8) у пункті 6 виключити слова "забезпечує ефективну боротьбу з рецидивною злочинністю і" та "Пленуму Верховного Суду СРСР від 25 червня 1976 року N 4, від 9 грудня 1982 року N 9 і", а слово "постановах" замінити словом "постанові";
9) у пункті 7 слова "Послаблює профілактику рецидивної злочинності" виключити, а слово "перевихованню" замінити словом "вихованню";
10) абзац другий пункту 8 після слова "депутатів" доповнити словами "чи місцевої державної адміністрації", а слово "первихованню" замінити словом "вихованню";
11) у пункті 10 слова "обласним і Київському міському судам" і "по боротьбі з рецидивною злочинністю" замінити відповідно словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій", "про повторні злочини", а слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" та "злочинності і" виключити.
37. У постанові Пленуму від 12 жовтня 1989 року N 8 "Про практику розгляду судами республіки кримінальних справ у касаційному порядку":
1) в абзаці другому преамбули слова "і роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 17 грудня 1971 року N 10 зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 1 грудня 1983 року N 9 "Про практику розгляду судами кримінальних справ у касаційному порядку" виключити;
2) в абзаці першому пункту 1 слова "обласних, Київського міського судів" замінити словами "обласних, Київського і Севастопольського міських судів, військових судів регіонів і Військово-Морських Сил України"; виключити слово "соціалістичної";
3) у пункті 2 слова "(протесту)" і "принесено касаційного протесту" замінити відповідно словами "(подання)", "внесено касаційне подання";
4) у пункті 5 слова "Виходячи з роз'яснень, що містяться у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 17 грудня 1971 року N 10" замінити словами "Роз'яснити, що";
5) у пункті 6 слова "і роз'ясненнями, що містяться у п.13 названої Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР" виключити;
6) у пункті 7 слово "протестом", замінити словом "подання";
7) у пункті 9 слова "Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 17 грудня 1971 року N 10" виключити;
8) у пункті 10 виключити слова "і постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" і "згідно з вказівками, викладеними в п.14 вищеназваної постанови";
9) в абзаці першому пункту 13 слова "і постанов Пленумів Верховного Суду СРСР від 29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами додаткових покарань" і Верховного Суду УРСР від 29 квітня 1977 року N 2 з цього питання" замінити словами "і постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 квітня 1977 року N 2 про практику призначення судами додаткових мір покарання".
В абзаці другому цього пункту слово "протест" замінити словами "касаційне подання";
10) абзац перший пункту 14 викласти у такій редакції:
"Роз'яснити, що суд касаційної інстанції вправі";
у п.п. "б" цього пункту слово "протестом" замінити словом "подання";
11) в абзаці третьому пункту 15 слово "протестах" замінити словом "подання";
12) в абзацах першому, третьому і п'ятому пункту 17 слова "протесту", "протест" замінити словом "подання".
Абзац четвертий цього пункту викласти у такій редакції:
"До початку розгляду в касаційній інстанції справи, прокурор, який вніс подання, а також особа, що подала скаргу, мають право доповнити, змінити або відкликати їх. Вищестоящий прокурор, його заступник мають право доповнити або змінити подання, але не вправі його відкликати. Рішення прокурора, який вніс подання, про відкликання подання, є обов'язковим для суду, і з цього питання ухвала не виноситься";
13) пункт 18 викласти у такій редакції:
"18. Судам слід мати на увазі, що в силу ст.354 КПК України ухвали, винесені в суді першої інстанції під час розгляду справи, який закінчується постановленням вироку (про відмову в допиті свідків, витребуванні документів, у призначенні експертизи та ін.) окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти них можуть бути включені у касаційну скаргу (подання). Ухвали (постанови судді), не пов'язані з вироком, можуть бути оскаржені або на них може бути внесено окреме подання прокурором, але після винесення вироку. Ухвали суду (постанови судді) про направлення справи на додаткове розслідування (ст.281 КПК України), про порушення справи за новим обвинуваченням (ст.276 КПК України) касаційному оскарженню не підлягають, але прокурор може внести на них окреме подання.
Особи, які не є учасниками судового розгляду, мають право оскаржити ухвали суду і постанови судді, що стосуються їх інтересів (окремі ухвали (постанови судді), ухвали (постанови судді) про порушення кримінальної справи щодо нової особи та ін.), строк на оскарження таких судових рішень обчислюється з дня, коли названим особам стало відомо про це.
Окремі скарги і подання розглядаються в такому ж порядку, як і касаційні.
При надходженні окремої скарги (подання) на ухвалу (постанову судді) про відмову поновити пропущений строк на оскарження або на внесення подання касаційна інстанція у разі визнання причини пропуску строку поважною поновлює його і скасовує ухвалу суду першої інстанції (постанову судді) після чого, якщо додержано вимог, статей 349 і 358 КПК України, розглядає касаційну скаргу (подання). Це рішення включається у текст касаційної ухвали.
При залишенні без задоволення окремої скарги чи подання касаційна скарга (подання), подана з пропуском строку на оскарження вироку, не розглядається";
14) із абзацу другого пункту 21 слова "Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 16 червня 1978 року N 5 "Про практику застосування судами законів, що забезпечують обвинуваченому право на захист" виключити;
15) в абзаці другому пункту 23 слова "або юстиції" виключити.
В абзаці четвертому цього пункту слово "протести" замінити словом "подання";
16) у пункті 24 слова "обласним, Київському міському судам" замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
38. У постанові Пленуму від 22 грудня 1989 року N 11 "Про застосування судами республіки законодавства, що регламентує перегляд у порядку нагляду судових рішень в кримінальних справах":
1) абзац другий преамбули викласти у такій редакції:
"Перевірка скарг і кримінальних справ у порядку нагляду судами України здійснюється, в основному, відповідно до вимог закону";
2) у пункті 1 слова "і роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 року N 2 "Про застосування судами законодавства, що регламентує перегляд у порядку нагляду вироків, ухвал, постанов у кримінальних справах" виключити;
3) в абзаці другому пункту 4 виключити слова "згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 року N 2";
4) абзаци перший і другий пункту 5 викласти у такій редакції:
"Звернути увагу судів, що згідно зі ст.384 КПК України особа, яка принесла протест, вправі до початку розгляду протесту в судовому засіданні доповнити або змінити його, а в ході судового засідання вона може лише висловити іншу, ніж у протесті, думку.
Протест, який приніс прокурор, може бути доповнений або змінений також вищестоящим прокурором. Права відкликати протест, принесений прокурором, вищестощий прокурор не має";
5) останній абзац пункту 7 виключити;
6) у пункті 8 слова "Прокурору УРСР", "Прокуратуру УРСР" і "Генеральним прокурором СРСР, Прокурором УРСР" замінити відповідно словами "Генеральному прокурору України", "Генеральну Прокуратуру України", "Генеральним прокурором України";
7) у пункті 9 виключити слова "Виходячи з роз'яснень, що містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 року N 2";
8) у пункті 15 слова "слід мати на увазі, що виходячи з роз'яснень, які містяться у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 року N 2" замінити словами "виходячи з вимог закону";
9) у пунктах 17 і 18 виключити відповідно слова "згідно з роз'ясненями, що містяться у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 року N 2" і "керуючись п.17 вищеназваної постанови Пленуму Верховного Суду СРСР";
10) в абзаці другому пункту 21 слова "скарги (протесту)" замінити словами "скарги (подання)";
11) у пункті 24 слова "п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 22 грудня 1964 року N 18 "Про деякі процесуальні питання, що виникли в судовій практиці при виконанні вироків" замінити словами "у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року N 11 "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків";
12) в абзаці другому пункту 25 слова "Згідно з роз'ясненями, що містяться у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 вересня 1988 року N 11 "Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов)" виключити.
( Пункт 39 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 17 від 10.12.2004 )
40. У постанові Пленуму від 29 червня 1990 року N 5 "Про виконання судами республіки законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку":
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про виконання судам України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку";
2) в абзаці першому преамбули слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4 "Про судовий вирок" і" виключити, а слово "постанов" замінити словом "постанови";
3) в абзаці четвертому преамбули слова "і роз'ясненям, даним у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4" виключити:
4) у пункті 2 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 28 листопада 1980 року N 8 "Про практику застосування судами законодавства при відданні обвинуваченого до суду" і" виключити, а слово "постанов" замінити словами "і постанови";
5) у пункті 3 слова "У розпорядчих засіданнях" виключити;
6) у абзаці пункту 4 слова "з розпорядчого засідання" замінити словами "зі стадії віддання до суду";
7) пункт 5 після слова "засіданні" доповнити словами "чи суддя одноособово";
8) у абзаці першому пункту 9 слово "колегіального" замінити словом "відкритого".
Абзац другий цього пункту виключити;
9) пункт 10 після слів "складом суду" доповнити словами "чи суддею одноособово";
10) у пункті 13 виключити слова "і постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4 "Про судовий вирок", а слово "республіки" замінити словом "України";
11) у пункті 16 виключити слова "і п.4 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4";
12) в абзаці першому пункту 17 виключити слова "і соціалістичною правосвідомістю".
Цей абзац після слова "колегіально" доповнити словами "чи суддя одноособово";
13) у пункті 18 виключити слова "і роз'яснень, даних в п.п. 7-9 Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4";
14) у пункті 19 виключити слова "призначення покарання у вигляді направлення до виховно-трудового профілакторію" і "Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування загальних начал призначення покарання", від 29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами додаткових покарань", від 31 липня 1981 року N 3 "Про практику призначення покарання при вчиненні кількох злочинів і по декількох вироках, та іншими постановами Пленуму Верховного Суду СРСР і";
15) із пункту 20 виключити слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 23 березня 1979 року N 1 "Про практику застосування судами законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином" і" виключити, а слова "постановах" замінити словом постанові";
16) пункт 26 після слова "ухвалу" доповнити словом "(постанову)";
17) у пункті 27 слова "п.17 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4" виключити;
18) у пункті 29 слова "і Київському міському судам" замінити словами "Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
41. У постанові Пленуму від 29 червня 1990 року N 6 "Про практику призначення судами УРСР мір кримінального покарання":
1) у пунктах 1, 2 і 3 виключити відповідно слова "і роз'яснень Пленуму Верховного Суду СРСР з цих питань", відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" і відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3";
2) у пунктах 6 і 10 виключити відповідно слова "і роз'яснень Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3 "Про практику призначення покарання при вчиненні кількох злочинів і за кількома вироками" і "відповідно до роз'яснення п.7 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3";
3) у пункті 15 виключити слова "при призначенні покарання суду слід керуватися п.10 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3, тобто";
4) абзац другий пункту 16 замінити п'ятьма абзацами такого змісту:
"Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком слід вважати:
- при умовному засудженні (ст.45 КК України), а також при відстрочці виконання вироку в порядку передбаченому ст.46-1 КК України, або в порядку, передбаченому ст.405 КПК України, - увесь строк покарання (за винятком часу утримання під вартою в порядку міри запобіжного заходу або затримання);
- при умовному засудженні до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці і при умовному звільненні з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці - невідбуту частину обов'зкового строку роботи і час, протягом якого засуджений ухилявся від роботи;
- при умовно-достроковому звільненні від покарання - частину покарання, від якої засуджений був фактично умовно-достроково звільнений.
При призначенні покарання за скоєння нового злочину особі, якій внаслідок акту помилування або на підставі ст.ст. 52, 53 КК України невідбута частина покарання була замінена більш м'яким покаранням, до покарання за знову вчинений злочин приєднується повністю або частково невідбута частина більш м'якого покарання".
У зв'язку з цим абзац третій пункту вважати абзацем сьомим;
5) у пункті 17 виключити слова "відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3";
6) у пунктах 19 і 20 виключити відповідно слова "відповідно до роз'яснень, що містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 11 липня 1972 року N 5 "Про практику застосування судами виправних робіт без позбавлення волі" і "роз'яснення, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 11 липня 1972 року N 5 про те";
7) в абзаці першому пункту 21 слова "Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 21 червня 1985 року N 8 "Про судову практику застосування відстрочки виконання вироку" виключити, а слово "вироку" замінити словами і цифрами "вироку (ст.46-1 КК України)";
8) із абзацу першого пункту 23 виключити цифри і слова "27", "28", "заслання, вислання";
9) у пункті 24 слова "і Київському міському судам" замінити словами "Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
42. У постанові Пленуму від 28 вересня 1990 року N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі і гідності громадян та організацій":
1) у назві постанови і пунктах 1, 3 слова "і гідності" замінити словами "гідності і ділової репутації";
2) в абзаці другому п.6 виключити слова "відповідно до ст.28 Закону СРСР "Про пресу та інші засоби масової інформації";
3) пункт 7 в кінці доповнити словами "(ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"";
4) в абзаці першому п.9 слова "згідно зі ст.26 Закону СРСР "Про пресу та інші засоби масової інформації" замінити словами "відповідно до ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" та іншого законодавства";
5) абзац перший пункту 14 постанови після слів "а суд" доповнити словами "чи суддя одноособово".
Абзац другий цього пункту після слів "ухвали суду" доповнити словами "(постанови судді)";
6) у пункті 20 слова "а суд - винести ухвалу" замінити словами "а суд (чи суддя одноособово) - винести ухвалу (постанову)";
7) в абзаці другому п.21 слова "За ст.39 Закону СРСР "Про пресу та інші засоби масової інформації" замінити словами "За ст.440-1 Цивільного кодексу України, ст.49 Закону України "Про інформацію" і виключити слова "засобом масової інформації".
Абзац третій пункту викласти у такій редакії:
"Моральна шкода відшкодовується засобом масової інформації, іншою юридичною особою, службовою чи громадянином за рішенням суду в грошовій або іншій матеріальній формі. Розмір вішкодування у таких випадках визначається з урахуванням характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, інших негативних наслідків, але має бути не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати, відносно відповідачів - фізичних осіб може бути враховано їх майновий та сімейний стан";
8) у пункті 22 слова "ст.27 Закону СРСР "Про пресу та інші засоби масосої інформації" замінити словами "ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні";
9) доповнити постанову пунктом 22-1 такого змісту:
"22-1. Судам необхідно враховувати, що згідно з п.10 ст.64 ЦПК (в редакції Закону України від 6 травня 1993 року у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, його ціна визначається загальною сумою всіх вимог, за винятком вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тому заявлені у справі про захист честі, гідності і ділової репутації вимог про відшкодування моральної шкоди додатково державним митом не оплачуються, Якщо ці вимоги заявляються самостійно, вони оплачуються державним митом за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру";
10) у пункті 25 слова "обласним та Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
43. У постанові Пленуму від 21 грудня 1990 року N 11 "Про практику застосування судами Української РСР процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків":
1) в абзаці другому преамбули і пункті 1 слова "судами республіки законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР" замінити словами "судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України";
2) пункт 2 доповнити абзацом третім такого змісту:
"Не може бути звернений до виконання або виконуватися вирок, у частині засудження за діяння, караність якого після винесення вироку була усунута нововиданим кримінальним законом";
3) пункт 3 після слів "у статтях" доповнити цифрами "405-1";
4) із пункту 8 виключити слова "заслання, вислання";
5) абзац перший пункту 14 після слова "статтями" доповнити цифрами "405-1".
В абзаці другому цього пункту слова "судом колегіально" замінити словами "відповідно судом колегіально чи суддею одноособово";
6) в абзаці другому пункту 16 слова "В ухвалі суд повинен" замінити словами "суд в ухвалі (суддя в постанові) повинні".
Абзац третій після слів "ухвали" і "ухвалу" доповнити відповідно словами "(постанови судді)", "постанову".
Абзац четвертий після слів "ухвали суду" доповнити словами "(постанови судді)",
Абзац шостий після слів "ухвала" і "ухвали" доповнити словами "(постанова судді)", "(постанови судді)";
7) пункт 17 після слова "ухвал" доповнити словами "(постанов судді)".
У цьому ж пункті слова "та Київському міському судам" замінити словами "Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
44. У постанові Пленуму від 22 лютого 1991 року N 1 "Про завдання судів республіки по підвищенню рівня правосуддя, виходячи з вимог постанови Верховної Ради Української РСР від 29 листопада 1990 року "Про невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в республіці":
1) в абзаці шостому преамбули слово "народних" замінити словами "районних (міських)";
2) у пункті 1 слова "обласним, Киїівському міському і народним судам республіки" замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському міським і районним (міським), а також військовим судам України";
3) пункт 3 викласти у такій редакції:
"3. Відповідно до вимог ст.2 КПК України суди повинні забезпечити правильне застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Судовий розгляд кримінальних справ повинен максимально сприяти зміцненню законності і правопорядку, охороні прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб";
4) у пункті 5 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити;
5) у пункті 15 слова "обласним і Київському міському" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
( Пункт 45 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 10 від 22.12.2006 )
46. У постанові Пленуму від 28 червня 1991 року N 4 "Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань":
1) абзац перший преамбули після слова "право" доповнити словами "кожної особи";
2) в абзаці третьому преамбули слова "що знижує їх активність у боротьбі зі злочинністю" виключити";
3) абзац другий пункту 1 викласти у такій редакції:
"Вирішити справи даної категорії, суди повинні виходити з того, що у відповідності з законом кожна особа має право на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади, тому точним і неухильним застосуванням закону повинні забезпечити громадянам реальну можливість активно протидіяти таким посяганням";
4) абзаци перший і другий пункту 3 замінити трьома абзацами такого змісту:
"Звернути увагу судів, що згідно зі ст.15 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.
Не є злочином застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від наслідків, якщо вони здійснені для захисту від нападу озброєної особи чи нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення або якщо особа, яка здійснює захист, не могла внаслідок перегляду або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характерові посягання.
Слід також мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент суспільно небезпечного посягання, але і при наявності реальної загрози заподіяння шкоди тому, хто обороняється. Для з'ясування цього необхідно враховувати поведінку нападаючого, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дає підставу особі, яка захищається, сприймати загрозу як реальну".
У зв'язку з цим абзац третій пункту вважати абзацом четвертим.
5) абзац перший пункту 4 викласти у такій редакції:
"Згідно з ч. 4 ст.15 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту";
6) у пункті 8 слова "Української Радянської Соціалістичної Республіки" замінити словом "України";
7) пункт 13 після цифр "23" доповнити цифрами "23-2";
8) у пункті 14 слова "обласних і Київського міського судів" замінити словами "інших судів касаційної та наглядної інстанцій".
47. У постанові Пленуму від 27 березня 1992 року N 4 "Про судову практику в справах про згвалтування та інші статеві злочини":
1) останнє речення пункту 1 викласти у такій редакції:
"Тому забезпечення правильного застосування законодавства при розгляді справ цієї категорії є одним з важливих завдань судів";
2) у абзаці третьому пункту 21 слова "суд у відповідних випадках своєю ухвалою" замінити словами "у відповідних випадках суд своєю ухвалою, а суддя - постановою";
3) перше речення пункту 29 викласти у такій редакції:
"Згідно зі статтями 20, 243, 253 Кримінально-процесуального Кодексу розгляд кримінальних справ про згвалтування та інші статеві злочини допускається в закритому судовому засіданні за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду, що винесені у стадії віддання до суду або судовому засіданні".
48. У пункті 1 постанови Пленуму від 25 грудня 1992 року N 12 "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" слова "запобігання цим злочинам" виключити.
II. У всіх керівних постановах Пленуму Верховного Суду України слова "Української РСР", "Українська РСР", "УРСР", "республіки", "республіці" замінити відповідно словами "України", "Україна".
