• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача Вячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 7, 8 частини другої, частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України

Конституційний Суд України  | Ухвала від 15.02.2022 № 18-3(І)/2022
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 15.02.2022
  • Номер: 18-3(І)/2022
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 15.02.2022
  • Номер: 18-3(І)/2022
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
УХВАЛА
ТРЕТЬОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 7, 8 частини другої, частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України
м.Київ
15 лютого 2022 року
№ 18-3(І)/2022
Справа № 3-3/2022(7/22)
Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:
Литвинов Олександр Миколайович (голова засідання, доповідач),
Завгородня Ірина Миколаївна,
Кривенко Віктор Васильович,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 7, 8 частини другої, частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача Литвинова О.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. До Конституційного Суду України звернувся Плескач В.Ю. із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) положення пунктів 7, 8 частини другої, частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).
У статті 383 Кодексу, яка унормовує питання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень -відповідачем на виконання рішення суду, передбачено, зокрема, таке:
"1. Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
2. У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
...
4. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду".
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 18 січня 2021 року відмовив Плескачу В.Ю. у задоволенні його позову до Вищої ради правосуддя про зобов'язання вчинити дії.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 8 липня 2021 року скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове рішення, яким позов задовольнила частково, зокрема зобов'язала Вищу раду правосуддя повторно розглянути запит Плескача В.Ю. від 3 серпня 2020 року про надання публічної інформації.
У вересні 2021 року Плескач В.Ю. відповідно до статті 383 Кодексу звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою визнати протиправними дії (бездіяльність), вчинені Вищою радою правосуддя на виконання рішення суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 9 грудня 2021 року, заяву Плескача В.Ю. повернув заявнику через невідповідність заяви пункту 8 частини другої статті 383 Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 жовтня 2021 року залишив без задоволення повторно подану Плескачем В.Ю. заяву відповідно до статті 383 Кодексу щодо визнання протиправними дій (бездіяльності), вчинених Вищою радою правосуддя на виконання рішення суду.
Автор клопотання вважає, що оспорювані положення Кодексу суперечать приписам частини першої статті 8, частини другої статті 55 Конституції України.
На думку Плескача В.Ю., "запроваджене у статті 383 КАСУ регулювання є по своїй суті абсурдним", тому його право на оскарження дій органу виконавчої влади в суді, передбачене частиною другою статті 55 Конституції України, було "обмежено в такій мірі, що втрачалась реальна практична можливість звернення до суду".
2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону.
Із аналізу конституційної скарги випливає, що Плескач В.Ю. не обґрунтував тверджень щодо невідповідності положень пунктів 7, 8 частини другої, частини четвертої статті 383 Кодексу приписам частини першої статті 8, частини другої статті 55 Конституції України.
Отже, конституційна скарга не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 7, 8 частини другої, частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала є остаточною.
ТРЕТЯ КОЛЕГІЯ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ