Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шпагіна Вячеслава Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства

Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого, доповідача,

Завгородньої Ірини Миколаївни,

Кривенка Віктора Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шпагіна В'ячеслава Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Заслухавши суддю-доповідача Литвинова О.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Шпагін В.М. з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) пункт 12 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), застосований в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 листопада 2020 року.

Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Автор клопотання стверджує, що оспорюване положення Кодексу суперечить статтям 1, 3, 46, 48, 55 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша); у конституційній скарзі зазначається обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої).

Відповідно до статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону, та якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (абзац перший, пункт 2 частини першої); якщо суб'єкт права на конституційну скаргу пропустив строк подання конституційної скарги у зв'язку з тим, що не мав повного тексту судового рішення, він має право висловити у конституційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку (частина третя).

Із аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що остаточне судове рішення у справі Шпагіна В.М. ухвалене 23 листопада 2020 року, а конституційну скаргу оператор поштового зв'язку зареєстрував 4 березня 2021 року. Таким чином, Шпагін В.М. пропустив строк подання конституційної скарги, але висловив клопотання про поновлення пропущеного строку у зв'язку з тим, що він отримав повний текст остаточного судового рішення лише 26 лютого 2021 року. Однак у Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 листопада 2020 року оприлюднено для загального доступу 25 листопада 2020 року.

Варто зазначити, що з дня ухвалення судом касаційної інстанції вказаної постанови та оприлюднення її повного тексту у Єдиному державному реєстрі судових рішень автор клопотання тривалий час (понад два місяці) не вживав належних заходів для отримання копії остаточного судового рішення у його справі на паперовому носії.

З огляду на наведене Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку подання конституційної скарги.

Крім того, Шпагін В.М. не обґрунтував тверджень щодо невідповідності пункту 12 частини третьої статті 116 Кодексу статтям 1, 3, 46, 48, 55 Конституції України. Аргументація автора клопотання зводиться до висловлення незгоди із "відсутністю законодавчо встановленого механізму, у Кодексі України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VІІІ, звільнення/відстрочення/розстрочення заявника від авансування винагороди керуючому реструктуризацією та авансування винагороди керуючому реструктуризацією не за рахунок заявника (фізичної особи)", що не можна вважати належним обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваного положення Кодексу.

Отже, конституційна скарга не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 55, пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шпагіна В'ячеслава Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала є остаточною.