Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дісконт" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України

Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого, доповідача,

Завгородньої Ірини Миколаївни,

Кривенка Віктора Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дісконт" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Литвинова О.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Дісконт" в особі його директора Маляренка Д.С. (далі - Товариство) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність положенням частини другої статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України (конституційність) положення частин першої, другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - Кодекс), застосовані в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 261 Кодексу суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: 1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; 2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення; 3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За частиною другою статті 261 Кодексу незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що внаслідок неконституційності оспорюваних положень Кодексу порушено його право на апеляційне оскарження судового рішення.

Автор клопотання просить Конституційний Суд України врахувати той факт, що вперше конституційна скарга була ним подана у встановлений законодавством строк, але повернута йому у зв'язку з відсутністю повного тексту постанови Верховного Суду від 9 жовтня 2018 року, який він отримав тільки 29 травня 2019 року, а також поновити строк подання конституційної скарги.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша); у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої); копія остаточного судового рішення у справі суб'єкта права на конституційну скаргу має бути засвідчена в установленому порядку судом, що його ухвалив (абзац десятий частини другої).

Відповідно до статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону, та якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (абзац перший, пункт 2 частини першої); як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо Конституційний Суд України визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу (частина друга); якщо суб'єкт права на конституційну скаргу пропустив строк подання конституційної скарги у зв'язку з тим, що не мав повного тексту судового рішення, він має право висловити у конституційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку (частина третя).

Із конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає, що остаточне судове рішення у справі Товариства ухвалене 9 жовтня 2018 року, а конституційна скарга прийнята оператором поштового зв'язку 7 червня 2019 року. Таким чином, Товариство пропустило строк подання конституційної скарги, але висловило клопотання про поновлення пропущеного строку у зв'язку з тим, що воно отримало повний текст остаточного судового рішення лише 29 травня 2019 року. Однак за даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Верховного Суду від 9 жовтня 2018 року оприлюднено для загального доступу 11 жовтня 2018 року.

З огляду на наведене Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку подання конституційної скарги, а також необхідності у її розгляді з мотивів суспільного інтересу.

Необхідно також зауважити, що додана до конституційної скарги копія постанови Верховного Суду від 9 жовтня 2018 року засвідчена не цим судом, а господарським судом Миколаївської області. Наведене є істотним формальним недоліком та підставою для повернення конституційної скарги автору клопотання, як це передбачено абзацом першим частини третьої статті 57 Закону України "Про Конституційний Суд України".

До того ж Товариство не обґрунтувало тверджень щодо невідповідності положень частин першої, другої статті 261 Кодексу положенням частини другої статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України. Аргументація автора клопотання зводиться до висловлення незгоди із законодавчим регулюванням поновлення строків для апеляційного оскарження судового рішення, що не можна вважати належним обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу.

Отже, конституційна скарга не відповідає вимогам пункту 6, абзацу десятого частини другої статті 55, пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дісконт" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала є остаточною.