Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сороколіта Артема Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - конавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", пункту 1 частини четвертої, пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України

Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого, доповідача, Завгородньої Ірини Миколаївни,

Кривенка Віктора Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сороколіта Артема Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів заспожиті енергетичні ресурси" від 13 січня 2015 року № 85-VIII спожиті енергетичні ресурси" від 13 січня 2015 року № 85-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2015 p., № 13, ст. 84), пункту 1 частини четвертої, пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Литвинова О.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Сороколіт А.П. із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) статтю 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств -виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" від 13 січня 2015 року № 85-VIII (далі - Закон), пункт 1 частини четвертої, пункт 1 частини шостої статті 19, частину першу статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

У статті 2 Закону зазначено:

"Встановити мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на застосування примусової реалізації житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень) громадян, визначених у статті 1 цього Закону.

Встановити мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції".

Відповідно до статті 19 Кодексу спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (пункт 1 частини четвертої); малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої).

У частині першій статті 274 Кодексу вказано:

"1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд".

Автор клопотання стверджує, що стаття 2 Закону не відповідає частинам першій, другій статті 8, частинам другій, третій статті 22, статті 48, пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України, а пункт 1 частини четвертої, пункт 1 частини шостої статті 19, частина перша статті 274 - частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, другій статті 55 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); суб'єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України (абзац перший частини першої статті 56).

Автор клопотання просить Конституційний Суд України перевірити на відповідність Конституції України статтю 2 Закону. Однак в остаточному судовому рішенні в його справі оспорювана норма Закону не застосовувалась, тому Сороколіт А.П. не є суб'єктом права на конституційну скаргу з цього питання.

Згідно зі статтею 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону, та якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (абзац перший, пункт 2 частини першої); як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо Конституційний Суд України визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу (частина друга); якщо суб'єкт права на конституційну скаргу пропустив строк подання конституційної скарги у зв'язку з тим, що не мав повного тексту судового рішення, він має право висловити у конституційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку (частина третя).

Із аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 2 вересня 2020 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сороколіта А.П. на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 лютого 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 9 липня 2020 року. Конституційна скарга прийнята оператором поштового зв'язку 21 квітня 2021 року. Таким чином, Сороколіт А.П. пропустив строк подання конституційної скарги, але клопотання про поновлення пропущеного строку у зв'язку з тим, що не мав повного тексту судового рішення, не висловив.

З огляду на наведене Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку подання конституційної скарги, а також необхідності у її розгляді з мотивів суспільного інтересу.

Отже, є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктами 1,4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом; неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сороколіта Артема Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" від 13 січня 2015 року № 85-VIII, пункту 1 частини четвертої, пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України на підставі пунктів 1, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом; неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала є остаточною.