Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куріпка Олександра Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Юровської Галини Валентинівни - головуючої,

Мойсика Володимира Романовича - доповідача,

Городовенка Віктора Валентиновича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куріпка Олександра Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Мойсика В.Р. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Куріпко О.В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України (конституційність) положення частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс), відповідно до якого "судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені".

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї копій судових рішень вбачається таке.

Хортицький районний суд міста Запоріжжя рішенням від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, відмовив у задоволенні позову Куріпка О.В. до лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області, Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 23 травня 2020 року про притягнення Куріпка О.В. до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 5 лютого 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження у справі, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Автор клопотання стверджує, що застосоване Верховним Судом положення частини третьої статті 272 Кодексу позбавило його права на касаційне оскарження, гарантоване, на його думку, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); у конституційній скарзі зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України, а також обгрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункти 5, 6 частини другої статті 55).

З аналізу конституційної скарги вбачається, що Куріпко О.В. не навів аргументів, які підтверджували б невідповідність положення частини третьої статті 272 Кодексу приписам пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Зокрема, стверджуючи про неконституційність оспорюваного положення Кодексу, автор клопотання не враховує, що Конституція України не містить положень, які встановлювали б обов'язковий касаційний перегляд усіх судових рішень. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Основного Закону України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що особа, яка звертається до Конституційного Суду України, повинна не лише зазначити, а й аргументовано довести, як саме оспорюваний закон (окремі його положення), який був застосований в остаточному судовому рішенні в її справі, порушує її гарантоване Конституцією України право (ухвали Першого сенату Конституційного Суду України від 13 червня 2018 року № 20-у(І)/2018, Другого сенату Конституційного Суду України від З червня 2020 року № 10-уп(ІІ)/2020).

Аналіз конституційної скарги вказує на те, що Куріпко О.В. фактично висловлює незгоду як із законодавчим регулюванням оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ, так і з судовими рішеннями у його справі. Однак така незгода не є обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваного положення Кодексу в розумінні вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України,,Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" та відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куріпка Олександра Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.