Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статей 111-17, 111-18, 111-19 Господарського процесуального кодексу України

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича - суддя-доповідач,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статей 111-17, 111-18, 111-19 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) від 6 листопада 1991 року N 1798-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 6, ст. 56) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Тихого В.П. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Прокуратура України клопоче про офіційне тлумачення положень статей 111-17, 111-18, 111-19 ГПК України стосовно повноважень Верховного Суду України щодо можливості:

- "скасування ним рішень, ухвал та постанов господарського суду з підстав того, що прокурор не мав права ініціювати перевірку законності судових рішень шляхом принесення протесту у справах, в яких він не був учасником і ним позов не заявлявся";

- "відмови прокурору у порушенні касаційного провадження за внесеним касаційним поданням на постанову Вищого господарського суду України взагалі, а також у зв'язку з тим, що прокурор не був учасником розгляду справи і позов ним не заявлявся";

- "відмови прокурору в участі у справі, у вступі у справу з підстав того, що, за визначенням суду, прокурор має право брати участь лише у справах, порушених за позовами прокурорів".

2. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних подань та звернень своєю Ухвалою від 31 травня 2002 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".

3. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність в офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України (частина перша статті 93). До того ж у конституційному поданні повинно бути зазначено правове обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні Конституції України та законів України (пункт 4 частини другої статті 39).

Своє клопотання суб'єкт права на конституційне подання обгрунтовує тим, що "згідно з чинною статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та з частиною першою статті 29 ГПК України право прокурора на вступ його у справу в будь-якій стадії процесу та подача апеляційного чи касаційного подання на судові рішення не зумовлені потребою його участі у попередньому розгляді справи або заявленням ним позову у справі", але "судові колегії Верховного Суду України, скориставшись непослідовністю положень, викладених у першому та другому реченнях частини першої статті 29 ГПК України, дали цій нормі та Рішенню Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 інше тлумачення, яке прямо суперечить чинній статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Під час розгляду справи у Конституційному Суді України Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до статті 29 Господарського процесуального кодексу України" 7 березня 2002 року N 3092-III (Голос України, 2002 р., 16 квітня), яким частину першу статті 29 цього Кодексу викладено у новій редакції.

Оскільки стаття 29 ГПК України перебуває в системному зв'язку зі статтями 111-17, 111-18, 111-19 ГПК України, то внесені до неї зміни знівелювали наведене у конституційному поданні Прокуратури України правове обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні зазначених положень статей ГПК України.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що в конституційному поданні Прокуратури України фактично йдеться про офіційне тлумачення положень статті 29, а не статей 111-17, 111-18, 111-19 ГПК України. Проте у зв'язку з внесенням до цієї статті змін Законом України від 7 березня 2002 року практична необхідність в офіційному тлумаченні положень статті 29 ГПК України з питань, поставлених у конституційному поданні, відпала.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 39, 40, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статей 111-17, 111-18, 111-19 Господарського процесуального кодексу України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.