено до матеріалів конституційної скарги.

Суб’єкт права на конституційну скаргу висловив також клопотання про поновлення пропущеного строку подання конституційної скарги та визнання її розгляду необхідним із мотивів суспільного інтересу.

2. Розв’язуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

2.1. Згідно зі статтею 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої); якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (пункт 2 частини першої); як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо Конституційний Суд України визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу (частина друга); якщо суб’єкт права на конституційну скаргу пропустив строк подання конституційної скарги у зв’язку з тим, що не мав повного тексту судового рішення, він має право висловити у конституційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку (частина третя).

Остаточним судовим рішенням у справі Сиротенка С.Є. є постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2021 року. Оператор поштового зв’язку прийняв конституційну скаргу для направлення до Конституційного Суду України 12 травня 2021 року. Конституційна скарга надійшла до Конституційного Суду України 17 травня 2021 року, тобто Сиротенко С.Є. пропустив строк її подання.

Як убачається з матеріалів справи, Сиротенко С.Є. отримав повний текст остаточного судового рішення у своїй справі 12 лютого 2021 року, тому Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України вважає за можливе поновити строк подання конституційної скарги.

2.2. Згідно зі статтею 151-1 Конституції України, пункту 9 статті 7 Закону України "Про Конституційний Суд України" питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу, яке порушене автором клопотання, підвідомче Конституційному Суду України.

Конституційна скарга Сиротенка С.Є. в цій частині відповідає вимогам статей 50, 55, 56, пункту 1 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України".

З огляду на наведене Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України вважає, що є підстави для відкриття конституційного провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу.

2.3. Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55 ); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності, зокрема, вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77 ).

Оспорюваний припис Закону, яким окремий припис пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу викладений у редакції, що автор клопотання просить перевірити на відповідність Конституції України, не застосовано в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2021 року. Отже, конституційна скарга в цій частині не відповідає вимогам частини першої статті 55, абзацу першого частини першої статті 56 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису розділу 3 Закону за пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відкрити конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

2. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису розділу 3 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

3. Унести пропозицію голові засідання Другого сенату Конституційного Суду України скликати засідання цього сенату для розгляду питань, пов’язаних із конституційним провадженням.

4. Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України в частині відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису розділу 3 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII є остаточною.